Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Просування в нікуди: чого домагаються окупанти в районі Авдіївки

[08:00 28 февраля 2024 года ] [ Апостроф, 26 лютого 2024 ]

Наразі російська армія намагається створити буферну зону.

 Збройні сили України (ЗСУ) провели організований відхід із населеного пункту Ласточкине, розташованого практично під Авдіївкою в Донецькій області для налагодження оборонних позицій та перешкоджання подальшому просуванню окупаційних військ. Як повідомив представник Оперативно-стратегічного угрупування військ “Таврія” Дмитро Ліховий в ефірі національного телемарафону, такі дії забезпечать зміцнення оборони вздовж Орлівки, Тоненького та Бердичів, заважаючи російським військам рухатися далі на захід. Чому окупанти найближчим часом навряд чи підуть далі населених пунктів Ласточкине, Сєверне та Орлівка, а також які основні цілі переслідує кремлівське командування, читайте у колонці військово-політичного оглядача групи “Інформаційний спротив” Олександра Коваленка.

За інформацією ОСУВ “Таврія”, окупанти після виходу Сил оборони з Авдіївки намагаються тиснути на наші позиції. Згідно з інформацією, озвученою Дмитром Лиховієм, кількість авіаударів досягла 45, а штурмових операцій — 72 за останню добу, супроводжуючись більш ніж 800 артилерійськими обстрілами. Наші війська активно маневрують, зберігаючи високий рівень готовності до дій.

Рішення про вихід Сил оборони з території Авдіївки (точніше від того, що від неї залишилося) було оголошено в ніч на 17 лютого після чотирьох місяців інтенсивних битв і регулярних атак з боку окупаційного контингенту.

 

Командувач ОСУВ “Таврія” Олександр Тарнавський згодом повідомив, що українські війська успішно закріпилися на нових оборонних позиціях. Аналітичний центр DeepState 24 лютого відзначав окупацію Ластівкіно і зростання тиску на Сєверне і Орлівку. Наступного дня в ОСУВ “Таврія” повідомили про переміщення українських підрозділів на західну околицю Ласточкино, де вони зайняли оборонні рубежі, незважаючи на запеклі бої.

Окупаційне командування прагне використати ситуацію для захоплення додаткових населених пунктів поблизу Авдіївки, незважаючи на значні втрати в особовому складі та техніці. Серед російських “воєнкорів” циркулює інформація, що за кілька місяців битви на Авдіївку російське командування поклало в український чорнозем близько 16 тис. особового складу. Загальний рівень втрат росіян, включно з пораненими, визначити непросто, але очевидно, що росіянам доведеться не лише захоплювати буферну зону, а й займатися відновленням боєздатності свого контингенту.

Поки що рух росіян у бік Ласточкиного та Орлівки триває ніби за інерцією після захоплення Авдіївки. Тим більше, що Ласточкине знаходиться від міста на відстані близько 6 км.

 

Окупаційна армія раніше зосередила значні сили (60-80 тисяч особового складу з великою кількістю техніки) у районі Авдіївки, досягнувши переваги в артилерії та авіації, що дозволило прорвати українську оборону. У поточній ситуації, коли Україні гостро не вистачає БК та можливостей для протидії атакам з повітря, підтримка оборони стає вкрай непростим завданням. Незважаючи на це, вкрай сумнівно, що росіяни в нинішній ситуації можуть піти далі за лінію Сєверне-Ластівчине-Орлівка. По-перше, вони вже перекидають сили з Авдіївського напрямку на Луганський напрямок, з прицілом на просування у бік Лимана, а також на Бахмутський напрямок.

По-друге, історія зі “взяттям” Авдіївки є політичною напередодні “виборів” кремлівського диктатора Володимира Путіна, які уже розпочалися на частині окупованих територій України. В окупованих районах Запорізької області вже стартувало “дострокове голосування”.

“Взяття” Авдіївки в цьому контексті — це одна з “перемог”, але для гучних реляцій росіянам цього мало, тому міністр оборони РФ Шойгу, доповідаючи Путіну, прозвітував, що вони нібито “взяли” селище Кринки на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Також росіян намагаються тиснути на Роботине, яке в їхніх пропагандистських матеріалах та звітах із селища перетворилося на “місто” для надання атакам більшої стратегічної важливості.

Зараз тактична мета російського командування полягає в тому, щоб створити навколо Авдіївку якусь буферну зону, але перед ними перед путінськими “виборами” стоять ще більш об'ємне завдання забезпечити Путіну певну кількість “перемог”, що змушує окупантів розпорошувати ресурси. Авдіївку вони “взяли”, зрівнявши більшу частину із землею, а ось для подальшого просування на цьому напрямку (і не лише на цьому) росіянам потрібно більше людей та техніки.

З технікою у росіян все непросто. Багато хто вже бачив, як росіяни намагаються штурмувати Роботино на стародавніх Т-54/55. Для наступу на кількох напрямках кремлівському командуванню потрібно ще більше людей, ніж зараз вони встигають ставити під рушницю, тому не виключено, що після путінських “виборів” Кремль піде на розширення мобілізації, мотивуючи це тим, що потрібно й надалі штурмувати “міста” на кшталт Орлівки, Бердичів або Роботиного. За цей час на Сили оборони ще більше зміцняться на своїх позиціях, а наші західні партнери, як ми всі сподіваємось, зможуть наростити постачання БК.

 

 

Олександр КОВАЛЕНКО, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”

 

 

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.