Податкова “реформа” зів'яла

Не встигло суспільство оговтатися від “валу реформ” — податкової, пенсійної, житлової, трудової, містобудівної та освітньої, як влада пообіцяла “озвучити” ще 14.

З усіх реформ за дев'ять місяців президентства і чотири роки прем'єрства Віктора Януковича реалізовано лише дві — судова, яка звелася до збільшення залежності судової гілки влади, і податкова. Остання, як виявилося, ще не завершена.

На тлі цих результатів можна зробити висновок, що “озвучування” — це те, що у влади виходить найкраще. Зауважимо, що абсолютна влада перебуває в руках “регіоналів”. Бери і роби, якщо знаєш і вмієш.

За даними Держкомстату, рівень зареєстрованого безробіття в Україні на кінець січня становив 585,6 тисячі осіб, це 2,1% від загальної кількості населення.

За підрахунками Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, проведених на базі методології Міжнародної організації праці, реальний рівень безробіття на кінець 2010 року становив 3 мільйони, це 8,3% населення країни.

Зростання безробіття збіглося в часі з ухваленням Податкового кодексу, який посилив тиск на дрібний бізнес. Як відомо, малий бізнес швидко реагує на ситуацію на ринку праці. Він динамічно створює робочі місця за першої сприятливої кон'юнктури, а часто навіть її випереджає, надаючи роботу 6 мільйонам громадян.

При цьому малий бізнес виконує не лише роль новатора та заповнювача найдрібніших ніш на ринку, але й “демпфера” соціальних проблем.

Кількість підприємців-фізичних осіб, що зареєструвалися після прийняття Податкового кодексу, зменшилася на 50-60%. Підприємці відчули, що обіцяні владою податкові канікули зведуться до можливості кинути роботу і закрити справу.

Влада пиляє гілку, на якій сидить пів-країни, пускаючи на пір'я курку, яка в інших країнах несе золоті яйця. Може нести і в Україні, але нема умов.

За даними Інституту соціології НАН України, кількість самозайнятого населення у державі становить 5,4%, підприємцями себе вважають лише 3%. У США самозайнятих — 10%, у Німеччині — 9,6%, у Британії — 13%, а в Італії — 23%.

На цій же гілці сидить і Пенсійний фонд. Спровоковане “податковою реформою” зростання кількості безробітних прямо позначається на планах уряду щодо пенсійної реформи, адже внески до фонду сплачуються із зарплати працюючих. Кожен новий безробітний — це втрати для бюджету Пенсійного фонду.

За урядовими підрахунками, ефект від підвищення пенсійного віку для жінок — один з найбільш дискусійних заходів пенсійної реформи — повинен заощадити Пенсійному фонду лише 500 мільйонів гривень на рік, а весь фінансовий ефект від перетворень уряд оптимістично оцінює 5-6 мільярдами гривень на рік.

При цьому створення лише мільйона робочих місць, тобто скорочення безробіття лише на третину, дало б країні у півтора разу більше коштів щороку. Замість цього влада розорює бізнес своїми офіційними і неофіційними поборами та множить люмпен замість творення самостійних та економічно самодостатніх громадян.

Розрекламована владою “податкова реформа” залишила після себе одне запитання: навіщо все це було робити? Найцікавіше, що ухвалений Податковий кодекс при посиленні контролю дав нульову фіскальну ефективність. Тобто влада не стала збирати більше коштів. Принаймні, у державний бюджет.

Експерти Світового банку визнали Податковий кодекс неефективним. У ньому збережено складну систему адміністрування податків, ускладнено сплату ПДВ, посилено тиск на експортерів аграрної продукції, що стримуватиме розвиток галузі.

Сам Янукович визнав, що ніякого покращення для бізнесу податковий кодекс не дав, а за його подальше реформування “особисто відповідальний” прем'єр Азаров.

Тим часом уряд хизується, що йому знадобилося всього півтора місяці для підготовки поправок до діючого Податкового кодексу.

Серед новацій — розширення повноважень податківців за зверненнями до судів з позовами про примусову подачу декларацій, перегляд порядку нарахування штрафів, повернення ПДВ на низку послуг. А профільний комітет парламенту взагалі хоче скасувати непрацюючі норми, зокрема, про автоматичне повернення ПДВ.

Між тим, радіти немає чому. Таке “доопрацювання” свідчить про показове визнання урядом якості власноруч підготовленого за півроку законопроекту. Законодавчий брак стає традицією, постійні “доопрацювання” — нормою політичної поведінки.

Міф про “професіоналів” та “господарників” протягом багатьох років був улюбленою темою Партії регіонів. Настав час тверезо подивитись на речі і запитати у знайомих професіоналів: “Що любить бізнес?”. Якщо ставити таке запитання незручно, можна ускладнити завдання і поцікавитися: “Що любить бізнес більше за тишу?”.

Переконаний, знайдуться ті, хто відповість: “Бізнес любить владу, яка цю тишу забезпечує, даючи стабільність правил та захист від корупції”. Варто дослухатися, бо ця формула, лише з часткою “не”, однаково успішно працює і у зворотному напрямку.

 Андрій ПИШНИЙ, кандидат юридичних наук, заступник голови ради громадського руху “Фронт Змін”. Працював першим заступником голови Ощадбанку, заступником голови Укрексімбанку, членом наглядових рад обох установ, заступником Секретаря РНБО