Нові обличчя та старі підозри Віталія Кличка

Обрання боксера до парламенту зараз не викликає жодних сумнівів. Питання лише в чисельності — в штабі УДАРу прохідну частину свого списку вимірюють 40 особами. За досвідом попередніх виборів, для такого результату їм потрібно набрати близько 12 відсотків, що співмірно з динамікою їх рейтингу.

З'їзд партії УДАР зібрали у виставкому центрі АККО — в київському парку імені Пушкіна. Але, наближаючись до павільйону, у вас могло скластися враження, що там відзначатимуть день десантника. Групи афганців, одягнуті у камуфляж, зливалися з деревами. Вони тримали прапори та були увішані орденами — але при цьому роздавали календарики Партії ветеранів Афганістану, що підсилювало відчуття штучності.

Порівняно зі з'їздом Партії регіонів, УДАР відправив своїх кандидатів на вибори в атмосфері свята демократії. Не було жодних рамок-металошукачів, охорона не продивлялася сумки гостей, а журналісти мали можливість вільно ходити між столиками, за якими сиділи делегати.

Один за одним почали з'являтися зовсім несподівані люди. І на їх обличчях читалася впевненість у своєму місці під сонцем. Стілець поруч з екс-главою Служби безпеки Валентином Наливайченком зайняла Ольга Герасим'юк, яка й досі входить до парламентської фракції НУНС.

Поруч з Герасим'юк розмістилися вже колишня соратниця Ющенка Ірина Геращенко та письменниця Марія Матіос. Вона стала другим номером УДАРу на цих виборах. За інформацією “Української правди”, включити землячку Матіос до свого списку хотів Арсеній Яценюк — але запрошення так і не надіслав.

За столиками сиділи колишній заступник міністра соціальної політики в уряді Тимошенко Павло Розенко та екс-мер Одеси Едуард Гурвіц. Він на місцевих виборах 2010 року боровся за посаду як висуванець “Фронту змін”.

Раптом у залі з'явився інший екс-урядовець Тимошенко — Віктор Пинзеник, який після скандального звільнення у 2009 році та інфаркту начебто взагалі пішов з політики. Не зважаючи на бейджик з написом “Гість”, сумніватися у його присутності в списку не доводилося.

— Скоро все побачите, — традиційно холерично відмахнувся Пинзеник від запитань.

Поява Кличка повторювала проходку Януковича на з'їзді регіонів двома днями раніше — червоною доріжкою через весь зал на сцену.

Це — класичний прийом для майбутнього використання у рекламних роликах. На відміну від президента, який локомотивом промаршував на своє місце, Кличко в самому кінці зупинився та потиснув протягнуту руку.

Поруч з Кличком місце на сцені зайняв його заступник у партії Віталій Ковальчук, який став голосом цього з'їзду — боксеру поки тяжко без шпаргалки. Ковальчук розпочав зібрання, зачитавши привітання від друзів Юлії Тимошенко у Європі — президента Європейської народної партії Вільфреда Мартенса, який висловив повну підтримку УДАРу на виборах.

Потім слово надали Кличку, який, плутаючи “статут партії” зі “статусом”, поставив на голосування питання про участь УДАРу у парламентських виборах. Делегати одностайну підтримали таку ініціативу.

Приблизно в цей час, тобто на десятій хвилині з'їзду, в залі майже закінчився кисень. Кондиціонер перейшов на бік ворогів — він зламався. Технік не справлявся. За лаштунками можна було бачити соратницю Кличка Машу Іонову (між іншим, 16-й номер списку), яка намагалася скотчем заклеїти гофру вентиляційної системи.

Повний Список УДАРу

Делегати обмахувалися буклетами, і такий синхронний жест червоної поліграфії викликав відчуття, що в цьому — сценарний задум. Кличко героїчно тримався під лампами додаткового світла, а журналісти згадували пекло річної давнини на суді Тимошенко.

Зморену залу чекало ще декілька годин випробувань. Учасники у виступах не балували різноманітністю думок: ми — нові, за нами — перемога. Одесит Едуард Гурвіц образно описав ситуацію з правами місцевих громад в Україні: “Если голову лишить поддержки позвоночника, то она просто провалится в задницу — там, где находится местное самоуправление сегодня”.

Едуард Гурвіц на місцевих виборах 2010 року боровся за посаду мера Одеси як висуванець “Фронту змін”. Зараз він — кандидат від УДАРу.

Письменниця Марія Матіос балувала публіку метафорами — “олігархи рубають зелену капусту в офшори, а українцям пропонують звичайну, при чому на сніданок, обід та вечерю”.

— Я, українська письменниця, цей вибір роблю свідомо, тому що болить, аж розриває! Немає часу на поразки, — покликала вона партію в бій.

Далі настав час для чергової несподіванки — на сцені з'явився кримський політик Сергій Куніцин. На його піджаку висіли орденські планки за Афганістан. Це і була розгадка скупчення людей у камуфляжі під виставковим центром.

Куніцин, як перший заступник глави Партії ветеранів Афганістану генерала Червонописького, повідомив про входження цієї організації до УДАРу. Але овації він зірвав не цим рішенням, а заявою “Нам не по пути с голубыми”. Несподівано як для колишнього представника президента Януковича в Криму.

Програму партії зачитував особисто Кличко. Серед стандартних гасел про справедливість і чесність виділялися дві обіцянки, вигідні йому як політику. Перша — про вибори мерів у два тури. Недосконалість системи Кличко відчув на собі, програвши двічі у Києві. Друга — надання з 16 років права голосу на місцевих виборах. Тут теж все зрозуміло: молодіжний електорат — вірний виборець спортивного кумира.

Далі боксер звернувся до шлунку пересічного українця, поообіцявши такі зарплати, щоб людина за місяць могла купити холодильник або пральну машину, за п'ять років — автомобіль, а за десять — житло.

Попереду було найстрашніше в житті делегатів — кількагодинний марафон із затвердження кандидатів на мажоритарні округи. Кожного — окремим голосуванням. Виявилося, що Ольга Герасим'юк отримала округ в Одеській області, де їй доведеться воювати з кандидатом від влади Олександром Пресманом.

— Там україномовне населення, тому в мене є шанс, — бадьорилася Герасим'юк. — Гурвіц попросив допомогти.

Ще одним УДАРівським кандидатом у Одеській області мав стати екс-міністр енергетики Іван Плачков. Однак він був видалений зі списку після моніторингу, проведеного рухом “Чесно”.

— Чому зі списків кандидатів зник Плачков? — запитали журналісти після з'їзду в Кличка.

— Вам не вистачає Плачкова? — здивувався боксер. — По-перше, запитайте в руху “Чесно”. По-друге, Київенерго, де він працює — це організація, що належить одному з членів Партії регіонів.

Як стало відомо, за тиждень до форуму керівництво УДАРу конфіденційно передало “Чесно” прохідну частину свого списку для вивчення, внаслідок чого кандидатами не стало декілька осіб.

УДАР висунув своїх людей за всіма мажоритарними округами. Це означає, що попереду відчайдушний бій між людьми Кличка та об'єднаної опозиції — якщо хтось не зніметься на користь іншого. За 115 округом на Львівщині іде генпродюсер телеканалу ZIK Дмитро Добродомов, відомий викриттям місцевих чиновників, що живуть не на офіційну зарплату. Опозиція тут виставила керівника фракції “Фронту змін” у місцевій раді Михайла Хміля.

Округ 117-тий УДАР віддав Оксані Юринець — від опозиції ця територія відведена Васюнику-молодшому. Третім кандидатом на цьому окрузі буде нинішній нардеп Тарас Стецьків.

По Київській області від партії Кличка підуть екс-зять Володимира Литвина, депутат обласної ради Дмитро Крейнін та екс-народний депутат Кирило Поліщук, який декілька років тому публічно підтримував Леоніда Черновецького.

Отримав округ в Києві й Кирило Куликов, який перейшов з “Народної самооборони” в партію Віктора Балоги “Єдиний центр”, підтримував на посаду генпрокурора Віктора Пшонку та мав зв'язки з “лужніковською” групою.

У списку Кличка друге місце відвели Марії Матіос, на третьому опинився Валентин Наливайченко, четвертою стала Оксана Продан, а п'ятим — заступник Кличка Ковальчук. У другій п'ятірці опинилися Ірина Геращенко, Віктор Пінзеник, Наталія Агафонова, Артур Палатний та Павло Розенко.

— Запросивши до себе Матіос, ми хотіли апелювати до виборців моральним символом нації, — розшифрував першу десятку один з керівників УДАРу. — Наливайченко — це міжнародні зв'язки, Продан — дрібний бізнес, Пинзеник — фінанси, Агафонова — податки, Розенко — соціальна політика. Палатного я не коментую.

Артур Палатний, який посів дев'яте місце, вважається слабкою ланкою в блоці Кличка. Його вже багато років переслідують чутки про сумнівне минуле, однак переконливих доказів ніхто навести не може. Розповідають, що через це Кличко не взяв Палатного до списку в Київраду, піддавшись тиску тодішнього попутника Лева Парцхаладзе. Лише у 2010 році він став депутатом Київської обласної ради.

Палатний з Кличком дружать з дитинства. “Він як Михайло Дорошенко біля Віктора Ющенка” — описують джерела природу їх стосунків.

Затвердження списку закінчилося однією з “фішек” передвиборчої кампанії Кличка — кандидати в депутати склали присягу на вірність виборцю, монотонно повторюючи її слова слідом за Віталієм Кличком. Новоспечені кандидати зобов'язалися дотримуватися дисципліни, не ставати “тушками” та не вступати у союз з Партією регіонів. Санкцією за невиконання всіх положень присяги є добровільне зречення від мандату. Втім, навіть сам Кличко визнає, що жодних юридичних наслідків ця присяга не тягне.

Коли в радянські часи подібним чином складали присягу піонери — це виглядало наївно. У виконанні політиків, які вже змінили декілька партій, це виглядає цинічно.

“Нові” та “старі” обличчя УДАРу

Відсутність скомпрометованих діячів у списку УДАРу не знімає іншої проблеми — чимало фронтментів боксерського списку буквально вчора розглядалися як кандидати від Яценюка і Турчинова. Але, не потрапивши до списку, були рекрутовані Кличком.

Наприклад, Ольга Герасим'юк. За інформацією “Української правди”, її кандидатура розглядалася об'єднаною опозицією. Більше того, десь на початку року Турівська замовила соціологічне дослідження довіри до політиків, які могли би бути публічними обличчями виборчої кампанії. Виявилося, що з великим відривом від Миколи Катеринчука та Андрія Шевченка у цьому рейтингу перемогла саме Герасим'юк.

Але, у розмові з кореспондентом “Української правди” вона розповіла, що зі списку Об'єднаної опозиції її викинув особисто Арсеній Яценюк,

— У ніч перед з'їздом мені подзвонили мої друзі і сказали, що Яценюк ветував мою кандидатуру без пояснення причин, — сказала Герасим'юк. — Але напишіть, що я з цього приводу особливо не переживаю.

Ще одне надбання УДАРу, яке не знайшло свого місця в опозиційному проекті — це Оксана Продан, екс-керівниця ради підприємців при уряді Тимошенко. З самого початку Продан хотіла балотуватися в Чернівцях і намагалася узгодити своє висунення на Турівській. Замість цього їй дали округ в сільських районах області — без особливих шансів на перемогу.

Київський штаб “Батьківщини” намагався заангажувати Продан піти проти Олеся Довгого на столичному окрузі — також без надії на перемогу. Зрештою, Продан взяв УДАР у свою першу п'ятірку, що автоматично робить її депутатом.

Так само транзитом через список опозиції до УДАРу потрапив Валентин Наливайченко. На включенні його до списку “Батьківщини” наполягала Тимошенко в своїх листах із тюрми. Сам Наливаченко вийшов з “Нашої України” та збирався балотуватися як єдиний кандидат від опозиції за округом в Тернопільській області.

З початку року Наливайченко розгорнув кампанію на користь своєї кандидатури, проводив там “народні віче” на власну підтримку та розвішав біллборди, через що ледь не посварився з іншим опозиціонером Іваном Стойком, який також був закріплений за цим округом.

Зрештою, влада цей округ розділили на два, і, цікаво, що Наливайченку відійшла саме та частина, де він розгорнув попередню діяльність — так, наче хтось повідомив йому наперед, що округи будуть розчленовані. І тут можна згадати регулярну появу екс-керівника СБУ на ефірах у Шустера, гостьовий склад яких повністю відданий на відкуп команді Льовочкіна. А зараз Наливайченко несподівано постав у списку УДАРу...

Загалом Кличка вже не один місяць переслідують чутки про підтримку його проекту “газовим лобі”. Сам він відкидає ці припущення та запевняє: “партія фінансується внесками, а велику частину несу я особисто”.

Але принаймні декілька осіб в прохідній частині списку опосередковано, так чи інакше, але десь мають точки дотику з цією групою.

Перше — це Марія Матіос. Її заслуги перед Україною очевидні та беззаперечні. Але мало хто знає, що брат Матіос працює заступником Анатолія Балюка — начальника головного контрольного управління адміністрації президента. Балюк — стовідсоткова креатура Сергія Льовочкіна.

Наприкінці 2010 року Матіос заявляла про спроби політичного переслідування, але 1 лютого 2011-го Віктор Янукович особисто зустрівся з письменницею. Це можна вважати справжньою вдачею, тому що мало хто потрапляє на аудієнцію до президента.

Друге — це згаданий Валентин Наливайченко. Мало хто пам'ятає, але саме за його керівництва Службою безпеки 2009 року було влаштовано маски-шоу в “Нафтогазі України”, пов'язане зі спробами заблокувати розмитнення газу “РосУкрЕнерго”.

Третя несподіванка — це Сергій Куніцин.

Колишній керівник кримського уряду часів Леоніда Кучми встиг попрацювати при двох наступних президентах. Майже п'ять років за Ющенка Куніцин був главою Севастопольської міської адміністрації. Очолював осередок партії “Єдиний центр”. А потім, з квітня по жовтень 2010, був постійним представником президента Януковича в Криму. Зараз Куніцин — депутат Верховної Ради автономії від партії “Союз” авторитета Льва Миримського, яка виступає за державний статус російської мови.

Поява Куніцина в списку Кличка стала сюрпризом для його найближчих соратників. “Ми про нього дізналися тільки вчора”, — зізнаються співрозмовники з оточення боксера.

Офіційне пояснення — Куніцина взяли як представника “афганського руху”. Але існує і куди більш прагматична версія появи Куніцина — він є президентом футбольного клубу “Таврія”, що фінансується Дмитром Фірташем. Крім того, Куніцина пов'язують дружні стосунки з ще одним представником цього клану — Валерієм Хорошковським. У далекому 1998 році Хорошковський став народним депутатом за округом №9 в кримському місті Красноперекопську, де розташовувалася адміністрація вільної економічної зони Сиваш, яку очолював... правильно, Куніцин. Він же був і головою міської ради на окрузі Хорошковського.

Ще один сюрприз — під прохідним номером 40 до списку УДАРу був включений багаторічний спічрайтер Юлії Тимошенко Віталій Чепинога, якого двома днями раніше не взяли на прохідне місце в списку “Батьківщини”.

Останні декілька років Чепинога усунувся від активної роботи — він мало брав участь житті Турівської, натомість активно подорожував світом у своє задоволення. Вибір Кличка дивний і тому, що Чепинога — людина повністю непублічна, ніколи не виступав з трибуни та не брав участь у телеефірах. Водночас він був надзвичайно близький до Тимошенко ще з часів Павла Лазаренка — фактично він входив до її бек-офісу.

Парадоксально, але існує єдина правдоподібна версія включення Чепиноги на прохідне місце до списку “УДАРу” — це було також клопотання... “групи Льовочкіна”.

Чепинога давно товаришує з іншим БЮТівцем Віталієм Чудновським. Зокрема, за часів уряду Тимошенко вони ділили на двох робочий кабінет в будівлі уряду на Грушевського, спільно займалися спортом та разом проводили дозвілля.

Чудновського, як і Чепиногу, також не включили до списку “Батьківщини”. Але в його випадку причиною стали романтичні стосунки БЮТівського депутата з Юлією Льовочкіною — рідною сестрою глави адміністрації президента.

Тому несподівана поява Чепиноги в УДАРі може мати таке ж несподіване пояснення: чоловіча дружба з Чудновським — та приховані зв'язки між боксером та групою “РосУкрЕнерго”. Зв'язки, які всі відкидають — активно, але непереконливо. Чим далі до виборів, тим гучніше до Кличка лунатиме питання — звідки гроші?

Сергій ЛЕЩЕНКО, Сергій ЩЕРБИНА