Усю глибину кризи із закупівлями у Міноборони можна спостерігати на прикладі нафтопродуктів. На відміну від зброї або їжі види пального обмежені (бензин, дизель, авіагас), його якість чітко стандартизована у всьому світі, а ціни відстежуються світовими та українськими котирувальниками.
Здавалося, закупити пальне дуже просто.
Але для військових функціонерів ця задача виявилась непідйомною. Протягом останніх 10 років ми стали свідками болісної трансформації системи “паливних” закупівель, коли систему викручувало, вона пручалась, замість зрублених голів “драконів” виростали нові й в результаті армія заїхала у лютий 2022- із порожніми баками.
Ситуацію тоді врятували українські комерсанти, європейські партнери та труба Медведчука, звідки відкачали технологічне пальне.
Були сподівання, що з початком “повномасштабки” жарти мали б закінчитись й все стати на тверді та надійні військові рейки. Але, на жаль.
У березні 22-го незрозуміло хто розробив, а Кабмін схвалив постанову 178, якою начебто хотів допомогти.
“З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, установити 0 ставку ПДВ для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних сил України”, — йдеться у документі.
Постанова виявилась настільки безграмотною, що саме Міноборони побоялось її виконувати й продовжило закупівлю пального у 2022-2023 роках із ПДВ.
У 2023 році Держаудитслужба звинуватила Міноборони у порушенні постанови №178 від 02.03.2022 р., оскільки до ціни пального був включений ПДВ. Вдумайтесь, державі нанесені збитки у вигляді сплачених у бюджет сум ПДВ.
До цього абсурду приєдналась Генеральна прокуратура, яка висунула обвинувачення постачальникам нафтопродуктів та вимагає повернути ПДВ, який був сплачений їм Міністерством оборони.
А ще й врахувати інфляцію 3% річних.
У результаті “Укртатнафта” має сплатити більше 2 млрд грн, ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ “СОКАР УКРАЇНА” — 217 млн грн, ТОВ “Енергомед+” — 232 млн грн, ТОВ “Альянс Енерго Трейд” — 282 млн грн, ТОВ “ОККО- Бізнес Партнер” — 54 млн грн.
Тобто коли у 2022 році пальне було конче потрібне й постачальники привезли його за імпортом, сплативши ПДВ в бюджет на кордоні, все було добре. Коли ж у 2023-му чиновники трохи оговтались, то ті постачальники мають зі своїх кишень дістати той ПДВ, який сплатили державі?
Далі. Війна триває, тривають й потреби армії у пальному. Але хто захоче його постачати? Крім наведених проблем існують й інші. Постанова 178 діє!
Так, для попередження описаних проблем Міноборони (а точніше новостворений “Державний оператор тилу” — ДОТ) почав проводити тендери на закупівлю пального з ПДВ по ставці 0.
Отже, змоделюємо рух ПДВ у даному випадку. Умовно, тона пального коштує 50000 грн. Крім того на кордоні імпортер сплатить 20% ПДВ (скоріш за все кредитних коштів), та отримає 10000 грн податкового кредиту на свій ПДВ-рахунок.
Тобто витрати імпортера на поставку складуть 60000 грн. Оскільки ДОТ купує без ПДВ, ціна складе 50000 грн (вважаємо, що йдеться про якось нафтотрейдера-волонтера, який працює без прибутку).
Але на ПДВ-рахунку лежить 10000 ПДВ, який, наприклад, не можна повернути в банк, який дав кредит. Теоретично, його можна спробувати поставити на повернення у Податковій службі, але в житті це нереальний сценарій.
“Це дорога з однобічним рухом, все йде виключно в бюджет, зворотнього шляху немає”, — кажуть підприємці.
Щоб повернути ці гроші в банк, залишається один шлях — підвищувати ціну для Міноборони на той же розмір ПДВ. Тобто у нашому випадку продавати по 60000 без ПДВ й потім повертати 10000 банку. Але тоді чекай на публікацію в “Наших грошах” про завищені ціни для армії. Бути героями цих публікацій ніхто не хоче.
Отже, благородний порив про “нульовий” ПДВ перетворився на механізм, який косить конкуренцію на торгах Міноборони та провокує зростання цін на всі товари (не тільки на пальне) для армії.
Що робити?
Перший варіант, найпростіший — скасовувати постанову 178 в частині “нульового” ПДВ врегулювавши питання поставок, що були здійснені з 2 березня 2022р. Той ПДВ, який держава надасть армії для купівлі пального, в кінцевому випадку все одно опиниться в державній кишені у вигляді ПДВ, сплаченого імпортером на кордоні. Це перекладання державних грошей з однієї кишені у іншу.
Другий варіант. Задіяти механізм податкових векселів, який вже гарно обкатаний на постачання авіаційного керосину в частині адміністрування акцизного податку. Тоді імпортер не буде платити ПДВ на кордоні, надасть митниці вексель й погасить його після приймання пального Міністерством оборони. Але, знову-таки, без редагування 178 постанови та інших нормативів теж не обійтись.
Цей цирк із закупівлями пального треба закінчувати. Бо вже давно не смішно.
Сергій КУЮН, директор консалтингового агентства “А-95”
Что скажете, Аноним?
[21:42 21 декабря]
[13:43 21 декабря]
Абхазия столкнулась с самым суровым за последние 30 лет энергетическим кризисом.
[10:10 21 декабря]
13:00 21 декабря
12:30 21 декабря
12:00 21 декабря
11:30 21 декабря
11:00 21 декабря
10:30 21 декабря
10:00 21 декабря
09:30 21 декабря
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.