Реформаторська шапка Мономаха

Сьогодні в економічному розвитку країни спостерігається явний реформаторський оксюморон.

З одного боку, керівництво держави видало економічному віце-прем'єру Сергію Тігіпку карт-бланш на проведення масштабних економічних реформ, поклавши на нього усю відповідальність за їхню успішність.

З іншого боку, мейнстрім розвитку країни сформульований владою як “Стабільність за будь-яку ціну”.

Формально програма уряду Миколи Азарова називається “Стабільність і реформи”. У більшості думаючих людей таке словосполучення викликає легке здивування, адже реформи — це завжди струс і злам стереотипів. Особливо якщо мова йде про так звані непопулярні реформи.

Прем'єр неодноразово казав, що першочергове завдання уряду — підтримка стабільності в економіці. А реформами Кабмін буде займатися вже після наведення ладу у поточних справах.

Як сформулював конгеніальний монтер Мечников: “Вранці — гроші, увечері — стільці. Можна і навпаки, але гроші вперед!”.

Тобто, ставити на перший план масштабне реформування керівництво країни не має наміру. Тимчасом воно, крім стабільності, повинне приділяти увагу саме реформам. Нехай не в найближчій, так хоча б у середньостроковій перспективі.

Ось і виходить, що уряд поділено на дві нерівні частини. “Стабільність” сьогодні покликаний забезпечувати цілий ряд виконавців. А за “реформи” у найближчому майбутньому, як обіцяє уряд, відповідає тільки економічний блок.

На одному з перших засідань Кабміну прем'єр назвав відповідальних реформаторів поіменно: “Усі зусилля ми повинні зосередити на пожвавленні споживчого попиту і відновленні будівельного конвеєра. Тігіпко, Тихонов, Ярошенко, Цушко — на вас лежить персональна відповідальність за те, щоб швидке і грамотне використання цих важелів підйому економіки дало нам відчутний ефект “.

Поставивши у цьому списку на перше місце саме Тігіпка, Азаров дав зрозуміти: системно і масштабно реформами буде займатися тільки він. Решта — більше для компанії.

Тігіпко — єдиний у нинішньому складі Кабміну, хто неодноразово демонстрував свої менеджерські здібності на урядовому рівні.

У понівеченій кризою країні він заявив про свої багатомільйонні прибутки. У декларації про доходи за 2008 рік він вказав 20 261 900 гривень. Це — рекордна сума для вітчизняних чиновників, які уперто декларують суми, рівні зарплатам середнього менеджера, і квартири-хрущівки.

Оцінки передчасні

Європейські політики і чиновники поки що утримуються від коментарів з приводу ефективності роботи економічного блоку нового уряду. У приватних бесідах вони кажуть, що наразі нема що оцінювати. Поки тільки задекларовані об'єктивно правильні необхідні зміни, і зроблені перші кроки з їх виконання.

Для європейців реальність — стан, у якому Тігіпко прийняв економіку. Спадщина йому дісталася непоказна. У термінології Мечникова — ні грошей, ні стільців.

Європейці зауважують, що в Україні згорнуті всі економічні реформи. “Головний висновок: у 2009 році істотних змін порівняно з 2008 роком не відбулося. Якщо 2008 року величезним плюсом став вступ України до СОТ, то 2009 року складно назвати які-небудь значимі реформи”, — йшлося у звіті Єврокомісії за 2009 рік.

Голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра також констатує, що в Україні 2009 року були відсутні реформи у сфері боротьби з корупцією та запровадженні прозорих правил підприємницької діяльності.

Власне, всі ті пустоти, які позначив представник Єврокомісії, свого часу закликав заповнити в економічному блоці своєї передвиборної програми кандидат у президенти Сергій Тігіпко. Ось головні тези.

1. Термінові заходи з оздоровлення економіки.

2. Пожвавлення банківської системи та кредитного сектора.

3. Реалізація великих державних інвестиційних проектів, які різко знизять рівень безробіття та пожвавлять промислове виробництво. У першу чергу, йдеться про будівництво доріг і мостів.

4. Розширення переліку товарів, які обкладаються 13-процентним ввізним митом, що допоможе пожвавити внутрішнє виробництво в Україні.

5. Зниження податкового навантаження і спрощення податкової системи, що дозволило б вивести бізнес з “тіні”.

Також значну увагу у програмі Тігіпко приділив земельним питанням. Він наполягав на ухваленні законів “Про ринок земель”, “Про державний земельний кадастр”, “Про Державний земельний банк”. Йшлося у документі і про розвиток інновацій.

Реальні зміни

Отримавши реформаторський карт-бланш у Кабміні, віце-прем'єр Тігіпко почав реалізовувати частину своїх передвиборних напрацювань.

Основні обрані ним напрямки реформування — бюджетна та податкова сфери. У першу чергу — новий податковий кодекс, який зараз розробляється урядом і може бути переданий на розгляд парламенту влітку 2010 року.

При цьому Тігіпко запевняє, що цього разу робота над кодексом йде не у відриві від реальності, а паралельно з прийняттям інших важливих рішень.

Зокрема, мова йде про впровадження єдиного соціального збору, скорочення видів діяльності, які потребують ліцензування, зменшення кількості контролюючих органів.

За його словами, кодекс передбачає істотне скорочення податкового навантаження на малий і середній бізнес.

У той же час, поряд з цими оптимістичними намірами, уряд виступив з ідеєю ліквідації спрощеної системи оподаткування. Тігіпко запевняє, що мова йде не про скасування фіксованих податків, а про зловживання з боку великих підприємств.

Тим не менше, задекларований намір викликав справжню паніку серед дрібних підприємців, які чудово знають, чим закінчувалися раніше благі наміри влади.

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський вважає майбутнє ухвалення податкового кодексу позитивним кроком.

“Важливо, щоб документ не містив багато революцій і потрясінь. Приміром, ідея про скасування ПДВ розглядатися не повинна. Натомість слід передбачити норму з оподаткуванням нерухомості”, — вважає експерт.

Ще одна ідея Тігіпка — передача усіх повноважень з контролю над соціальними внесками Пенсійному фонду. Для цього уряд схвалив проект закону “Про впорядкування звітності та перевірок страхувальників щодо нарахування та сплати загальнообов'язкового державного соціального страхування”.

За словами Тігіпка, це дозволить зменшити на 3 мільйони щорічно кількість звітів підприємств і більш ніж на 400 тисяч скоротити кількість перевірок фірм. Згідно з розрахунками, економія тільки на фонді оплати праці співробітників контролюючих органів у річному вимірі складе 111,4 мільйона гривень.

Прийняття цього законопроекту стане першим кроком до впровадження єдиного соціального внеску і є істотною складовою програми дерегуляції економіки і підвищення інвестиційного іміджу держави.

Крім того, Сергій Тігіпко підготував понад десять законопроектів, що знаходяться на різних стадіях розгляду в парламенті.

Вони передбачають введення електронної реєстрації та ліквідації підприємств, підвищення акцизу на тютюн, введення диференційованого єдиного податку залежно від обороту підприємства, посилення кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво, боротьбу з махінаціями у сфері спрощеного оподаткування.

Долю реформ Тігіпка, які існують лише у вигляді пропозицій, передбачити важко. Втім, вони назріли.

Експерти розмірковують: а які, власне, реальні позитивні зміни в економіці відбулися за час роботи нового уряду? Так, заявлене зростання ВВП у першому кварталі склало 5%. Але це цифра, про природу і значущість якої точаться суперечки.

Правда, є два об'єктивні результати: агентство Fitch змінило прогноз для України з “негативного” на “стабільний” і відновилася співпраця України з МВФ.

Останній факт фахівці пояснюють тим, що більшість перетворень, запропонованих Тігіпком, відповідають вимогам МВФ. Приміром, система спрощеного оподаткування.

Виходячи з цього, Фонд обіцяє вже до літа виділити Україні наступний транш. Передбачається, що протягом двох років Україна отримає близько 20 мільярдів доларів. Це можна розцінити як аванс за правильні наміри.

Практичні ж результати більшості реформ будуть відчутні не раніше 2011 року.

Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Ґазізуллін пояснює, що бюджет на 2010 рік вже прийнятий, і кошти на масштабні реформи там відсутні.

“Бюджет схожий на бюджети попередніх років. Уряд майже не має фінансових можливостей для проведення масштабних економічних реформ. У 2010 році він зможе провести максимум дві-три реформи”, — говорить експерт.

При цьому економісти додають, що частину перетворень, які пропонує Тігіпко, таки запустять 2010 року, зокрема, реформу з дерегуляції бізнесу. Позитивний прогноз стосується тих трансформацій, які не потребують великих бюджетних коштів.

Наталія ТАЛАЛАЙ