Роги достатку: Янукович і ПР вирішили вдатися до підкупу виборців

Скажімо, якщо кандидат у депутати чи партія—учасниця перегонів роздає громадянам продуктові пайки по 50 грн, це можна зафіксувати на камеру і звертатись у правоохоронні органи для притягнення винних до відповідальності. Одначе немає ніякісінької управи на високопосадовців, які, представляючи певну політсилу, напередодні виборів вдаються до підкупу мільйонів громадян і жонглюють мільярдними сумами бюджетних коштів. За вісім місяців до дня голосування президент анонсував збільшення соціальних видатків державного кошторису на десятки мільярдів гривень (лише необхідну до кінця цього року суму урядовці оцінюють у 16—17 млрд). Не дивно, що влада перейнялася насамперед доходами електорально найактивніших груп — пенсіонерів. Хоча ще зовсім недавно представники Кабміну з порушенням Основного Закону обмежили виплати за судовими позовами пільговиків і дістали необхідне “добро” на це від підконтрольного Конституційного Суду

Куплю собі трошки пенсіонерів

“Ненормально, коли лише через різницю в часі виходу на пенсію у 5—10 років люди отримують суттєво менші пенсії”, — збільшення соціальних видатків Віктор Янукович аргументував, зокрема, фінансовими проблемами майбутніх адресатів доплат. Усе правильно, але чому після двох років перебування біля керма гарант згадав про цю несправедливість саме під парламентські вибори? Президент звернув увагу на збільшення виплат для ще однієї пільгової категорії — учасників війни, пообіцявши вже від травня 2012 року більш ніж мільйонові цих громадян доплюсувати до пенсій 30—50%. Навіть якщо виходити з нижньої межі “виделки”, 2012 року додатково для виплати цій категорії необхідно підняти видатки бюджету на 2,1 млрд грн. Ще одним різновидом пенсіонерів, якому покращують життя перед виборами, є члени сімей померлих інвалідів війни. Таких в Україні — 173 тис. Їм планують підвищити виплати за останні вісім місяців (травень—грудень) у середньому на 119 грн. Навіть за умови поетапності цієї процедури, вже від грудня треба примножити щомісячні виплати для цієї категорії мінімум на 20,5 млн грн; загальна ж сума додаткових бюджетних виплат 2012 року на такі цілі становитиме не менш як 100 млн грн. Ідеться про погано прихований підкуп виборців за рахунок приблизно 9,3—9,4 млрд грн бюджетних коштів лише 2012 року. Це при тому, що, за оптимістичною оцінкою уряду, дефіцит ПФ і без цієї суми не менший за 9,5—10 млрд грн.

Ще одну соціальну обіцянку спрямовано на цільову аудиторію, останнім часом сильно розчаровану в “своєму лідері”: йдеться про непряму допомогу шахтарям. Президент запевняє, що 190 тис. працівників галузей із високим рівнем травматизму 2012 року отримають додатково у середньому по 500 грн допомоги. Це ще плюс 95 млн грн бюджетних видатків.

Небезпечний плагіат

Класикою жанру передвиборчого популізму в Україні вже стала- тема повернення коштів вкладникам Ощадбанку СРСР. Віктор Янукович не став винятком і пообіцяв відновити виплати 6 млн українських громадян по 1 тис. грн, за що Партія регіонів чотири роки тому різко критикувала (мовляв, популістка), нині ув’язнену Юлію Тимошенко. До кінця року це обійдеться держбюджетові щонайменше в 6 млрд грн. До того ж виплата цих коштів буде лише імітацією вирішення проблеми знецінених вкладів. Адже, ухваливши Закон “Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України”, Верховна Рада свого часу визнала заборгованість офіційного Києва перед вкладниками Ощадбанку СРСР обсягом у 131,96 млрд грн, причому, згідно зі статтею другою цього документа, “держава зобов’язується забезпечити збереження та відновлення реальної вартості заощаджень громадян”, яка з урахуванням інфляції сьогодні уп’ятеро-вшестеро перевищує зазначену суму.

Ще одна складова підкупу виборців — дешева іпотека. За словами Віктора Януковича, “вартість кредитів для людей становитиме не більше ніж 2—3%. Решту компенсує банкам держава. Строки таких кредитів будуть розраховані на 10—15 років”. І в цій ініціативі президент не оригінальний. Дешеву іпотеку обіцяли свого часу і Віктор Ющенко, і Юлія Тимошенко. Зрештою, нинішній владі більш ніж досить було б виконати принаймні старі зобов’язання, а вже потім роздавати чергову порцію нових. Напередодні позачергових парламентських виборів 2007 року Партія регіонів обіцяла вільний доступ до ордерів фактично не забезпеченим житловою площею бюджетникам: “Вчитель, лікар, працівник культури, міліціонер, військовослужбовець при укладанні трудового контракту на 20 років одержать ключі від квартири. Через 10 років роботи житло може бути викуплене за 50% вартості, через 15 — за 25%, а через 20 років воно стає власністю працівника”, — це витяг із виборчої програми ПР 2007 року. Досі жоден бюджетник такої можливості не здобув.

Але президент Віктор Янукович озвучив чергову обіцянку про іпотеку під 2—3%. При цьому, відразу стало зрозуміло, що за свої слова відповідати він не збирається: заступник глави його Адміністрації Ірина Акімова уточнила, що 2012 року може йтися про фінансування програми в межах 1 млрд грн, тоді які лише у квартирній черзі стоїть близько 1,3 млн осіб, тож доступ до компенсованих державою кредитів у кращому разі знову дістануть кілька відсотків “обраних”, звичайно ж, не уникнувши корупційної складової.

З усіх по нитці

Проект масштабного підкупу виборців поставив питання про джерела його фінансового забезпечення. Згадувана Ірина Акімова заявила, що “на сьогоднішній день, за приблизними оцінками Мінфіну, вже є 10—11 млрд грн, які надійшли насамперед за рахунок перевищення планових показників з податку ПДВ імпортної і вітчизняної продукції та за рахунок планового перевищення надходження від податку на прибуток”. За інформацією поінформованих джерел у Мінфіні, ця заява не відповідає дійсності. І Податкова, й Митна служби уже працюють у “посиленому режимі”, намагаючись виконати бодай планову частину доходів бюджету, і якщо говорити про можливий варіант вирішення проблеми, то може йтися хіба про активізацію тиску на підприємців із вимогою авансової сплати податків, як це вже мало місце у 2004 році. Друге джерело надходжень, яке називають урядовці, — запровадження податку на розкіш, чи на багатство. Як можна зрозуміти з численних заяв представників уряду, на цей платіж покладають великі надії, однак насправді максимум надходжень від нього за найближчі півроку — 0,4—0,5 млрд грн. На більше розраховувати годі — мільйонери та мільярдери у Верховній Раді на серйозніше самооподаткування не підуть. Це, власне, показало запровадження податку на нерухомість: власники “тисяч” квадратів віддаватимуть у бюджет копійки, та й то не зараз.

Тож найреалістичнішим сценарієм знаходження ресурсів для масштабного підкупу виборців, запланованого, як і у 2004 році, командою тогочасного прем’єра й нинішнього президента, залишається активізація роботи Монетного двору Національного банку України. Процес, до речі, вже пішов: останніми місяцями бюджетники й пенсіонери отримують виплати свіжими купюрами вже за підписом нового голови Нацбанку Сергія Арбузова. Тим часом навіть у владі визнають, що й без друку грошей анонсовані соціальні виплати додадуть до річної інфляції щонайменше 1,5% (власне, про це свідчить попередній досвід передвиборчого соціального популізму). Тобто кожна родина з річним бюджетом навіть у 50 тис. заплатить за голоси на користь Партії регіонів щонайменше по 750 грн. Але навряд чи цим обмежиться.

Передвиборчі “реформи”

12 березня Віктор Янукович затвердив Національний план дій на 2012 рік із впровадження Програми економічних реформ на 2010—2014 роки “Багате суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. Водночас, як свідчить проведене Тижнем дослідження, усі “реформаторські” зусилля влади впродовж останніх двох років здебільшого обмежувалися переспрямуванням бюджетних потоків до кишень потрібних людей, створенням переваг для великого бізнесу та перенаправленням соціальних видатків (обмеження/збільшення).

Андрій ДУДА