Партія регіонів почала грати в наперстки з виборчими округами

Тоді перемога опозиційних сил заклала перші підвалини перемоги Віктора Ющенка у 2005-му. Але на відміну від влади часів Леоніда Кучми, владу Віктора Януковича чекає куди більш жорсткий іспит.

За останні сім років Україна продемонструвала спроможність провести поспіль три виборчі кампанії, які були визнані європейською спільнотою чесним та прозорими. Перший сигнал стурбованості закордонні спостерігачі висловили за часів президентства Віктора Януковича — під час місцевих виборів 2010 року. Тепер владі треба довести, що це було лише прикре непорозуміння.

Зміна виборчого законодавства та посилення адміністративної вертикалі вже зараз призвели до того, що Центральну виборчу комісію майже штурмують представники іноземних держав. Попри всі намагання ЦВК не афішувати свою діяльність і збиратися без попередніх анонсів, представники посольств стали постійними учасниками засідань виборчкому.

Зокрема у четвер представники США, Німеччини, Швеції та Європейського союзу з подивом споглядали, як члени Центральної виборчої комісії дискутуючи щодо розподілу виборчих округів, натякали на неможливість ухвалення будь-яких рішень без сигналу Конституційного суду.

Очевидно, саме КС стане стартовою виборчою площадкою Партії регіонів. В розпорядженні “Української правди” опинились тексти одразу двох подань регіоналів до КС щодо закону “Про вибори народних депутатів”.

Перше стосується одночасного балотування кандидатів по одномандатному округу та за партійними списками. Тут можна лише привітати молодших партнерів більшості — Народну партію Володимира Литвина та КПУ — з черговим кидком Партії регіонів. Адже, як відомо, саме ця норма — норма про паралельне балотування — була включена до закону за проханням комуністів та фракції Литвина. Та, як і прогнозувала “Українська правда”, ця норма буде усунута руками регіоналів.

Більш важливим і інтригуючим є інше подання Партії регіонів до КС. Воно стосується принципу розподілу виборчих округів і вимагає виключити закордонних виборців з числа голосуючих у місті Києві. Нагадаємо, що на даний момент усі виборці, що на момент виборів перебуватимуть закордоном, будуть голосувати за партійними списками а також за мажоритарних кандидатів, що висуватимуться в місті Києві.

Свою вимогу регіонали пояснюють порушенням виборчих прав громадян та не забезпечує необхідного зв’язку між народним депутатом та виборцями. Логіка депутатів полягає в тому, що закордонні виборці теоретично не можуть знати деталей виборчого процесу. Наприклад, зазначають регіонали, мажоритарщики з Києва не зможуть провести ефективну кампанію серед свої виборців, що мешкають закордоном.

Натомість за фасадом відстоювання виборчих прав громадян стоїть куди більш прагматична зацікавленість Партії регіонів у перерозподілі виборчих округів напередодні парламентських виборів.

Виборча арифметика

Щоб зрозуміти цю інтригу, треба дещо пояснити у принципі розподілу округів. Всього, згідно з законом, на території України може бути рівно 225 округів. Ця кількість обумовлена чисельністю народних депутатів, яких 450. З них 225 обиратимуться за партійними списками, інші 225 — за одномандатними округами.

Треба зазначити, що всі ці округи є постійно діючими. Тобто теоретично, якщо не будуть внесені зміни в закон, вони мають діяти під час усіх виборів — і президентських і місцевих. І хоча ці округи називаються одномандатними, вони відіграють важливу організуючу роль в усій виборчій системі, адже за ними закріплюються окружні виборчі комісії.

Процедура, навколо якої розгораються інтриги, — це розподіл 225 одномандатних округів по країні.

Згідно з законом, округи утворюються за математичними розрахунками — з приблизно рівною кількістю виборців в кожному окрузі. Ця середня кількість також визначається математично — чисельність усіх виборців в країні ділиться на 225 і таким чином отримується середня кількість виборців в одному окрузі.

На сьогоднішній день вона становить приблизно 163 181 людей на округ. (Загальна кількість виборців в країні — 36 715 680, поділена на 225).

Далі отримані 225 округів розподіляються по областях згідно з кількістю виборців. Про суті це теж проста арифметична операція: кількість виборців в області ділиться на середню кількість виборців в окрузі. Отримана цифра матиме цілу та дробову частини. Ціла частина — це і є кількість округів.

В разі, якщо загальна сума округів буде меншою ніж 225, деяким областям відходять додаткові округи. Яким саме — визначає дробова частина отриманих після ділення результатів. Ті регіони, в яких ця дробова частина більше, і отримують додаткові округи. Доти, доки загальна кількість округів не становитиме 225.

В чому інтрига

Інтрига розгортається навколо тих виборців, що під час виборів перебуватимуть закордоном. Історично під час усіх попередніх виборів їх додавали до кількості виборців в Києві. Така ж норма прописана і в діючому законі “Про вибори народних депутатів”. Частина 2 статті 22-ї визначає, що закордонні виборчі дільниці утворюються ЦВК “з рівномірним віднесенням до всіх одномандатних округів, які утворюються на території столиці України — міста Києва”.

Таким чином до виборців міста Києва додаються приблизно 438 тисяч виборців, що перебувають закордоном. Що при остаточному розподілі округів додає до столиці 3 округи.

Такий розподіл — не забаганка законотворців або мешканців столиці. Він продиктований суто практичними міркуваннями. Справа в тому, що голоси виборців рахуються в окружних виборчих комісіях. Бюлетені до виборчих дільниць закордоном, що зазвичай дислокуються на території посольств, розподіляє та доставляє МЗС. І, звісно, заповнені бюлетені також доставляються спочатку до МЗС, а вже потім передаються до ОВК, а звідти — до ЦВК.

Очевидно, враховуючи, що і МЗС і ЦВК знаходяться в Києві, було б логічно закордонних виборців приписати до київських округів. Якщо б вони були приписані, наприклад, до Львівської або Донецької областей, це означало б, що заповнені бюлетені все одно доставлялися б спочатку до Києва — в МЗС, звідти — розсилалися по областях, там рахувалися і поверталися назад до Києва в ЦВК.

Суто з прагматичної точки зору це накладає більше навантажень і на МЗС, і на ЦВК, і на відповідні ОВК. Окрім того, такий довгий шлях ускладнює контроль за голосами та провокує фальсифікації.

Але всі ці логічні і прагматичні міркування не враховують політичні зацікавленості нинішньої влади, зокрема — Партії регіонів.

“Правильних” виборців поменшало

Справа в тому, що на практиці додавання трьох округів до міста Києва означає, що в столиці можуть висунутися додатково ще три мажоритарщики. З огляду на невелику популярність Партії регіонів в столиці, це означає, що парламентська більшість власними руками віддала б опозиції три додаткових місця в майбутньому складі Верховної ради.

Ситуація для “регіоналів” виглядає ще більш драматичною у зв’язку з тим, що за останні п’ять років кількість населення, що голосує в базових областях Партії регіонів, зменшилась приблизно на 300-400 тисяч виборців. Самі “регіонали” приписують це великій смертності у промислових областях, а також активному відтоку населення до столиці та закордон.

В розпорядженні “Української правди” опинився фрагмент порівняльної таблиці, яку розрахували в штабі регіоналів. З неї випливає, що за останні три вибори до Верховної ради, принаймні в чотирьох прихильних до Партії регіонів областях, кількість округів зменшилась.

Таким чином Партія регіонів втратила чотири округи. А на додаток у “опозиційному” Києві разом з закордонними виборцями стало на шість округів більше. Всього втрати регіоналів за останні чотири роки можуть становити 10 округів по країні.

Виборчы маніпуляції

Депутати від Партії регіонів просять від Конституційного суду визнати їх подання невідкладним. Справа в тому, що згідно з законом, Центральна виборча комісія повинна встановити кількість одномандатних округів не пізніше, ніж за 200 днів до дня голосування. Отже остаточне рішення ЦВК має ухвалити не пізніше 11 квітня цього року.

Яким буде рішення Конституційного суду, поки невідомо. Але з великою ймовірністю можна прогнозувати, що судді КС задовольнять подання регіоналів. Питання в тому, що КС не може утворювати нові законодавчі норми, або вносити зміни до законів. Суд може лише визнати неконституційними окремі положення закону “Про вибори народних депутатів”. Остаточне ж рішення буде приймати парламентська більшість в сесійному залі.

Зараз є декілька варіантів розвитку ситуації.

Найбільш радикальний — позбавити виборців, які на день виборів перебуватимуть закордоном, можливості голосувати за незалежних кандидатів у народні депутати. В цьому випадку питання про додаткові округи в Києві відпаде саме собою. До речі, в свій час, таким шляхом пішли декілька Європейських країн. Але в Україні це досить ризикований крок, адже в розпал виборів хтось може звернутися до Конституційного суду з поданням про порушення принципу рівності та виборчих прав громадян.

Всі інші варіанти виходу з ситуації можуть відрізнятися лише принципом перерозподілу “закордонних” виборців по інших областях.

Джерела “Української правди” стверджують, що наразі “регіонали” тяжіють до пріоритетного розподілу згідно з кількістю виборців. Іншими словами, виборців закордонного виборчого округу приписуватимуть тим областями, де на момент визначення округів буде більше виборців.

Математично це виглядає так: до тих областей, де після визначення цілої кількості округів, залишився найбільший дробовий залишок, будуть додаватися по одному округу.

Згідно з даними реєстру виборців на 14 березня, додаткові округи мали б отримати Автономна республіка Крим, а також Полтавська та Черкаські області.

Таким чином: при математичному перерозподілі закордонного округу, Партія регіонів отримає перевагу ще на один округ у прихильному до неї Криму. Інші два округи відійдуть областям, де на минулих двох виборах — президентських та парламентських — регіонали програвали.

Слід зазначити, що цей перерозподіл навряд чи вже зміниться, незважаючи на те, що дані реєстру поповнюються кожен день. Справа в тому, що дробові залишки в цій таблиці можуть істотно змінитися лише у випадку суттєвих демографічних змін. Але, наприклад, співставлення перерозподілу округів за даними реєстру на грудень 2011 року і тим же ж перерозподілом на березень 2012, доводять, що вони майже ідентичні — кількість округів незмінна. Тому, з огляду на те, що ЦВК має ухвалити рішення не пізніше 10 квітня — тобто через місяць — очікувати істотних змін даних реєстру не варто.

Втім, це лише математична модель того, як може бути перерозподілений закордонний округ. До чого дійдуть самі регіонали, поки невідомо. Справа в тому, що закон дозволяє маніпулювати деякими даними при розподілі округів. Зокрема, припускається 12% відхилення кількості виборців у різних округах. Де саме, і в яких округах Центральна виборча комісія “припустить” таке відхилення, скоро вже буде відомо.

Мустафа НАЙЄМ