Подайте, бабусю, на олігархів!

Влада запустила годинниковий механізм до початку дії нового Податкового кодексу. Проурядові парламентарії, натхненні закликами Банкової, готові підтримати документ вже цього тижня. Голова Верховної Ради Володимир Литвин пообіцяв працювати навіть вночі — якщо виникне така необхідність. Нардепи мали отримати на руки проект кодексу тільки сьогодні, але Кабмін, відповідно до регіональних традицій вищого керівництва, спрацював стаханівськими темпами: на сайті Ради законопроект з’явився на чотири дні раніше.

За співавторства МВФ

Перспективи проходження урядового варіанту кодексу через Верховну Раду — якнайсприятливіші. Більшість, як стверджують експерти, натисне кнопки, як треба. Ну, якщо опозиція до цього не заблокує трибуну. Коаліціантів нині більше цікавить не сам факт голосування за кодекс, а намагання зберегти при цьому обличчя — хоча би перед нашими західними кредиторами. Спікер підтвердив факт надходження майже 4,5 тисячi поправок до законопроекту і пообіцяв розглянути їх. Причому додав: під час розгляду поправок з’являються нові. Йому зауважили: якщо на вивчення кожного із зауважень відвести хоча б три—чотири хвилини, то процес затягнеться на 84 дні. Математичні дії Литвин дипломатично парирував: “Для нас важливим є зміст документа, а не дата його ухвалення”. Утiм керiвник профiльного комiтету Валерiй Хомутинник просить Верховну Раду продовжити робочий день парламентарiїв, аби ухвалити кодекс уже у вiвторок.

Утiм урядовці замовчують про роль непублічного, але дуже вагомого гравця “податкового” процесу — Міжнародний валютний фонд, який готується надати нам черговий транш кредиту. Без цих грошей Кабмін Азарова не зможе закрити бюджетну “дірку” нинішнього і, ймовірно, наступного року, а також втримати курс гривні. “Кредитна голка” вимагає поступливості, і уряд “регіоналів” навчився бути слухняним.

Прем’єр про свої безхмарні стосунки з МВФ наголошує за кожної нагоди. І, на думку аналітиків, він недалекий від істини. Узгодження Податкового кодексу з думкою керівництва фонду залишається головною перепоною до отримання траншу. Як вважає фінансовий аналітик Ерік Найман, саме під тиском МВФ уряд скасував різке скорочення податку на прибуток, яке фігурувало у першому варіанті кодексу. “Адже це елемент контролю фінансово—бюджетної системи, — каже Найман. І додає: — Зазвичай фонд контролює такі процеси м’ягше, але нині такий контроль є головним пунктом щодо України та інших країн, включно з Грецією”. Саме дебатами навколо цього податку експерт пояснює затримку з винесенням на друге читання проекту кодексу. Адже раніше планували дату 4 листопада.

Опозиція: “Колеги, не поспішайте!”

Пріоритети Кабміну — чіткі й зрозумілі: йому негайно потрібні чіткі правила гри, бажано вигідні для великого бізнесу. Окрім цього, бюджет наступного, 2011 року, вони пообіцяли підготувати на базі вже нового Податкового кодексу. А тому про жодні два з половиною місяці скрупульозного вивчення зауважень не йтиметься. Прем’єр Микола Азаров минулої середи популярно пояснив свою позицію: ми, мовляв, йшли назустріч, але вже досить — хто не встиг, ми не винні!

Утiм опозиція вважає, що кодекс, навпаки, ухвалюють надто оперативно. І ця квапливість може коштувати країні надто дорого. “Через два—три місяці влада сама скасує цей кодекс. Мене цікавлять тільки дві речі: якими будуть фінансові й економічні втрати для держави та хто нестиме відповідальність”, — сказав міністр економіки опозиційного уряду Олександр Бондар. На його думку, змінювати правила гри за місяць до Нового року — а саме з 1 січня, за задумом авторів документа, почнуть діяти більшість норм — це безглуздя. Адже за цей час просто фізично неможливо підготувати нормативні документи. А так званий часовий люфт, який пропишуть для певних норм кодексу, породить тільки безлад в економіці. “Уряд з маніакальною впевненістю робить те, що робити не можна”, — підсумував нардеп.

Погоджується з ним ще один тіньовий міністр, Андрій Сенченко. На думку опозиційного “керівника Мінфіну”, Кабмін цьогоріч мав ухвалити тільки розділ з адміністрування податків — у вигляді окремого закону, який потім інтегрували б у Податковий кодекс. І поряд з ним встановити законом верхню межу податкового навантаження на підприємства та оподаткування праці. На думку Сенченка, тільки після виконання цих умов Податковий кодекс можна було б ухвалити у першому півріччі 2011 року — аби він вступив у дію з січня 2012 року.

Ще один опозиційний нардеп, Юрій Ключковський, додає: “Деякі депутати, які розуміють, що таке податки, бачать грабіжницький характер цього кодексу. І “приміряючи” його на себе, не можуть підтримати цей документ”.

Голосування під ковдрою

Думки експертів на тему, якою мірою нинішній варіант кодексу є компромісним і чим документ, поданий на друге читання, відрізняється від того, що ухвалений у першому, не співпадають. “Певною мірою компроміс досягнуто, — каже “УМ” заступник директора Інституту світової економіки Валерій Новицький. — Уряд, мабуть, старався, але в документі зовсім немає цільових програм розвитку економіки. Цей момент варто доопрацювати”.

“Для бізнесу, звичайно, краще передбачуваність. А уряд зацікавлений у збільшенні дохідної частини бюджету”, — додав  старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін. На його думку, справжнього компромісу між владою та підприємцями досягнуто не було — і сьогоднішні масштабні пікетування — ще одне тому підтвердження. “Навіть норми, які сторони попередньо вже узгодили, урядовці потім змінювали в односторонньому порядку”, — каже Газізуллін і додає, що нинішній варіант кодексу є вкрай непублічним документом. “Сьогодні його мало хто бачив”, — додає експерт.

Ювеліри, бухгалтери і ріелтори — це “великий бізнес”

А ті, хто за кілька днів зумів ознайомитися з документом, уже позбулися ілюзій щодо його прогресивності. За словами нардепа Євгена Царькова, права податкової не змінилися — і тепер податківцям стане значно легше присікуватися до продавця. Наприклад, каса не сходиться з чеками чи талони не підклеєні до облікової книги. Штрафи будуть меншими, але їх число зросте. “Якщо торговець заплатить один—два штрафи на місяць, він буде змушений згорнути свій бізнес і піти у найм до великого капіталу”, — каже нардеп.

Якщо пройде ініціатива заміни транспортного збору збільшенням акцизу, то пальне подорожчає на 40—60 копійок за літр. І водії платитимуть у 5—10 разів більше. І не тільки вони. Оскільки у вартості товарів 25% становить ціна бензину, почнеться вал подорожчання. Відтак зросте інфляція.

“Небагато поступок вдалося “витиснути” з влади. “Платниками спрощеного податку є фізичні особи — підприємці, які відповідають таким критеріям: кількість осіб, що знаходяться з ними в трудових відносинах, одночасно не перевищує чотири особи (включаючи членів сімей таких фізичних осіб); обсяг доходу не перевищує 600 тис. грн. за умови наявності зареєстрованих, опломбованих і переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій, — розповів Вiталій Хомутинник. — Або 300 тис. грн. без застосування таких реєстраторів”. Причому касові апарати бізнесменам обіцяє придбати держава.

Натомість стати “спрощенцем” не можуть люди, які працюють у сфері розваг, виробляють або продають підакцизний товар (за винятком пива), торгують паливно—мастильними матеріалами, займаються видобутком корисних копалин, дорогоцінного каміння, операціями з нерухомістю, ведуть фінансову діяльність. Не можуть претендувати на пільги в оподаткуванні посередники у гуртовій торгівлі, власники телеканалів, наземні і повітряні перевізники (окрім таксі та нерегулярних маршрутів), правники, приватні поштарі, програмісти, бухгалтери, комерційні консультанти, рекламісти, геодезисти, власники кадрових агенцій, інтернет—магазинів та торговельних автоматів.

Влада в особі комітету з питань податкової і митної політики запропонувала ще й такий бонус для малого бізнесу, як скасування будь—яких санкцій щодо користувачів касових апаратів. Обговорюється пропозиція збільшити з чотирьох до шести кількість найманих працівників, що працюють у сфері громадського харчування. “Щоправда, це рішення комітету, і воно не означає, що таке ж формулювання залишиться в остаточній редакції тексту”, — чесно зізнався Хомутинник.

Пряма мова

“Хіба Азаров створив нові підприємства?!”

Реформування податкового законодавства, за яке взялася нинішня влада, відстало від “графіка” на багато років, але нинішній момент є для цього невдалим. Так вважає екс—голова Держкомпідприємництва Олександра Кужель. “Я — автор єдиного податку. У 1999 році придумала і провела указ, за яким жила вся країна 11 років. Тоді завдання було одне: як захистити людей, яких держава викинула із заводів. І коли сьогодні Прем’єр Азаров каже, що ринки себе пережили, я хочу сказати: “Вибачте, ви що — підприємства створили?”. Тобто потрібно створити робочі місця, — зазначила вона. — Згадайте той час, коли два—три роки зарплати не платили бюджетникам — ось вони всі й пішли на ринок: лікарі, вчителі. Їх треба було захистити. Тому що я як професійний аудитор можу сказати, що тоді податкове законодавство — податок із прибутку і ПДВ — було таке, що у аудиторів волосся дибки ставало. А звичайну людину з вищою освітою будь—який податківець роздягнув би до нитки.

При цьому, зазначила Кужель, коли вони всі платили середній податок на прибуток 5 гривень, був уведений єдиний податок, який починався з 20 гривень. “Тобто платили в чотири рази більше. Вони погодилися, щоб тільки їх не роздягали. Вони вижили завдяки цьому”, — наголосила експерт. “І коли сьогодні говорять, що не наповнюють бюджет... Панове, ви дайте відповідь на запитання: коли ви заїжджаєте в будь—яке місто — це хто змінив усі перші поверхи і побудував ресторанчики, їдальні. Це хто? Олігархи? Все це зробив малий і середній бізнес, — зазначила Кужель. — Так, вони, можливо, щось не дали до бюджету, що ви не устигли вкрасти. Але вони усі ось в цей час щось створили. І вони ці гроші в офшори не вивели. Вони цими грошима будівельну галузь підтримували. Вони цими грошима продуктову галузь підтримували. Тобто їхні гроші не були в офшорах — вони були тут. Вони себе витягли, не пішли на біржу праці”.

“Дійсно, треба було єдиний податок через п’ять років починати трансформувати потроху. Всі боялися доторкнутися. А тепер додумалися: в період кризи, коли немає грошей... Зменшилася маса грошей, ціни ростуть, купівельна спроможність знижується, йде бідність. У цей період докорінно ламати ситуацію, — відзначила екс—голова Держкомпідприємництва і змалювала ситуацію, проти якої протестують підприємці. — Ось уявіть собі: бабуся, яка отримує пенсію 724 гривні, стоїть реалізатором на ринку, отримує 500 гривень. І вона повинна віддати 345 гривень до Пенсійного фонду щомісяця. Ви вважаєте, це можливо? Тобто, їй не додають до пенсії жодної копійки. Це не нормально. Я краще буду боятися, я буду міліціонерові по 50 гривень давати, але тільки я не буду нікуди платити, тому що я ж хочу вижити”.

Найбільше, на думку Кужель, від такої несправедливості постраждає сама держава.

Юрій ПАТИКІВСЬКИЙ