Республіканці та Україна. Чи може Зеленський надихнути прихильників Трампа

Одразу наголосимо: цей текст — не про те, що треба втрутитися в американські вибори. Він про те, що нам зараз потрібні надзвичайні зусилля з метою вплинути на американську громадську думку, аби наша війна з Росією не стала розмінною монетою у передвиборній боротьбі в США. Інакше ми втратимо американську допомогу з 1 січня 2024 р. або ще раніше — з 1 жовтня 2023 р.

62% проти 71%

Погані для нас зміни в американській громадській думці засвідчило соцопитування, проведене в липні телекомпанією CNN. Було поставлене пряме питання про те, чи мусить Конгрес США санкціонувати додаткове фінансування для підтримки України. 45% відповіли, що мусить, а 55% — що не мусить.

Але це лише частина проблеми. Як констатує CNN, це опитування виявило посилення міжпартійних розбіжностей: тепер більшість демократів і більшість республіканців дотримуються протилежних позицій щодо ролі США в Україні. Серед демократів 62% підтримують нову допомогу Україні. Серед республіканців навпаки 71% вважають, що Конгрес не мусить санкціонувати нове фінансування України.

Втім, усередині демократів та всередині республіканців є свої розколи. Проранжуємо основні політичні течії за часткою противників продовження допомоги Україні: 26% ліберальних демократів; 49% поміркованих чи консервативних демократів; 55% незалежних; 61% поміркованих чи ліберальних республіканців; 76% консервативних республіканців (читай прихильників Трампа).

Тобто на даний момент ми маємо підтримку твердої більшості лише серед прихильників ліберального крила Демократичної партії, а прихильники решти політичних течій вже наполовину або навіть на три чверті перейнялися скепсисом і байдужістю до нашої війни з Росією.

Ще один сумний результат того ж таки соцопитування полягає в тому, що 57% проти надання Україні зброї. Таку позицію займають 39% демократів, 61% незалежних та 70% республіканців.

Час не паніки, а боротьби

Всі ці цифри погані самі по собі, але ще сумніше те, що вони позначають тенденцію. До осені може стати гірше, до зими ще гірше. Обидві партії будують свою політику з огляду на настрої у суспільстві. Можна було очікувати, що протилежні погляди на підтримку України зіткнуться у листопаді наступного року, коли у США відбудуться вибори президента, Палати представників та третини Сенату. Але тепер очевидно, що все розпочнеться набагато раніше.

Запекла боротьба з питання про допомогу Україні чекає вже у вересні, коли Конгрес розглядатиме запит адміністрації Джо Байдена про $24 млрд для України. Досі ми покладалися на тверду двопартійну підтримку обох палат Конгресу. Однак настрої серед республіканських виборців можуть спонукати республіканську більшість у Палаті представників відмовити Байдену. Або ж вони підтримають, але за умови, що це — останній пакет допомоги Україні.

Далі можна було б написати багато літер про те, що, мовляв, усе пропало, на нас насувається невідворотне лихо. Але зараз час не паніки, а боротьби. До речі, самі американці показують нам у цьому приклад.

15 серпня у США стартувала кампанія вартістю $2 млн під назвою “Республіканці за Україну”. У її рамках показуватимуться рекламні ролики на кабельному та мережевому телебаченні, а також у цифровому форматі на YouTube. Мета кампанії, як заявив її речник Ганнер Рамер, “нагадати лідерам партії, що по всій країні є багато республіканців, які підтримують Україну”.

Водночас прихильники України, вказуючи на тривожні результати соцопитування CNN, вимагають активної інформаційної кампанії від Байдена. Представники Республіканської партії розповіли CNN про спроби її членів переконати адміністрацію Байдена у необхідності чіткіше пояснити американцям, що допомога Україні стратегічно вигідна США. Це унікальний випадок, коли республіканці хочуть, щоб Байден досяг успіху в згуртуванні американського народу. Наведемо кілька цілком конструктивних пропозицій:

• “Байдену потрібно голосніше говорити про те, чому це необхідно. Я не думаю, що це занадто важко продати, знаючи, що росіяни вчиняють воєнні злочини і що вони становлять загрозу для наших союзників”.

• “Американці хочуть знати, що їхні гроші витрачаються правильно та ефективно, і хочуть, щоб їм нагадували, чому стримування Росії вигідне не лише Україні, а й нам”.

• “Байден не викладає ситуацію таким чином, як це можуть зрозуміти звичайні американці. Він недостатньо говорить про те, як потрібна підтримка України, щоб утримати Китай від вторгнення на Тайвань, або про те, як США принижують головного супротивника США [тобто Росію], навіть не ставлячи на карту життя американців.

Також CNN наводить пораду Байдену від колишнього посла США в Україні Білла Тейлора. Байден наголошує на необхідності підтримки міжнародного порядку, заснованого на правилах, проте, каже Тейлор, потрібно розширити аргументацію. Наприклад, так: “Українці захищають США від Росії, і українська армія коштує нам менш ніж 6% нашого оборонного бюджету, щоб знищити російську армію без американських солдатів на землі”.

Що може зробити Україна

Зі свого боку, ми маємо запитати: а що робить сама Україна, яка постала перед таким викликом? Поки що нічого не робить. Хоча могла б, передусім, відновити іномовлення англійською, для чого ще у січні 2016 р. було створено держпідприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України”. Взагалі, дивно, чому СБУ досі не порушила кримінальної справи за статтею “державна зрада” проти тих, хто на початку 2020 р. знищив телеканал UATV і потім створив на його базі два російськомовні убожества — “Дом” та “Freeдом”. Потрібно негайно створювати суто англомовний телеканал UATV та за допомогою західних партнерів просувати його у світовому інформпросторі.

Такий канал необхідний, щоб безперервно формувати англомовний контент, на який виводитимуть усі пошукові системи при запитах про війну України з Росією. Якщо це буде якісний контент, канал UATV поставлять собі в закладки багато західних журналістів, які пишуть на цю тему.

За півтора роки великої війни Банкова не спромоглася обзавестися таким інструментом інформаційної політики на Заході. І якщо вже 55% американців проти допомоги Україні, то винен у цьому не лише Трамп, а й ті, хто без бою здає йому позиції.

Не менш важливо критично подивитися на меседжі, які ми спрямовуємо до західного суспільства. Як американці висловлюють поради Джо Байдену, так українці можуть і мають надати конструктивні пропозиції Володимиру Зеленському.

Насамперед очевидно, що потрібно негайно відмовитися від меседжів на кшталт “Америка нам винна”. Вони вже зовсім контрпродуктивні, тобто не лише не допомагають отримати західну допомогу, а навпаки, допомагають антиукраїнській пропаганді. Бо трампісти в центр своєї аргументації проти України ставлять саме те, що Київ використовує Вашингтон як дійну корову.

Потрібно шукати меседжі для різних політичних течій. Наприклад, демократів та поміркованих республіканців потрібно приманювати відданістю свободі та демократії. До речі, Зеленський уміє казати такі слова. Наприклад, коментуючи недавній візит до Києва Крістофера Крісті (це один із претендентів на висування у президенти США від Республіканської партії), Зеленський сказав: “Ми говорили саме про те, наскільки важливо посилювати підтримку свободи, підтримку демократії”. Але потрібно не лише акцентувати на спільних цінностях американців та українців, а й демонструвати ці цінності на практиці.

Проте свободу слова важко ілюструвати єдиним телемарафоном та викинутими з ефіру патріотичними телеканалами. Також і демократію важко ілюструвати відсутністю трансляції засідань парламенту навіть у записі та перетворенням парламентського телеканалу “Рада” на рупор офісу Зеленського.

Ще одна тема, принципово важлива для американців, це боротьба з корупцією, особливо щодо освоєння американської допомоги. Тут не допоможе захист у стилі “а які ваші докази?”, потрібні аргументи, які знімуть побоювання та підозри у пересічних американських виборців. І тут, напевно, було б непогано мати такий уряд, щоб Байден (разом з іншими лідерами G7) сказав, що це надійні люди, яким можна довіряти.

Нарешті, потрібно шукати специфічні меседжі для республіканців і навіть прибічників Трампа. Бо саме від них залежить доля запиту Байдена на $24 млрд для України. І якщо трампісти хочуть MAGA (Make America Great Again — “Зробимо Америку знову великою”), то треба обіцяти їм саме це. Потрібно казати, що Америка не стане великою без перемоги України над Росією. А ось коли Україна за допомогою США та їхніх союзників поверне собі всі окуповані території та тим самим поховає імперські амбіції Кремля, тоді весь світ переконається у величі Америки.

І в жодному разі не можна забувати, що багато трампістів вірять у конспірологічні теорії. Тому потрібні регулярні викриття кремлівських змов проти США. Кремлівська пропаганда стверджує, що Росія воює в Україні з НАТО — ось цим і треба користуватися і розповідати американцям, особливо трампістам, що для Кремля агресія проти України — це лише прелюдія війни із США.

Словом, є багато перспективних активностей. А найгірше, що може зробити Банкова сьогодні, — просто пливти за течією.