Олег Савченко: Біланівський ГЗК загрожує життю кременчужан

Про екологічне лихо, яке може спричинити розробка Біланівського кар’єру, у Кременчуці вперше почули у 2010 р. Після того, як Полтавська облдержадміністрація видала розпорядження (№ 127 від 12.04.2010 р.) про надання дозволу на підготовку матеріалів погодження розташування Біланівського та Галещинського родовищ залізистих кварцитів, а в місцевій пресі з’явилася інформація про наміри ТОВ “Біланівський ГЗК” розпочати роботи на цій території. Перспектива будівництва нового кар’єру (Біланівського) поряд із двома діючими — Полтавським і Єристівським — дуже занепокоїла суспільство. І причини непокоїтись були вагомі.

З того самого 2010 року я брав участь у судах і громадських акціях проти розбудови цього кар‘єру. Я добре обізнаний з цією темою. Так, я бачив результати досліджень, які проводилися на Біланівському родовищі ще в радянські часи. Зі 100 дослідних свердловин, зроблених тоді, сім мали ознаки підвищеної радіації. Ми хотіли знати, де саме такі свердловини, але це закінчилося нічим. У судах ми вимагали державної екологічної експертизи будівництва. Висновок експертизи вже є, але ознайомитися з ним я не можу — його немає у вільному доступі. А коли мені кажуть, що Біланівський ГЗК дасть робочі місця, то я таким людям пропоную поїхати на кладовище в Горішні Плавні й подивитися, скільки там молодих людей, які мали ту роботу.

На жаль, олігарх Жеваго ігнорує будь-які звернення громадськості та екологів, він продовжує будувати Біланівський кар’єр. Але ми не повинні опускати руки й припиняти нашої боротьби. А щоб читачі розуміли, наскільки все серйозно, нагадаю вам про загрози, які несе Біланівський ГЗК кременчужанам.

Головна загроза — радіація

Найперша загроза — це можлива радіоактивність сировини. Науковці Кременчуцького національного університету ім. М.Остроградського висловили обґрунтоване припущення, що руда матиме великий вміст урану, талію та інших радіоактивних елементів. Адже, як відомо, поклади залізистих кварцитів поблизу Кременчука та Горішніх Плавнів є продовженням північного Криворізького родовища, що відзначається високою наявністю радіоактивних елементів. У Жовтих Водах навіть знаходяться уранові копальні. У напрямку до Кременчука показники радіації в рудоносній гілці зменшуються, але ж вона є.

У виданні “Вісник КрНУ ім. М.Остроградського” № 1(102) від 2017 р. кандидат геологічних наук С.П.Лашко, аналізуючи питання безпеки експлуатації північно-східної частини Біланівського кар’єру залізистих кварцитів, говорить про уранові руди, розвідані саме в цій частині родовища, за 1,5 км від західної околиці с. Нова Галещина та за 30 км від Кременчука. В науковій літературі ці поклади названо Кременчуцьким урановим родовищем.

Цікаво, що для геологів Південно-української розвідувальної експедиції, яка наприкінці 1960-х рр. відкрила і потім досліджувала це родовище, свого часу в Новій Галещині збудували житловий мікрорайон “Бурова”. За словами безпосередніх учасників георозвідки, загалом було пробурено 160 свердловин на глибину 700 і 500 м. Дослідження засвідчили наявність у Кременчуцькому урановому родовищі радію, урану 238, торію та ін. Радіоактивні частинки мають властивість мігрувати в розломах порід, проникати у ґрунт, воду, повітря. Великої біди немає, коли надра в спокої, а якщо почнеться розробка? Чи не спіткає нас, і справді, другий Чорнобиль, як застерігають деякі місцеві екологи? Ситуація взагалі може вийти з-під контролю, адже відкритий кар’єр — не реактор, його не накриєш саркофагом, радіоактивний дрібнодисперсний пил розлітатиметься по всій окрузі. Що таке пилові бурі, минулого літа добре відчули на собі мешканці Києва. Хмари пилу, котрі накрили столицю, утворилися внаслідок спекотного літа та відсутності опадів. Для киян це явище було тимчасовим, а от у Кременчуцькому районі пилові бурі можуть стати постійними завдяки розробці Біланівського кар’єру.

Володимир Пелипенко: Життя під пиловою завісою

Отже, пил, який утворюється під час подрібнення руди й потім накопичується в так званих хвостосховищах на поверхні кар’єру. Це бомба, яка детонує в суху і вітряну погоду та забруднює все навкруги. Навіть відкинувши радіацію, цей пил дуже небезпечний для людини. Його частинки надзвичайно дрібні — від 2 до 10,5 мікрон, у носоглотці не фільтруються і провокують різке загострення верхніх дихальних шляхів, напади бронхіальної астми, алергічні прояви. У нашому регіоні наразі працюють два гірничо-збагачувальні комбінати, у Кривому Розі — п’ять, це місто — одне з найбільш екологічно неблагополучних в Україні. Зважаючи на постійне зростання статистики онкологічних та бронхо-легеневих захворювань, Кременчук може невдовзі зрівнятися з Кривим Рогом.

На солончаках сади не ростуть

Ну й ще одна “вишенька на торті екології” — кар’єрні води Біланівського ГЗК. Родовище розташовано у низині біля р.Псел, ґрунтові води — а це дуже солоний розчин — залягають близько до поверхні. Фахівці-гідрологи вказують на велику вірогідність того, що ропа після відкачування з кар’єру шляхом інфільтрації потраплятиме у р. Псел. Крім того, на відстані лише 700 м до межі кар’єру розташовано промисловий об’єкт — ставок-випаровувач “Укртатнафти”. Немає жодних гарантій, що підземні води, змішавшись із солоним розчином та нафтовими відходами, не підуть у кар’єр, а звідти також у річку. За таких умов Псел дуже швидко стане “мертвим”.

Поговорять і забудуть?

Ось уже 10 років, як мусується тема Біланівського ГЗК. Саме мусується, бо всі звернення екологів та громадськості натикаються на байдужість і невидимий супротив влади та господарів місцевих ГЗК. Аргументи самого підприємства щодо безпеки для навколишнього середовища та здоров’я населення напруги не знімають. Можливо, непереконливі. Можливо, люди втратили довіру, так часто їх останнім часом розчаровували, обманювали, використовували.

Біланівський ГЗК разом із Полтавським та Єристівським комбінатами входять до складу швейцарської компанії Ferrexpo, найбільшого в Європі експортера залізорудних котунів. Ще у 2015 р. власник цієї компанії, тодішній український нардеп Костянтин Жеваго під час зустрічі з керівництвом Полтавщини заявив: “Робота на ГЗК — це прогноз мінімум на 30-35 років уперед. Розробляючи родовища, ми визначаємо долю регіону на три покоління, а, отже, забезпечуємо роботою”. Нардепа та бізнесмена тоді багато цитували регіональні видання. А вже у 2017 р. прес-служба ТОВ “Біланівський ГЗК” повідомила, що проєктна документація розкриття родовища успішно пройшла Комплексну державну експертизу. Тобто доки екологи, громадськість та мешканці району били на сполох щодо загрозливих для довкілля планів будівництва Біланівського ГЗК, підприємство спокійно реалізовувало ці плани, отримуючи на те відповідні дозволи від державних структур.

Останні два-три роки тема Біланівського ГЗК не користувалась великою увагою ані журналістів, ані громадськості. Можливо, це було пов’язано із судовими справами стосовно банківської сфери діяльності Костянтина Жеваго або зі скандалами навколо невиплат заробітної плати на деяких підпорядкованих йому підприємствах. Вочевидь, це затишшя тимчасове. На родовищі вже давно планомірно риють землю. Нишком, як говорять мешканці сусідніх сіл. Багатьом із них у разі розробки кар’єру доведеться залишити свої домівки й переселитися у більш безпечне місце, а деякі вже так і зробили. Що буде далі, ніхто з мешканців не знає.

Олег САВЧЕНКО, громадський активіст