Реформа старшої профшколи: менше юристів, більше — робітників та кухарів

 Практично, це перехід до системи, дуже схожої на ту, яка у світі називається “хайскул” (high school — букв. “висока школа”) і яка повинна допомогти дітям здобути навички самостійності перед навчанням у виші, а також краще зорієнтуватися у профілізації. Реформа “Нова українська школа” іде у нас вже сьомий рік. Вона успішно завершилася у початковій школі і триває у базовій середній освіті. Зараз активно проходить робота над плануванням реформи старшої профільної освіти, яка повноцінно стартує з 2027 року. 

Про основні зміни, які впровадить реформа у старшій школі, експерти Міністерства освіти і науки України розповіли на стратегічній сесії, яка проводилася в Києві в рамках швейцарсько-українського проєкту DECIDE — “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”.

Що зміниться для учнів?

• Тепер старші класи будуть з 10-го по 12-й

• До старшої школи додасться 10-й клас, в якому учні матимуть змогу надолужити освітні втрати та, можливо, перевідкрити предмети, які колись здавалися нецікавими. Саме тому в 10-му класі найбільша кількість обовʼязкових для всіх навчальних предметів, але їхня кількість зменшуватиметься з кожним наступним класом. У 10-му класі учні зможуть ще раз утвердитися у виборі профілю або обрати інший.

“Майже в усіх розвинутих країнах освіту в школі навчаються 12 (інколи 13) років. 11-річна освіта залишилася в Україні, Білорусі, Росії та Азербайджані. Тобто ця реформа насамперед — це перехід до загальносвітових стандартів”, — зазначає заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

• Скоротиться кількість предметів, що розвантажить програму

Реформа старшої школи передбачає скорочення кількості предметів до 11-12. І мета — підготовка до ЗНО (НМТ) без репетиторів. 

Наразі у старших класах учні відчувають перевантаження через велику кількість годин навчання та предметів. Проте, це не сприяє підвищенню якості освіти, часто батьки все одно змушені наймати репетиторів, щоб підготувати дітей до навчання у вищих навчальних закладах.

До того ж в Україні посилюється нерівність між сільськими і міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022, розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив: у читанні — майже 5 років навчання; у математиці — більш як 4,5 роки навчання; у природничо-наукових дисциплінах — майже 4 роки. Освітяни вірять, що реформа дозволить вирівняти ситуацію.

• Посилиться вплив учнів на вибір предметів

Учень обиратиме ті предмети, які йому будуть необхідні, а також ті освітні курси і модулі, які захоче вивчати. Зараз вони практично не мають впливу на те, що вивчати. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.

“Для того, щоб дитині було цікаво вчитися в старшій школі, програма має бути адаптованою під вибір дитини. Має бути профіль, на якому дитина захоче сконцентруватися: математичний, природничий, інформатика, українська мова чи іноземні мови. Все це буде змінено і стане частиною старшої профільної школи, починаючи з 2027 року. Наша мета, щоб у дитини було більше суб’єктності, був вибір, спочатку — профілю, потім — частини предметів всередині профілю”, — каже Дмитро Завгородній.

• Профільна освіта матиме два напрямки: академічні та професійні ліцеї

Академічні ліцеї — це орієнтація на продовження навчання в закладах вищої освіти; професійні ліцеї — здобуття професії.

Наталія Піпа, секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій

“З академічного ліцею можна буде перейти в професійний, якщо виявиться, що це не твій напрям. Далеко не кожній дитині є потреба йти в академічний ліцей і здобувати далі вищу освіту. Але кожному треба мати можливість для самореалізації. Тому основний задум реформи — це зміна училищ та технікумів на професійні ліцеї, оскільки є загальне ставлення, що в училища йдуть ті, хто зовсім ні на що не спроможний. Це треба змінити, переосмислити і підняти престижність робітничих професій”, — пояснює секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Експертка зупинилася на кількох негативних моментах нинішньої професійно-технічної освіти, зокрема, освітніх втратах — серед їхніх учнів дуже низька навичка читання чи математики. І професійний ліцей повинен це підтягнути.

До того ж наші училища і технікуми досі вчать багато застарілих непотрібних зараз спеціальностей. Водночас тих, що потрібні, — не вчать.

• Підвищиться популярність професійної освіти

За даними, оприлюдненими на стратегічній сесії “Децентралізація для розвитку демократичної освіти”, на сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більш як 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.

Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах. 

Зараз після 9-го класу учні “за інерцією” переходять на навчання в 10-й клас (переважно своєї школи) або вступають до закладу професійно-технічної освіти. Коли пройде реформа, то у них з’явиться вибір між двома напрямами навчання — академічним або професійним.

Які питання треба вирішити для успішного проведення реформи?

• Організаційна трансформація старшої школи

Для ефективного навчання має бути створено нову культуру закладів освіти й нове освітнє середовище, в якому навчаються учні приблизно одного віку. Що більша кількість учнів у ліцеї, то легше забезпечити вибір курсів чи предметів.

“Неможливо реалізувати великий вибір, якщо у 10-му класі навчається 15 дітей — не може один обрати китайську мову, інший — поглиблену математику, а третій — природничий профіль. Тому, на думку Завгороднього, потрібно діяти за аналогом американської чи британської системи — робити велику старшу школу, де на одній паралелі багато дітей одного віку, щоб ділити їх на групи за різними профілями.

Зараз, за його словами, в Україні є декілька старших шкіл, які вже пройшли період організаційної трансформації — там навчається понад 700 учнів. “Зміни мережі закладів освіти мають відповідати демографічній ситуації, адже є безліч маленьких громад з відповідно маленьким населенням, які не зможуть собі дозволити мати старшу профільну школу. В деяких — 4 малокомплектні школи, де по одному 10-му та 11-му класу. Іноді всіх цих учнів недостатньо, щоб зібрати в одну старшу школу або немає великого приміщення для цього. Але є сусідні громади, куди буде організовано підвезення автобусами. В деяких випадках там будуть організовані гуртожитки, кампуси, щоб там могли навчатися діти, які живуть більш віддалено”, — зазначає заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

• Підвищення кваліфікації для директорів, методистів, вчителів

“Скажу вам відверто, я вважаю, що в Україні фантастичні вчителі, які за достатньо низьку зарплату забезпечують фантастичні, героїчні речі в умовах війни, після пандемії, з дистанційним навчанням. Але ми розуміємо, що будь-яка трансформація, і організаційна, і змістова, потребує навчання. Тому кожного року виділяємо гроші на навчання вчителів у рамках “Нової української школи”. Цього року виділяється окрема субвенція на модернізацію кабінетів для предмета “Захист України”, там закладені гроші і на навчання вчителів з цього предмета”, — говорить пан Завгородній.

Протягом пілотування старшої школи експерти зрозуміють, які тематичні блоки треба забезпечувати і будуть організовувати підвищення кваліфікації для всіх бажаючих директорів, методистів, вчителів.

• Співпраця навчальних закладів з бізнесом

Чим більше учнів професійних ліцеїв матимуть можливостей працювати протягом навчання, тим буде краща якість освіти та залучатиметься більше людей до такої освіти, вважають експерти.

Пані Піпа нагадала про колізію з ресторанним бізнесом: в Україні є безліч училищ і технікумів ресторанного бізнесу, але при цьому ресторатори створюють свої професійні курси. Виходить, що держава витрачає гроші платників податків за навчання в училищі ресторанного бізнесу, а ресторатори окремо вкладають гроші в навчання своїх кадрів.

“Ідеально було б у даному випадку зробити дуальну освіту з рестораторами чи іншими сферами, коли держава забезпечує загальну базову освіту, а спеціалізовану — учні здобувають в різних галузях у роботодавців”.

Експертка пропонує звернутися до досвіду, зокрема, Швейцарії, де на практиці дуальна освіта успішно реалізовується: умовно дитина два дні вчиться, а три дні — безпосередньо працює, отримує досвід і ще не заробітну плату, але стипендію. Це дає можливість випробовувати, чи справді ти обрав свій фах.

• Потрібно створювати дискурс гідності і престижності робітничих професій.

Професійна освіта в Україні часто вважається непрестижною, тільки 36% учнів після 9 класу ідуть здобувати цю освіту.

Дмитро Завгородній, заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації

“У нашій країні є дуже багато, наприклад, успішних сантехніків, чи будівельників, які заробляють набагато більше середньостатистичного юриста, але я не впевнений, що серед батьків переважає наратив, що можна стати успішним сантехніком. Треба більше говорили про гідні приклади успішних людей у різноманітних професіях, не стигматизувати їх. Бо, за опитуваннями батьків, навіть у сфері вищої освіти, більшість з них воліли б, щоб діти вступили на економічний або юридичний факультет, ніж на сільське господарство, будівництво чи енергетику. Хоча очевидно, що у сфері сільського господарства в Україні є безліч перспектив для людей як з вищою освітою, так і з професійно-технічною”, — говорить Завгородній.

• Осучаснення навчальної інфраструктури

У закладах старшої профільної освіти необхідно створити відповідну матеріально-технічну базу, лабораторії, забезпечити висококваліфікованими вчителями, які будуть цікаво поглиблено викладати предмети.

“Бо, коли закуповується сучасне обладнання, техніка, робляться ремонти — одразу в ці заклади набираються повні групи. Але це потребує великих інвестицій і залучення міжнародних партнерів”, — констатує Завгородній.

Як міністерство планує залучати кошти на реалізацію реформи?

За словами заступника міністра освіти, потрібна комбінація різних ресурсів — і державне забезпечення, і кошти міжнародних донорів.

“100-відсотково є державний ресурс — кожного року на реформу НУШ виділяються кошти: частина — на оновлення підручників і навчальних матеріалів, частина — спрямовується на оновлення матеріальної бази, окремо — на навчання вчителів. Крім цього, нам допомагають безліч громадських організацій, які займаються навчанням вчителів на місцях, на курсах підвищення кваліфікації, післядипломної педагогічної освіти. Крім цього, допомагають великі інституційні організації, зокрема, UNICEF, які достатньо багато інвестують в реформу НУШ: оплачують створення електронного контенту, електронних освітніх ресурсів, показують, яким чином можна викладати в рамках нової програми, що таке інтегровані дисципліни, як за ними викладати. В перспективі ми розраховуємо на підписання нового контракту зі Світовим банком, де буде частина грантових, частина кредитних коштів, що здебільшого, спрямовуватимуться на підтримку “Нової української школи” — як базової, так і старшої. Нам дуже допомагає швейцарський уряд, з яким разом ми розробляємо стратегію і плануємо, як реформа старшої профільної освіти має втілюватися, як ми маємо комунікувати щодо неї з усіма нашими громадами, вчителями, директорами — це теж дуже-дуже важлива частина її реалізації”, — пояснив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

У 2025-2026-му навчальному році буде запущено “пілот” старшої профільної освіти, і в кожній області з’явиться по одному академічному ліцею і по два професійні. Зараз освітяни спільно в рамках швейцарсько-українського проєкту DECIDE шукають оптимальну модель та визначають, які саме профілі там мають бути, оскільки вони не чітко прописані в підзаконних актах.

Експерти прогнозують, що завдяки цій реформі підвищиться престижність професійної освіти, а відсоток учнів, які підуть у ці заклади, підвищиться, як мінімум до 45%. З огляду на те, що для відновлення України та підтримання нашої економіки все більше будуть затребувані робочі спеціальності, яких у нас зараз бракує, це важливі державні кроки на перспективу і розвиток країни.

Любов БАЗІВ, Київ