Рецепти подолання енергетичної кризи в Європі. Що може запозичити Україна?

В першу чергу — на сектор комунального господарства. Для споживачів виросла вартість газу, електроенергії, тепла. 

Оскільки зростання було дуже різким, європейські уряди спільно розробили низку заходів, щоб зменшити цінові шоки для споживачів.

В основі їхніх рішень лежало кілька базових положень:

1. Повна відмова від російського газу до 2023 року. Всі європейські країни рухаються до цього з різною швидкістю. Єдине “гальмо” — Угорщина. 

Але я думаю, що рано чи пізно угорці розчаруються в співпраці з РФ і зрозуміють, що довгострокові контракти з російськими постачальниками — це хибне рішення.

2. Greendeal не відкладається. Навпаки, його впровадження прискорюється. Тому, що відновлювані ресурси — один з варіантів звільнення від політичної залежності від російського газу.

3. LNG-термінали. Чехія за два місяці змогла домовитися і викупити потужність 3 млрд куб м LNG-газу вже на цей опалювальний період в одному з нових терміналів, які відкрили минулого місяця в Нідерландах. 

Нас очікує відкриття близько 13 терміналів впродовж наступних двох років, деякі з яких будуть відкриті навіть впродовж цієї зими. 

Тому Україні варто отримати довгостроковий контракт постачання зрідженого газу та мати доступ до LNG-терміналів.

4. Нові газопроводи. В Європі дуже активно працюють над питанням будівництва нових газопроводів, які будуть зв’язувати Північне море з південними морями. 

І я думаю, що це один з варіантів для України — збудувати нові газопроводи через Польщу чи інші країни, яким можна транспортувати газ з інших території.

5. Скорочення споживання. В Європі було ухвалено рішення скоротити споживання газу на 15% вже в цьому опалювальному сезоні. В першу чергу шляхом прискореного переходу на відновлювані ресурси. Наприклад, у Чехії на ці цілі виділили близько 100 млн євро на наступні три роки.

При цьому європейці допустили певні неринкові методи регуляції, які діятимуть упродовж двох років.

• Обмеження цін на газ та електроенергію. Цей крок повністю узгоджений і діятиме тільки в нинішньому опалювальному сезоні;

• Запроваджуються субсидії — навіть обмеження цін зверху буде зависоким для окремих споживачів. Причому йдеться як про домогосподарства, так і підприємства. 

Наприклад Чехія надасть 10 млн євро для 8 тисяч найбільших промислових підприємств в нинішньому опалювальному сезоні;

• Запроваджується “воєнний податок”. Це спосіб обмежити маржинальність трейдерів, які отримуватимуть додатковий прибуток за рахунок високих цін на енергоносії. Але він діятиме максимум два роки;

• “Екоіндульгенція” для тепловиків — виробники тепла отримали право на два роки використовувати вугілля, мазут та інші види палива;

• Гарантований постачальник газу та електроенергії — в Європі з’являться такі постачальники. Але вони працюватимуть максимум два роки та жодним чином не змінюватимуть наявну модель ринку.

Я кілька разів зустрічав в Україні таку точку зору, що раз вже в ЄС прийшли до нашої моделі ринку, то значить, у нас все гаразд.

Станіслав КАЗДА, директор зі стратегії розвитку “Регіональної газової компанії”