Програма реформ: надто обережна для змін

Минулого тижня президент України Віктор Янукович представив програму економічних реформ на 2010-2014 роки.

Обійшлося без несподіванок: документ містить набір тез про зміни, які давно обговорюються, але не були втілені через нестачу політичної волі.

Програма готувалася співробітниками міжнародної консалтингової фірми McKinsey Company і українського аналітичного центру Бюро економічних і соціальних технологій, що консультує Партію регіонів.

Перелік незроблених справ

На перший погляд, програма уряду Миколи Азарова комплексна і технократична, а цілі і кроки їх досягнення чітко пов'язані. Поставлені завдання переважно забезпечені критеріями успіху. Зміни планується здійснювати у три етапи: перший — до кінця 2010 року, другий — до кінця 2012 року, третій — до кінця 2014 року.

Втім, пропоновані реформи не є революційними. Їх можна назвати ліберальним порядком денним для України — набором напрямків державної політики, заявлених у рекомендаціях міжнародних фінансових організацій та аналітичних центрів.

Цей порядок денний передбачає, зокрема, приватизацію, бюджетну децентралізацію, реформу державних послуг, таргетування соціальної допомоги.

Натомість програма уникає відповідей на численні незручні питання. Наприклад, вона нічого не говорить про намір мати збалансований бюджет у період очікуваного економічного зростання та про джерела фінансування дефіциту понад 2% ВВП протягом 2011-2014 років.

Документ передбачає введення єдиного соціального внеску та другого рівня пенсійної системи, однак не містить згадок про деталі і процедури. У програмі також нема інформації про реформу державного сектора економіки — написано лише, що план таких змін буде представлений пізніше.

Таким чином, урядова програма є переважно кодифікацією загальновідомих знань про необхідні зміни.

Скромний 2010 рік

Для першого етапу реформ, запланованого на 2010 рік, програма встановлює переважно “легкі” завдання — прийняття загальних законів і розробку планів.

Опис складніших завдань — доволі розмитий. Приміром, у програмі йдеться про зближення податкового та бухгалтерського обліку, проте нічого не сказано ні про глибину цього зближення, ні про подальшу долю даного процесу.

Серед найважливіших і найконкретніших рішень, запланованих на 2010 рік, можна відзначити три наступні.

По-перше, уряд планує до кінця 2010 року завершити рекапіталізацію банків.

По-друге, кворум для зборів акціонерів знизиться з 60% до 50% + одна акція.

По-третє, до кінця 2010 року мають бути скасовані знижки на ціни на газ, електроенергію та транспортні послуги для промислових підприємств.

Пошук важливих повідомлень

Хоча останнім часом часто звучать заяви про майбутнє зниження ставок ПДВ і податку на прибуток підприємств, урядова програма нічого про це не говорить. Йдеться лише про “поступове зниження” податку на прибуток після 2012 року, але ніяких цифр або термінів не додається.

Зате документ припускає введення до кінця 2012 року податку на нерухомість — і теж без деталей.

У програмі сказано, що націоналізовані державою банки будуть приватизовані до кінця 2012 року. Це Укргазбанк, у який держава влила 5 мільярдів гривень, “Родовід Банк” — 8,4 мільярда гривень і банк “Київ” — 3,6 мільярда гривень.

Автори документа вважають, що Україна має перейти на систему обов'язкового медичного страхування, однак до кінця 2014 року цього не відбудеться. Отже, щонайменше на п'ять років Україна збереже радянську систему охорони здоров'я.

Програма припускає, що другий рівень пенсійної системи — обов'язковий накопичувальний фонд — слід ввести до 2012 року. При цьому схеми реформи не представлено, особливо щодо подробиць перехідного процесу і очікуваного рівня пенсійних відрахувань, які сплачуються працівниками і роботодавцями.

Крім того, документ містить нерозшифровану фразу про те, що до кінця 2012 року “на окремих територіях будуть створені спеціальні режими залучення інвестицій”.

Це виглядає як спроба повернутися до досвіду спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку. Ці неоднозначні проекти були створені у 1990 роки, але у 2005 році були закриті — їх небезпідставно вважали великими “чорними дірами” для ухилення від сплати податків.

У частині зовнішньоекономічних відносин нічого не сказано про приєднання України до митного союзу з Білоруссю, Казахстаном і Росією. Документ говорить лише про вдосконалення чинного режиму вільної торгівлі з країнами СНД.

Документ встановлює кінець 2012 року як крайній термін приватизації енергорозподільчих компаній і кінець 2014 року — теплових енергогенеруючих компаній. Також до кінця 2012 року зростуть тарифи на електроенергію і газ для населення до “економічно обґрунтованого рівня”. Що це таке, автори не кажуть.

Не забули урядовці про ріллю. Програма ставить за мету створення прозорого ринку аграрних земель до кінця 2012 року. Проте ухвалення законів про земельний кадастр і ринок землі у 2010 році не передбачене. Тож через два роки Україна може знову виявитися “неготовою” до повноцінного запровадження ринку землі.

Завдання все ще формуються

В українських реаліях для проведення реалістичних реформ потрібно півтора року. Аналіз програми показує, що наступні 18 місяців залишаються “білою плямою”: більшість заходів переноситься аж на 2012 рік.

Виявляючи неквапливість, уряд ризикує. Згодом йому доведеться або відмовитися від деяких планів, або відкласти їх у зв'язку з протидією різних груп інтересів.

Загалом документ свідчить, що Україну чекають повільні реформи, а не масштабні глибокі зміни. Отже, країна ризикує втратити чергове “вікно можливостей” для змін у момент, коли уряд має сильну підтримку в парламенті.

Олексій БЛІНОВ, економіст інвестиційної компанії Astrum