Олександр Тимошенко: “Мій основний бізнес — за кордоном”

Таким чином Юлія Володимирівна захистилася від питань: звідки у неї кошти на Луі Віттон.

Який саме у її чоловіка бізнес, вона, однак, зазвичай, не зізнається. Лише один раз публічно розкрила секрет. У далекому 2006-му, на спільній з чоловіком прес-конференції , розповіла: “Ми вирощуємо маленьких перепілочок”.

Нині говорить, що просто не має часу розпитувати чоловіка: “Коли я приходжу, він вже спить. Коли я йду, він ще спить”. Відносно бізнесу чоловіка, Юлія Тимошенко займає позицію: “Спитайте його самі”.

Нам це вдалось. Журналіст випадково зустріла Олександра Тимошенка біля кінотеатру “Україна”, коли той виходив з ресторану “Філіні”, і ми кілька хвилин поговорили про його бізнес.

Олександр Геннадійович найперше пожалівся, що в Україні його сприймають як чоловіка Юлії Володимирівни, отож важко вести справи. “Тому мій основний бізнес за кордоном”, — розповів Тимошенко. Він довго зважувався перед тим, як зізнатися: в якій саме країні, але зрештою розповів, що працює в Чехії. “Я займаюся землею”, — запевнив Олександр Тимошенко. “Як саме? Ви вирощуєте огірки? Чи купуєте ділянки під нерухомість?” — кожне слово з Тимошенка доводилося витягати ледь чи не лещатами. “Я займаюся купівлею та реалізацією земельних ділянок під будівництво”, — відповів він.

Що стосується бізнесу в України, Олександр Тимошенко зазначив, що зайнявся новою справою — розробкою альтернативних джерел енергії.

Крим: “язык” від Януковича, світло від Тимошенко?

У липні цього року Олександр Тимошенко заснував ТОВ “Геофорс”. Основна діяльність підприємства — виробництво електроенергії. Про серйозність намірів цієї фірми свідчить те, що окрім Олександра Тимошенка в її засновниках опинилася мати Тимошенко Людмила Телєгіна та дочка Євгенія Карр. Звичайно, журналіст не міг принагідно не поцікавитися у Олександра Тимошенка, як родина прем’єра вироблятиме електроенергію.

Олександр Геннадійович розповів, що для цього будуть використовуватися геотермальні джерела Криму. На питання, чи вже початі роботи, чи це лише проекти, сказав: “Йде повним ходом”. Щоправда, в якому саме районі Криму “Геофорс” освоює теплову енергію землі, деталізувати відмовився.

Звичайно, ідею розвитку геотермальної енергетики можна лише вітати. Давно пора!

У цивілізованому світі дармову енергію землі активно використовують вже багато років. Сусідня з нами Угорщина на термальних джерелах будує курортні купальні, опалює цілі міста та селища, мільйони квадратних метрів теплиць. Наше Закарпаття, хоч і має подібну з Угорщиною геологічну будову надр, але отримує з цього зиск у вигляді лише одного однісінького термального басейну в містечку Берегово. І це при тому, що в Україні не треба розвивати геотермальну енергетику з нуля! Левову частину роботи вже зроблено, адже за Союзу, коли проводилася нафтогазова розвідка, було пробурено сотні свердловин, що дійшли до гарячих водяних горизонтів. Тоді, правда, їх законсервували.

Родинному бізнесу — державні пільги?

Журналіст звернулася до Інституту відновлюваної енергетики НАНУ, щоб дізнатися, наскільки прибутковим може бути бізнес чоловіка Тимошенко. Керівник кафедри геотермальної енергетики Юрій Морозов одночасно зі здивуванням і радістю сприйняв інформацію про те, що родина прем’єра буде розробляти геотермальні джерела Криму.

Зі здивуванням тому, що, за його словами, про фірму “Геофорс” та геотермальний бізнес Тимошенко він чує вперше. З радістю тому, що хоч хтось зацікавився цією темою, отже розробки інституту можуть статися в пригоді.

“Це рентабельний бізнес”, — відразу запевнив Юрій Морозов. За його словами, в Криму вже пробурені кілька десятків свердловин на геотермальних джерелах, все, що потрібно — вкласти кошти у будівництво теплопункту. А далі можна опалювати теплиці, селища та містечка, що розташовані поблизу. “Наш інститут розробив необхідне устаткування для використання енергії термальних джерел, нехай Тимошенко до нас звертається”, — запропонував Морозов.

Щоправда для тих, хто планує прийти у цей бізнес, існує ризик прогоріти на неплатежах населення (якщо йдеться про опалення конкретних населених пунктів Криму, де народ бідує). За словами експертів, це й стримує інвесторів від вкладання коштів у розробку геотермальної енергії.

Олександр Тимошенко застрахувався від подібних неприємностей. Його фірма планує виробництво електроенергії, яку, теоретично, можна хоч продавати за кордон.

Щоправда, у виробництво електроенергії на основі геотермальних джерел доведеться вкладати значно більші кошти, адже доведеться бурити нові свердловини. “Ті, що є, не підходять”, — стверджує Юрій Морозов, — Для виробництва електроенергії потрібна більш гаряча вода на виході. Свердловини з потрібною температурою, близько 200 градусів, можна пробити на півострові Тарханкут. На буріння однієї свердловини доведеться витратити півтора мільйона гривень. Окупиться це капіталовкладення за два сезони. В той же час окупність теплової або ядерної станції не менше 10 років”.

Також на думку спеціалістів, бізнесменам, що займуться цією справою, є де розвернутися — геотермальна енергетика могла би перекрити 60-70 відсотків енергопотреб Криму. Тобто йдеться про доволі серйозний бізнес на півострові.

Ще більш цікавим його робить нинішнє законодавство. У минулому році законодавча база України була значно доповнена законами, які підтримують розвиток альтернативної енергетики. Зокрема, був затверджений “зелений тариф”. Це означає, що “альтернативщики” продають вироблену ними електроенергію за тарифом вищим, ніж “традиційні” електростанції.

Окрім того, Кабмін ініціював введення пільгового оподаткування для підприємств, що працюють у сфері альтернативної енергетики.

Також був прийнятий закон про безмитний ввіз устаткування для таких підприємств.

Вона — кандидат в Президенти, він — віце-президент

Діяльність Олександра Тимошенка в сфері альтернативної енергетики не обмежується лише розробкою теми геотермальних джерел.

Автор встановила, що чоловік прем’єр-міністра також має стосунок до однієї цікавої організації, яка називається Генеральне представництво “Євроазійської міжнародної торгової палати” в Україні. Ця організація об’єднує українські та іноземні фірми, що, в основному, працюють у сфері розвитку альтернативної енергетики та технологій енергозбереження.

Що цікаво, центральний офіс цієї організації знаходиться в столиці країни, де торгує земельними ділянками Тимошенко, тобто в Празі. Президентом “ЄМТП” є керівник Торгово-промислової палати Чехії Іржі Неставал. Українським представництвом, у статусі віце-президента, керує сам Олександр Тимошенко.

Крім України, представництва “ЄМТП” є в Казахстані, Туреччині, Румунії, Кіпрі, Греції, Польщі, Литві Бахрейні. Участь у проектах з енергозбереження є пріоритетним напрямком діяльності палати, як в інших країнах, так і в Україні. Зовсім нещодавно “ЄМПТ” навіть організовувала форум “Альтернативна енергетика 2010”.

Як пояснив автору представник “ЄМПТ” Валентин Ананко, Палата об’єднує більше ста фірм, які мають різну спеціалізацію, але альтернативна енергетика є основним напрямком діяльності. На сайті “ЄМПТ” можна побачити, що почесними членами палати є такі великі компанії, як “EP Global Energy” (цікавиться вітровою енергетикою України), Банк Кіпра, компанія “AES AgriVerde” (займається модернізацією електричних мереж в Україні), компанія “SWISS AM Consulting”. Серед українських членів палати на сайті можна побачити компанію “ССС-Енерго”(реконструкція котельних, будівництво міні-тец на різних видах палива), НВО “Територіальні Ресурси” (виробництво альтернативних видів палива) , Корпорація “Енергосоюз”, “Укрмед-Инвест”.

Валентин Ананко розповів, що Палата наразі реалізує кілька цікавих проектів у сфері альтернативної енергетики. Один з них — створення потужного вітропарку в Херсонській та Миколаївській областях. “Ми зараз у процесі створення спільного підприємства з EP Global Energy. Нині триває узгодження з обласними адміністраціями питання виділення землі для виробництва вітрової енергії”, — сказав він.

Журналіст поцікавився: чи кредитує держава підприємства, які працюють у сфері альтернативної енергетики?

На це Ананко зазначив, що питання кредитування доволі складне. Мовляв, Палата приймає участь у проектах, де заплановане державне фінансування, але поки що ці плани тільки на папері.

Приклад: проект з реконструкції Херсонської ТЕЦ, проект переведення міста Костополя на торф’яне опалення. За словами представника Палати, їх кредитування намічено на поточний рік, але конкретний механізм досі не розписано. Та й як говорити про бюджетні кошти, коли навіть бюджет-2010 досі не прийнято?

Кредитування, про яке говорив Ананко, передбачено Державною цільовою економічною програмою енергозбереження на 2010-2015 роки. Концепція програми була затверджена Кабміном ще позаминулого року. Нещодавно, 11 листопада у Програмі з’явилися доволі цікаві уточнення. Цитую: “Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел. Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить близько 250 млрд. гривень. Обсяг бюджетних коштів визначається щороку виходячи з фінансових можливостей бюджету”.

Отже, йдеться про неймовірну велику суму, близько 50 млрд. на рік. У теорії, частково її покриватиме бюджет, частково — інвестиції. На практиці ж, зазвичай, трапляється так, що занадто високо поставлену “планку” досягти не вдається. У кращому разі — вдається частково.

Хоч і ціна питання висока — укріплення енергетичної незалежності України. Тому важливо, щоб подібні проекти реалізовувалися. Головне, щоб це не перетворилося на черговий дерибан бюджетних коштів, як це зазвичай трапляється з іншими грандіозними задумками на кшталт зведення автобанів чи стадіонів під Євро-2012. У будь-якому разі, звинувачувати Тимошенко в “сприянні” розвитку бізнесові чоловіка не доводиться — з огляду на проміжні результати кампанії, впевненості щодо того, що вона знаходитиметься у керма весь 2010-й, немає. Відтак, якби хотіла “сприяти” — вочевидь, скористалася б “службовим становищем” значно раніше. 

Тетяна ЧОРНОВІЛ