“Реформатор” Абромавичус VS “любий друзь” Кононенко. Дилема для Порошенка

Міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус зручно вмощувався в кріслі прес-центру інформаційної агенції “Укрінформ”. Він попросив у помічника склянку “Моршинської” і пригладив рукою волосся.

За хвилину тут мав розпочатися брифінг Абромавичуса, присвячений питанням реформи держпідприємств і приватизації. Принаймні так було зазначено в анонсах напередодні.

— Шановні колеги, сьогодні я ухвалив рішення подати у відставку з посади міністра економічного розвитку і торгівлі, — приголомшив усіх присутніх міністр. — Причина — різка активізація блокування будь-яких системних та важливих реформ.

Наступні десять хвилин Абромавичус говорив про тиск і нав’язування сумнівних осіб на ключові посади в держпідприємствах і Мінекономіки.

— Я не хочу їздити в Давос, зустрічатися з іноземними інвесторами і партнерами та розповідати їм про наші успіхи, у той час як за моєю спиною вирішуються якісь питання в інтересах окремих людей, — продовжив Абромавичус, назвавши ім’я Ігоря Кононенка, який є першим заступником голови фракції БПП і давнім другом і бізнес-партнером президента Петра Порошенка.

За словами Абромавичуса, Кононенко зробив багато, щоб заблокувати роботу Мінекономіки.

Протягом року бізнес-партнер Порошенка активно лобіював своїх людей на  різні посади підприємств, що входять до сфери міністерства економіки.

Останньою краплею для Абромавичуса стало бажання Кононенка мати “власного” заступника міністра в Мінекономіки, який відповідав би за “Нафтогаз” та інші держпідприємства.

— Кандидат два дні тому приніс повний пакет документів для призначення і заявив: “Я хочу стати вашим замом. Я в команді Кононенка, і мою кандидатуру вже погоджено нагорі”. Після цього мені надійшов дзвінок з АПУ з наполегливою рекомендацією взяти цю людину, а також іще одну — на посаду заступника з оборони. На що я відповів: “Я частиною цього дерибану не буду”.

Нардеп від БПП Сергій Лещенко написав у своєму Facebook, що на посаду замміністра Кононенко лобіював нинішнього заступника голови НАК “Нафтогаз України” Андрія Пасішника.

“Українська правда” з’ясовувала, що відбувалося за лаштунками різкої заяви Абромавичуса та чому він зробив її саме зараз.

Теорія великого вибуху

Ранкова заява Абромавичуса про відставку викликала неабиякий резонанс.

Першим відреагував посол США Джеффрі Паєтт, який в своєму Twitter написав, що вважає Абромавичуса одним з великих чемпіонів реформ українського уряду.

Пізніше посли ключових держав Евросоюзу, Канади і США розповсюдили спільну заяву, в якій вони зазначили, що глибоко розчаровані ймовірною відставкою міністра економіки. Національне антикорупційне бюро почало розслідування щодо Кононенка, а антикорупційний комітет в раді хоче послухати Абромавичуса.

Тим часом, Петро Порошенко разом із главою Адміністрації президента Борисом Ложкіним в будівлі АП проводили зустріч з міністром економіки. За словами співрозмовників в Адміністрації, Порошенко та Абромавичус провели за закритими дверима три години.

Під час брифінгу Абромавичус розповів, що не погоджував питання своєї відставки ані з прем’єром, ані з президентом.

— Я озвучував це Борису Ложкіну, попросив його звільнити мене з посади після розмови о кандидатах на посаду заступника міністра, — сказав він.

Щоправда, за інформацією УП, станом на вечір 2 лютого, Ложкін не знав про можливість такої заяви. Так само не знала про намір піти у відставку і команда Абромавичуса у міністерстві. 

Ввечері напередодні відставки міністр економіки мав зустріч із губернатором Одеської області Міхеїлом Саакашвілі. “Там було  декілька цікавих людей. Цікаво, що  міністр проводить консультації напередодні своєї відставки із губернатором, який зайнятий створенням нової політичної сили напередодні дострокових парламентських виборів”,  — написав у своєму  facebook політтехнолог Тарас Березовець, що став випадковим свідком зустрічі.

“Вважаю, що Айварас має залишатися міністром і продовжувати реформи. Він пішов думати”, — згодом написав у своєму Facebook про підсумки зустрічі Порошенко.

Щодо звинувачень на адресу свого найближчого товариша, Порошенко зазначив, що усі заяви має розслідувати новостворене Національне антикорупційне бюро.

“Треба розуміти, що усі звинувачення на адресу Кононенка президент сприймає дуже особисто та хворобливо, — розповідає співробітник АП. —  Тому не сумніваюся, що мав місце і моральний тиск, але жодних деталей зустрічі поки немає”.

Прибулець

Абромавичус був одним із трьох міністрів-іноземців, яких призначили в український уряд восені 2014 року.

Разом з міністром фінансів Наталією Яресько і міністром інфраструктури Андрієм Пивоварським він був одним із трьох кандидатів в уряд, призначити яких рекомендував голова АП Борис Ложкін.

— У прем’єра було право вето на будь-яке прізвище, але він ним не скористався. В цілому наша команда разом із рекрутинговими компаніями пропустила близько 200 людей, з яких я спілкувався з кількома десятками, — розповідав в жовтні минулого року УП Ложкін.

Але починаючи з весни минулого року претензії щодо діяльності Абромавичуса на посаді міністра почали виникати як в АП, так і у депутатів.

Співрозмовники як в парламенті, так і в АП в розмовах з УП жалілися, що у міністра немає глобального бачення реформ в українській політиці.

Депутати у розмовах з УП критикували міністра економіки за повільне проведення конкурсів на держпідприємства, вважаючи, що він ними надто захопився, а також за  його ідею створення “Укрхолдингу” з 12 різних стратегічних підприємств.

“Айварас хороший хлопець, питань нема, у нього західний бекграунд, але в нашій реалії він космонавт” — говорив один з депутатів від БПП наприкінці минулого року.

“Не хоче їздити в Давос, розповідати про успіхи! Він знаєте про що на Давосі розповідав? Про реформу МВС, яка до нього не має жодного відношення”, — обурюється один із членів президентського блоку.

Постанову про звільнення Абромавичуса з посади ще наприкінці листопада минулого року вніс в парламент співголова фракції “Відродження” Віктор Бондар.

За твердженням співрозмовника УП в Мінекономіки, зроблено це було за командою Кононенка, який вже тривалий час був у напружених відносинах із міністром.

Документ підписали 23 депутати, серед як два депутати від БПП Геннадій Чекіта і Юрій Соловей, який є першим заступником голови комітету з питань економічної політики.

Абромавичус заявив, що Чекіта так само від Кононенка лобіював людей на деякі посади у держпідприємствах.

— За весь час він лише кілька разів був присутнім під час засідань нашого комітету. Міністра економіки треба оцінювати за певними показниками. Перше — падіння ВВП, друге — інфляція. Третє — рівень безробіття, четверте — відсутність діяльності на монопольних ринках, п'яте — це приватизація і позиція міністра, який пропонував нам приватизувати всі 16 портів, в тому числі Іллічівський , який при доході в 900 мільйонів показує прибуток 600 мільйонів. Яка логіка приватизовувати порти чи залізниці, коли економіка в такому стані? — пояснював “Українській правді” свою позицію Соловей.

Він впевнений, що Абромавичус — чи не найгірший міністр за останній час. Причина — він сконцентрувався тільки на дерегуляції і управлінні держпідриємств.

Під час засідання фракції БПП ввечері понеділка 1 лютого саме Соловей нагадав, що під постановою за відставку Абромавичуса підписалися декілька членів БПП, але рішення щодо недовіри чи відставки фракцією так і не ухвалено.

Голова фракції БПП Юрій Луценко лише сказав депутатам, що міністр економіки може перейти на іншу роботу.

Мова йде про посаду міністра з питань реформ, яку, за даними джерел УП, для Абромавичуса наприкінці минулого лобіював голова АП Борис Ложкін. Тоді співрозмовники в БПП стверджували, що “Айварас дуже хоче лишитися працювати в уряді”.

На посаду першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки у понеділок фракція БПП розглядала Віталія Ковальчука, який наразі обіймає посаду першого заступника голови АП, але дуже хоче піти працювати в Кабмін.

Щоправда, з цією кандидатурою в БПП можуть виникнути складнощі не тільки через гучну заяву Абромавичуса про відставку, а і через те, що з Ковальчуком не хоче працювати Яценюк.

— У них з Ковальчуком під час перебування в опозиції були словесні перепалки. Першим віце-прем’єром має бути людина, якій би довіряв прем’єр. Він має бути впевнений, що людина не підставить, — розповідав УП один із нардепів від НФ.

Любий друзь

На брифінгу Абромавичус озвучив те, що останні кілька місяців розповідали співрозмовники “Української правди” в уряді та в парламенті off the record, а саме — про вплив на прийняття рішень найближчим соратником президента Ігорем Кононенком.

“Українська правда” писала, що Кононенка пов'язують зі скандалами навколо державних енергокомпаній, призначеннями в ДФС, судовим процесом над Генадієм Корбаном. Минулого тижня УП опублікувало розслідування, яке свідчить, що Кононенко також лобіював інтереси приватної компанії “Енергомережа”, яка викуповує борги державних обленерго. НАБ вже почав розслідування цієї справи.

Колишній депутат від БПП Микола Томенко в інтерв’ю УП заявив, що Кононенко разом із нардепом від БПП Сергієм Березенком відповідають за так звані “делікатні” речі — кадрові, лобістські, фінансові.

— Це такий бебепешний Мартиненко, — дала характеристику Кононенку нардеп Світлана Заліщук.

“У Кабміні сьогодні радіють”, — написав кореспонденту УП один із співрозмовників в АП в день, коли Абромавичус зробив свою заяву.

Дійсно, завдяки скандалу з міністром економіки тема відставки прем’єра і уряду, що є найбільш обговорюваною останні два тижні, відійшла на другий план.

Під час засідання Кабміну Арсеній Яценюк не скупився на коментарі. Він розкритикував деякі фракції через політиканство і бажання сподобатись і заявив, що на міністрів здійснюється постійний тиск з боку політичних гравців.

Цікаво, що сам міністр Абромавичус на прес-конференції згадав лише прізвище Кононенка, адже раніше неофіційно у міністерстві повідомляли про тиск під час призначень і з боку команди Арсенія Яценюка.

Так, Абромавичусу тривалий час не давали звільнити керівників таких держпідприємств як Об'єднана горно-хімічна компанія та “Електроважмаш”. Директорами цих компаній, за словами співрозмовників УП, були люди Миколи Мартиненка.

“Не виключаю, що це може бути грою Яценюка, який розуміє, що найближчим часом його можуть відправити у відставку і не хоче дострокових виборів, — припускає співрозмовник УП в АП. — Минулого тижня був випад про референдум, цього — публічна підтримка Абромавичуса”.

За його словами, стратегія Яценюка може полягати в тому, що показати Банковій, що “корупціонери не тільки в його оточенні, але й в президентському”, і змусити домовлятися.

Старі граблі по-новому

Після заяви Абромавичуса в оточенні натовпу журналістів у кулуарах парламенту Кононенко виглядав розгублено.

“Я спілкувався з Абромавичусом до Нового року, коли він особисто подякував мені за позицію фракції БПП щодо голосування за законопроект про прозорі закупівлі,” — розповів Кононенко, додавши, що в роботі міністерства є як позитив, так і негатив.

Кононенко наполягає, що не лобіював своїх людей на посади керівників державних підприємств та запросив Абромавичуса на засідання фракції БПП. Найближче заплановане на 4 лютого — на 9 ранку. За словами Світлани Заліщук, у фракції БПП збирають підписи на підтримку Абромавичуса і планують заслухати його звіт в Раді.

“Наразі у нас три групи: Ті, хто підтримує Айвараса, ті хто його категорично не сприймає, і болото” — каже один із депутатів від БПП.

У будь-якому разі, гучні відставки міністрів — негативна тенденція для Петра Порошенка, який пишався іноземцями в уряді та плекає надію замінити Арсенія Яценюка на посаді прем’єр-міністра.

Ця тенденція нівелює ідею “якісно нового Кабміну під Яценюка”, яку останнім часом запускають в БПП, оскільки після подібних скандалів залучити кваліфікованих менеджерів буде ще складніше.

До того ж, за неповні 2 роки президентства Порошенко сформував коло “любих друзів” — людей, з якими він не хоче розлучатися попри скандали і суспільний тиск. Мова йде насамперед про Кононенка і генпрокурора Віктора Шокіна.

У січні під час своєї прес-конференції Порошенко заявив, що не для того став президентом, щоб хтось намагався використовувати його ім’я і зв’язки і заробляти на цьому. А ще запевнив, що йому не потрібні фінансові гаманці.

“До найближчих реакція буде ще жорсткіша”, — підкреслив тоді Порошенко.

Але судячи із заяви, яку президент зробив після зустрічі із міністром Абромавичусом, до конкретних дій проти свого оточення він не готовий.

Колись таких самих помилок припускався президент Віктор Янукович, який до останнього рятував своє оточення — міністра Захарченка та і весь уряд Азарова. Але у підсумку потопив увесь човен.

Цього разу Порошенку все ж таки доведеться обирати між “ трьома умовними друзями” та підтримкою західних партнерів, які сьогодні прозоро натякнули, що від свого токсичного оточення має звільнитися не тільки прем'єр, але й президент.

Марія ЖАРТОВСЬКА