Обстріли, катування та шахрайство. Як працюють українські електростанції в окупації

25 серпня Запорізька АЕС у тимчасово окупованому Енергодарі Запорізької області вперше в історії повністю відʼєдналася від енергомережі, а два діючі енергоблоки станції зупинилися. Спрацював автоматичний захист. 

Причина, за даними “Енергоатома”, — коротке замикання на лінії електропередачі, що виникло внаслідок обстрілу зі сторони російських військових. Через цю лінію станція видавала електроенергію в мережу. 

Інші три лінії були пошкоджені ще раніше в результаті бойових дій. 26 серпня Запорізька АЕС знову підключилась до української мережі, почав працювати один із шести енергоблоків, за даними “Енергоатома”. 

З початку серпня росіяни регулярно обстрілюють територію станції, бʼють по лініях електропередач, щоб відʼєднати ЗАЕС від української енергосистеми та підключити до російської. На самій станції окупанти викрадають, катують та залякують працівників, розповіли діючі та колишні співробітники ЗАЕС The Telegraph.

Робочі зміни на станції, за словами працівників, скорочені до мінімуму, а пересування обмежене. “Відчуття, що ми у вʼязниці суворого режиму”, — каже один зі співробітників. Він підтвердив, що росіяни перетворили станцію на військову базу, де зберігають техніку та боєприпаси. 25 серпня Міністерство оборони Великої Британії опублікувало знімок АЕС, на якому російська військова техніка за 60 метрів від пʼятого реактора електростанції.

“Кожна хвилина перебування російських військових на атомній станції — це ризик глобальної радіаційної катастрофи” , — заявив президент Україні Володимир Зеленський, вкотре закликавши світову спільноту натиснути на Росію. 

На ЗАЕС знаходиться ядерне паливо, потрапляння в яке може призвести до аварії, каже перший заступник міністра енергетики, Юрій Власенко. Не менше ризиків безпеці створює намагання Росії відʼєднати станцію від української енергосистеми та підключити до російської. 

Процес перепідключення станції може зайняти три доби, протягом яких енергоблоки будуть зупинені й відключені від зовнішнього живлення, каже голова “Енергоатому” Петро Котін. Цей час найбільш небезпечний, оскільки навіть зупинена атомна електростанція потребує електроенергії для охолодження палива. 

Для подібних випадків на станції є дизельні генератори, які мають пального на 10 діб, однак невідомо, скільки вони зможуть працювати. “Їх випробовували на роботу протягом доби, і це було 30 років тому”, — каже Котін.

Потужність Запорізької АЕС — понад 6 ГВт. Це найбільша атомна електростанція в Європі та дев’ята за потужністю в світі. До війни вона забезпечувала виробництво майже чверті електроенергії в країні. У 2021 році електростанції України виробили 156,6 млрд кВт-год, ЗАЕС — 35,5 млрд кВт-год.

Як працюють інші станції? 

Зелені в окупації 

На тимчасово окупованих територіях, крім ЗАЕС, за даними Власенко, до З0% українських сонячних електростанцій та близько 80% вітрової генерації. На кінець 2021 року потужність вітрових електростанцій в Україні становила 1670 МВт, сонячних — 6230 МВт.

Левова частка зелених електростанцій зосереджена в Херсонській та Запорізькій областях. Найбільший гравець — ДТЕК Ріната Ахметова, який збудував майже 1 ГВт зелених потужностей в Україні, серед яких — три вітропарки потужністю 500 МВт у Приморському районі Запорізької області. На окупованих територіях компанія втратила 70% зеленої генерації та 30% — теплової, розповідав в інтервʼю Forbes гендиректор ДТЕК Максим Тімченко.

Всі свої вітряки також втратила компанія “Віндкрафт Україна” шведського бізнесмена Карла Стурена, колишнього співвласника компанії “Чумак”. Він переїхав в Україну в 1994 році. “Віндкрафт” володіє вітроелектростанціями в Херсонській області потужністю 335 МВт, або 20% від загальної кількості. 

Лінія фронту розділила активи колишніх власників ТРЦ “Караван” Сергія Хрипкова, та Андрія Гордієнка. Вони володіють 45 сонячними станціями сумарною потужністю понад 570 МВт. Хрипков втратив шість СЕС на 91,7 МВт в Херсонській області. Гордієнко — дві станції на 45,7 МВт. 

Усі вітрові електростанції на окупованій території зупинені, каже замміністра Власенко. Продовжують працювати деякі сонячні електростанції. “Непоодинокі випадки, коли окупанти розстрілюють їх із танків”, — каже він.   

Одна з найбільших сонячних електростанцій у регіоні — “Грін Енерджі Токмак” потужністю 64 МВт. Станція розташована в Запорізькій області біля міста Токмак. Ця станція, за словами її співвласника Олександра Рєпкіна, була частково зруйнована через обстріли з російських “Градів” та іншої зброї. Внаслідок руйнування станція втратила близько 20% потужності. 

Різні долі ТЕС

Повномасштабна війна для співробітників Луганської ТЕС, яка знаходиться в Щасті Луганської області, почалася не 24 лютого, а на тиждень раніше. “Обстріли міста почалися ще 18 лютого”, — каже колишній співробітник станції, який попросив не називати його імʼя. Він зміг виїхати з міста в кінці лютого. 

Луганська ТЕС живила електроенергією підконтрольну Україні північну частину Луганської області. Станція входить до групи ДТЕК Ріната Ахметова та забезпечує майже 10% потужності теплової генерації компанії.

Перші місяці війни він ще підтримував звʼязок із працівниками станції. “Але зараз їм небезпечно зі мною контактувати, їх залякують постійно перевіряють”, — каже він. Коли станцію захопили, то обіцяли збільшити зарплати співробітникам в 3—4 рази, а натомість навіть премії відмінили, каже він. При цьому ціни в місті зросли в кілька разів.

Луганська ТЕС зупинилась 21 лютого після чергового обстрілу, який призвів до великої пожежі. Окупанти обстрілювали підстанції, лінії електропередачі. Їм вдалося запустити станцію тільки на початку травня. Два місяці пішло на відновлення обладнання, яке було пошкоджено через обстріли. 

Зараз уся Луганська область повністю відрізана від української енергосистеми, каже замміністра енергетики Юрій Власенко. “Луганська ТЕС розсинхронізована з українською енергосистемою і працює паралельно з російською, живлячи непідконтрольну територію”, — додає він. За його даними, для запуску станції окупанти використовували природний газ, хоча основне паливо станції — антрацитове вугілля. 

Тимчасово окуповані після 24 лютого території Донецької, Запорізької та Херсонської областей живляться від української енергосистеми. 

“Споживачі цих територій продовжують сплачувати за поставлену електроенергію, але з кожним місяцем рівень платежів знижується”, — каже замміністра. Основне джерело електроенергії для цих територій — Запорізька АЕС. 

Наприклад, у Мелітополі росіяни крадуть гроші, які місцеві платять за електроенергію, каже мер міста Іван Федоров. Окупанти захопили місцеве обленерго, створили компанію “Таврія-Енерго” та агітують жителів підписувати договори про постачання електрики з цією компанією. “Ці гроші нахабно крадуться”, — каже він. 

Ще дві великі теплові електростанції на тимчасово окупованих територіях — Вуглегірська і Запорізька ТЕС, за даними замміністра, зупинені. “Для запуску цих станцій росіянам не вистачає фахового та досвідченого персоналу, який був евакуйований”, — каже він. 

Чи вистачить енергії взимку

Уряд, за словами замміністра енергетики Власенка, розробив декілька сценаріїв роботи енергосистеми взимку з урахуванням можливих ризиків, у тому числі відключення певних електростанцій. 

“Ми йдемо за графіком накопичення вугілля та газу, оптимізували ремонтні роботи енергоблоків, щоб взимку не допустити дефіциту потужності”, — каже він. Через війну споживання електроенергії в Україні скоротилося на 35%, тому міністерство прогнозує, що взимку Україна зможе експортувати електроенергію до ЄС. “Але якщо в нас виникне дефіцит, то експорт буде зупинено”, — каже Власенко. 

Більш важка ситуація, за його словами, на тимчасово окупованих територіях. “Інфраструктура пошкоджена через бойові дії, і не завжди є можливість її відновити”, — каже він. 

Ігор ОРЕЛ