Ринок праці у річному зрізі: зростання зарплат і брак робочих рук

Довоєнні показники, про які говорять фахівці, стосуються саме балансу на ринку праці: наявності попиту і пропозиції на відносно стабільному рівні, зростання кількості вакансій і “зарплатної конкуренції”. Суттєві зміни також відбуваються (чи принаймні мають відбутися) саме у стосунках між працівниками і роботодавцями. Чи можливо повернути людей з-за кордону та замінити тих, хто мобілізувався? Що змінилося на ринку і як покращити стосунки між роботодавцем і працівником?

“Повномасштабне вторгнення РФ 24 лютого 2022 року спричинило найбільшу кризу на ринку праці України. До війни роботодавці розміщували на Work.ua щомісяця понад 100 тисяч вакансій. У березні 2022 року ми фіксували, що кількість пропозицій роботи впала в десять разів. З того часу місяць за місяцем ринок праці почав поступово відновлюватися. Проте наступний виклик, який постав перед роботодавцями, — це дефіцит кадрів. Наприклад, одне з опитувань менеджменту показало, що торік лише 3% респондентів не стикалися з нестачею кваліфікованих кадрів”, — коментують загальну тенденцію у Work.ua. За їхніми даними, кількість вакансій 2023 року збільшилася вдвічі: з 59,5 тис. у січні 2023 року до 101 467 у листопаді, резюме — з 4 млн до 4,3 млн.

Lobby X — спеціальна платформа з працевлаштування та рекрутингова агенція, яка займається наймом для держструктур чи “білих” бізнесів, теж зазначає, що загалом тенденція виглядає на поновлення і оживання ринку. В агенції теж помічають тенденцію воєнного часу — кількість відгуків на вакансію впала. Та й рівень претендентів нижчий, тож вибір обмежений. Особливо коли йдеться про українських роботодавців, які тепер конкурують за кандидатів із іноземними. “Ми бачимо, що на сьогодні відчутне збільшення міжнародних структур, які нарощують свою присутність в Україні, багато зайшло організацій і додаткових коштів. Вони потребують адміністрування. По цілій низці вакансій ці структури “пилососили” сектор і мали перевагу: вищі зарплати, кращі ресурси”, — зазначають у агенції.

Засновник Lobby X Владислав Грезєв додає: “Станом на січень за кордоном перебувають близько 6 мільйонів 300 тисяч громадян України, і більшість — люди працездатного віку: 42% — це молодь до 20 років, а 80% людей, які виїхали, — з міст. За даними Держстату, ми втратили 30% працездатного населення. Але водночас українська економіка втратила 30% робочих місць, тож система більш-менш збалансована”.

Центр зайнятості показує такі дані: станом на початок 2023 року кількість вакансій була в рази менша за охочих їх отримати — 42 793 на 214 093 безробітних, з них 30% — чоловіки (важливе уточнення, оскільки офіційний статус безробітного для чоловіків може означати й мобілізацію, тому часто вони не поспішають оформлювати офіційний статус). За 2024 рік кількість вакансій зросла вдвічі до 83 286, а безробітних знизилася до 149 779.

Кожна кадрова агенція чи платформа в Україні має свої особливості щодо “гарячих” вакансій від роботодавців. Можемо порівняти їхні варіанти. Скажімо, Центр зайнятості зафіксував найбільше вакансій для працевлаштування з таких професій: робітників з обслуговування, експлуатації устаткування та машин (18%); працівників сфери торгівлі та послуг (17); представників найпростіших професій (15); кваліфікованих робітників з інструментом (14); професіоналів (11); фахівців (11); службовців і керівників (6%).

Work.ua має дещо інший список найпопулярніших професій: топ-менеджмент, керівництво вищої ланки (28 240 вакансій), страхування (25 056), нерухомість (24 311), транспорт/автобізнес (21 928).

Регіональний розподіл

Ринок праці в умовах війни, звісно, неоднорідний і у регіональному спектрі. Там, де війна підходить близько до виробничих центрів, більшим питанням є збереження ресурсів або релокації їх у безпечніші регіони. Натомість західні області отримали більше і робочих рук, і виробництв, що засвідчують цифри. На початок другого кварталу Work.ua констатують, що, за результатами їхнього дослідження, ринок праці відновився у 13 областях України, де збільшилася кількість вакансій порівняно з лютим 2022 року. Лідерами серед областей щодо збільшення вакансій є Закарпатська (164%), Івано-Франківська (154), Хмельницька (132), Вінницька (131) і Львівська (130%).

Схід і південь України, безсумнівно, поки не можуть похвалитися подібними показниками. Та, попри війну, чимало бізнесів і працівників продовжують свою діяльність. Останнім часом серед українців шириться акція із підтримки харківських виробників — закликають замовляти продукцію саме із Харківської, Сумської чи Херсонської області.

Щодо областей-лідерів за кількістю вакансій, тут фахівці теж бачать зростання:

• Київська область — +7% до січня, 33 225 вакансій;

• Дніпропетровська — +6%, 8 984;

• Львівська — +5%, 8916;

• Одеська — +10%, 6 308;

• Харківська — +7% до січня, 3 575 вакансій.

Нацбанк у своєму дослідженні “Ділові очікування підприємств України та регіонів” показує, що за регіонами зростання очікують підприємства 13 областей, найбільше — у Волинській області.

Однак відновлення ринку праці не означає, що тенденції добрі. Адже втрата працівників через мобілізацію, міграцію та воєнні дії призводить і до подальшої втрати балансу ресурсів. Так, щодо негативних очікувань, за даними опитувань НБУ, можна помітити, що чимало бізнесів прогнозують подальшу тенденцію до зниження кількості працівників. Особливо гостро такі прогнози на перший квартал 2024 року демонструють Кіровоградська (-25%), Івано-Франківська (-18,8), Закарпатська (-18,2) і Полтавська (-17,5%) області.

Загалом у Нацбанку констатують, що залишаються негативними оцінки роботодавців щодо зміни кількості працівників на їхніх підприємствах у наступні 12 місяців. Найпесимістичніші у своїх прогнозах респонденти добувної промисловості, будівництва, а також енерго- та водопостачання.

Ринком правлять претенденти?

Та головна відмінність, як зазначають у Lobby X, у тому, що тепер ринком правлять претенденти на робочі місця, а не роботодавці. Принаймні у сфері кваліфікованих вакансій із вищою освітою, досвідом і знаннями мови чи спеціалізованими навичками є відчутний дисбаланс у бік саме браку претендентів. “Зараз більше обмежені у можливостях роботодавці. Часто вони не можуть знайти достатньо підходящих спеціалістів, тож беруть новачків, які лише можуть стати професіоналами, хто може зростати. Нині ринок став ринком претендента на вакансію, а не роботодавця”, — кажуть в агенції.

У Work.ua не впевнені, що ринок танцює від резюме: “На ринку праці склалася унікальна ситуація, коли досить високий рівень безробіття поєднується із дефіцитом кадрів. Це пов’язано з тим, що ринок праці змінився географічно і структурно. Наприклад, людина виїхала з окупованого Маріуполя, де працювала на металургійному заводі, і зараз мешкає у невеликому місті на заході держави, де немає великих підприємств, проте є потреба, наприклад, в аграріях. І от ми маємо шукача, але немає підходящої йому вакансії”.

Парадокс, який воєнний час має розв’язати: “Однозначної відповіді, хто править бал, немає. З одного боку, дефіцит кадрів змушує роботодавців шукати шляхи його подолання, зокрема, пропонувати кандидатам вищу зарплату, навчати персонал тощо. Проте й значний рівень безробіття спонукає шукачів опановувати нові професії, покращувати власні навички”, — кажуть у коментарі Work.ua.

Експертка ринку праці Марія Абдуліна узагальнює тенденції так: на ринку праці немає достатньої кількості пропозицій з роботою, і навпаки, роботодавці не мають достатньої кількості фахівців для закриття вакантних позицій. Менеджери з продажу, консультанти в магазинах, консультанти в кол-центрах, водії, кравці, кухарі, пекарі — тут є великий дефіцит. Профіцит фахівців в ІТ-сфері, фінансах, творчих професіях і культурі, частково в юридичній сфері. Критично бракує людей у сфері “голубих комірців” (йдеться про фізичну працю на підприємствах). За даними дослідження, проведеного на замовлення ZN.UA соціологічною службою Центру Разумкова з 23 по 28 червня 2023 року, сімом із десяти українців при пошуку роботи довелося змінювати кваліфікацію.

Lobby X називають свій список і порівнюють із ситуацією довоєнного часу: “Десь подібна ситуація була на ІТ-ринку в 2021 році, коли було зростання вакансій, що полювали за програмістами. Зараз у цьому секторі зворотна ситуація. Нині правлять ринком комунікаційники. Будь-який публічний проєкт потребує представництва менеджерів соціальних мереж, піарників, кожна організація тепер повинна мати в штаті комунікаційника”.

На ринку агрегаторів, які публікують усі наявні пропозиції, такі тенденції теж відчутні. Принаймні на Work.ua так само бачать тенденцію до зростання обсягу вакансій. Хоча загальна кількість резюме на березень 2024 року перевищує цей показник майже в 50 разів (95 тисяч вакансій і понад 4 млн резюме). Якщо ж поглянути на найпопулярніші напрями, то й справді відчутна загальна тенденція до вирівнювання. На позиціях маркетинг/реклама) ПР, охорона/безпека та транспорт/автобізнес пропозиція роботи переважає попит на професію.

Зростання рівня зарплат невипадкове

Ще одна тенденція, на яку варто зважати, — зростання рівня зарплат. Підвищення зарплат — інструмент подолання дефіциту кадрів, з цим зіткнулися роботодавці.

Від початку повномасштабного вторгнення майже рік середня зарплата в Україні не змінювалася і становила близько 15 тис. грн. Згідно з даними дослідження, проведеного на замовлення ZN.UA соціологічною службою Центру Разумкова з 28 вересня до 4 жовтня 2023 року, консервування занизької оплати праці з майже півтораразовими гендерними відмінностями було однією з негативних ознак воєнного часу. Тенденція змінилася. У січні 2023 року цей показник почав зростати.

“За останні два роки середня зарплата збільшилася на 30%. Станом на початок березня середня зарплата по Україні — 20 тис. грн”, — констатують у Work.ua.

Інші цифри, хоча теж із тенденцією до зростання, демонструє і Центр зайнятості. Найбільше пропозицій на сьогодні від роботодавців у ціновому сегменті від мінімальної до 9 тис. грн. Торік цей показник був на дві тисячі нижчий — від мінімальної до 7 тис. грн.

Експертка ринку Марія Абдуліна каже про вибіркову тенденцію. Зростання фіксується чітко на робітничих професіях: “Якщо в ІТ-сфері ми не спостерігаємо зростання зарплат, то збільшення зарплати відчувається у тих сферах, де вона була низькою. І тут треба розуміти, що в абсолютних цифрах вона зростає у вантажників чи продавців. Але якщо взяти купівельну спроможність 2023 року і нині, вона нетотожна зростанню цін, тож зростання заробітків “з’їдає” інфляція. Також не бачимо суттєвого зростання у водіїв, хоча це одна із найбільш дефіцитних професій. Здавалося б, що має бути зарплатний тиск, але не завжди так відбувається. Важко говорити про середній рівень зарплат: усе залежить від регіону та професії”.

Work.ua називають такі тенденції ринку праці:

1. у 2022-му був дефіцит вакансій, зараз дефіцит кадрів;

2. якщо 2022 року рівень зарплати лишався незмінним, то з 2023-го ця тенденція почала змінюватися і зарплати почали зростати;

3. У 2022 році вплив сезонних чинників був мінімальним, а у 2023-му він уже з’явився;

4. велика кількість шукачів роботи призвела до збільшення конкуренції між ними. З іншого боку, заробітні плати почали зростати. Проте бачимо й те, що роботодавці почали більше очікувати від кандидатів, скажімо, знання англійської мови.

Що далі?

Чи зможуть ці тенденції з динаміки зарплат і вакансій позитивно вплинути на ринок, заповнити дефіцит робочих рук? Більшість експертів сходяться на тому, що нинішні процеси мають дещо покращувати ситуацію. Однак воєнний стан — це завжди ризики. Юрист фахівець у галузі трудового права Віталій Дудін прогнозує поліпшення системної ситуації. Але за наявності кількох чинників.

“Оскільки проблема нестачі робочих рук уже офіційно проговорюється на високому рівні, то роботодавці будуть схильні підвищувати рівень оплати праці.

Я вважаю також, що ці умови створюють обставини для того, щоб уряд приділяв більше уваги випуску кваліфікованих робітничих кадрів. Мають запрацювати інспекції праці — вони є дуже важливим суб'єктом у сфері трудових відносин, але їхні повноваження тривалий час були обмежені під час дії воєнного стану.

Тож умови праці мають покращуватися, вибір робочих місць буде, але для того щоб усе це в сукупності дало довгострокові результати, сприяло процвітанню України, потрібні соціальний діалог між працівниками і роботодавцями і посилений контроль з боку держави”, — фіналізує Віталій Дудін. 

Ярина СКУРАТІВСЬКА, журналістка. Сфера професійних зацікавлень: наукпоп, соціальна та культурна теми.