Як зазначає видання, щонайменше 38 таких бомб впали на територію Бєлгородської області на кордоні з Україною в період з квітня 2023-го по квітень 2024 року, хоча більшість з них не здетонували.
Ці боєприпаси, які часто порівнюють з більш досконалими американськими керованими бомбами Joint Direct Attack Munition (JDAM), належать до радянської доби й оснащені системами наведення, які, за словами експертів, часто виходять з ладу, що призводить до ударів по території Росії.
Більшість бомб знайшли цивільні: лісники, фермери або мешканці навколишніх сіл.
Автори статті вказують, що міноборони РФ у більшості випадків не знало, коли запустили бомби, що свідчить про те, що деякі з них могли лежати там декілька днів.
Згідно з отриманим WP документом, щонайменше чотири бомби впали на саме місто Бєлгород, ще сім знайшли на околицях. Найбільше — 11 бомб — впали в прикордонному районі Грайворона, де частину не вдалося підняти через “складну оперативну ситуацію”.
Як пише видання, документ перехопила українська розвідка і передала журналістам. Він містить електронну таблицю інцидентів з посиланням на накази з ліквідації бомб та евакуації населення. Він також, схоже, створений Бєлгородським міським управлінням з надзвичайних ситуацій.
Незалежне російське видання Astra підтвердило, що багато випадків у документі збігаються з даними, отриманими від місцевих органів влади та ЗМІ. А люди, згадані як свідки, є місцевими жителями.
Видання вказує, що одна з перших зафіксованих бомб, що вразили Бєлгород у квітні 2023 року, вибухнула, впавши на зазвичай жваву вулицю, утворивши вирву завширшки 20 метрів, вибивши вікна та розкидавши машини. Інцидент стався вночі, і про жертви не повідомляли. Трохи пізніше знайшли ще одну бомбу, яка не вибухнула і увійшла в землю на глибину сім метрів.
Автор фото REUTERS
У квітні минулого року російський винищувач-бомбардувальник Су-34 помилково вдарив по Бєлгороду. Авіаційний боєприпас вибухнув навпроти одного з супермаркетів міста
Російські військові тоді визнали, що за вибухом стояло “випадковий скид авіаційного боєприпасу” з російського винищувача Су-34. Пізніше в документі підтвердили, що це була фугасна авіаційна бомба ФАБ-500 вагою 500 кілограмів.
Інші випадки
Уже після періоду, про який ідеться в документі, стало відомо про кілька інших випадків падіння авіабомб. Так, 4 травня на Бєлгородщині впала бомба, яка поранила сімох людей і пошкодила понад 30 будинків у невеликому селищі.
12 травня ще один вибух зруйнував кілька поверхів житлового будинку в Бєлгороді, унаслідок чого загинули 17 людей.
15 червня в місті Шебекіне під Бєлгородом стався вибух і обвалилася частина п'ятиповерхового будинку, внаслідок чого загинули щонайменше п'ятеро людей.
Російські військові звинуватили в інцидентах українську ракету, а Conflict Intelligence Team, російська дослідницька група, що спеціалізується на розслідуваннях із відкритих джерел, заявила, що відео з місця події вказує на те, що це стало результатом ще одного випадкового вибуху ФАБ-500 або несанкціонованої зенітної ракети, випущеної російськими військовими.
При цьому місцева влада зазвичай мовчить про події, повідомляючи лише про “нещасні випадки”, звинувачуючи українські обстріли або просто не повідомляючи про різноманітні вибухи, що лунали в регіоні, пише WP.
За підрахунками телеграм-каналу Astra, Росія протягом останніх чотирьох місяців випадково скинула понад сотню бомб на власну територію, а також на окуповані райони на сході України.
“Певний відсоток російських бомб — бракований... І ця проблема не має принципового розв'язання”, — пояснює Руслан Левієв, військовий експерт Conflict Intelligence Group, яка відстежує дії російських військових в Україні з 2014 року.
За його словами, такі випадкові скиди спричинені ненадійністю цих боєприпасів.
“У звичайних умовах таку систему потрібно було б удосконалити, щоб уникнути падіння бомб на населені пункти на своїй же території. Ми не знаємо, чи витрачає Російська Федерація зараз на це ресурси. Можливо, їх цілком влаштовує така ситуація”, — вказують автори статті.
Вони додають, що коригувальні бомби не такі точні, як крилаті ракети, і часто не влучають у ціль, але через свою вибухову силу вони все одно завдають значної шкоди.
Що таке крилата авіабомба
Це — радянський пережиток часів холодної війни, створений як “тупі бомби”, котрі скидають на ціль.
Росія адаптувала цей великий арсенал некерованих бомб до сучасної війни, модернізувавши їх системами наведення, відомими як комплекти УМПК — дешевими висувними крилами та навігаційними системами.
Це дозволяє російським літакам Су-34 та Су-35 запускати їх з відстані близько 40 км, що є недосяжним для більшості українських систем протиповітряної оборони.
Автор фото RUSSIA MOD
Однією з причин падіння Авдіївки були масові вильоти авіації Росії з бомбами
The Washington Post зазначає, що керовані авіабомби створили додатковий тиск на наземну протиповітряну оборону України і відіграли важливу роль у знищенні Авдіївки, яку російські війська захопили в середині лютого.
Видання пише, що найкращим захистом України від них є американська ракета класу “земля-повітря” Patriot, яка може знищити російський літак ще до того, як він наблизиться, щоб випустити бомбу, але цих систем не вистачає.
У березні російське міноборони повідомило про розробку нової, важчої версії керованої бомби ФАБ-3000.
У червні стало відомо про перше використання цієї бомби — росіяни скинули її на село Липці в Харківській області.
Что скажете, Аноним?
[18:15 24 декабря]
[14:43 24 декабря]
[11:15 24 декабря]
18:00 24 декабря
17:30 24 декабря
17:10 24 декабря
17:00 24 декабря
16:30 24 декабря
15:00 24 декабря
14:30 24 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.