Поезд без головы. Кому выгодно увольнение руководителя Укрзализныцы. Разбор

Ще донедавна медіа дописували до посади голови Укрзалізниці Володимира Жмака епітет “новопризначений”. Уряд погодив його кандидатуру після конкурсу, тривалістю сім місяців, лише наприкінці серпня 2020 року, у вересні з ним підписали контракт.

А вже 17 березня — менш ніж через сім місяців Жмака відсторонили від посади. Спершу за це рішення одноголосно проголосувала наглядова рада Укрзалізниці, а наступного дня — звільнив Кабмін.

LIGA.net з'ясовувала, з чим та ким пов'язане таке несподіване рішення та що буде далі з Укрзалізницею.

Уже наступного дня — 11 березня — директор з комерційної роботи й логістики Укрзалізниці Іраклі Езугбая оголосив, що йде у відставку.

“Є деякі сили, які незацікавлені в національному вантажному перевізнику. Зрозуміло, те, що недоотримує УЗ, — отримує хтось інший. На жаль, на мою адресу почалося цькування. Воно вийшло за межі”, — повідомив Езугбая, ексочільник грузинської залізниці та соратник Міхеіла Саакашвілі, під час пресконференції.

15 січня Мінінфраструктури запустило процес поділу Укрзалізниці відповідно до зобов’язань перед ЄС: відокремили філію вантажних перевезень УЗ Карго (яку мав курувати Езугбая) та оператора інфраструктури УЗ Інфра.

Однак далі не просунулись. Вже колишні менеджери УЗ кивають на наглядову раду. Своє рішення про відставку Езугбая назвав сигналом для ринку про “неприйнятний процес на шкоду інтересам держави та компанії”.

“На всіх зустрічах, де я був присутній, дуже мало чув від наглядової ради позицій, які пішли би на користь УЗ. Особливо порівняно з питаннями, які не є їхньою компетенцією та можуть бути інтерпретовані як відображення інтересів приватного ринку”, — розповів LIGA.net Езугбая.

Співрозмовники LIGA.net з Укрзалізниці та ринку залізничних перевезень переконують, що його звільнення повинне було вберегти від відставки самого Жмака. Втім щось пішло не так.

Перекидання Ахметовим

У січні Укрзалізниця на “голландських аукціонах” ProZorro.Sale запропонувала ринку нову послугу: перевезення вантажів з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах. УЗ запропонувала возити вантажі аж три роки — з 1 лютого 2021 року до кінця 2024 року — за фіксованою ціною (аукціон стартував з 800 грн).

Послуга виявилася затребуваною, але тільки для одного гравця на ринку — Метінвест‐Шиппінг, який входить до холдингу Рината Ахметова СКМ. На торгах 18-19 січня УЗ продала Метінвесту 21 лот (на кшталт цього) на перевезення вантажів на три роки. До того ж ціна на торгах впала майже вдвічі — з 800 грн (без ПДВ) до 480 грн (без ПДВ).

У результаті майже половина парку піввагонів УЗ на три роки опинилися в Ахметова. На ринку звинуватили Жмака у “переході до олігарха” та демпінгу цін на вагони — мовляв, їх можна було віддати за вищою ціною. А якщо ціни підуть вгору, УЗ так і залишиться з ціною 480 грн, кажуть опоненти ексголови УЗ.

Жмак у розмові з LIGA.net ці звинувачення відкидає і пояснює, що зараз на ринку є профіцит вагонів, тому ціна в 480 грн — вигідна.

“Мені все одно, хто візьме вагони на три роки. Вкрай необхідно було підвищити доходи УЗ, яка зараз у важкому фінансовому становищі. Ці контракти гарантують дохід для УЗ на три роки, — розповів Жмак. — Розмови про підвищення ціни на вагони в найближчій перспективі — це журавель в небі, а гроші потрібні сьогодні”.

Коли вагони УЗ поїхали, компанія наростила частку на ринку з 19% до 24%, і це не сподобалося власникам приватних вагонів, переконує ексочільник.

Парадокс у тому, що найбільшим гравцем на цьому ринку теж є компанія Ахметова — Лемтранс.

Перевірка компетенції 

 

Крім непорозуміння з наглядовою радою та звинувачення в “грі на Ахметова”, у лютому команда Жмака несподівано для себе стала об’єктом для “перевірки компетенції” з боку тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді.

Нардепи створили ТСК ще наприкінці 2020 року та декларували метою перевірку діяльності Укрзалізниці впродовж 2017-2020 років. Однак через “колосальне падіння показників УЗ, непропорційно високі зарплати топменеджменту, соціальну напруженість серед працівників компанії”, як пояснила голова ТСК Юлія Грішина, звернулись до прем’єра, профільного міністра та наглядової ради УЗ, щоб ті перевірили Жмака з командою.

Як дійшло до відставки?

Згідно розповіді Жмака, у понеділок, 15 березня, на позачерговому засіданні наглядової ради той представив тригодинний звіт і не отримав жодних зауважень. А вже вранці 16-го “отримав “святковий” дзвінок від голови наглядової ради” з пропозицією написати заяву про звільнення за згодою сторін.

“Оскільки підстав для такої “дружньої пропозиції” я не вбачав, будь-яких повідомлень про недоліки у своїй роботі від наглядової ради ніколи не отримував, тому цю щедру оферту не прийняв”, — пояснив він.

Та того ж дня наглядова рада одноголосно підтримала рішення про відсторонення Жмака. 17 березня міністр інфраструктури Владислав Криклій передав його на засідання уряду, вже до обіду Жмака звільнили.

Ексголова УЗ скаржиться, що його не запрошували на засідання ТСК. Чергове засідання комісії було заплановане на 18 березня, розповідає Жмак, й він писав листа голові комісії, щоб взяти участь в засіданні онлайн, оскільки вдруге захворів на COVID-19.

“Та щойно мене звільнили, ТСК одразу скасувала своє засідання, яке планували на четвер. Наскільки я розумію, ця комісія була чистою фікцією, щоб мене звільнити”, — вважає він.

Незадоволення з Офісу президента

У якому саме владному кабінеті вирішили попрощатися з головою залізниці? Кілька співрозмовників LIGA.net в УЗ, транспортній галузі та уряді кивають на вулицю Банкову: ініціатива про створення ТСК в Укрзалізниці та перевірку компетенції керівництва УЗ походить саме звідти.

“Жмак та Езугбая “почали грати своє кіно та перейшли до Ахметова”, і це не сподобалось Офісу президента”, — певен співрозмовник LIGA.net з УЗ.

Натомість ексміністр інфраструктури Володимир Омелян, який зараз активно опонує команді президента Зеленського, вважає, що звільнення Жмака стало наслідком боротьби двох кланів в ОП.

“Це суто політичне рішення, фундаментом для якого є контроль за потоками Укрзалізниці. Хтось на Банковій переміг, і трофей (посада голови УЗ. — Ред.) від умовних Шефіра та Єрмака переходить до умовного Кирила Тимошенка”, — каже Омелян.

На його думку, Тимошенко — куратор президентської програми Велике будівництво — хоче зайти ще й на Укрзалізницю. Про це свідчить, наприклад, меморандум про добудову в межах Великого будівництва Дарницького мосту у Києві, який перебуває на балансі УЗ, великі піар-проєкти на кшталт City Exspress та швидкісна залізниця. Для цього потрібен “зручний” очільник УЗ, каже Омелян.

Що про це каже сам Жмак? Прямих відповідей про вплив з ОП домогтися від нього не вдалося. “Мені ніхто безпосередньо в лице нічого не казав”, — розповідає він LIGA.net.

“Ті темні сили, які втратили свої доходи, після того, як поїхали вагони Укрзалізниці, вочевидь, об’єдналися, знайшли виходи на можновладців — не казатиму, в якому органі — і, можливо, в міністерстві, наглядовій раді, щоб здійснити цю атаку безпосередньо на мене”, — вважає Жмак.

“Перевірять усіх”

 

Після звільнення Жмака обов’язки керівника Укрзалізниці виконуватиме Іван Юрик — до цього він вже обіймав цю посаду з квітня до серпеня 2020 року. У команді Жмака Юрик працював фінансовим директором.

Далі, згідно з повідомленням наглядової ради УЗ, найближчим часом розпочнуть конкурсний добір для обрання нового голови правління.

Зі Жмаком підписали трирічний контракт, тож його дострокове розірвання передбачає компенсацію. Якою вона буде, наразі точно невідомо, умови контракту закриті. Однак дострокове звільнення ексголови УЗ Євгена Кравцова у січні 2020 року “обійшлося” в 9-10 млн грн, писала ЕП.

До того ж Жмак припускає суди через несправедливе та необґрунтоване звільнення: “Мене звільнили з порушенням усіх процедур і закону України, зокрема Кодексу законів про працю (на лікарняному. — Ред). Зараз чекаю на рішення Кабінету міністрів, проаналізую та ухвалю рішення”, — повідомив він LIGA.net

Такі часті “помилки” під час вибору очільника УЗ та відповідно мільйонні компенсації опісля викликали незадоволення й щодо діяльності самої наглядової ради залізниці.

Так, прем’єр-міністр Денис Шмигаль *дав доручення міністрам розглянути звернення ТСК та перевірити діяльність наглядової ради та правління Укрзалізниці, починаючи з 2015 року.

На запити щодо деталей відповідей LIGA.net поки що не отримала.

“Перевірять усіх”, — коротко відповів міністр інфраструктури Владислав Криклій.

* — уточнено після публікації

Уляна БУКАТЮК