Парк розбрату. Як ДБР, КМДА та бізнесмен зчепилися за столичну землю

1 січня 2016 року. Київський міський голова Віталій Кличко в костюмі Діда Мороза, займаючись вейкбордінгом, записує відео в спортивно-розважальному комплексі “X-парк”. Разом з Кличком в костюмі Снігуроньки на “дошці” катається засновник цього парку Юрій Зозуля.

Спортивний комплекс підприємець почав створювати у 2003 році, орендувавши в міста кілька гектарів землі на Трухановому острові. У 2015 році його компанія виграла інвестиційний конкурс Київської міської державної адміністрації (КМДА) та отримала в користування до 2022 року 38 гектарів.

У 2022 році Державне бюро розслідувань (ДБР) почало досудове слідство, перевіряючи інформацію про невиконання умов інвестиційного договору, зокрема щодо графіка фінансування та строків будівництва спортивного комплексу.

Таку інформацію ДБР надали чиновники департаменту культури КМДА, на балансі якого перебувають землі парку.

Зозуля відкидає звинувачення чиновників та слідчих. Він каже, що суттєво перевиконав інвестиційний план, а співробітники департаменту культури КМДА займаються здирництвом та перешкоджанням підприємницькій діяльності.

Історія конфлікту

“Х-парк” розташований біля з'їзду з Північного моста на Труханів острів. Там розташовані спортивні та розважальні об'єкти. За словами Зозулі, у комплексі створені умови для заняття близько двомастами видами спорту.

У 2015 році його ТОВ “Інноваційний спортивний парк” виграла інвестиційний конкурс на будівництво спортивного парку “Муромець”, оголошеного Київською міською державною адміністрацією.

Зозуля та Кличко товаришують десятки років. У 2020 році міський голова призначив підприємця своїм радником з питань інформаційних технологій та масових заходів. За словами Зозулі, інвестконкурс щодо парку “Муромець” пройшов чесно, а дружба з міським головою не сприяла перемозі.

Землі, надані в користування компанії Зозулі в межах інвестиційного договору, продовжували належати департаменту культури КМДА. Директором департаменту з квітня 2021 року була Яна Барінова.

За словами її заступника Геннадія Яворовського, департамент тривалий час не контролював діяльність інвестора, тож нова команда вирішила провести аудит усіх підпорядкованих підрозділу об'єктів, у тому числі парку “Муромець”.

“Якраз підходив проміжний строк дії договору, тому директор департаменту вирішила перевірити умови інвестиційного договору. Мене зробили головою комісії. Вийшли на перевірку, побачили жахіття”, — розповідає ЕП Яворовський.

Жахіттям чиновник називає близько 80 об'єктів, які, за його словами, побудовані не за проєктом і без дозвільної документації, встановлені без дозволів базові станції мобільних операторів та приміщення з ознаками капітальних споруд, які заборонено будувати на землях водного фонду.

Зозуля відповідає, що виявлені комісією порушення не критичні і не порушують умови інвестиційного договору та законодавство. Для відстоювання позиції в суді компанія замовила експертизу.

“Окремі майданчики вимагають, щоб конструкції стояли на міцнішому фундаменті, ніж передбачено інвестдоговором. Капітальна це споруда чи ні — дискусійне питання. Різні експерти можуть розійтися у висновках”, — заявив ЕП бізнесмен.

Представник департаменту культури КМДА стверджує, що ТОВ “Інвестиційний спортивний парк” упродовж років не сплачувало податок на землю.

“Подивилися документи і побачили, що земельний податок у розмірі 100 тисяч гривень щорічно платить не переможець інвестконкурсу, а територіальна громада Києва. Тільки після публічного розголосу ми передали інвестору додаткову угоду, згідно з якою він має сплачувати земельний податок”, — пояснює Яворовський.

У відповідь Зозуля повідомив, що за весь час роботи парку інвестори сплатили понад 100 млн грн податків, зборів та орендних платежів.

Чи був хабар?

Після перевірки території спортивного комплексу комісія департаменту культури склала акт про виявлені порушення і передала його разом із заявою про злочин до Державного бюро розслідувань.

В акті йшлося про порушення умов інвестдоговору на створення спортивного парку. Чиновники КМДА вказали на необхідність припинити дію інвестдоговору, звільнити територію від незаконно побудованих об’єктів і звернутися до правоохоронних органів.

Зозуля стверджує, що Яворовський шантажував його актом перевірки і вимагав хабар у розмірі 600 тис грн “за невтручання в роботу парку”. Яворовський відповідає, що складанню заяви передували численні публічні наради, на які запрошувався Зозуля.

“Перед складанням акта були публічні наради, скликані Баріновою, на яких усі факти про виявлені порушення повідомлялися Зозулі. Закиди про вимагання хабаря і шантаж не відповідають дійсності”, — переконує Яворовський.

Звинувачення в недоброчесності чиновник називає абсурдними. За його словами, на момент перевірки “Х-парку” він працював у департаменті культури КМДА лічені дні.

“Я в серпні 2021 року прийшов на посаду в департамент культури й одразу став вимагати хабар в офіційного радника Кличка? Це “брєд”. Він би ще сказав, що я в самого Кличка вимагав хабар. Хай надасть хоча б один доказ”, — каже Яворовський.

Зозуля не звертався до правоохоронних органів із заявою про вимагання хабаря. За його словами, юристи компанії-інвестора обрали інший шлях захисту, збираючи доказову базу для суду.

“Ми доб'ємося, щоб причетних чиновників перевірили на поліграфі. Шансів зловити за руку не було. Я б мав особисто передавати йому мічені купюри, але чиновники беруть хабарі через помічників. І то не факт, що Яворовського посадили б, враховуючи реалії української правоохоронної системи”, — пояснює Зозуля.

Сам Яворовський каже, що перебуває в статусі “викривача корупції”, тому не може коментувати більше.

Наприкінці лютого Барінова виїхала за кордон. У березні Кличко звільнив її з посади директора департаменту культури. Барінова подала позов до суду, але згодом звільнилася з посади за згодою сторін.

“Економічна правда” направила до КМДА запит з проханням прокоментувати справу парку “Муромець”, але на момент публікації статті відповіді не отримала.

Скільки інвестували в будівництво парку

2 грудня працівники ДБР провели обшуки та виїмку документів у двох департаментах Київської міської державної адміністрації, а 7 грудня провели аналогічні дії в “Х-парку”.

В офіційному повідомленні ДБР йдеться про “перевірку можливого нецільового використання рекреаційних земель парку” та “причетність службових осіб КМДА до причин невиконання” ТОВ “Інноваційний спортивний парк” умов інвестиційного договору впродовж останніх сім років.

Зозуля дивується, чому ДБР спочатку публікує повідомлення із звинуваченнями і лише після цього починає офіційні слідчі дії.

“Рік тому була перевірка нашого комплексу чиновниками КМДА. Лише в серпні департамент культури передав складений акт до ДБР. Зараз слідчі проводять попередній аналіз викладених в акті припущень”, — розповідає Зозуля.

Згідно з повідомленням ДБР, ТОВ “Інноваційний спортивний парк” не виконує умови інвестиційного договору, зокрема щодо строків будівництва парку “Муромець” та графіку фінансування проєкту.

Роботи, які мали бути виконані до березня 2022 року, здійснені лише на 30% від заявленого в проєктно-кошторисній документації.

Загальна сума інвестицій за договором становить майже 149 млн грн. В акті перевірки департаменту культури вказано, що спортивний парк “Муромець” створений на 27%, що дорівнює 93,7 млн грн недоотриманих інвестицій.

“У нас тільки один тенісний корт коштує 1 мільйон доларів (близько 29 млн грн за довоєнним курсом гривні — ЕП). Стільки ж коштує волейбольний центр з піском, що підігрівається. Дві канатні дороги — 1,2 мільйона доларів (близько 35 млн грн — ЕП). А в нас загальна кількість спортивних об'єктів — сорок два”, — каже Зозуля.

Бізнесмен повідомив ЕП, що загалом інвестував у створення “Х-парку” понад 4 млн дол (близько 116 млн грн — ЕП). Ще стільки ж вклали близько 20 співінвесторів Зозулі за окремими проєктами в комплексі.

За його словами, значна частина коштів була витрачена на інфраструктуру місцевості. “Парк стояв на болоті, ми вкладалися в інженерні споруди: мости, насип піску, будівництво доріг”, — каже Зозуля.

У повідомленні ДБР також ідеться про зафіксовані на території парку факти нецільового використання землі. За словами Яворовського, ідеться про будівництво закладів громадського харчування та альтанок.

Це звинувачення бізнесмен називає “притягнутим за вуха” і каже про “широку варіативність” терміну “нецільове використання землі”.

“Якщо ми побудували баскетбольний майданчик замість волейбольного, що передбачався інвестиційним планом, це може трактуватися як нецільове використання землі?

Під час пандемії через заборону проведення масових заходів ми деякі павільйони переобладнали і поділили на кілька частин. Це нецільове використання землі?” — риторично запитує бізнесмен.

За інформацією радника Кличка, на Трухановому острові повинен був висаджуватися російський десант у перші дні великої війни. Зокрема, через те, що звідти йде пряма дорога в урядовий квартал через Пішохідний міст.

“Зараз на території “Х-парку” вириті окопи, побудовані захисні споруди, обладнаний майданчик для зльоту дронів. То що — нам постійно змінювати проєкт? Ми створили укріпрайон, а ДБР звинувачує нас у самозахопленні території. Абсурд!” — каже Зозуля.

“Економічна правда” надіслала запит ДБР з проханням прокоментувати деталі справи, проте на момент виходу матеріалу відповіді не отримала.

Сліди Кличків

За інформацією з відкритих реєстрів, до 2021 року Зозуля разом з братом Віталія Кличка Володимиром був співвласником ТОВ “Діджитал Муромець”. Згодом Кличко передав свою частку Зозулі. За словами останнього, ця компанія не має стосунку до “Х-парку”.

“Ця “товка” — власник порталу MixSport. Ми з Володимиром створили сайт, де зібрана інформація про спортивні заходи. Потім Володя передав свою частку мені. Він з цього гроші не отримує”, — пояснив Зозуля.

Чи є брати Клички серед 20 співінвесторів будівництва “Х-парку”? Зозуля каже, що ні. Винятком стало будівництво тренажерного залу для стронгменів.

“Віталій з Володимиром побудували спортзал для стронгменів на прохання Василя Вірастюка і безоплатно передали майнові права мені. Це благодійна історія”, — каже він.

50% “Х-парку” належать Олегу Лисюку, який з 2014 року обіймав посаду директора дирекції з реконструкції Бортницької станції аерації, а з 2021 року працює заступником гендиректора з капітального будівництва та інвестицій “АК “Київводоканал”.

 Олександр КОЛЕСНІЧЕНКО