Номер зайнятий

Фонд держмайна України виставив на продаж один з найскандальніших об’єктів приватизації — ВАТ “Укртелеком”. Уже 12 років поспіль лобісти ламають списи об умови приватизації цього підприємства й нарешті, як-то кажуть, питання вирішено. На 28 грудня 2010 року заплановано аукціон, за результатами якого ліцитатор іменем України оголосить нового власника 92,8% акцій телекомунікаційного гіганта. Про це вже можна казати як про доконаний факт, адже проінформовані джерела в ФДМУ свідчать, що політичне рішення щодо продажу Укртелекому прийнято та узгоджено керівниками держави та, попри галас опозиції, оскарженню не підлягатиме. Інтрига лише в тому, кому саме та за скільки уряд продасть підприємство? Але навіть у цьому питанні є певна ясність. ФДМУ визначив стартову ціну 92,8% акцій Укртелекому на рівні 10,5 млрд грн, а умови приватизації ВАТ сформулював так, що більшість потенційних інвесторів лишилися, як-то кажуть, поза грою. З огляду на це можна буде вважати досягненням підняття ціни на аукціоні до 11 млрд грн.

Вхід заборонено

ФДМУ не допустив до конкурсу компанії з опосередкованою чи прямою державною часткою понад 25% (як вітчизняні, так і іноземні). Топ-менеджери російського “Связьтелекома”, підконтрольного йому “Ростелекома”, французького France Telecom, норвезького Telenor, шведського TeliaSonera і німецького Deutsche Telekom та решти компаній, яких цікавила купівля Укртелекому, можуть розслабитися. Донедавна обмеження щодо участі в приватизаційних конкурсах компаній з часткою держави понад 25% поширювалося тільки на резидентів і в цьому була певна логіка, яка унеможливлювала купівлю державних підприємств державними. Буквально в червні 2010-го ФДМУ продав Луганськтепловоз нерезиденту — Брянському машинобудівному заводу, блокуючий пакет якого опосередковано належить державній Російській залізниці. У жовтні голова ФДМУ Олександр Рябченко прокоментував несподіване застосування обмежувальної норми закону про приватизацію так: “Були дискусії щодо того, чи стосується це лише України, чи всіх країн. Але відповідно до закону про іноземні інвестиції у нас рівність між вітчизняними та іноземними інвесторами, отже, це обмеження стосується всіх”. Ось так просто і зі смаком з конкурсної дистанції зняли більшість претендентів (що не може не позначитися на ціні Укртелекому) та ще й про “рівність між… інвесторами” подбали. Це пояснення потрібно запам’ятати, оскільки на ще один ласий об’єкт — Одеський припортовий завод — претендує російський холдинг “Сибур”, що опосередковано належить державному Газпрому. Цілком можливо, що коли продаватимуть ОПЗ, офіційна інтерпретація застосування обмежувальної норми буде протилежною теперішній.

Так чи інакше, а за Укртелеком змагатимуться лише приватні інвестори. При цьому (на хвилинку!) покупець буде зобов’язаний забезпечити “провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, сприяння функціонуванню державної системи урядового зв’язку та режимно-секретного органу, збереження та обліку носіїв секретної інформації”. Якщо сказати просто, комерційні структури (зокрема, іноземні) допускаються до спеціальних каналів зв’язку, які за роки підготовки Укртелекому до приватизації так і не спромоглися вивести з його балансу. Просто часу не було — заважало виведення інших активів.

Гра в монополію

Ще одна вимога до конкурсантів — їхній дохід від послуг зв’язку не має перевищувати 25% доходів загального ринку. Пояснимо: Фонд держмайна має на увазі не лише ринок фіксованого зв’язку, а ще й мобільного. Себто топ-менеджери найбільшого мобільного оператора країни “Київстар” (за даними Держкомстату, має 26,8% доходів ринку) теж можуть відпочивати. Компанію знято з дистанції. Олександр Рябченко пояснив, що таку вимогу до претендентів нав’язало Мінтрансзв’язку. Логіка така: якщо покупець з часткою понад 25% на ринку зв’язку, приєднає свою компанію до Укртелекому, то стане монополістом. Проте це тлумачення взагалі не витримує жодної критики, адже послуги з мобільного та фіксованого зв’язку — це різні ринки. Причому Укртелеком, що обслуговує 10 млн абонентів, був, є і надалі буде монополістом на ринку фіксованого зв’язку, хоч би хто придбав компанію.

Претендентів, які можуть скористатися офіційними конкурсними умовами, названо. Екс-голова ФДМУ Олександр Бондар вважає, що преференції отримали SCM Ріната Ахметова та російська АФК “Система” (не виключено, що саме її інтереси просуває керівництво Адміністрації президента). Невідомо, чи конкуруватимуть претенденти на Укртелеком, чи якось домовляться… Аналітик ІК “Драгон Капітал” Таїсія Шепетко констатує тільки, що і SCM, і АФК “Система” не приховували зацікавленості в приватизації об’єкту. Експерт стверджує, що поміж учасників аукціону потенційно могла би бути ще й російська Altimo (яка опосередковано володіє частками українських операторів “Київстар” та “Білайн”), проте нещодавно вона відмовилася подавати заявку.

Шкура ведмедя

Малоймовірно, що конкурс з приватизації Укртелекому хтось заблокує. Принаймні кошти від продажу підприємства вже розподілено — за словами голови Адміністрації президента Сергія Льовочкіна, надходження від приватизації спрямують на погашення заборгованості з ПДВ перед експортерами та латання бюджетних дірок. Вельми показово, що голова АП дозволяє собі робити заяви з позиції прем’єра, адже бюджетні надходження від приватизації Укртелекому “пилитимуть” вже в 2011-му, починаючи з лютого. До цього часу відставка Миколи Азарова, про яку багато говорять останнім часом, може стати реальністю.

Користувачам послуг Укртелекому його приватизація обернеться збільшенням тарифів на стаціонарний телефонний зв’язок та інтернет-послуги. Про це, зокрема, заявив екс-голова ФДМУ Володимир Лановий, за інформацією якого перед інвестором поставлене завдання вивести Укртелеком на прибуток протягом трьох років. Нагадаємо, що збиткову діяльність підприємства в 2008—2009 рр. його керівництво пояснює наданням економічно невиправданих послуг мешканцям сіл та інших дрібних населених пунктів.

2000 рік
Держпідприємство “Укртелеком” реорганізовано у відкрите акціонерне товариство

2004 рік
ФДМУ підготував Укртелеком до продажу. Дату його проведення ледь не оприлюднили в газеті “Відомості приватизації”. Конкурсним вимогам відповідали лише великі західні компанії, тираж газети вилучили і знищили під тиском лобістів інших претендентів на Укртелеком. Аукціон відклали

2007 рік

Безрезультатні спроби продати Укртелеком частинами на західних та українських фондових біржах. Дрібні пакети акцій підприємства не зацікавили інвесторів

2008—2009 роки

Приватизацію 67,79% акцій підприємства за стартовою ціною 13 млрд грн, ініційовану урядом, заблокував президент Віктор Ющенко

2010 рік

Аукціон із продажу Укртелекому призначено на 28 грудня

УКРТЕЛЕКОМ. Реальні збитки та приховані прибутки

Надає послуги фіксованого телефонного зв’язку, доступу до інтернету, мобільного зв’язку. Займає 83% ринку послуг міжміського та міжнародного зв’язку, 71% — місцевого. Має 33 філії по всій Україні, підприємству належать 18 тис. будівель, 1 тис. складів та понад 1,1 тис. га земельних ділянок. В Укртелекомі працюють 78,5 тис. співробітників. В першому півріччі 2010-го надала послуг на загальну суму 4,035 млрд грн.

Складові інвестиційної привабливості:

— технології доступу до інтернету (в 2007—2009 роках доходи компанії в цьому сегменті зросли майже втричі — до понад 1 млрд грн), зокрема широкосмугового мобільного (займає 38% ринку);

— єдина в Україні компанія, що володіє ліцензією на мобільний зв’язок третього покоління — 3G;

— володіє інфраструктурою, якою користуються інші учасники ринку, по суті є його неформальним регулятором;

— обслуговує близько 10 млн абонентів фіксованого зв’язку;

— має спеціальні мережі зв’язку, що забезпечують доступ до державної таємниці.

Іван НЕЛЮБЧЕНКО