Новинський хоче позбутися ЧСЗ?

Підконтрольний російському бізнесмену Вадиму Новинському Чорноморський суднобудівний завод може повернутися у державну власність.

За позовом Генпрокуратури України, Господарський суд Києва визнав недійсними договори, за якими Фонд держмайна “незаконно продав і надалі перепродав акції Чорноморського суднобудівного заводу”. Покупець повинен повернути акції державі.

За повідомленням прес-служби Генпрокуратури, відомство встановило численні порушення вимог закону при приватизації 90,25% акцій ЧСЗ вартістю 116,6 мільйона гривень і подальшому перепродажу цих акцій.

Вітер міняється

Такий розвиток подій у “Смарт-холдингу” Новинського навряд чи виключали, адже до контролю над ЧСЗ бізнесмен йшов сумнівними шляхами. Більш того, наявність корпоративної суперечки та небездоганна корпоративна історія залишає можливість для рейдерських захоплень у майбутньому.

Контроль над ЧСЗ Новинський отримав наприкінці 2007 року через ВАТ “Херсонський суднобудівний завод”. Тоді Фонд держмайна оголосив, що ВАТ “Судмашпром” продало херсонському підприємству 90,25% акцій ЧСЗ.

На ЧСЗ Новинський закріпився з допомогою колишнього керівника заводу Олександра Сагайдакова, який у 2007 році через суд добився поновлення на посаді. Тодішні власники Олег та Ігор Чуркіни назвали це рейдерським захопленням.

Сагайдаков у серпні 2007 року провів позачергові збори акціонерів, які розпустили наглядову раду на чолі з Ігорем Чуркіним і призначити новий склад під керівництвом Володимира Мовчана. Потім новим гендиректором ЧСЗ призначили Іллю Горна, тодішнього члена спостережної ради Херсонського суднобудівного заводу.

“У судовій тяганині з повернення ЧСЗ у держвласність, яка триває шість років, не потрібно шукати правові позиції прокуратури, ФДМ чи їх опонентів, адже вирішення питань навколо такого стратегічного об'єкту давно не обмежуються законодавчим полем”, — вважає колишній працівник Фонду Олександр Григораш.

До речі, Григораш свого часу домігся в суді розірвання договору купівлі-продажу ЧСЗ через невиконання інвестиційних зобов'язань. “Прикро за рядових порядних юристів Фонду та прокуратури, які змушені у суді змінювати одну позицію на іншу”, — додає він.

Так, коли завод продавали братам Чуркіним, Фонд очолював Михайло Чечетов. Тоді все було законно. Валентина Семенюк зайняла іншу позицію: все нібито законно, але через невиконання зобов'язань слід розірвати договір купівлі-продажу. Новий керівник ФДМ Дмитро Парфененко переконаний: і продавали законно, і розривати нема за що.

Про це свідчить юридична позиція ФДМ за судовими справами стосовно цього об'єкта.

Тривалий час Новинський користувався лояльністю чиновників ФДМ. Так, контроль над ЧСЗ він отримав за часів, коли Фондом керувала Валентина Семенюк. Згодом, у 2009 році, він залучився підтримкою нового очільника структури — Дмитра Парфененка.

Тоді була підписана додаткова угода, у якій інвестиційні зобов'язання “Смарт-Холдингу” змінили — стали враховуватися не обсяги використаного на виробництво кораблів металу, а грошовий еквівалент продукції.

Експерти відзначали, що після цього контролювати виконання умов договору стало складніше: фінансовими показниками маніпулювати легше, адже не треба показувати виготовлену продукцію.

Якою буде позиція нового керівника ФДМ Олександра Рябченка, наразі невідомо. Втім, він навряд чи зацікавлений у перепродажі заводу іншому власнику.

Рябченко відомий як противник реприватизації об'єктів, проданих з порушеннями. Він висловлювався за необхідність введення процедури доплати. Мовляв, це краще, аніж “реприватизаційні буми”.

Наразі у Фонді виправдовують своє мовчання відсутністю у них офіційного рішення суду, та й “Смарт-холдинг” ще може його оскаржити.

Білі та пухнасті

У “Смарт-холдингу” говорять, що рішення суду пов'язане з подіями, що відбувалися 2003 року, тобто до приходу цієї групи на ЧСЗ. Тим не менш, апеляція таки готується.

Більше того, судову ухвалу у Новинського трактують як загрозу цілій Україні. Перший заступник генерального директора компанії Олексій Тимофєєв заявив, що “нагнітання обстановки навколо рішення суду” можуть негативно позначитися на роботі заводу.

Він, мовляв, виконує замовлення держави з будівництва корветів для її військово-морських сил і виступає гарантом фінансової підтримки проекту. Передбачається, що до 2026 року буде побудовано десять кораблів. На перший потрібно 3 мільярди гривень, а на всі — 10-25 мільярдів гривень.

Наразі держава виділила на підготовку і початок виробництва 1,2 мільйона гривень.

“У травні ЧСЗ вже обробив першу партію металу для заставної секції корабля, і зараз йде її монтаж. По суті, будівництво корабля вже почалося, і тепер ми готуємося до урочистої закладки у червні”, — заявив гендиректор ЧСЗ Дмитро Мордовенко.

Кораблі в тумані

У той же час, за інформацією “ЕП”, працівників ФДМ події навколо ЧСЗ збентежили. У багатьох виникло питання: чи можливі утиски російського бізнесмена за президентства проросійського президента?

Як стверджують джерела, у Фонді подейкують про зацікавленість у поверненні пакета акцій ЧСЗ державі самого Новинського, щоб отримати витрачені ним на купівлю акцій кошти.

За сім років змінилися власники не лише корпоративних прав — акцій, а й майна, нерухомості, землі. Тобто, повернувши кошти покупцю, держава може отримати “голий” пакет, не підтверджений активами. При цьому “крайніх” знайти буде неможливо.

Звинувачення у розкраданні майна лунали ще на адресу колишніх власників ЧСЗ братів Чуркіних. За даними ФДМ, на початок 2007 року балансова вартість основних засобів становила лише менш ніж 21 мільйон гривень.

У “Смарт-холдингу” говорять про “величезні кошти”, вкладені у ЧСЗ вже після хазяйнування братів. Мовляв, уже на початок 2008 року вартість основних засобів зросла в 25 разів до 505 мільйонів гривень.

Це означає, що структури Новинського можуть поставити питання руба: “Ми отримали у власність розграбований завод, тож будьте ласкаві, поверніть вкладені нами кошти”.

Зацікавленість у такій схемі допускає і віце-президент асоціації суднобудівників України “Укрсудпром” Віктор Лисицький.

“Завод багато років не працював. Це так само, як машина. Якщо її купити і не користуватися нею, будуть проблеми, якою б якісною вона не була”, — каже він.

Скептично ставиться Лисицький і до отримання заводом держзамовлення на будівництво корветів.

“Після Другої світової війни, з 1950 року по 1957 рік, ЧСЗ побудував у 15 разів більше кораблів, ніж передбачається за вісім наступних років. У тих же цехах він виготовив 72 підводних човни водотоннажністю по 1 030 тонн. За нинішніх умов замовлення держави серйозних прибутків не гарантує — у бюджеті не вистачатиме коштів”, — зауважив він.

Хто отримає реальні дивіденди, невідомо. Наразі юристи сходяться у тому, що повернути контроль над підприємством держава уже не зможе.

Поки ж “дивіденди” отримала Генпрокуратура. Вона продемонструвала впливовість і показала себе борцем за державні інтереси України, та ще й проти російського бізнесу.

Андрій МУРАВСЬКИЙ