Ринок праці під час війни: чи є у українців шанси знайти собі нову роботу

 “Шукаю будь-яку роботу”, “Допоможіть знайти роботу” — такими повідомленнями наразі рясніють українські соціальні мережі. Через повномасштабну війну Росії проти України сотні тисяч людей втратили роботу: багато підприємств не працюють, безліч людей виїхали за межі свого населеного пункту чи взагалі держави і тепер гостро потребують роботи, адже державна допомога переселенцям не може перекрити всіх потреб.

Згідно з новим звітом Міжнародної організації праці (МОП), з початку російської агресії в Україні було втрачено близько 4,8 мільйона робочих місць. За оцінками дослідження, якщо бойові дії загостряться, втрати робочих місць зростуть до 7 мільйонів. Однак, якщо вони припиняться, можливе швидке відновлення з поверненням 3,4 мільйона робочих місць.

Також у організації наголошують, що криза в Україні може призвести до перебоїв у роботі в сусідніх країнах, головним чином в Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії та Словаччині. Якщо руйнівна війна продовжиться, українські біженці будуть змушені залишатися у вигнанні довше, що чинитиме додатковий тиск на ринок праці та системи соціального захисту в цих сусідніх європейських державах та збільшить там рівень безробіття.

Державна допомога

У відповідь на шок на ринку праці держава відреагувала законодавчими змінами. Так, 21 квітня Верховна Рада прийняла закон, яким спрощується процедура отримання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю під час війни.

Крім цього, роботодавцям надано додаткові економічні стимули для працевлаштування внутрішньо переміщених осіб (ВПО) — вони можуть отримувати допомогу на виплату зарплати таким особам у розмірі 6500 гривень.

Важливою ініціативою стало створення програми релокації бізнесу, тобто переміщення підприємств із зон бойових дій на більш безпечні території, зокрема, захід України.

Станом на кінець травня 601 підприємство, які взяли участь в програмі релокації, завершили переїзд з областей, де тривають обстріли. З них 390 вже відновили роботу на нових майданчиках у західних регіонах України, ще 87 підприємств знаходяться на різних стадіях транспортування.

Також наприкінці травня Державна служба зайнятості за участі Міністерства економіки підписала договір про співпрацю та інформаційну взаємодію з найбільшими сайтами з працевлаштування. Результатом цього співробітництва стане створення єдиної бази з вакансіями.

Наповнення бази здійснюватиметься силами Державної служби зайнятості та агенцій з пошуку роботи. Оновлення ресурсу буде відбуватися у режимі реального часу.

“Зараз особливо важливо забезпечити максимальне працевлаштування українців. Саме тому ми створюємо платформу, яка консолідує інформацію про роботодавців та шукачів роботи. Ми локалізуємо максимум пропозицій на ринку праці та дані про кадровий потенціал на одному майданчику, що дозволить підприємцям швидко знайти працівників, а людям — роботу”, — зазначив заступник міністра економіки України Ігор Дядюра.

Робота служби зайнятості

Державна служба зайнятості наразі активно працює для допомоги з працевлаштуванням переселенців та людей, що втратили роботу за місцем проживання. Так, з 24 лютого служба працевлаштувала 93 тисячі громадян. Найчастіше нове робоче місце українцям вдавалося знайти в сільському господарстві, переробній промисловості та торгівлі.

“Немає у нас офіційної статистики, скільки на сьогодні людей знаходиться в простої на підприємствах і скільки працює дистанційно. Річ у тому, що досить багато людей переїхали за кордон або зараз працюють на західній Україні, і вони працюють дистанційно. І тому є така велика розбіжність в тому, що мільйони людей отримали статус внутрішньо переміщеної особи, але їх немає на обліку в службі зайнятості”, — пояснила Жовтяк.

За її словами, в Україні росте попит на будівельні професії, робітників комунальних підприємств та водіїв. Також багато вакансій у переробній промисловості. Крім того, починає оживати галузь торгівлі.

Однак, загалом ситуація на національному ринку праці залишається складною. Як розповіла Жовтяк, якщо взяти за основу базу Державного центру зайнятості, то кількість вакансій зменшилася втричі, порівняно з аналогічними датами минулого року. Вона зазначила, що на сьогодні кількість вакансій в базі Центру зайнятості складає 22 тисячі. Найбільше робочих місць зараз у Дніпропетровській, Харківській та Львівській областях, а також у Києві.

Досвід пошуку роботи

Кореспондент УНІАН поспілкувалася з переселенцем Михайлом, який переїхав на захід країни зі сходу. Чоловік був підприємцем у Луганській області, та через війну втратив бізнес і був вимушений закрити ФОП та стати на облік у центр зайнятості за новим місцем проживання.

“Задачу спростила можливість подати вся заявки — на закриття ФОП та отримання статусу безробітного — онлайн через “Дію”. Буквально за пару днів все було вирішено: ФОП закрили, із місцевого центру зайнятості запросили підійти з наявними документами. Там поставили на облік і почали допомагати із пошуком роботи. Самостійно знайти не вдавалося, адже тут кілька десятків тисяч переселенців, вакансії надовго не затримуються”, — розповідає чоловік.

За його словами, у швидкий пошук роботи не вірилося. По перших вакансіях, які йому надавали у центрі зайнятості, чоловікові відмовляли, бо вже знаходили інших працівників. Так пройшов перший важкий місяць у статусі безробітного.

“Встиг отримати першу допомогу з безробіття — трохи більше тисячі гривень, тобто сидіти на таких виплатах — не найкраща перспектива. Аж тут, у наступний візит до центру зайнятості, куди я ходив майже щотижня, мені запропонували роботу в сфері логістики, яка мені, врешті, підійшла. І заробітна плата пристойна — близько 10 тисяч гривень”, — каже Михайло.

Поточний стан ринку праці

Загалом ситуація на українському ринку праці залишається дуже складною. За даними кадрового порталу grc.ua, у квітні кількість відкритих вакансій зменшилася у 20 разів у порівнянні з довоєнним періодом.

Крім того, що значно зменшилася кількість вакансій та зросла кількість безробітних, середня заробітна плата з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні знизилася на 10 відсотків. Найменші зарплати пропонують у сферах: безпека (9 200 гривень), туризм, готелі, ресторани (9 500 гривень), видобуток сировини (11 000 гривень), банки, інвестиції, лізинг (13 100 гривень).

Найскладніше зараз знайти роботу юристам, страхувальникам, працівникам сфери обслуговування, краси та спорту, охоронцям, освітянам та науковцям, спеціалістам, які працювали в сфері автомобільного бізнесу. Для них зараз найменше актуальних вакансій.

При цьому є і сфери, в яких зарплати або утрималися та тому ж рівні, що і в попередньому місяці, або трохи підвищилися. Так, у сфері автомобільного бізнесу, незважаючи на те, що падіння зарплат з початку війни відбулося більше ніж на 50 відсотків, у травні середня зарплата у відкритих вакансіях дещо підвищилася.

У сфері виробництва та сільського господарства середня зарплата зросла з 13 300 гривень у квітні до 16 600 гривень у травні. Медики та фармацевти входять до найбільш затребуваних спеціалістів, проте рівень зарплат для них не надто високий. Щоправда, у травні середня заробітна плата у відкритих вакансіях для них підвищилася з 14 900 гривень у квітні до 18 200 гривень у травні.

Найпопулярніша робота

При цьому аналітики grc.ua відзначають, що зараз найлегше знайти роботу у сфері продажів — саме ця галузь демонструє динамічне відновлення в поточних умовах.

“Попри те, що ритейл під час війни зазнав великих збитків, ця сфера демонструє динамічне відновлення на ринку праці. Вакансії для продавців, касирів, працівників складів, водіїв у магазини з’явилися чи не найперші після обвалу ринку наприкінці лютого — на початку березня”, — зазначають у експертно-аналітичному центрі кадрового порталу.

Звісно, кількість вакансій наразі набагато менша, та при цьому частка вакансій у сфері продажу наблизилася до довоєнних показників у відсотках і складає чверть від всіх актуальних.

Так як перед багатьма українцями, зокрема і переселенцями, стоїть гостра потреба у роботі, їх може хвилювати питання необхідності досвіду роботи у сфері продажів.

Зазначається, що продавці та касири традиційно є одними з найзатребуваніших працівників. Роботодавці, аби закрити ці вакансії, готові навчати та надавати додаткові тренінги та курси. Крім того, у більшості випадків, аби отримати таку роботу, пошукачам не потрібен досвід. Тому безробітним громадянам варто звернути увагу на вакансії продавців-касирів, таємних покупців та менеджерів з продажу.

Знайти роботу представникам робітничих спеціальностей досить легко навіть без досвіду. Практично половина всіх вакансій для осіб без досвіду роботи та стільки ж для людей з мінімальним досвідом від 1 до 3 років. Досвід від 3 до 6 років вимагається лише в 4 відсотках актуальних вакансіях, а більш досвідчені фахівці затребувані лише в 2 відсотках вакансіях.

В середньому в Україні пропонована заробітна плата для фахівців робітничих професій становить 13 700 гривень. Мінімальна зарплата для цих спеціалістів стартує від 8 900 гривень, таких вакансій більшість. Високих зарплат меншість: лише у 9 відсотках пропозицій роботи для робітників озвучена зарплата від 22 300 гривень та у 6 відсотках вакансій пропонують оклад від 26 800 гривень.

Перспективи відновлення ринку праці

Які перспективи очікують на українських ринок праці? Як розповів УНІАН аналітик компанії Esperio Олександр Болтян, ринок праці України не безнадійний, але час скорочення заробітних плат, затримок з оплатою праці, і “відпусток власним коштом” ще не минув.

“З початку війни в Україні було втрачено майже 5 мільйонів робочих місць. Якщо бойові дії загостряться, то втрати робочих місць зростуть до 7 мільйонів. Оптимістичні оцінки про можливе швидке відновлення з поверненням 3,4 мільйона робочих місць ми не підтримуємо”, — сказав Болтян.

Експерт зазначає, що робота наразі в нашій країні є, але у більшості професійних сфер України продовжується зниження рівня заробітної плати.

“У Закарпатській області, наприклад, припиняється практика безкоштовного харчування для переселенців, і тому всім біженцям рекомендують влаштуватися на роботу. А робочих місць там нема. Виходить, що можна чекати на зворотні переселення до того ж Києва, де є потреба в обслуговуючому персоналі. Але це все низькооплачувана робота, яка дозволить людям покрити потребу в харчуванні та проїзд на роботу”, — зауважив аналітик.

Болтян зазначає, що для переселенців Україною є дві актуальні проблеми пошуку роботи: по-перше, роботи мало і намагаються влаштувати “своїх”. По-друге, часто амбіції переселенців не збігаються із пропонованим рівнем оплати.

“Заходи, що вживаються державою, це спрощення отримання статусу безробітного, і робота центрів зайнятості — комусь допомагають. Але якщо роботи в країні немає, то не центри зайнятості треба організовувати, а робочі місця. Зараз активно роздають повістки на службу в збройних силах. Ринок праці балансуватиме межі достатності, оскільки робочі місця призовників можна буде зайняти іншими людьми”, — каже аналітик.

При цьому на підприємства, що мають можливість продовжити працювати, лягає обов'язок максимально сприяти працевлаштуванню українців. Чим більше людей знайдуть роботу в нинішніх складних умовах, тим менше буде навантаження на держбюджет за рахунок меншої кількості допомог та буде більше податків. І це головний шлях відновлення української економіки.

Катерина ЖИРІЙ