Повернення блудного Клименка. Втікач мріє про політичну кар’єру в Україні

Двоє чоловіків сидять у кафе і зі сміхом дивляться на лептопі відео, на якому колишній міністр доходів та зборів Олександр Клименко разом з екс-генеральним прокурором України Віктором Пшонкою панічно тікають з донецького аеропорту.

— Ти зрозумій, в мене була команду зверху, — виправдовується після перегляду відео чоловік.

— Я розумію. Шкода, що ти мене тоді не зрозумів, — зітхає колишній міністр Клименко.

— Але ж ти повернешся? — сумно запитує чоловік.

— Звичайно! Звичайно повернуся. Адже хто, хто як не ми? — впевнено відповідає йому сам Клименко.

“Разом. Плече до плеча. Рука до руки. Ми — українці, в нашій єдності сила”, — закінчується відеоролик під назвою “Примирення”.

Цим відео міністр-утікач епохи Януковича заполонив вітчизняний інтернет-простір — донедавна його неможливо було оминути ані на Youtube, ані у Facebook.

“Примиренню” передувала зміна керівництва медіа-холдингу “Вести-Украина”.

Його керівником стала колишній прес-секретар Клименка Ольга Семченко, яка нібито купила частку холдингу в Ігоря Гужви, екс-редактора газети “Вести”.

Сама Семченко є цивільною дружиною колишнього міністра доходів і зборів, яка паралельно виїжджала з ним до Росії. Існує навіть версія, що ідея створення “Вестей” за гроші втікача у 2012 році належала саме їй, хоча формально видання було записане на Гужву і підставних осіб.

“Українська правда” раніше повідомляла, що після зміни власника в редакціях холдингу почали цензурувати критику чинної влади. До останніх подій Адміністрація президента мала серйозні наміри закрити видання, про що свідчили порушені кримінальні справи щодо ухилення від сплати податків. Вимагали цього і деякі громадські організації, які критикували “Вести” за проросійську позицію.

Декілька співрозмовників “Української правди” в медіа холдингу та з оточення президента розповідали, що сторони заключили таємну угоду — зараз “Вести” можуть спокійно працювати, але без нищівної критики влади та особисто президента.

Але міністр-втікач вже мріяв про інше.

У понеділок, 21 вересня, Олександр Клименко вперше за півтора роки з'явився перед журналістами. Один із архітекторів режиму Януковича, якому приписували кураторство над конвертаційними центрами та якого Генеральна прокуратура підозрює у відмиванні доходів, одержаних злочинним шляхом, заявив про свій намір повернутися в Україну.

“Українській правді” вдалося з'ясувати, що екс-міністр справді чинить спроби домовитися про своє повернення в українську політику із нинішньою владою.

Привіт з мордора

Із представниками українських ЗМІ Олександр Клименко зустрічався віртуально. Конспірології заходу цілком могли позаздрити колишній співробітник ЦРУ Едвард Сноуден чи творець Wikileaks Джуліан Ассанж.

Перед конференцією прес-служба міністра чаcів Віктора Януковича змусила журналістів зареєструватися у програмі конференцій Webex, надіслати свої логіни, назви видань та навіть фотографії.

За три години до початку учасникам конференції також надіслали інструкції, як користуватися програмою і роз'яснення щодо події. Там було зазначено, що лише модератор надає слово учасникам і вмикає їм мікрофон.

— Мені постійно ставлять два запитання: чи повертаюся я в Україну і чи повертаюся в політику? Відповідаю ствердно — так, повертаюся в політику і так, я вже в політиці, — пафосно переконував Клименко.

Екс-міністр постійно згадував релігійні мотиви. Він вітав журналістів з Різдвом Пресвятої Богородиці, потім час від часу перемикався на теми про служіння Богу і своє розуміння влади. Часом, здавалося, що Клименко вирішив провести проповідь, а не прес-конференцію.

Клименко розповідав про політичне переслідування та намагався запевнити, що не має контактів з українською владою.

“Насправді ніяких стосунків (з українською владою — ред.) у нас немає з однієї простої причини — по-різному дивимося на розвиток нашої країни. У нас кардинально різні погляди”, — запевняв Клименко.

Однак він лукавив.

Декілька співрозмовників “Української правди” в оточенні Клименка розповідають, що наприкінці червня Ольга Семченко приїжджала в Київ.

Там з представниками АП вона намагалася домовитися про повернення людей Клименка на посади в ДФС і запуск нової партії. Також була запропонована нова схема по контролю над холдингом “Вести” — він залишався у власності Клименка, проте у холдингу мали з’явитися так звані “куратори”, які б слідкували за змістом статей.

“Вони тримають Клименка на гачку, але нічого не обіцяють, ситуація досі не вирішена”, — говорить співрозмовник.

Проти домовленостей може виступати особисто президент.

“Колись Клименко давив на його бізнес, а Порошенко, як відомо, злопам’ятний, і про це не забув”, — розмірковує ще один співрозмовник “Української правди” в оточенні президента.

Журналісти “Вестей” зізнаються, що після зміни власника тиск на редакцію відчутно знизився, але кримінальні справи щодо ухилення від податків залишаються відкритими.

Водночас Ольга Семченко, як і Клименко, заперечила цю інформацію.

“Це неправда. В Адміністрації президента я жодного разу не була, кроку мого там не було. Про будь-які домовленості — я вам кажу чесно і відверто — у нас їх немає”, — запевнила Семченко.

Під час спілкування із журналістами Клименко не нагадував скривджену людину, що живе у вигнанні.

Навпаки — схемщик “Сім'ї” мав елегантний вигляд: сидів у шкіряному кріслі в темно-синьому костюмі і намагався жартувати та вдавати, що в нього все добре.

— Я використовуватиму всі технічні і технологічні можливості, щоб спілкуватися з українцями, щоб разом голосно говорити про всі проблеми. Разом ми будемо шукати шлях їх вирішення, — не зупиняючись проголошував втікач.

 — Мій меседж такий — Клименко вже в Україні, щоб стати голосом кожного, кого сьогодні не чують, — пафосно підсумував він.

Журналісти слухали палку промову з серйозним виразом обличчя. Час від часу спілкування з Клименком підвисало, а через технічні проблеми не кожному учаснику вдалося поставити питання.

У ході розмови Клименко принципово заперечував всі закиди щодо збереження бізнесу в Україні — зокрема Unison group, в яку входить однойменний банк та логістична компанія, холдингу “Вести” та юридичної компанії Prove group.

“Мені було легко все зберегти, бо я нічого не маю. Є бізнес сім'ї, він був переданий авторитетній компанії. Я прийшов з бізнесу, брат займався бізнесом. Тобто складно забрати те, чого в мене немає”, — і бровою не повівши запевнив колишній міністр.

Президент 2025 року

За словами співрозмовників в оточенні Клименка та колишніх українських високопосадовців часів Януковича, нав’язлива ідея про його повернення має психологічну і економічну складові.

З їх слів, смерть брата Клименка — Антона — у квітні цього року, сильно вдарила по психіці втікача.

Зараз він змушує своїх працівників ставити в кабінетах фотографії загиблого брата — вони стоять, наприклад, у кабінетах топ-менеджерів “Вестей”.

Водночас економічна складова значно банальніша — Клименко хоче повернутися в Україну, бо йому потрібні гроші. Хоча в Москві він влаштувався роскішно — його офіс знаходиться у найдорожчому місці російської столиці, в 100 метрах від Кремля, у Замоскворіччі.

“Частину грошей він витратив на власну безпеку і оселення в Росії, щось проїв, тепер на політику пускає”, — резюмує співрозмовник.

Також Клименко має великі плани на свою політичну кар’єру та впевнений, що до 2025 року він зможе стати президентом України.

Вже до кінця року Клименко планує перезапустити партію “Успішна країна”. У переговорах з владою його представники використовують аргумент, що партія може забирати голоси на Сході в Опозиційного блоку.

“Зараз йде перший етап розкрутки цього проекту, якщо бачили висять білборди “Чому ти голосуєш?”, “Спитай, яка країна тобі потрібна?” — це їхнє. Вони запитують у народу, яка країна їм потрібна. Другий етап кампанії буде — обговорення всіх відгуків. Третій етап — оголошення про створення партії “Успішна країна”, яку очолюватиме Клименко”, — розповідає джерело обізнане з політичними амбіціями втікача.

Для розкручування партії екс-міністр доходів і зборів співпрацює з ізраїльським політтехнологом Аароном Шавівом.

На особистому сайті політтехнолога вказано, що Шавів спеціалізується на дослідженнях громадської думки та стратегії виборчої кампанії.

“Я давав поради деяким з кращих політичних лідерів Європи, США, Азії, Африки та Близького Сходу”,— пише про себе Шавів.

Найголовніше завдання для Клименка на часі — легалізувати свою політичну партію в Україні.

“Сам він теж мріє повернутися”, — додає співрозмовник, знайомий із Клименком, — він любив розповідати, як його чекають на митниці. Але проблема не в тому, що він у це вірить, а в тому, що його оточення йому таке розповідає”.

Тим часом начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк заявив, що в разі прибуття Клименка в Україну, його заарештують.

Зараз Генпрокуратура очікує від Печерського райсуду Києва дозвіл на проведення заочного розслідування проти Клименка.

Здається, що після всіх подій і сотень смертей Клименко так і не зрозумів, що живе в іншій реальності.

Роман КРАВЕЦЬ