Рік без результату

По-друге, навіть участь у таких штучних утвореннях, як коаліція (особливо за умов фактичної її відсутності), не дає суттєвої прибавки в ефективності роботи в порівнянні з меншістю, тобто опозицією.

Все рівно коефіцієнт корисної дії парламентарів у 2009 році лишався занадто низьким.

Найбільш плідно з усіх суб'єктів законотворення в 2009 році попрацював БЮТ — майже 26% всіх зареєстрованих законів та постанов належать йому. Трохи гірший показник, приблизно 20%, у фракції Партії Регіонів.

Далі по низхідній — коаліція, блок “НУНС”, Кабінет Міністрів, спільна робота всіх фракцій, результати опозиції, фракція Компартії, фракція Блоку Литвина і президент.

Але після аналізу проголосованих документів, картина трохи змінюється: перший щабель посідає коаліція, другий — представники Партії регіонів, за ними розташувався БЮТ і решта суб'єктів.

Отже, для виборця це означає, що очікувати нормальних результатів роботи можна або від членів парламентської більшості, або від найбільшої (найбільших) фракції Ради. Всі решта програють їм у працездатності значно — в рази.

У Раді-2009 коаліція, щодо загального числа поданих документів, значно обійшла опозицію: 353 проти 148. Втім левова їх частка — це проекти постанов, тобто документи, які здебільшого направлені на внутрішні парламентські потреби або на призначення голів сільрад, створення комісій тощо. З них отримали позитивний “вердикт” більш, ніж половина — 174 з 318.

За поданими законопроектами, які більш суттєво можуть вплинути на життя країни, ніж постанови, коаліція програла опозиції — 35 проти 78. При цьому у опозиції були прийняті 13 проектів законів, а у коаліції — лише один.

Тобто коефіцієнт корисної дії (ККД), з огляду саме на законопроекти, у учасників більшості — 0,03 проти 0,17 у опозиції.

І якщо вже орієнтуватися саме на законопроекти, то робота Верховної Ради у 2009 році ще раз довела очевидну річ: набагато краще працює не формальна, а реальна більшість — коли опозиція і частина коаліції разом ініціюють та затверджують закони. У такому складі торік було запропоновано 99 проектів, з яких 22 стали законами (ККД — 0,2. Це краще, ніж у коаліції та опозиції окремо).

Як виконуються передвиборчі обіцянки?

Щоб чітко оцінити головний (як для виборців) показник парламентської роботи окремих фракцій, слід подивитися на спрямованість розроблених ними законопроектів, які, зрештою, були прийняті протягом року.

Йдучи цим шляхом, можна уникнути фактору впливу на оцінку роботи депутатів таких чинників, як чисельність фракції, належність її до коаліції або опозиції та інших додаткових умов.

Отже, на загал картина з законопроектами виглядає так. Найчисленніша у парламенті фракція Партії Регіонів запропонувала 222 законопроекти, з яких були підтримані 11. Таким чином, ККД опозиційної фракції — 0,05.

Друга за чисельністю фракція БЮТ ініціювала 319 проектів, з яких були позитивно проголосовані теж 11 (ККД — 0,03). У фракції блоку НУНС ці показники становлять відповідно 197 на 4 (ККД — 0,02). У фракції КПУ — 48 і 1 (ККД — 0,02), у фракції Блоку Литвина” — 44 і 4 (ККД — 0,09).

Таким чином, за кількістю запропонованих проектів першою є фракція БЮТ, а от за ефективністю, попереду всіх соратники Володимира Литвина, які, що цікаво, представляють найменшу політичну силу в стінах вітчизняного парламенту.

Чіткіше за решту фракцій парламенту намагалися виконати свої програмні установки представники блоку НУНС. Майже в два рази гірше з цим справлялись представники БЮТ і БЛ, ще більш блідо виглядали депутати від найбільшої фракції ПР, і фактично зовсім забули про свою програму в повсякденній парламентській роботі комуністи.

Цей низький рейтинг може стати ще менш позитивним для всіх його учасників, якщо згадати, що навіть у лідера коефіцієнт корисної дії (в сенсі виконання обіцянок) лише 0,09, тобто 9%. При цьому слід пам'ятати, що в абсолютних цифрах цей результат фактично стає мізерним.

Фракція Партії Регіонів у Верховній Раді України 2009 року не поспішала виконувати власні обіцянки. Серед 222 законопроектів, які вони запропонували протягом року, 59 мають ознаки таких, що відповідають передвиборчій програмі ПР.

Тобто вони можуть бути названі спробами бодай частково виконати деякі пункти передвиборчої програми. Але тільки 7 з них є прямим виконанням обіцянок: законопроект про Земельний (іпотечний) банк, розмір мінімальної зарплати, підвищення соціальних стандартів, законопроект щодо фінансування медицини і про медстрахування, проект про запобігання використанню синтетичних наркотиків у замісний терапії, проект Житлового кодексу та проект про внесення змін до законів (щодо порядку обчислення стажу роботи при призначенні трудових пенсій).

Це означає, що тільки один з 32-х запропонованих Партією Регіонів законопроектів має відношення до їх програми.

Поза межами уваги партії залишились такі засадничі, як для їхньої передвиборчої програми, пункти: підтримка молоді; вирішення житлової проблеми (через проведення земельних аукціонів); обіцянки видавати квартири бюджетним працівникам за умови укладання тими 20-річних контрактів на роботу; якісна безкоштовна медична допомога; впровадження передових медичних технологій.

А також: створення легального і прозорого ринку землі; створення Національної зернової біржі; впровадження нового Податкового кодексу; перехід до професіональної армії; судова реформа; подолання корупції; і, зрештою, улюблена забавка Регіонів — надання російській мові статусу державної.

Абсолютний показник виконання власних передвиборчих обіцянок у БЮТ (якщо брати до уваги всі запропоновані фракцією проекти законів, що мають хоча б якісь ознаки роботи над обіцяним) гірший, ніж у Партії Регіонів: лише 45 законопроектів, поданих командою Юлії Тимошенко до парламенту, мають ознаки слідування програмним установам блоку.

З огляду на всебічність програми депутати від БЮТ мали б подавати проекти різноманітної направленості приблизно у рівних пропорціях. Насправді ж соратники Юлії Тимошенко віддали перевагу політико-правовій темі (94 запропонованих проекти), економіці (56), галузевому розвитку (44) і соціальній темі (42).

До позитиву БЮТ слід зарахувати такі найважливіші законопроекти, як закон про внесення змін щодо проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проект про спецперевірку відомостей, що подають кандидати на зайняття посад держслужбовців; проект закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, проект закону щодо обмеження пільг народного депутата.

Ще одним важливим (з огляду на обіцяне) надбанням БЮТ, щоправда у компанії з НУНС, став проект Податкового кодексу — один з найбільш очікуваних документів у державі.

Більшість запланованих БЮТ “проривів” так і залишилися на папері. Зокрема, йдеться про конституційні зміни, впровадження справедливого правосуддя, масштабну інтернетизацію країни, декларування витрат державними посадовими особами та держслужбовцями, істотне посилення кримінальної відповідальності за корупційні дії, транзитний прорив, ліквідація ПДВ або такі досить екзотичні, як “бебі-бум” або програма “Сільський лікар”.

Блок “Наша Україна — Народна Самооборона” стоїть на третьому щаблі. Програма НУНС була доволі стисла, але в ній приділялась увага широкому спектру проблем сучасної України.

У своїй же реальній роботі народні депутати НУНС аж занадто захопилися однією темою — політико-правовою (підготували 87 законопроектів). Утричі менше їх цікавили економіка, ще рідше — галузевий розвиток. Багато інших сфер вони взагалі оминули.

Всього за 2009 рік блок НУНС підготував 42 законопроекти, які в тій чи тій мірі були дотичні до програмних засад. З них 18 були влученнями “в десятку” — в цих законопроектах безпосередньо йшлося про виконання передвиборчих обіцянок депутатів блоку.

З огляду на ці дані, маємо точний ККД фракції на рівні 0,09. Це кращий результат серед трьох парламентських “мастодонтів” — найбільших та найвпливовіших фракцій Ради.

Серед найбільш важливих “влучень” колишньої пропрезидентської політичної сили такі: проект закону про вдосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва; декілька проектів, що передбачають скасування в країни податкової міліції; проект змін до закону про громадянство (частині захисту українських громадян за кордоном).

Крім того — проект закону про Державний земельний банк; проект змін до деяких законів у частині декларування доходів та витрат вищих посадових осіб та їх близьких; зміни до закону про народних депутатів, які мають привести до обмеження пільг парламентарів.

Депутати НУНС подали на розгляд один з ключових проектів своєї програми — про створення Національного антикорупційного комітету та ще низку законів, що обмежують гральний бізнес. Також разом з БЮТ нашоукраїнці підступилися до одного важливого пункту своєї передвиборчої програми — прийняття Податкового кодексу.

Але ані до скасування депутатської недоторканності, ані до створення інституту виборних мирових суддів, ані до доступного соціального житла, ані до обов'язкового державного медичного соціального страхування, ані до проблем села, ані до цілої низки інших своїх обіцянок у депутатів від НУНС руки так і не дійшли.

Передостання за чисельністю парламентська фракція Комуністичної партії має низький показник як за кількістю підготовлених законів, так і прийнятих. Тому не дивно, що дуже масштабна (за висунутими ідеями, серед яких є навіть така екзотична для комуністичної ідеології, як захист канонічного православ'я) передвиборча програма КПУ майже не мала свого продовження у парламентській діяльності прибічників всесвітнього пролетарського братерства.

Комуністи спромоглися підготувати лише 7 законопроектів, у яких хоча б частково йшлося про речі, оприлюднені КПУ в своїй передвиборчій програмі. Але серед них так і не знайшлося жодного, який би повністю відповідав бодай одному з її пунктів.

Остання за чисельністю фракція \Блок Литвина розробила 44 законопроекти — найменше за всіх. Але саме ця політична сила перша за показником корисної дії — відношенням прийнятих законопроектів до запропонованих.

Свою діяльність соратники Володимира Литвина чомусь присвятили галузевому розвитку. Про це можна судити з кількості розроблених ними проектів цього напрямку — їх найбільше у скарбничці блоку — 13. Хоча їх програма якщо й виділяє якусь окрему галузь, то лише сільське господарство.

Програма блоку, при своїй відносній стислості, “балує” електорат Володимира Литвина масштабом поставлених завдань. Але спроби їх реалізувати були поховані руками самих прибічників спікера.

Вони спромоглися запропонувати лише 8 законопроектів, які більш-менш відповідають їх програмним засадам. З них тільки два проекти (зміни до закону про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для АПК; проект про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати) мають максимально близьке відношення до програми блоку.

Очевидно, що українські парламентські фракції показали не тільки низький рівень виробництва законів, але і вкрай низький рівень виконання власних зобов‘язань. До всього, якщо фракції все ж таки виконують обіцянки, то це стосується найменш значущих для країни тем. Так що вірити передвиборчим обіцянкам українських партій не варто.

Леся ШЕВЧЕНКО