Розслідування, суди, санкції: що відбувається з власником “Ворскли” Жеваго

На тлі активізації чуток, що проєкт “Ворскли” закриється, розповідаємо, що зараз відбувається з її почесним президентом і фактичним власником — Костянтином Жеваго.

Проблеми Жеваго почалися у двох слідчих органах — ДБР і НАБУ. Обидва просили про екстрадицію, обом відмовили

Серйозні проблеми Костянтина Жеваго почалися наприкінці 2022-го — тоді його затримали у Куршевелі на запит слідчих Державного бюро розслідувань (ДБР).

У справді ДБР йдеться, що офшорні компанії, які ймовірно належать Жеваго та його партнерам, набрали кредитів у закордонних банках, за які поручився банк “Фінанси та кредит” (що належав Жеваго). А коли кредити іноземним банкам не були погашені — ті стягнули їх з банку Жеваго, де більшість коштів вже було з державного рефінансування.

Про наслідки цього арешту та суміжні дії української влади щодо Жеваго ми розповідали на початку 2023-го:

Інша справа, у якій фігурує Жеваго, розслідується Національним антикорупційним бюро (НАБУ). Вона стосується хабаря колишньому голові Верховного суду України Всеволоду Князєву.

15 травня 2023 року Князєва затримали під час отримання другого траншу хабаря розміром у 450 тисяч доларів. За даними “Дзеркала тижня”, тодішній голова Верховного суду отримував цей хабар в інтересах Жеваго — тоді Велика Палата Верховного суду якраз розглядала справу стосовно права власності 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo, компанії почесного президента “Ворскли”, і прийняла рішення на користь Жеваго.

“Інформація деяких ЗМІ про те, що неправомірна вигода могла бути одержана від людей, які діяли в інтересах підприємця, повністю неправдива.

Жеваго ніколи нікому не давав і не міг давати подібних вказівок. Він наполегливо просить засоби масової інформації не поширювати непідтверджені відомості, не ставати знаряддям маніпуляцій і не вплутувати його у справи, до яких він не має жодного відношення.

Це очевидно безпідставний зв’язок і явна підтасовка. Велика палата ВС прийняла свою квітневу ухвалу не в моїх особистих інтересах, а в інтересах великої, публічної компанії з поважними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі”, — заперечила будь-яку причетність до справи пресслужба Жеваго.

Втім, 3 серпня 2023 року в рамках цієї справи НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) таки повідомили про підозру Жеваго.

Жеваго після засідання французького суду у березні 2023-го

І у справі ДБР, і у справі НАБУ Україна просила Францію про екстрадицію почесного президента “Ворскли” — в обох випадках французькі суди в цьому відмовили. В обох справах висновки судів були схожі — полягали у сумнівах в тому, що “сторона запиту екстрадиції здатна гарантувати, що Костянтин Жеваго постане перед судом, який забезпечить основні процесуальні гарантії та захист прав людини”.

Попри це, НАБУ і САП продовжили розслідувати справу стосовно Жеваго — і 21 жовтня 2025 року оголосили про завершення розслідування.

Жеваго в Україні під санкціями — намагався їх обійти й натрапив на арешт активів від БЕБ

Не домігшись фізичного перебування Жеваго в Україні (виїхав ще до повномасштабного вторгнення), держава вдалася до іншого вже давно протореного шляху — санкцій. На бізнесмена наклали їх 13 лютого 2025 року — в одному пакеті з пʼятим президентом України Петром Порошенком, колишнім власником “Дніпра” Ігорем Коломойським та його бізнеспартнером Геннадієм Боголюбовим, а також екснардепом від ОПЗЖ Віктором Медведчуком.

За даними джерел “Української правди”, в РНБО були такі підстави накласти санкції на Жеваго:

“• його тісні звʼязки з Росією, зокрема, з підсанкційним російським олігархом Олексієм Федоричевим;

• злочини у банківській сфері, повʼязані з виведенням 500 млн грн кредитних коштів із банку “Фінанси та кредит”;

• підконтрольна Жеваго група компаній Ferrexpo ще донедавна співпрацювала з РФ. Так, “Автокраз” експортував до росії вантажівки, “Росава” та “Преміорі” — автошини, які ще в 2022 році постачалися до так званих “Л/ДНР”.

Сам Жеваго тоді назвав санкції “незаконними та безпідставними”.

“Це ще один епізод переслідування мене президентом України Зеленським. Немає жодного рішення суду проти мене, пов’язаного із загрозою національній безпеці, територіальній цілісності та суверенітету.

Виходить, що підстав для відкриття проти мене кримінальної справи за загрозу національній безпеці немає, а підстави для санкцій за це начебто є. Ну це ж абсурдно.

Ще мені закидають те, що начебто група компаній Ferrexpo, де я та моя родина є акціонерами, співпрацює з росіянами. Це абсолютна неправда. Ferrexpo — це єдина публічна компанія з активами в Україні, в яку власники інвестували мільярди доларів США та чиї акції торгують на основному майданчику Лондонської фондової біржі, і яка є частиною індексу FTSE 250. Її акціонерами є не якісь анонімні росіяни, а поважні світові інвестиційні та суверенні фонди, зокрема Норвезький суверенний фонд, компанії BlackRock та UBS, а також тисячі громадян США, ЄС і Великої Британії.

Звинувачення компанії в загрозі національній безпеці фактично рівнозначне обвинуваченню і цих світових гігантів у тероризмі також. У всіх повинне виникнути питання, чому проти мене санкції вводяться, а проти цих інтернаціональних гігантів, які такі ж акціонери, як і я, ні? Чому такі подвійні стандарти? Звісно ж, це більше піарне питання, а не питання верховенства права”, — зокрема, сказав він у відеозверненні, додавши також, що “в ЄС не приймають авторитарні країни”.

У березні 2025 року Печерський райсуд Києва передав Агентству з розшуку та менеджменту активами (АРМА) в управління частку Жеваго у Ferrexpo — ту саму, яка фігурувала у справі НАБУ. У травні АРМА оголосила конкурс з пошуку управителів арештованими активами Жеваго та їхніх оцінювачів.

Перелік активів серйозний:

• корпоративні права 28 юридичних осіб, серед яких компанії, що працюють у сферах нерухомості, будівництва, аграрного сектору, фінансових послуг та енергетики;

• спиртові заводи: Юрковецький, Уладівський, Довжоцький, Іваньківський, Тхорівський, Борщівський та Воютицький;

• об’єкти нерухомого майна: 121 об’єкт у Києві, Полтавській, Київській, Черкаській, Львівській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській областях;

• рухоме майно: 99 транспортних засобів.

Окрім того, навесні 2025-го ДБР спільно з Міністерством юстиції готували позов щодо націоналізації активів і корпоративних прав ПрАТ “Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат” — теж входив до групи Ferrexpo.

Того ж місяця Бюро економічної безпеки наклало арешт ще й на комплекс площею понад 6,7 тис. кв. м у центрі столиці, а також на 291 млн грн, що знаходились на рахунках товариства. Однак цей пресреліз цікавіший тим, що натякає — Жеваго намагався обійти санкції:

Будівля комплексу

“Детективи встановили, що задля обходу санкцій та легалізації майна він організував перереєстрацію майнових прав на підконтрольні товариства.

Зокрема, аби зберегти контроль над майновим комплексом та уникнути конфіскації, фігурант залучив колишніх топ-менеджерів його збанкрутілого банку. Переоформивши у такий спосіб майно, він намагався залишити його у своєму фактичному володінні”.

Окрім того, ще у листопаді 2022-го на користь держави було відчужено підприємство “АвтоКрАЗ”, яке належить бізнесменові.

“5 стратегічних підприємств примусово відчужуються для потреб воєнного часу — ПАТ “Укрнафта”, ПАТ “Укртатнафта”, АТ “Мотор Січ”, ПрАТ “Запоріжтрансформатор” та ПрАТ “АвтоКрАЗ”. Деякі з них майже не працювали. Тепер працюватимуть всі на оборону. Це ремонт, виробництво техніки, забезпечення сил оборони, робота на відновлення нашої інфраструктури, комплексне завдання, яке можна виконати лише через систему військово-державного управління”, — пояснив тоді рішення президент Володимир Зеленський.