Оцінити банк — це все одно, що оцінити торгово-розважальний комплекс посеред міста. Одна оцінка буде виглядати дивно, її потрібно обов'язково пояснити. Тим же шляхом пішла й “Економічна правда”, розділивши оцінку сервісу та оцінку надійності.
З минулорічним рейтингом “Економічної правди” можна ознаймитися тут.
Очима клієнта: брехня і напівправда
Пересічний українець зазвичай пам'ятає кілька назв банків, на кожному з яких висить бирка з оцінкою якості послуг. Як формуються такі оцінки?
Виявляється, з 1812 року мало що змінилося. Найнадійніше джерело інформації — особисті відгуки людей, які працювали з банком. Все інше — брехня або напівправда.
Є кілька сайтів, на яких вивішені таблиці з цінами на кредити. Часто ці дані опубліковані або за гроші, або в надії отримати гроші за рекламу банку.
Іноді там же наводяться відгуки — погані і хороші. Погані пишуть переважно обдурені клієнти, хороші — зазвичай маркетологи банків: дівчатка та хлопчики з сумними обличчями, які чекають заповітного кінця робочого дня.
Зателефонувавши за вказаними телефонами, людина чує зовсім інші речі. Схожість з бізнесом з продажу ковбаси очевидна: головна мета реклами — затягти. Далі — теж багато схожого: замість м'яса клієнт отримує перемелену шкіру і концентрат.
Якість банківської реклами — це окремий привід для сміху. Вона абсолютно однотипна. Рекламісти фінансових структур схожі на учнів середньої школи. Учитель зачитує диктант: “стабільність”, “надійність”, “можете довіряти”, “вигідні умови”. Учні старанно записують — одне і те ж, але кожен у свій зошит.
У когось зошит зелений, у когось — червоний, але всі вони з одного супермаркету. Майже на кожній обкладинці — собачка, щаслива дитина і розчулена бабуся родом із Західної Європи. Всі вони пишаються банком, у якому бабуся отримує пенсію.
Періодично трапляються казуси, пов'язані з труднощами перекладу з юридичної мови на українську. Так, в рекламі замість “людина” пишуть “приватна особа”. В колл-центрах можна почути питання: “Ви індивідуальний клієнт чи юридична особа?”.
Якщо рекламісти пишуть диктант, то розробники банківських продуктів у дитинстві явно прогулювали уроки. Принаймні, вони обманюють, майже не червоніючи.
За зарплатними картками беруться величезні комісійні. Комісійні за перерахування за безготівковим розрахунком іноді дорівнюють сумі платежу. Кредит на машину людина отримає тільки тоді, коли вона може відразу заплатити всю суму.
З початку 2011 року банки урочисто заявляють, що в Україні доступні кредити готівкою, причому без довідки про доходи та інших формальностей. Рекламні буклети переконують: приходь, реєструйся і отримуй гроші. Брехня!
В одному з банків на літеру “А” щомісяця доведеться платити по 300 гривень, якою б не була сума позики. Це називається “плата за послугу “надання кредиту”. Іншими словами, це плата за те, що людині дозволили віддавати банку гроші як відсотки, страхування життя, комісійні за карткою та інші збори. Набігає 40% річних.
При цьому кредитні експерти змусять клієнта заповнити кілометри анкет і при цьому будуть просвічувати його критичним поглядом: а раптом шахрай? Схоже, гранично чесний в цьому сенсі один банк на літеру “П”.
Він не приховує, що дере три шкури, і не намагається виправити свою відверто погану репутацію. Зате він “розпихає” направо і наліво кредитні картки. Потік платежів такий, що навіть шахраї не можуть “убити” прибуток установи.
Висновок наступний: кредитів готівкою в Україні нема. Добра порада: не варто витрачати час і принижуватися, краще позичати у знайомих.
Давним-давно Нацбанк гучно заявив, що буде контролювати потік неправди з боку банків, і навіть прийняв якісь постанови. Схоже, регулятор справді відчуває кадровий голод, бо за останні роки він не покарав жоден банк за обман клієнтів. Можливо, банк і не повинен бути чесним щодо клієнтів?
Виходить, найкращий в Україні — Ощадбанк. Упродовж десятиліть він не міняється і навряд чи зміниться. Перше віконце — щоб заплатити за квартиру, друге — для пенсій, третє — обмін валют, а в кутку — лотереї. Ну і що, що черга звичайна, а не електронна?
Ось і виходить, що особистий досвід все ще залишається єдиним мірилом якості банківських послуг в Україні. Виходячи з цього критерію, “Економічна правда” назвала п'ять установ з 170-ти. Щось редакції у них сподобалося.
Набагато чесніше банки працюють з VIP-клієнтами та підприємствами, особливо великими. Мабуть, серед власників мільйонних депозитів і фінансових директорів нема простаків, тому в розмові з ними потрібно називати всі речі своїми іменами. Зайвих комісійних там не беруть, за хамський тон розплачуються втратою клієнта.
Наприклад, недавно один банк на літеру “А” позбувся великого клієнта-автодилера. Бухгалтер подзвонив дівчині, яка курує їх підприємство, а та заявила, що їй ніколи. Через тиждень багатомільйонні обороти були переведені в інший банк.
Однак на паркані подробиці обслуговування таких клієнтів прочитати неможливо, їх обговорюють віч-на-віч. На сайті або в рекламних буклетах зазначають загальні речі: “Так, ми даємо кредити. Хочете дізнатися більше — приходьте, поговоримо”.
Існує кілька міфів. Великі банки розповідають, що підприємства та приватні підприємці вибирають їх. Природно, за відмінний сервіс, гнучкі тарифи, індивідуальний підхід до кожного клієнта і велику кількість відділень.
Дрібні переконують: клієнти з великих банків переходять до них, бо тут — відмінний сервіс, гнучкі тарифи та індивідуальний підхід до кожного клієнта. Правда, нема великої мережі, але ж гроші можна перерахувати і через інтернет.
Один з підприємців на питання, чому він вибрав банк на літеру “У”, відповів: “У мене відділення на першому поверсі, платіжку зручно носити”. От і вся премудрість.
Очима аналітиків: гірше, ніж рік тому
Банк можна оцінювати і з іншого боку, як бізнес. Як і в 2010 році, свої оцінки дали аналітики інвестиційних компаній. Отримані результати спростовують рекламний слоган “банки виходять з кризи”.
Попередній рейтинг визначив вісім банків, які спрацювали “стабільно” — більше 7-ми за оціночною шкалою “ЕП”, і один з оцінкою “добре” — більше 8-ми. Нині “хорошистів” нема, а “стабільників” лише два: ВТБ банк та “ING банк Україна”.
У 2010 році максимальна оцінка становила 8,07 бала, і її отримав ING. Цього разу він теж отримав максимальні бали, але цифра зменшилася до 7,07. На диво, аналітики зафіксували падіння всіх критеріїв оцінки цієї установи.
Головним параметром оцінки стала поточна фінансова стійкість банку. У цій номінації переміг ING з оцінкою 7,67 за десятибальною шкалою. У найгіршому становищі очікувано виявився “Родовід” — 1,83. Вище 7 балів у 2011 році втрималися також “ВТБ банк” та Приватбанк, хоча у 2010 році в перших двохї групах фігурували також ING, “Сбєрбанк Росії”, і ще близько 10 банків.
Аналітики відзначили, що через різницю в методологіях, дані НБУ та МСФЗ можуть істотно різнитися. Це ускладнює оцінку реальної ситуації щодо якості активів банків, які не публікують звітність за міжнародними стандартами.
“У 2011 році ми можемо побачити деяке зниження частки проблемних кредитів, але це буде передусім віддзеркалювати перенесення поганих боргів на позабалансові рахунки, а не фактичне відновлення кредитоспроможності позичальника і погашення боргу перед банком”, — вважає аналітик Dragon Capital Анастасія Туюкова.
На її думку, протягом 2010 року велика частина банків, особливо дочірні установи зарубіжних структур, максимально розкрили у звітності проблемну заборгованість. Фактично, частка проблемних боргів в 2010 році істотно не росла, а збільшення офіційних показників стало результатом поступового визнання існуючих проблем.
“За багатьма безнадійними боргами були розпочаті судові розгляди, вилучені застави, проведені повторні реструктуризації. Однак ці заходи на фінансовому результаті банків позначаться лише через кілька років”, — додала експерт.
Найбільш “стратегічними” виявилися ВТБ, Приватбанк, Укрсиббанк, Промінвестбанк, “Альфа банк” та “Ощадбанк Росії”. Втім, “вісімку” утримав тільки ВТБ, а ING та “Ощадбанк Росії” частково втратили позиції.
Оцінюючи імідж, аналітики враховували такі параметри, як персони власників банку, стратегію банку та його позиціонування в Україні, здатність менеджерів давати лад проблемам. У цілому по системі, відзначають вони, довіра до банків зросла.
Економіст Art capital Олег Іванець навів приклад банку “Форум”. “Незважаючи на істотні негаразди з кредитним портфелем і поширенням чуток про його банкрутство, він вистояв і знайшов стратегію вирішення проблем. Це говорить про високу якість управління і лояльність власника до банку”, — вважає експерт.
При цьому, зазначив він, істотно впала довіра до Укрсиббанку після недавнього зниження його рейтингу та публікації збитків.
Для зростання банку професійний рівень менеджменту є чи не ключовим параметром. Для цілей рейтингу “ЕП” він виявився одним з двох найменш вагомих.
Виставляючи оцінку в цю графу, аналітики повторно дивилися на раніше виставлені оцінки і робили свої висновки, виходячи з репутації, фінансових показників, наявності або відсутності негативних відгуків з боку колег і клієнтів. Істотних змін за останній рік, на думку аналітиків КУА “Кінто”, не відбулося.
Таким чином, за останній рік аналітики стали критичніше ставитися до українських банків. Мабуть, це справедливо. Протягом першої половини 2011 року банки заробляли речами, далекими від їх основного призначення — кредитування.
Буквально сидячи на грошах, фінансисти не поспішають давати гроші клієнтам, вважаючи такі операції дуже ризиковими. Зі свого боку, парламент не поспішає приймати закони, щоб полегшити стягнення боргів з боржників. Підсумок один: майже всі живуть за свій рахунок, а банки скуповують ОВДП, спонсоруючи державу.
На думку “ЕП”, серед усіх суб'єктивних оцінок банківського сектора оцінювання фінансових аналітиків як учасників фінансового ринку є одним з найбільш авторитетних та справедливих.
Саме тому рейтинг може стати орієнтиром для потенційних клієнтів та партнерів банків щодо стану фінансового сектора країни загалом та окремих банків зокрема.
За підсумками рейтингу, банки можна умовно поділити на кілька груп за рівнями оцінок.
До перших двох груп не потрапив жоден банк. До групи “стабільних” увійшли “ІНГ банк Україна”, ВТБ банк та Приватбанк, тоді як минулого року стабільних було сім.
До групи “задовільних” увійшло тринадцять банків, серед яких 10 — в іноземній власності, і два державних: “Райффайзен банк Аваль”, Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, “ВТБ банк”, Унікредитбанк, “Ерсте банк”, “Сбєрбанк Росії”, Альфа банк, Креді Агріколь, ОТП банк, Промінвестбанк та Сіті банк Україна.
Більшість з цих банків втратили свої позиції, порівняно з минулим роком. Суттєво покращити свій рейтинг вдалося лише Приватбанку. Можливо на оцінку аналітиків вплинуло те, що це цей банк ледь не єдиний, хто сьогодні активно кредитує населення.
Криза у вітчизняному банківському секторі поволі відступає, тому до найнижчої категорії не потрапила жодна з 25 найбільших українських установ. Жлюгідним стан справ було визнано лише у “Родовід Банку”, а поганим — у “Надрах”. Доречі, вперше за час проведення рейтингів “Економічної правди”, “Надра банк” зміг піднятися з останньої позиції.
Ще 9 установ потрапили до групи банків з середнім рівнем, тобто таких, які мають певні труднощі, але існує можливість для їх подальшого розвитку та виходу з кризи. А ситуація ще в десятьох банках була визнана слабкою.
Что скажете, Аноним?
[13:50 23 декабря]
[10:40 23 декабря]
14:30 23 декабря
14:20 23 декабря
14:10 23 декабря
14:00 23 декабря
13:30 23 декабря
13:00 23 декабря
12:00 23 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.