Протягом кількох місяців БПЛА, які німецька технологічна фірма Quantum Systems постачає Україні, чудово працювали, виявляючи російські танки і живу силу. Однак згодом безпілотники почали падати, повертаючись з місій, пише The New York Times.
За словами виконавчого директора Quantum Свена Крука, те, що спочатку відбувалося з дронами, було якоюсь загадкою, і міноборони України звернулося до них з вимогою розібратися.
Згодом інженери Quantum виявили, що росіяни глушили бездротові сигнали, що з'єднували безпілотники з супутниками, на які вони покладалися для навігації, внаслідок чого дрони збивались зі шляху і падали.
Щоб вийти з ситуації, Quantum розробила програмне забезпечення на базі штучного інтелекту, яке діятиме як допоміжний пілот, і додала опцію ручної посадки дронів за допомогою контролера Xbox, пише видання. Компанія також збудувала сервісний центр для моніторингу електронних атак Росії.
Видання пише, що важливість систем РЕБ у сучасній війні важко переоцінити, а нинішня електронна війна “перетворилася на гру в кота й мишей між Росією і Україною”, змушуючи інженерів щодня удосконалювати свої системи.
Антени й глушники
“Електронна війна вплинула на бойові дії не менше, ніж погода та рельєф місцевості”, — каже Браян Кларк з Центру оборонних концепцій і технологій Гудзонського інституту, додавши, що тепер кожна воєнна операція має враховувати переміщення супротивника в електромагнітному спектрі.
Видання зазначає, що засоби РЕБ також фігурували в інших воєнних конфліктах останніх десятиліть. Але нинішня війна в Україні — перша в історії, де дві приблизно рівні за силою й досить сучасні армії застосовують системи РЕБ із максимальною інтенсивністю.
Ця тактика стала настільки критичною, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний присвятив радіоелектронній боротьбі окремий розділ у своїй недавній статті, вказує NYT.
Крім того, США, Європа і Китай уважно стежать за цим аспектом війни в Україні й вже нарощують системи РЕБ для власних армій.
РЕБ не становить загрози для живої сили супротивника, але впливає на стан і ефективність сучасної зброї, яка залежить від постійного обміну радіосигналами з іншими системами на полі бою та за її межами.
Майже кожна комунікаційна технологія покладається на електромагнітні сигнали: чи то солдати з радіостанціями, дрони, що підключаються до операторів, чи ракети, пов'язані з супутниками. Одним з основних, але ефективних інструментів є глушник, який порушує зв'язок, надсилаючи потужні сигнали на тих самих частотах, що й рації або дрони, щоб створити перешкоди й заблокувати сигнал, пояснює NYT.
Ситуація у сфері РЕБ постійно змінюється. На початку вторгнення росіяни мали значну перевагу. Потім українці вирвалися наперед. Але незабаром росіяни знову адаптувалися і почали успішно застосовувати РЕБ для нових завдань, наприклад, створювати радіоелектронний купол над окопами, щоб захиститися від FPV-дронів.
Українські фахівці визнають, що Росія загалом має значну перевагу в РЕБ, оскільки свого часу для СРСР це була “асиметрична відповідь” на перевагу НАТО в ракетних технологіях.
Після 1991 року Росія розробила і взяла на озброєння до 60 різних нових систем. Захід мало уваги приділяв розвитку РЕБ, і Росія вирвалася вперед.
Олександр Бережний, один з керівників компанії Quantum Systems, розповів NYT, що традиційне для НАТО нехтування системами РЕБ і захистом від них зіграла із західною технікою дуже поганий жарт.
“Ми сказали західним партнерам, що, ймовірно, 90% американських і європейських систем, що надходять в Україну, не готові зустріти виклик від російської радіоелектронної боротьби”, — резюмував він.
В одній з доповідей 2022 року китайський оборонний аналітичний центр докладно розповів, як російська електронна атака обійшла обладнання НАТО, внаслідок чого Україна розкрила місцеперебування свого власного електронного захисту.
“Бойові можливості російської РЕБ перевершують можливості США”, — йдеться у доповіді.
“Однак у міру того, як Україна розвиває свої методи радіоелектронної боротьби, деякі з її тактик переходять до Сполучених Штатів та їхніх союзників”, — зазначив Браян Кларк з Центру оборонних концепцій та технологій Гудзонського інституту.
Автор фото REUTERS
Радянський підхід проти стартапу
Хоч Росія й отримала значні резерви можливостей від СРСР, розвиток РЕБ в Україні також пішов угору, пише The New York Times. Щоб протистояти віковому радянському ноу-хау Росії Україна звернулася до стартап-підходу.
Ідея полягає в тому, щоб допомогти технічним працівникам країни швидко розробити продукти радіоелектронної боротьби, протестувати їх і відправити на поле бою.
Зараз Україна створює нові, невеликі, більш мобільні й ефективні системи РЕБ.
“В Росії вся система більш структурована. Ми наздоганяємо, але це займе певний час”, — каже колишній командир спецпідрозділу СРСР Юрій Момот.
53-річний Момот заснував компанію “Піранья-Тех”, що виробляє системи антидронового захисту. Цього літа вона презентувала новий мобільний комплекс з придушення каналів зв'язку дронів у вигляді надлегкої рушниці.
Інший український виробник радіостанцій HIMERA розпочав тестування стійкого до впливу засобів РЕБ модема для операторів дронів.
Глушники для дронів створює компанія Kvertus.
А інженери “Інфозахисту”, одного з найбільших в Україні підрядників радіоелектронної боротьби, працюють над проєктом з відстеження та ідентифікації російських систем ППО.
Виконавчий директор компанії Ярослав Калінін пояснює, що знищити російські РЕБ не так просто, як танки, але якби Україна змогла знищити їх у достатній кількості, — це могло б стати переломним моментом у війні.
“Коли ми контролюватимемо небо, тоді Росія зазнає поразки”, — зазначив він.
Что скажете, Аноним?
[14:43 24 декабря]
[11:15 24 декабря]
[10:50 24 декабря]
17:30 24 декабря
17:10 24 декабря
17:00 24 декабря
16:30 24 декабря
15:00 24 декабря
14:30 24 декабря
13:40 24 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.