Президент підписав закон про земельну децентралізацію. Що він змінює

Коротка історія законопроєкту

Проєкт закону 2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу щодо удосконалення системи управління у сфері земельних відносин” було подано у Верховну Раду ще 1 жовтня 2019 року. Вже 14 листопада його прийняли у першому читанні. Але далі почалось внесення правок, яких було понад три тисячі. Друге читання було провалене.

Наприкінці 2020 року законопроєкт було передано на повторне друге читання. І лише 28 квітня 2021 року закон було ухвалено, а 24 травня — підписано Президентом. Під час голосування фракція “Батьківщина” вийшла під трибуну, витягнувши картки аби не голосувати. Однак, законопроєкт все одно набрав 284 голосів при необхідних 226.

Що передбачає закон

Цей закон є одним із ключових для проведення реформи ринку землі. В першу чергу, він має розширити повноваження місцевих громад.

Усі землі за межами населених пунктів будуть передані у комунальну власність сільських, селищних, міських територіальних громад. Розпоряджатися комунальними землями будуть не Держгеокадастр у Києві, а депутати місцевих рад. Держгеокадастр, у свою чергу, буде займатися кадастровою діяльністю та геопросторовими даними.

Також органи місцевого самоврядування відтепер можуть затверджувати детальне планування території за межами населених пунктів і змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності.

На місцеве самоврядування покладається контроль за охороною та використанням земель. Додатково виконкомом відповідної ради визначається державний інспектор, який має право складати протоколи про порушення щодо використання земель.

Громадам не будуть передані землі що використовуються органами державної влади та державними підприємствами. А ще — земельні ділянки лісогосподарських підприємств і земельного водного фонду та Національної академії наук України (НАНУ), оборони, природно-заповідного фонду.

Також у комунальну власність не будуть передані землі, що знаходяться під будівлями державної власності та об'єктами інженерної інфраструктури.

Крім цього, закон передбачає, що довідок має бути менше, а час їх отримання буде скорочено. Зокрема, скасовується необхідність отримання погодження на зміну цільового призначення земельної ділянки в Кабміну та Верховної Ради щодо особливо цінних земель. Хоча у цьому випадку таке скасування несе ризики.

Загалом закон скасовує:

• Державну експертизу землевпорядної документації.

• Погодження проєктів землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

• Авторський нагляд за виконанням проєктів землеустрою.

• Оцінювачам земель тепер не потрібно буде додатково мати сертифікат землевпорядника.

Дозволяється:

• Приватизація земельних ділянок, що знаходяться під будівлями або тих, які використовуються на основі технічної документації. Технічна документація може виготовлятися без надання дозволу та подається відразу на затвердження разом із заявою про приватизацію ділянки або надання її в оренду.

• Громадяни, які використовували земельну ділянку протягом 15 років, але не мали прав на неї, можуть звернутись до органів місцевого самоврядування та приватизувати цю ділянку. Набуття громадянами права власності на земельну ділянку за давністю користування здійснюється в порядку безоплатної приватизації.

• Особам, які мають право постійного користування або оренду, що оформлена після постійного користування, надається можливість викупу земельних ділянок за ціною нормативно-грошової оцінки (НГО) з розстрочкою платежу на 5 років.

У рамках пілотного проєкту, який триватиме до 2022 року, сертифікованим інженерам-землевпорядникам нададуть права державних кадастрових реєстраторів. Після тестового періоду має бути звіт до ВРУ з метою ухвалення рішення про закріплення цих прав на постійній основі. Також для сертифікованих землевпорядників вводиться обов’язкове страхування відповідальності.

Варто зазначити, що 18 травня було прийнято законопроєкт 2195 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони”. Він запроваджує електронні аукціони з купівлі-продажу землі державної та комунальної власності.

Відповідно до законопроєкту 2194, закон встановлює, що площа земельної ділянки, що виставляється на аукціон, не повинна бути більшою ніж 20 га. Стартова ціна продажу земельної ділянки на аукціоні для с/г земель має бути не менша за нормативну грошову оцінку. Для інших земель — не менша за експертну оцінку.

Земельні торги проводяться у формі аукціону. За результатами його проведення укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем торгів, який запропонував найвищу ціну.

Також визначено порядок проведення інвентаризації масиву земель с/г призначення. Інвентаризація земель с/г призначення, не менше ніж 75% земель якого належить одній або декільком особам на правах власності або користування, може проводитись за відсутності рішення відповідних органів.

Підписаний закон вже дозволяє громадам розпочати поетапну роботу із землями, які перейшли в їхнє розпорядження. Вже можна проводити повну інвентаризацію земель відповідно до постанови Кабміну №476.

Тобто необхідно розпочати роботи із формування повноцінної бази даних про всі земельні ділянки на території громади, створити картографічну основу всієї території громади, а також визначити функціональне призначення землі.

Також громадам необхідно регулярно проводити нормативно-грошову оцінку земель та створити електронний архів землевпорядної документації і публікувати його в Інтернеті. Вільні землі громади можна буде виставляти в оренду на земельних аукціонах.

Элина РЕДИХ