Підтримка держави в “Дії”

Міністерство цифрової трансформації не перестає приємно дивувати. З 3 жовтня в застосунку “Дія” доступна нова послуга — купівля військових облігацій. Послугу реалізовано Мінцифри спільно з Міністерством фінансів, Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку і Нацбанком України за підтримки “Укрзалізниці”.

Військовим облігаціям присвоєно назви тимчасово окупованих міст і територій України (Крим, Донецьк, Луганськ, Херсон, Мелітополь, Маріуполь і Горлівка). Відтак, інвестиції в них позиціонуються розробниками як внесок у визволення зазначених територій.

У застосунку доступні гривневі облігації з терміном обігу до 1,5 року і максимальною номінальною дохідністю 16% річних.

Ідея гарна і дуже актуальна. Обсяги залучення коштів до бюджету шляхом розміщення гривневих ОВДП постійно знижуються: якщо у травні вони становили 27,2 млрд грн, то у червні (після різкого підвищення облікової ставки НБУ) — уже 8,8 млрд, у липні — 6,5 млрд, у серпні — 7,2 млрд, у вересні — тільки 899 млн грн. За підсумками двох аукціонів у жовтні Мінфіну вдалося залучити в гривні лише 56,3 млн грн.

За даними НБУ, з початку широкомасштабної війни і до 10 жовтня обсяги погашення за зобов’язаннями держави в національній валюті (149,2 млрд грн) значно перевищили суму нових залучень у гривні (100,2 млрд грн).

Враховуючи особливості процентної політики НБУ, банки фактично пішли з первинного ринку державних облігацій. Маючи альтернативу у вигляді депозитних сертифікатів НБУ під 23% річних, жоден банк не буде зацікавлений вкладати кошти в ОВДП із дохідністю 12—16% річних.

За таких обставин основним інвестором у військові облігації можуть стати громадяни України. Для фізичних осіб вкладення в ОВДП під 12—16% річних є реальною альтернативою депозитам, середній рівень ставок за якими коливається в діапазоні 11—12% річних. Додатковою перевагою вкладень в державні облігації є відсутність оподаткування доходу за ними і стовідсоткова гарантія повернення коштів від держави.

Залишки на поточних рахунках домашніх господарств у національній валюті перевищують 400 млрд грн. Водночас кількість користувачів “Дії” становить понад 17 млн осіб. Тобто є і ресурс, і технічна можливість.

Мінцифри повідомило, що за перші три дні роботи сервісу українці придбали в “Дії” військових облігацій на 25 млн грн. Як оцінювати зазначену суму: багато це чи мало?

Зробивши поправку на те, що йшлося лише про перші три дні роботи сервісу, ризикнемо стверджувати, що 25 млн грн — це дуже мало. Як з погляду потреб держави, так і з погляду можливостей українців.

Для порівняння: після масованих обстрілів росіянами України (10 жовтня) Сергій Притула разом із Сергієм Стерненком за одну добу (!) зібрали “на помсту” 352 млн грн. Тобто українці все ще готові не лише інвестувати, а й жертвувати значно більші суми, ніж держава залучає в борг під відсотки.

Спробуймо з’ясувати причини такої різниці в масштабах, що, своєю чергою, може допомогти уряду з фінансуванням воєнних видатків у майбутньому.

Мета

Вищезазначений приклад зі збором пожертв дає підстави стверджувати, що недостатньо високі ставки за ОВДП (на чому постійно наполягає НБУ) не є основною причиною скромних успіхів Мінфіну в розміщенні військових облігацій. Українці не прагнуть заробітку на війні.

Благородну вдачу українців, очевидно, врахували в Мінфіні, відтак, неодноразово наголошували, що військові облігації — це передусім інструмент підтримки бюджету в період війни, а не інструмент для максимізації доходу від інвестиційної діяльності.

Проте українці традиційно не дуже довіряють владі, тому для них (себто для нас) “підтримка бюджету” або “допомога державі” є не надто дієвими стимулами до дій.

Водночас українці вірять у Збройні сили Україні. Саме на них і слід акцентувати увагу. Розробники нового сервісу частково врахували цей важливий момент, але мета інвестування все одно залишається доволі розмитою. Крім війська, в ній присутні економіка, зарплати, пенсії, соціальні виплати, тобто більшість зобов’язань держави, які фінансуються з бюджету.

Тоді як для мотивування українців до купівлі військових облігацій мета мусить бути чіткою і безумовно пріоритетною — підтримка ЗСУ. Ще краще, якщо вона буде максимально конкретизованою: всі вже переконалися, що варіант із дронами цілком дієвий, але також гідною метою могло би стати, скажімо, забезпечення ЗСУ теплим одягом.

Та все це працюватиме лише за умови, що держава дотримуватиметься слова і умовний одяг дійде до кожного військового.

Дохідність

Вище йшлося про те, що дохідність військових облігацій, ймовірно, не є визначальним фактором у прийнятті українцями рішення купувати облігації. Проте чіткість у цьому питанні є обов’язковою.

17 мільйонів користувачів “Дії” не мають обов’язково розумітися на таких тонкощах, як відмінність між первинним і вторинним ринком облігацій, номінальна і ринкова дохідність цінних паперів тощо.

З одного боку, номінальна вартість однієї облігації становить 1000 грн, а з іншого — коли доходить до справи, виявляється, що заплатити за неї покупець мусить трохи більше, а фактична дохідність є дещо меншою, ніж номінальна (див. приклад на офіційному порталі застосунку).

Для залучення широких верств населення до фінансування воєнних потреб держави умови розміщення військових облігацій через “Дію” мають бути максимально прозорими і зрозумілими.

Партнери (last but not least)

Розробники сервісу чесно зазначають, що “Дія” не продає облігацій самотужки. Партнери купують їх у держави та продають через застосунок. З погляду людей, занурених у цю тему, все логічно.

Однак уявімо ситуацію: патріотично налаштований громадянин прийняв рішення інвестувати гроші у боєздатність ЗСУ, попри помірну дохідність цих інвестицій. І от цей українець, обравши у своєму додатку, скажімо, облігацію “Крим”, із подивом дізнається, що купувати її він мусить не у держави, а у (не)російського “Альфа-Банку”.

А ще потенційний покупець має дати згоду на передачу своїх даних цьому “партнеру” для відкриття інвестиційного рахунку (за обслуговування якого, до речі, доведеться платити щомісячну комісію, хоча про це розробники промовчали).

Нескладно спрогнозувати, якою буде реакція нашого потенційного інвестора. З високою ймовірністю він згорне “Дію” і піде донатити “на помсту” Притулі, “Повернись живим” або тисячам інших волонтерів.

Загалом вибір “партнерів” для продажу військових облігацій через “Дію” слід визнати вкрай невдалим. Укргазбанк хоч і державний, але останнім часом навколо нього сформувався негативний інформаційний фон, пов’язаний із обвинуваченням посадових осіб банку в крадіжці 206 млн грн у 2014—2019 роках.

Ще одним партнером є додаток Bond UA, на сайті якого зазначено, що він створений компанією ViaVersa у співпраці з інвестиційною компанією BTC Broker. Знайти інформацію про компанію ViaVersa не вдалося, а от BTC Broker — це професійний (ліцензований) учасник фондового ринку, засновниками якого є одинадцять осіб із максимальною часткою в капіталі 9,9%. Можливо, всі вони є чесними підприємцями, але згідно з європейськими стандартами (які впроваджує НКЦПФР) структура власності такої компанії може трактуватися як непрозора.

Заради справедливості слід зазначити, що на офіційному порталі застосунку вказано, що список банків і партнерів буде поповнюватися. Тож хочеться висловити сподівання, що у майбутньому розробники сервісу поставляться до відбору партнерів дещо прискіпливіше.

Логічним рішенням могло б стати залучення як посередників усіх державних банків. Але сам факт наявності посередника між державою та інвестором у цьому випадку вбачається проблемним.

В ідеалі для залучення громадян до фінансування воєнних видатків у відчутних обсягах державі варто було б забезпечити їм фактичний доступ до первинного ринку військових облігацій. Без жодних посередників. Принаймні на час війни.

З таким завданням із легкістю міг би впоратися Національний банк України, взявши за приклад позицію ФРС США під час Другої світової війни, значна кількість працівників якої була зайнята обробкою військових облігацій Держказначейства.

Якщо для цього потрібно буде внести кілька технічних поправок до законодавства, то, враховуючи важливість мети, народні депутати напевно зроблять це без особливих суперечок.

Прецедент було створено у липні, коли до переліку повноважень НБУ додалася невластива (у мирний час) операція — ведення протягом особливого періоду рахунків державних органів, призначених для забезпечення потреб держави у відсічі збройній агресії та ліквідації її наслідків, а також для благодійних пожертв і гуманітарної допомоги.

Для успіху справи також необхідно провести широку рекламну кампанію з максимальним використанням ресурсу інформаційного телемарафону та інших засобів реклами. Важливим елементом заохочення може стати також надання на постійній основі оперативної інформації щодо результатів продажу військових облігацій громадянам.

Насамкінець хочеться привітати розробників із реалізацією чудової ідеї та висловити надію, що після врахування всіх нюансів продаж військових облігацій через “Дію” стане вагомим внеском у майбутню Перемогу.

Михайло ДЖУС, завідувач відділу грошових ринків GROWFORD Institute

Олександр ЩЕРБАКОВ, СЕО компанії з управління активами “Оптіма-Капітал”