Руйнування енергетики: п’ять наслідків, які зачеплять кожного

Втім, якщо спека вище 30 С повернеться, обмеження у постачанні електрики можуть повернутися ще до кінця літа.

І вони точно повернуться до зими — уряд, енергетики та експерти визнають, що навіть за найоптимістичнішого сценарію нинішнє покращення є тимчасовим.

Відновлення енергосистеми після масованих російських обстрілів триває, так само як і встановлення нових потужностей і розширення імпорту. Проте усі погоджуються: відновити все те, що зруйнувала і пошкодила Росія в українській енергетиці, до зими не вдасться.

Коли температура почне падати, а попит на електрику і тепло зростати, відключення відновляться — можливо, вже у жовтні-листопаді. Якщо до цього Росія знову не атакує українську енергетичну інфраструктуру.

“Ситуація буде поліпшуватися вже зараз. Але … давайте теж розуміти, що війна триває. І, безумовно, масовані атаки, очевидно, будуть продовжуватися. Тому у війні дуже важко будувати прогнози”, — заявив міністр енергетики Герман Галущенко.

Тоді як давати прогнози складно, можна говорити про наслідки руйнувань в енергетиці, відключень електрики бізнесу і населенню, а також термінової потреби в інвестиціях у альтернативні та резервні потужності. Адже вони вже є і поширюються на всіх.

Про що йдеться?

Економіка уповільнюється

За опитуванням Інституту економічних досліджень (ІЕД), підприємці називають перебої з енергопостачанням найбільшою перешкодою для ведення бізнесу.

У липні відключення електрики найбільшою проблемою назвали 78% опитаних бізнесів, тоді як у червні таких було 65%. Так гостро ця проблема стояла лише восени — на початку зими 2022 року, після перших російських масованих обстрілів української енергоінфраструктури.

Брак електрики серед найбільших перешкод і для зростання виробництва. У липні так вважали 42% опитаних, тоді як у січні цього року таких було лише 3%.

Переважна більшість (83%) бізнесів кажуть, що були змушені призупиняти роботу через відключення електрики. Середній відсоток втрати робочого часу через відключення — 14%, але він є значно вищим у Дніпропетровській, Харківській, Запорізькій, Хмельницькій, Львівській та Чернівецькій областях.

Літнє опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) показало зменшення кількості підприємств та компаній, що працюють на повну потужність. Порівняно з початком року вона зменшилася з 78% до поточних 64%.

У ЕВА зауважують, що прогнози на наступні пів року є більш песимістичними, — понад половина (56%) опитаних прогнозують, що стан справ у їхнього бізнесу погіршиться, 27% не очікують змін, і лише 16% вважають, що стан справ покращиться.

Дефіцит електрики, що виник через російські обстріли української енергетики, став одним із ключових викликів для розвитку економіки, застеріг голова Нацбанку Андрій Пишний.

“Нестача енергоресурсів сповільнила зростання реального ВВП у ІІ кварталі”, — написав він у Фейсбук, посилаючись на липневий Інфляційний звіт НБУ.

Ще на початку року українська економіка показувала непоганий приріст. У І кварталі ВВП країни зріс на 6,5%, якщо порівнювати з тим самим періодом минулого року. Але вже у ІІ кварталі, за оцінками НБУ, зростання уповільнилося до 3,7 %.

Менші темпи росту ВВП не є абстрактним показником, — так чи інакше він стосується усіх.

Як відзначають у Нацбанку, “тривалі відключення електроенергії в ІІ кварталі призвели до помітного погіршення ділових і споживчих настроїв та послаблення економічної активності в низці секторів”. Іншими словами, бізнес менше виробляє і продає, а населення — менше купує і споживає.

А в другому півріччі “економічна активність надалі сповільнюватиметься”, прогнозують в НБУ. Там брак електрики разом із дефіцитом робочих рук називають серед головних ризиків для економіки у найближчому майбутньому.

Менші темпи росту економіки — менші податки. Вже у червні, за оперативними даними міністерства фінансів, доходи загального фонду бюджету скоротилися до 138 млрд грн порівняно із 152 млрд грн у травні. При цьому зменшилися і надходження одного з основних податків — ПДВ, що може свідчити про проблеми і у виробництві, і у споживанні.

Але на споживання — цей двигун будь-якої економіки — може негативно вплинути й інший фактор — інфляція.

Ціни і далі зростають

Після стрибка у понад 26% у 2022, ріст цін у 2023 році увійшов у так званий цільовий діапазон близько 5%, який ставить собі за мету НБУ, і на який орієнтуються кредитори України на чолі із МВФ. Такого показника було важко досягти навіть у мирний час. Але у 2023 році це вдалося.

Проте у ІІ кварталі 2024 інфляція знову стала набирати обертів. За даними Держстату, у червні вона пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. Насамперед на нього вплинуло підвищення тарифу на електроенергію для населення на понад 60%.

У липні, за попередніми даними Держстату, річна інфляція прискорилася до 5,4%, хоча порівняно із червнем ціни не зросли.

За опитуванням ІЕД, у липні суттєво — майже удвічі — зросла частка підприємців, які очікують зростання цін у наступні три місяці.

Серед причин цього, крім підвищення тарифів на електрику для населення, називають підвищення акцизів, а також “значний тиск з боку витрат бізнесу в умовах дефіциту електроенергії та браку працівників”.

“Адміністративні чинники (наприклад, підвищення тарифів — Ред.) та зростання витрат бізнесу (наприклад, на придбання генераторів — Ред.) будуть визначальними для динаміки споживчої інфляції на прогнозному горизонті”, — зауважують в Нацбанку.

Там припускають, що у 2025 році не лише тарифи на світло, але й на інші комунальні послуги — газ, опалення і гарячу воду, на підвищення яких нині діє мораторій, почнуть виводити на ринковий рівень. І це стане додатковим інфляційним чинником у 2025-26 роках.

При цьому у спіралі зростання цін одне коло породжує інше, — наприклад, через підвищення тарифів мають зрости і бюджетні видатки на субсидії. А це потребуватиме і більших доходів бюджету, щоб їх покрити.

Втім, підвищення тарифів на електрику для населення додало до інфляції 13,3%. А от для промисловості наслідки руйнувань в енергетиці були ще гіршими — там у червні зростання цін за місяць становило 14% і перевищило 26% порівняно з минулим роком. За підрахунками Forbes, такої промислової інфляції в Україні не спостерігалося вже 30 років, — востаннє вищі темпи були тільки під час гіперінфляції 1992-1995 років.

“Пришвидшення промислової інфляції тиснутиме на споживчі ціни”, — прогнозують в Нацбанку.

Але й ріст цін — не єдиний наслідок браку електрики.

Курс гривні та нові рекорди

Коли наприкінці весни руйнівні наслідки російських обстрілів стали очевидні, уряд поставив бізнес перед вибором: або стикнутися із багатогодинними відключеннями, або покривати 80% своїх потреб в електриці за рахунок імпортної енергії.

Але імпортна електрика є дорожчою за вироблену в Україні. Проте це дозволило урядові звільнити певні обсяги електрики для населення, яке платить за електрику хоч і за вищими, але все ще не ринковими цінами, — так, як це давно робить бізнес.

Енергомісткі галузі, такі як металургія, які щойно почали нарощувати експорт завдяки стабільній роботі Чорноморського коридору, заявили, що це ставить їхній бізнес на межу рентабельності.

В результаті експорт в червні різко зменшився порівняно із попередніми місяцями і склав 2,77 млрд доларів, що є найнижчим показником від початку року. Зменшився, за підрахунками НБУ, і внесок експорту у динаміку ВВП.

“Руйнування виробничих потужностей та дефіцит електроенергії визначатимуть слабкий експорт продукції металургії та машинобудування”, — прогнозують в НБУ.

При зменшенні експорту імпорт у червні практично не змінився і приблизно удвічі перевищував експорт.

А далі він почав рости — енергетикам потрібно обладнання для відновлення після російських обстрілів, бізнесу та населенню — альтернативні джерела електрики, генератори та акумулятори.

“Потреба у відновленні енергосистеми зумовлюватиме зростання імпорту окремої продукції машинобудування, а дефіцит електроенергії призведе до більших її закупівель та імпорту товарів для енергоавтономності”, — прогнозують в Нацбанку.

Крім того, там припускають, що через дефіцит електрики та обмежень у власному виробництві населення, вірогідно, частково переорієнтується на імпортну продукцію.

Наприклад, імпорт акумуляторів у червні зріс до 68 млн доларів порівняно із 49 млн доларів у травні та 29 млн доларів в середньому у січні-березні. Даних за липень поки що немає, але очевидно, що цифри можуть бути вищими за червневі.

Лише за перший місяць літа імпорт акумуляторів та імпорт самої електрики, що зріс майже удвічі порівняно з травнем, увійшли в топ-десятку того, що ввозили в Україну. Вони посіли 7-му і 8-му позицію серед груп товарів за доларовими обсягами імпорту після “інших товарів”, нафтопродуктів, автомобілів, ліків для роздрібного продажу, безпілотників та мобільних телефонів, зауважують в ІЕД.

Менший експорт означає менші валютні надходження, а більший імпорт — більший попит на валюту.

Наприкінці липня курс гривні до долара встановив кілька негативних рекордів, перевищивши психологічну межу у 41 грн за долар на 50 копійок. Згодом ситуація на валютному ринку дещо стабілізувалася.

Але на початок серпня валютні резерви НБУ становили вже 37,2 млрд доларів, — за місяць вони скоротилися на пів мільярда доларів.

Щоб стримувати падіння гривні Нацбанк виходить на ринок із валютними інтервенціями — продає зі своїх резервів валюту. У ІІ кварталі такі продажі становили 8,3 млрд доларів проти 5,8 млрд доларів у І кварталі.

В НБУ очікують подальшого зменшення валютних резервів до 37 млрд у 2025 та 32 млрд доларів у 2026 році, але запевняють, що мають усі інструменти, щоб контролювати ситуацію на валютному ринку.

Нова хвиля міграції

На додачу до всього цього оглядачі вже припускають і ще один наслідок руйнувань в енергетиці, який наразі не проявився, але є цілком можливим. Йдеться про нову хвилю міграції з України ближче до зими.

“Якщо будуть перебої з електроенергією, будуть проблеми з роботою бізнесу, рівнем податків, це матиме вплив на соціальні виплати”, — прогнозує президентка аналітичного центру Dixi Group Олена Павленко. І додає: “Також, думаю, зросте рівень виїзду за кордон. Знову”.

В Нацбанку також мають подібні припущення, вважають, що у 2024 році за кордон може виїхати близько 400 тисяч українців, а у 2025 — ще близько 300 тисяч. Аналітики НБУ погіршили це припущення порівняно із квітневим прогнозом через “значну руйнацію української енергетичної системи, що супроводжується тривалими відключеннями електроенергії та посилює ризики для опалювального сезону”.

Крім суто побутових проблем часті і тривалі відключення електрики впливають і на економічну активність та попит на робочу силу (читайте вище про ВВП). Це ще більше підштовхує українців до виїзду за кордон, а попит на валюту — вгору.

Диверсифікація та шанс на зелений перехід

Втім, серед низки негативних наслідків руйнувань в енергетиці та похмурих прогнозів на найближче майбутнє, є й один обнадійливий.

За відкритими даними, до війни найбільшу встановлену потужність мали ТЕС, на які припадало майже 40% можливостей генерувати струм. На другому місці — за встановленою потужністю — були АЕС, які давали ще чверть.

Проте в реальності атомні станції виробляли понад половину електрики — на початок лютого 2022 вони давали понад 60% електрики в країні. Ще чверть виробляли теплові електростанції, що переважно працювали на вугіллі. На відновлювані джерела енергії припадало менше 5% виробництва струму.

Нині інформація про енергетичний баланс, тобто про те, скільки електрики виробляє кожен конкретний вид генерації, є закритою. За інформацією “Енергоатому”, за минулий рік частка атомної генерації була на рівні 50%, а після руйнувань ТЕС зросла ще більше. Але решта енергетичного балансу могла докорінно змінитися.

І справа не лише у дизельних генераторах, які встановлює населення чи дрібний бізнес, і не у розподіленій газовій генерації, які починають встановлювати міста та більші підприємства.

Руйнування Росією українських електростанцій, через яке, за офіційними даними, Україна втратила 9 ГВт потужності із 18 ГВт на піку зимового попиту, має й позитивний результат, — насамперед це прискорює перехід енергетики на чистіші та більш стійкі і простіші види генерації електроенергії, пише британський Economist.

Багато говорять про руйнування старого як шанс побудувати краще нове і в українському уряді, так і серед експертів. Але бачення світлого і чистого енергетичного майбутнього різняться.

В уряді більше говорять про плани добудови нових реакторів на вже існуючих АЕС (і це викликає багато критики), а також про будівництво міні-АЕС із модульними реакторами за американською технологією, — договір про це між НАЕК “Енергоатом” та Holtec International підписали ще минулого року.

В ДТЕК, який контролював левову частку неатомної енергетики в Україні, і через російські обстріли втратив до 90% своєї генерації (переважно вугільні ТЕС, побудовані ще в радянські часи), кажуть, що нині орієнтуються на декарбонізацію.

Приватний енергетичний холдинг, що входить до SCM Ріната Ахметова, і до війни інвестував у вітрову та сонячну генерацію. Але тепер, як виглядає, це вже стає справжньою стратегією холдингу, бо ВЕС і СЕС є не лише більш зеленою, але й стійкішою опцією.

“Щоб знищити вугільну ТЕС на 300 МВт потрібна лише одна ракета, але потрібно 50 ракет, щоб знищити вітрову електростанцію такої ж потужності”, — цитує Economist керівника ДТЕК Максима Тимченка.

“Іронія цих руйнувань і цієї війни в тому, що вони підштовхнули декарбонізацію енергетичної галузі в Україні”, — заявив він британському виданню.

Але ще більша іронія полягає в тому, що Україна змушена повністю міняти структуру своєї енергетики під час війни на виснаження, тоді як у мирний час на це забракло політичної волі і грошей.

Ці зміни мають відбутися тоді, коли взимку в генерації не вистачатиме близько третини від потреб в електриці, що для простих українців означатиме по 5-6 годин без світла за добу.

Загалом, за підрахунками НБУ, дефіцит електроенергії складе більше 7% у 2024 році, близько 8% у 2025 році та близько 5% у 2026 році.