“Пацієнт”, швидше, полетить

Коли європейська транснаціональна компанія “Аеробус” (Airbus) почала роботу над створенням широко розрекламованого потужного військово—транспортного літака A400M, запит на машину таких можливостей був велетенським. Офіційно проект стартував 2003 року, і вже тоді з різних країн світу на придбання нового літака надійшло близько 200 заявок. Відтоді авіапарки замовників зносилися ще більше, але омріяний транспортник до них так і не надійшов. Замість стати гордістю європейських авіабудівників, A400M ледве не став їхньою найбільшою ганьбою — вже зараз реалізація проекту відстає від графіка на три роки і потребує дедалі більших фінансових вливань.

Хочете літак? Давайте гроші!

Перші літаки А400М мали надійти замовникам уже 2009 року, але від початку реалізація проекту відбувалася з явним відставанням. Та незважаючи на це, материнська компанія “Аеробуса” — концерн EADS — обіцяла поставити машини своєчасно. Але в січні 2009—го європейські ЗМІ повідомили про технічні прорахунки, яких припустилися розробники, і країни—учасники проекту погодилися відкласти виконання замовлення на пізніший термін. Хоча нерви витримали не у всіх. У листопаді минулого року, не дочекавшись виконання замовлення, Південно—Африканська Республіка відкликала своє замовлення на вісім А400М. Ще раніше з проекту вийшли Італія та Чилі. Так із попередніх 212 машин портфель замовлень “Аеробуса” скоротився до 184 літаків на загальну суму більше 20 млрд. євро.

А на початку цього року “Аеробус” оголосив, що взагалі закриє проект A400M, якщо не отримає додаткового фінансування. Хоча витрати на створення військово—транспортного гіганта вже й так на 11 мільярдів євро перевищили проектний кошторис і на цей час становлять 25 мільярдів (щомісяця на створення A400M витрачають від 100 до 150 мільйонів євро). Наприкінці січня виконавчий директор компанії Том Ендерс заявив, що на продовження робіт потрібно ще 7,6 млрд. євро. 3,2 мільярда з цієї суми “Аеробус” погодився взяти на себе, а решту запропонував поділити порівну між країнами—замовниками.

Реанімували. Але стан нестабільний

На зустрічі міністрів оборони ЄС, яка проходила на острові Майорка в Іспанії 24—25 лютого, було досягнуто попередньої домовленості про реанімацію проекту. Головні замовники і реалізатори — Німеччина, Франція, Іспанія, Велика Британія, Туреччина, Бельгія та Люксембург — погодилися додатково виділити концерну 3,5 млрд. євро. І врятувати проект від краху, а 10 тисяч працівників, які забезпечують його реалізацію — від безробіття.

Зібравшись днями у паризькій штаб—квартирі EADS, учасники проекту А400М досягли остаточної згоди. Зокрема про те, що заради здешевлення літак буде не таким досконалим, як планувалося спочатку. Наприклад, довелося відмовитися від функції “притискання” до землі, яка дозволяла б машині уникнути фіксації ворожими радарами.

Згідно з укладеною угодою, на фінансування проекту буде виділено 2 млрд. євро безпосереднього фінансування та 1,5 млрд. євро як фінансові гарантії в обмін на частку майбутніх експортних продажів. Однак і тепер замовники навряд чи можуть зітхнути з полегшенням. За скептичними прогнозами експертів, історія з А400М на цьому може не завершитися — не виключено, що через подорожчання комплектуючих і ресурсів вартість проекту незабаром знову зросте.

Наш Ан—70 — дешевший і кращий. Але Європі не підходить?

Для нас ситуація навколо реанімації проекту європейського транспортного літака становить інтерес передусім з огляду на те, що А400М є конкурентом українського Ан—70. Після скорочення військових бюджетів у Франції та Німеччині 1997—2002 років та невизначеності з проектом військово—транспортного “Аеробуса” фахівці Європейського Союзу вивчали, наскільки перспективними є проекти такого типу в США, Росії та Україні. В узагальненому звіті зазначалося, що перспективні транспортники С—17А (США) і Ан—70 (українсько—російський проект) та його експортний варіант Ан—7Х значно випереджають літак А400М за низкою тактико—технічних показників, зокрема за критерієм “корисне навантаження/дальність польоту”, і повністю відповідають європейським стандартам. Європейські спеціалісти наголошували, що розробка Авіаційного науково—технічного концерну ім. Антонова Ан—70 десь на 10 років випереджає проект А400М. Але тоді від придбання українського літака вирішили відмовитися — заради збереження та розвитку потенціалу європейської аерокосмічної промисловості. Щодо американських С—17А, то вони додатково відлякували ще й занадто високою ціною.

Після першого польоту Ан—70 у грудні 1994 року Україна покладала на цей літак великі надії, але партнери підвели. Росія, яка спершу заявила про готовність придбати 160 машин Ан—70 для своїх Військово—повітряних сил, пізніше послалася на їхню нібито зависоку ціну і зупинилася на власних розробках—аналогах: Іл—214, Ту—330 та Іл—76МФ. Українські ВПС спочатку погодилися закупити п’ять машин, але пізніше зупинилися лише на двох.

Та перспективи Ан—70 не такі вже й погані. Американські, європейські та російські літаки міцно зайняли власні ніші, але залишається неосвоєним великий ринок країн третього світу. І на ньому Ан—70 має всі шанси, оскільки вдвічі дешевший від А400М та майже вчетверо — від аналогічних американських транспортників. До слова, 1 березня Кабінет Міністрів відповідним розпорядженням запланував на виробництво літаків поточного року 334 мільйони гривень. Які, щоправда, ще належить виділити в Державному бюджеті, коли його проект нарешті надійде на ухвалення до Верховної Ради.

Довідка

Технічні характеристики літака “Аеробус” А400М

Чотиримоторний (кожен двигун потужністю 11 тис. кінських сил) турбогвинтовий транспортний літак А400М розрахований на перевезення до 37 тонн вантажів. Це вдвічі більше, ніж здатен підняти в повітря найбільший із сучасних західних військових транспортників — “Геркулес С—130” виробництва американського концерну “Локхід”. Максимальна швидкість польоту А400М становить 790 км за годину, дальність польоту — до 9300 км. Максимальна висота польоту — 12 тис. м.

Об’єм вантажного відділення становить приблизно 340 кубічних метрів. Машину можна використовувати для перевезення 116 солдатів у повному бойовому оснащенні або двох бойових гелікоптерів у нерозібраному стані. На відміну від американського “Геркулеса”, літак здатен здійснювати зліт та посадку на непідготовлених ґрунтових майданчиках довжиною до 900 метрів, а також здійснювати маневри з малим радіусом розвороту.

Ціна літака наразі становить приблизно 100 млн. євро. “Аеробус” планує виробляти щороку 30 таких машин.

Перший чотиригодинний політ А400М відбувся 11 грудня 2009 року, технічних несправностей під час випробування не виявлено.

Олександр ШИМАНСЬКИЙ