СБУ і солярка, або Навіщо Фірташу чужі автозаправки

Випадки “маски-шоу” правоохоронців у офісах крупних компаній, на кшталт “Епіцентру” та “Фокстроту”, стають в Україні нормою життя. Такою ж, як і намагання людей, наближених до влади, відібрати бізнес у інших.

Для цього активно використовується правоохоронна, а точніше — каральна система. Іноді в інтересах “крупного” бізнесу діє навіть спецслужба, покликана, зокрема, оберігати країну від підступів закордонних розвідок.

Втім питання досить суперечливе. Не можна сказати, що нинішні “жертви свавілля” не брали участі у достатньо сумнівних оборудках часів президентства Віктора Ющенка та прем’єрства Юлії Тимошенко. Тогочасні державні тендери, виділення рефінансування банкам під час кризи 2008 року та газові угоди 2009 року стали притчею.

Але “силове” вирішення питань увійшло в моду вже за часів Віктора Януковича.

У листопаді на стрічках новин з'явилися повідомлення про обшуки в рамках кримінальної справи, у якій фігурують компанії одного з найбагатших людей західної України, колишнього спонсора спікера Володимира Литвина Ігоря Єремеєва.

“Економічна правда” намагалася розібратися, чим завинив нафтовий магнат.

СБУ та “солярка”

11 жовтня 2011 року Головне слідче управління Служби безпеки України порушило кримінальну справу за фактом розтрати державних коштів службовими особами державного підприємства “Укрзалізничпостач” шляхом зловживання своїм службовим становищем.

Сума розтрати, яка зазначається у справі, є приголомшливою — 199 мільйонів 788 тисяч гривень.

Але, за версією СБУ, службовці держпідприємства розтратили державні гроші…за попередньою змовою із службовими особами ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”, власником якого є бізнесмен Ігор Єремеєв.

“Укрзалізничпостач” є, безумовно, хлібним місцем. Це держпідприємство здійснює централізовану закупівлю товарно-матеріальних цінностей для потреб залізничної галузі — запасних частин, обладнання, нафтопродуктів та іншого.

Справа порушена за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу. Ця стаття визначає відповідальність за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Санкція 5 частини статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім Херсонського НПЗ у справі фігурує ціла низка підприємств Єремеєва: “ТД “Континіум Галичина”, ТОВ “Вест Ойл Груп”, ТОВ “Континіум Укрнафто Ресурс”, ТОВ “Континіум Укр Ресурс”, Волинська філія ТОВ “Золотий екватор” та інші.

Деякі з названих компаній входять до групи “Континіум”. Вони контролюють мережу автозаправок WOG. Чому це важливо, ми пояснимо трохи нижче.

Хто такий Ігор Єремеєв

Єремеєву 43 роки, його статки оцінюють в 312 мільйонів доларів. Основна сфера діяльності бізнесмена — нафтопереробна промисловість та торгівля нафтопродуктами.

Він почав бізнес у 1992 році в рідному селі Острожець Млинівського району Рівненської області, ставши директором МПП “Континіум”. Крім нафтопродуктів Єремеєва також зацікавила харчова промисловість — під брендом “КОМО” він сконцентрував близько десятка молочних підприємств.

Один з найбільших активів Єремеєва — мережа автомобільних заправок WOG. У 2007 році він став власником пакету акцій Херсонського нафтопереробного заводу і головою наглядової ради цього підприємства.

В у 2002 році Єремеєв пішов у політику. Бізнесмен був обраний депутатом від округу у Волинській області. І тоді ж Єремеєв став одним зі стовпів політичної сили Володимира Литвина. Будучи нардепом Єремеєв навіть очолював фракцію Народної партії.

А у 2006 році саме “волинський олігарх” очолив передвиборчий штаб блоку Литвина “Ми”. ЗМІ писали, що він “посунув” у команді Литвина нинішнього керівника адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Єремеєв довів лідерові блока власну відданість, коли кулаками захищав того під час сварок у Верховній Раді.

Також відомо, що під час передвиборчої кампанії він тримав у своїх руках бюджет блоку, у який надходили гроші, сплачені за начебто “проходні” місця. Кажуть, що для сплати за своє місце у списку Єремєєв взяв кредит в одному з банків. А очоливши штаб, вже за кілька місяців його погасив. Чи це пов’язані події, нам невідомо. Але не виключено, що гроші у “общаку” були немаленькі.

Втім, блок Литвина провалився на виборах, набравши всього 2,6% голосів. Кажуть, тоді нинішній голова Верховної Ради витратив багато часу, щоб пояснити, чому він не зможе повернути “інвесторам” вже витрачені кошти. Що стосується Єремеєва, то після провалу на виборах він повернувся в бізнес. Однак на дострокових виборах 2007 року, за інформацією журналістів, Єремеєв все ж таки давав гроші партії Литвина. І не дарма.

Паливо для залізничників

У кінці ж 2011 року СБУ раптово зацікавилося подіями майже трирічної давнини. А саме закупівлею держпідприємством “Укрзалічничпостач” дизельного палива у 2009 році.

Старший слідчий СБУ направив до Шевченківського райсуду Києва подання про проведення обшуку по справі щодо розтрати державних коштів. Спецслужбу, зокрема, цікавили документи щодо правових відносин Херсонського НПЗ та інших підприємств Єремеєва.

15 листопада суд своєю постановою дозволив провести обшук. ЗМІ повідомляли, що “маски-шоу” влаштували 18 листопада в представництві компанії WOG в Києві на вулиці Межигірській.

В розпорядженні “Економічної правди” є відповідна постанова суду, де викладена позиція слідчих СБУ у цій справі.

Так у спецслужбі встановили, що у травні 2009 року держпідприємство провело торги по закупівлі дизельного палива марки Л-0,2-62. За твердженням СБУ, переможцем торгів “неправомірно визнано ЗАТ “Херсонський нафтопереробний завод”.

Неправомірність, на думку слідства, полягала у наступному. Службові особи “Укрзалізничпостач”, згідно з положенням про держзакупівлі, нібито були зобов’язані відхилити тендерну пропозицію Херсонського НПЗ і скасувати торги. За однією з версій, які у той час ходили ринком, у тендері мали приймати участь лише вітчизняні виробники палива. Херсонський НПЗ хоча і є нафтопереробним заводом, але ще у 2007 році, під час купівлі Єремеєвим, вже був банкротом. З того часу він досі не працює. Але це не завадило Єремеєву постачати залізничникам паливо, користуючись статусом українського виробника.

Але у справі фігурують інші факти. За інформацією СБУ, службовці “Укрзалізничпостач” свідомо допустили до оцінки пропозицію учасника, яка не відповідала тендерній документації, що й призвело до неправомірного вибору переможця тендеру.

Але 1 червня 2009 року держпідприємство уклало з Херсонським НПЗ угоду про закупівлю дизельного палива на загальну суму 435 мільйонів гривень. На думку слідчих, ціна палива за цією угодою на 40 мільйонів 906 тисяч гривень перевищує тогочасну середньо ринкову.

“Крім того, безпосередньо після укладення вказаного договору службовими особами ДП “Укрзалізничпостач”, які діяли в інтересах ЗАТ “Херсонський НПЗ”, за відсутності правових підстав укладено ряд додаткових угод, якими свідомо змінено ціну дизпалива у бік збільшення на суму 158 мільйонів 881 тисяч”, — йдеться у постанові суду.

Слідство стверджує, що таким чином службовими особами “Укрзалізничпостач” вчинено розтрату державних коштів на загальну суму 199 мільйонів 788 тисяч гривень.

За даними СБУ, кошти у сумі 593,8 мільйонів, які надійшли від держпідприємства на рахунки Херсонського НПЗ були перераховані на рахунки ТОВ “Торговий дім “Континіум Галичина”.

А потім ці гроші були перераховані на рахунки інших фірм Єремеєва — ТОВ “Континіум Укрнафто Ресурс”, ТОВ “Вест Ойл Груп” і так далі.

Слідчі СБУ стверджують, що неодноразово зверталися до фірм, які фігурують у справі, з проханням надати оригінали документів, які стали підставами для перерахування грошей за період часу з 1 червня 2009 року по 31 березня 2010 року.

Однак ТОВ “ТД “Континіум Галичина” та інші підприємства групи “Континіум” відмовлялися задовольняти прохання СБУ. Зокрема, фірми повідомляли, що всі документи їх фінансово-господарської діяльності передані в оригіналах народному депутату для розгляду якогось звернення.

У СБУ назвали такі дії “свідомим і протизаконним приховуванням запитуваних документів”.

Конфлікт

Виникнення цієї справи має свої пояснення. І її розслідування може стати черговим доказом використання в Україні каральної влади в інтересах олігархів.

За інформацією джерел “Економічної правди”, мережа заправок WOG Ігоря Єремеєва приглянулася Дмитру Фірташу. Співвласник “РосУкрЕнерго” нібито хоче встановити контроль над цими заправками.

А справу, в якій фігурують найбільші компанії Єремеєва, в тому числі ті, які контролюють WOG, веде СБУ, яке очолює представник владного угрупування Дмитра Фірташа, Юрія Бойка і Сергія Льовочкіна Валерій Хорошковський.

Більше того, подання про обшук і виїмку документів підприємств Єремеєва робив слідчий четвертого відділу першого управління Головного слідчого управління Служби безпеки України.

У провадженні цього ж відділу знаходилася відома справа щодо розмитнення “фірташевських” 11 мільярдів кубометрів газу після укладення сумнозвісних газових угод у 2009 році. Слідчі саме цього відділу, зокрема, ініціювали арешт екс-глави митниці Анатолія Макаренка у червні 2010 року.

Але у справі щодо фірм Єремеєва може бути не тільки цей інтерес. Боротьба також може точитися навколо поставок палива для “Укрзалізниці”. Варто зазначити, що кожного року залізниця купує 380-400 тисяч тон дизельного палива на суму 300 мільйонів доларів.

У лютому 2011 людина з обойми ще одного члена команди Фірташа — міністра енергетики Юрія Бойка — чиновник Міненерго Костянтин Бородін заявляв, що міністерство шукає “Укрзалізниці” нового постачальника палива. Бородін тоді стверджував, що терміни поставок були зірвані і тому постачальника попросили замінити.

За інформацією профільних ЗМІ, підприємства Єремеєва поставляють залізниці паливо з 2009 року, коли обов’язки міністра транспорту виконував Василь Шевченко, призначений по квоті старого друга Єремеєва — Володимира Литвина.

Однак, не зважаючи на розмови у Міненерго, у кінці березня 2011 року тендери на поставку палива “Укрзалізниці” знову виграла фірма Єремеєва “Укрпостач-Нафтотрейд”. Але тепер нафтовими фірмами Єремеєва зацікавилася СБУ Валерія Хорошковського.

“Економічна правда” зверталася за коментарем з приводу цієї справи до всіх зацікавлених сторін — й до Єремеєва, й до Дмитра Фірташа, й до СБУ.

Однак у WOG (компанія Єремеєва) від коментарів відмовилися. А відповідь на запити, направлені автором, у СБУ та Group DF Фірташа досі не надійшла.

Гроші з “Надр”

Інтереси Фірташа і Єремеєва перетиналися ще одним чином. “Економічна правда” ще у липні 2009 року писала про скандал навколо виведення з банку “Надра” 6,4 мільярда гривень з 7,1 мільярда державного рефінансування.

Ці гроші були виведені з банку через схему надання кредитів компаніям самих же власників фінустанови. Ще до введення тимчасової адміністрації та продажу банку Фірташеві, великий пакет акцій банку “Надра” належав компаніям Єремеєва.

Тоді ж сукупний кредитний портфель єремеєвської групи “Континіум” у “Надрах” становив більше 1 мільярда гривень. Тільки за два місяці 2008 року — жовтень і листопад — компанії Єремєєва вивели з банку 805,1 мільйона гривень.

Зокрема, фірма “К-Л-О” отримала позику на суму 173 мільйони гривень, а фірма “НАЙТ” — на 211 мільйонів.

Тимчасова адміністрація банку, яку очолювала Валентина Жуковська, подала з цього приводу заяви в правоохоронні органи. Виявляється, справи щодо “безнадійних” кредитів банку “Надра” таки були порушені. І ще на початку 2010 року Печерське районне управління МВС у місті Києві активно розслідувало справу щодо виведення коштів фірмами “КЛО” і “НАЙТ”.

Тоді слідчі кваліфікували виведення коштів рефінансування за тією ж частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу, що й у випадку з дизельним паливом для “Укрзалізниці”.

За інформацією джерел “Економічної правди”, такі ж позови тимчасовий адміністратор подала також щодо інших колишніх акціонерів “Надр” — зокрема, до братів Сегаль, які свого часу звинуватили “ЕП” у наклепі: начебто, ми безпідставно стверджували, що структури Сегалів також отримували кредити на структури, які потім банкротували.

Як стверджують джерела, на колишніх акціонерів “Надра Банку” був створений чималий тиск, і вони погодились реструктуризувати свої кредити, та поступово повернути гроші. Зокрема, погодився повернути кошти Єремеєв в обмін на закриття кримінальних справ.

Чи вдасться бізнесмену “безкровно” домовитися цього разу — питання відкрите. Але за інформацією з іншого джерела, однією з зустрічних вимог Фірташа до Єремеєва є віддати йому мережу заправок, що працюють під брендом WOG. Саме з цим може бути пов’язана надвелика активність СБУ щодо персони західноукраїнського бізнесмена. Ми надіслали запит з цього приводу до Group DF та WOG, але розмовляти з “Економічною правдою” не схотіла жодна сторона.

Сергій ЩЕРБИНА, Сергій ЛЯМЕЦЬ