Партія регіонів усиновила Сергія Тігіпка

Досі вважалося, що партійний форум не проводили в очікуванні відставки Миколи Азарова.

Це питання поки знято з порядку денного, але суботнє зібрання залишило однозначне враження — тепер у прем’єра з’явився явний конкурент, який навіть не приховує бажання посісти його місце — і в уряді, і в партії.

Збори регіоналів організували в експо-центрі на Лівобережній, а постановкою і сценою займалася команда бютівського перебіжчика Миколи Баграєва. Три роки тому він тут робив такі самі шоу для Юлії Тимошенко.

Делегати збиралися на вулиці та тепло віталися. Дмитро Табачник прибув у супроводі керівника Нацкомісії регулювання електроенергетики, також регіонала Сергія Тітенка.

— Я лучше отойду, а то купаюсь в лучах вашей славы, — попрощався він з Табачником. Міністр освіти ще не знав, що цього дня доведеться почути найбільше критики саме на свою адресу.

Микола Баграєв: працював на БЮТ, тепер — на Партію регіонів. Фото Дмитра Ларіна

Єдиною метою цього заходу стало входження до Партії регіонів Сергія Тігіпка і його “Сильної України”. Прямуючи до зали, нардепи-регіонали Олександр Зац і Євген Геллер ділилися думками:

— Слушай, это слияние или поглощение?

— Поглощение. При том человека, который не понимает, куда его всасывают...

Перший заступник Азарова у партії Володимир Рибак розмірковував про подальше працевлаштування регіонального новачка.

— Ну, Тигипко может стать руководителем публичной избирательной кампании — как в 2004 году. Не путайте с начальником штаба.

Сам Сергій Тігіпко прибув на з’їзд Партії регіонів в дуже доброму настрої. Широко крокуючи та усміхаючись майбутнім однопартійцям, він попрямував до входу. Аж поки не наштовхнувся на кореспондента каналу “1+1” Романа Вінтоніва, який працює в жанрі політичного епатажу та одного разу прославився походом до Верховної Ради в костюмі зайчика.

Серйозно дивлячись Тігіпкові в очі, Роман поставив питання, від якого у політика перехопило дихання:

— Сергію Леонідовичу, після об’єднання з Партією регіонів ви візьмете прізвище “Янукович”, чи залишитесь на дівочому?

Здалося, що віце-прем’єр стримується, аби не вдарити журналіста. Він на мить весь напружився, почервонів, але, оцінивши ситуацію, стримано вимовив: “все зрозуміло, дякую”, розвернувся і пішов усередину.

Там уже на першому ряду розмістився Андрій Клюєв. Раніше він завжди заходив разом з президентом. Тепер з’явився набагато раніше за нього — і всім виглядом намагався продемонструвати, що нинішня посада — це радість для нього. Поблискування діамантового годинника Bovet на зап’ясті мало підсилювати враження про його всесильність.

— Андрюша! — підійшов з обіймами до Клюєва власник запорізького заводу “Мотор-січ” В’ячеслав Богуслаєв.

Будь-які припущення журналістів про те, що він залишається негласним керівником виборчої кампанії регіоналів, Клюєв відкидав.

— Ну бросьте вы, какой теневой штаб...

Клюєв і Льовочкін — закляті друзі. Фото Дмитра Ларіна

Раїса Богатирьова розмістилася також у першому ряді, поряд із Борисом Колесніковим.

Її поява була незрозумілою — адже чотири роки тому Богатирьову з ганьбою вигнали з партії. Тепер вона сиділа у першому ряду, прикриваючись Колесніковим, немов парасолькою, від здивованих та обурених поглядів.

Особливістю цього з’їзду стало те, що дорослі регіонали стали брати на них своїх дітей.

Із сином прийшов заступник голови партії Дмитро Шенцев. Його 22-річний нащадок — зараз депутат Харківської міськради і, очевидно, мріє отримати від батька в спадок мандат найвищої проби.

Шенцеви — старший і молодший. Фото Дмитра Ларіна

Також із сином, що навчається в Швейцарії, прийшов Володимир Макеєнко — голова регламентного комітету Ради.

Син Ганни Герман теж був присутній на заході, вдягнутий по моді регіоналів п'ятирічної давнини. Цинічні журналісти почали шепотітися та сміятися, обговорюючи його туфлі зі страусячої шкіри — схожими “шузами” Янукович шокував Страсбург у далекому 2007-му.

Якщо ці діти поки не доросли до “великої політики”, то уже в статусі делегатів з'їзду були помічені сини своїх “великих” батьків — молодший Пшонка і молодший Янукович. З ними тепло розцілувалася Ганна Герман — стрімка кар’єра цих мажорів змушує з сумом згадувати вигнання її власного нащадка з посади заступника міністра надзвичайних ситуацій.

Микола Коровіцин, син Ганни Герман. Фото Дмитра Ларіна

Віктор Януковича-junior, схоже, вирішив балотуватися за округом в Кіровоградській області. Протягом єдиної поки що поїздки він вже встиг відзначитися у анекдотичній історії з ремонтом бабусиного домофону.

— В Черниговской области могут обойтись и без меня, а в Кировоградской — нет... Кировоградская — это самая танцевальная область, — ділився враженнями від першого знайомства з підмандатною територією депутат.

— Вы любите танцевать? — поцікавилися журналісти у президентського сина.

— Я вообще не танцую! — ображено відповів молодший з клану Януковичів так, наче його запідозрили у порочних зв’язках.

Очевидно, це не відноситься до його батька — хітом ютюба досі залишаються президентські танці з Іриною Акімовою на позаминулий день народження гаранта…

Уроки малювання Віктора Януковича

З’їзд Партії регіонів почали з оголошення телеграм, що надійшли на її адресу. Перелік дружніх сил виявився доволі красномовним. Регіоналів привітали: партія Новий Азербайджан, партія Процвітаюча Вірменія, Нур Отан Казахстан, Партія справедливості та прогресу Туреччини і особливо вразило тепле слово від генерального секретаря Комуністичної партії Китаю — Ху Цзиньтао.

Попри прагнення регіоналів, жодного слова не пролунало від соціалістів Європарламенту, які минулого року уклали з ними угоду про співпрацю.

Першим трибуну з'їзду зайняв Віктор Янукович, якого зустрічали стоячи. Його виступ, зачитаний з паперу, викликав почуття дежавю.

Президент знову почав з того, в якому поганому стані йому дісталась країна від попередньої влади. Складається враження, що спічрайтери Януковича з року в рік, з промови у промову, зі з’їзду до з’їзду ретельно копіюють перші сторінки заготовленого спічу.

Апокаліптична картина, яку намалював президент, мало вражала уяву, бо всі це раніше вже чули.

— ...В економіці було суцільне падіння та очікування катастрофи. Через зрадницьку газову угоду 2009 року наша держава балансувала на межі банкрутства...

Пройшло вже більше двох років, а для Януковича єдиним успіхом залишається долання проблем, що йому залишили Ющенко та Тимошенко. І зі слів самого президента, з цим завданням влада поки що справляється блискуче. Проблеми, якщо і є, то невеликі.

— Будемо чесними: в суспільстві посилюються сумніви щодо правильності наших дій. — зізнався Віктор Янукович. — На превеликий жаль, зміни відбуваються надто повільно.

Поки виступав Янукович, зал, затамувавши подих, слухав свого лідера. Час від часу його переривали оплески.

Щоб боротися з нудьгою, найбільш адекватно повелася перший заступник глави адміністрації президента Ірина Акімова. Спочатку вона записувала тези виступу Януковича… в перекладі англійською мовою. А потім взагалі стала під акомпанемент президентського спіча малювати… вазон з орхідеями. Намальовані нею квіти були не першої свіжості та гнулися додолу:

Тим часом Янукович продовжував. Він заявив, що влада повсюди застосує “нові” підходи до проблем в країні. Виявилось, що в країні вже діє нова регіональна політика, нова промислова політика і навіть нова позаблокова зовнішня політика!

Виступ президента завершився закликом до чесної і прозорої парламентської кампанії. Цинізм проявлявся у тому, що зараз самі “регіонали” нашвидкуруч намагаються переписати правила гри на виборах. Янукович же, немов нічого не сталося, зі сцени назвав ці правила прикладом широкого політичного компромісу та порозуміння.

Щойно Янукович почав зачитувати промову, усе сказане ним почав ритмічно конспектувати до блокнота губернатор Івано-Франківської області Михайло Вишиванюк. Він слово в слово увічнював думки гаранта на папері, ледь встигаючи перегортати у нотатнику сторінки. Тим сильніше відчувалася різниця — коли Януковича за трибуною замінив Азаров, Вишиванюк розслабився, його погляд розфокусувався, а рука втомлено повисла. За прем’єром, який взяв слово другим, він не записав нічого.

Виступ Миколи Азарова більше нагадував п’ятихвилинку реклами роботи його ж Кабінету міністрів.

— Підсумки підбивати не буду, хочу лише заради об’єктивності нагадати факти, — почав прем’єр. — За два роки люди жодного разу не підраховували свої збитки від обвалу гривні, від втрати заощаджень. Зарплати, пенсії, соціальні виплати не скорочувались — а, навпаки, зростали. Держава припинила нарощувати запозичення...

Азаров в найкращих традиціях Юлії Тимошенко — з цифрами, фактами і навіть дорученнями прямо зі сцени — красномовно розписав увесь соціальний рай, який очікує виборців напередодні парламентських перегонів. У тому числі, що стосується виплати боргів Ощадбанку СРСР.

У принципі, з часів Тимошенко мало що змінилось. Розповідь Азарова про відверту бесіду з іноземними бізнесменами лунала не менш художньою, ніж колись у лідера БЮТ. Прем’єр переконував, що за два роки жоден з інвесторів не втратив грошей, вкладених в Україну і навіть більше — отримував норму прибутку не меншу, ніж у сусідніх країнах.

Єдине, про що забув згадати Микола Азаров — це відмова найбільш авторитетної світової фінансової організації МВФ давати Україні кредитні транші — через страхи Азарова втратити рейтинг перед виборами.

Табачнику дали прикурити

Сергій Тігіпко у своїй промові виглядав на голову вище всіх, хто виступав до чи після нього. Його вирізняла здатність говорити, а не зачитувати, причому правильні речі — не про “папєрєдніків”, а про зміни, яких потребує держава та партія влади.

— Реформи краще робити з “Сильною Україн...” — запнувся Тігіпко на мить і виправився, — з Партією регіонів. Я ніколи не боявся об'єднання. І говорив колегам: в партії повинна бути внутрішня конкуренція. Якщо в партії цього немає, вона програє...

Інколи здавалося, що Тігіпко виступав уже як лідер Партії регіонів, розпоряджаючись її реквізитом.

— Кожен член Партії регіонів повинен знати: якщо він буде працювати на інтереси України, він зможе опинитися за цією трибуною. Ми приходимо в Партію регіонів, щоб додати їй демократії та дискусії.

Новий статус зобов’язував Тігіпка вдаватися до реверансів — він свої ініціативи освячував посиланням на Януковича.

— Настав час думати про новий етап — етап нової соціальної політики. На чому вона повинна будуватися, дуже добре днями сказав президент України…

Єдиний критичний пасаж Тігіпка адресувався Дмитру Табачнику. Прізвища він не згадував, але здогадатися було не складно.

— У гуманітарній сфері неприпустимі різкі рішення. Закрити школу — справа нехитра. А побудувати поряд кращу — з комп’ютерним класом, далі — шкільний автобус, дорогу до цієї школи... Це — правильний підхід!

Одним з тих, хто задоволено слухав виступ Тігіпка, був Михайло Чечетов, який дивним чином опинився в першому ряду прямо напроти сцени, в тому ж секторі, де сиділи Володимир Литвин та Сергій Льовочкін.

— Вот это я понимаю — дело сделали! — задоволенню Чечетова не було меж. — БЮТ всех умных у себя выбрасывает на обочину — это я про Наташу Королевскую. А мы всех умных забираем к себе.

Інавгураційний спіч Тігіпка завершився врученням членського квитка із рук Азарова.

— Вообще мне выступление Сергея Леонидовича понравилось, — хвалив Тігіпка Анатолій Толстоухов. — Он ведь прав — не надо всех этих резких движений в гуманитарной сфере. Надо сначала все людям объяснить. А то у нас ведь как любят: резать по живому, а потом удивляться, что людям не нравится.

Після Тігіпка слово дали Володимиру Литвину. Місцями здавалось, що спікер занадто підлещує регіоналам, але тут же він казав щось таке, що виглядало відвертим знущанням.

— Ви знаєте, влада сьогодні консолідована, — говорив він очевидні речі. — Я вважаю, що ніколи за всі роки незалежності не було такого взаєморозуміння на рівні президент — Верховна Рада — Кабінет міністрів. Ніколи!

Зал вибухнув оваціями — і, мабуть, тут же пошкодував, адже Литвин продовжив трохи в іншому тоні:

— Але й результати мають бути на порядок вищими. Сьогодні вже маємо таку практику, що не встиг уряд внести законопроект у Верховну Раду, а Верховна Рада його вже прийняла!...

По залу пройшов тихий шепіт. Дехто сміявся, дехто здивовано очікував продовження. Але досвідчений Литвин знову повернув в інший бік — і почав розповідати про ненависть у суспільстві і чвари на політичних шоу. Коли ж зал заспокоївся, він знову жбурнув камінь в огород регіоналів:

— Ми сповідуємо класовий принцип: якщо ти не зі мною, то ти мій ворог, і тебе треба знищити, — вигукнув Литвин.

Його натяк на політичні переслідування не міг залишитись непоміченим. Наприкінці свого виступу Литвин прямо зі сцени “наїхав” на Дмитра Табачника — знову прозоро, але без прізвищ. Спікер закликав Партію регіонів поставити на місце людей, “які виключно зневажливо, постійно і систематично оцінюють ті чи інші регіони України, тих чи інших людей”.

Решта з’їзду пройшла швидко і без сенсацій, а після завершення журналісти атакували запитаннями Табачника, який цього дня пропустив декілька словесних ляпасів.

— Дмитро Володимирович, ви чули ці нападки на вас, що скажете? — звернулись до міністра освіти журналісти. Табачник спочатку просто відмахнувся, а потім зробив здивоване обличчя:

— Где? Какие нападки? Вы о чем вообще? Я ничего такого и не слышал!

Тігіпко: спочатку заступник, потім — наступник?

Коли делегати швидко залишали зібрання, Азаров разом із Тігіпком провели спільний брифінг, який мав продемонструвати єдність конкурентів.

Прем’єр, за традицією, присвятив цей час розповідям про те, як стрімко покращується життя в Україні. Але журналісти вивели його з рівноваги, коли запитали, чи не боїться він тепер конкуренції з Тігіпком — і в якій країні в разі чого зустрічатиме пенсію.

— На бестактные вопросы я не отвечаю, — обурився Азаров.

— Розкажіть, звідки у вашого сина нерухомість у Австрії, — наполягала “Українська правда”, але Азаров відмовився: — Так, давайте другой вопрос!

— Понимаешь, их не интересуют преобразования в стране, — роздратовано звернувся Азаров до Тігіпка, що стояв праворуч від нього. — Главная задача — столкнуть нас лбами. Не получится. Друзья мои, не получится!

У цей момент Азаров почав хлопати свого двічі заступника по спині.

— Два года мы работаем вместе. Решаем сложные задачи. Берем на себя удары. За эти два года не было случая, чтобы кто-то из нас друг друга подставил. Не подставит и сейчас...

Роздратований, прем’єр сочився жовчю.

— Когда наступит момент, когда Азарову надо будет уйти — он уйдет, — пообіцяв він і справді… пішов. До виходу. Тігіпко, який не втратив такої нагоди зіграти на контрастах, ще двадцять хвилин, оточений журналістами і просто людьми, відповідав на всі питання.

— Ви хочете стати лідером Партії регіонів? — поцікавилася “Українська правда” у новообраного заступника Азарова.

— Чому ні? Однозначно! — усміхнувшись, сказав Тігіпко. — Я тільки прийшов у партію, але такий шанс повинен бути у кожного, хто вступає до неї.

За інформацією “Української правди”, Тігіпка на роль нового обличчя регіоналів лобіює група Сергія Льовочкіна. Саме вони, втративши надію протягнути Юрія Бойка, тепер просувають Тігіпка в прем’єри. Вони навіть погоджуються, що Азаров залишатиметься сторожем престолу до виборів. Після яких Тігіпко, за їхніми планами, і має замінити застарілого “реформатора”.

Проблема лише в тому, що прихильників у цього плану набагато менше, ніж тих, хто не хоче чергового посилення “газового лобі” у команді Януковича.

Сергій ЛЕЩЕНКО, Мустафа НАЙЄМ