Небезпечно працювати! Бізнес застиг в очікуванні кращих часів

Інститут економічних досліджень і політичних консультацій (ІЕД) поділився підсумками свіжих опитувань підприємців. Попри загрозливі виклики, очікування бізнесу загалом залишаються оптимістичними, але є й тривожні зміни, які заслуговують на окрему увагу влади.

Уперше за два роки відсоток українського бізнесу, який вважає небезпеку найбільшою перешкодою для ділової активності, досягнув рекордної планки — 55. Із травня 2022-го частка підприємств, які повідомили під час опитування, що працювати небезпечно, зросла з 46 до 55%. Це найвищий показник за весь період досліджень. Цілком зрозумілий.

Та що дивно, паралельно з ним зростають і позитивні очікування бізнесу в найближчій шестимісячній перспективі щодо як фінансово-економічної ситуації на підприємстві, так і економічного середовища в країні загалом. Оцінка очікувань за цими двома параметрами позитивна вже другий місяць поспіль.

За словами виконавчої директорки ІЕД Оксани Кузяків, дослідники зіштовхнулися з небувалим оптимізмом у тому, як опитані бачать фінансово-економічну ситуацію на підприємстві й у країні загалом у піврічній перспективі.

Вона також зазначила стабільність тренду із зміцнення визначеності щодо роботи підприємства у дворічній перспективі. Втім, тут важливо зазначити, що опитаних уже турбує ситуація з пошуком працівників. Тренд у бік зростання таких труднощів спостерігається з вересня 2023 року: частка підприємств, яким стало складніше знайти кваліфікованих працівників, підвищилася з 38,9% у березні до 43% у квітні. Аналогічний показник щодо некваліфікованої робочої сили збільшився з 31,7% у березні до 36,6% у квітні.

Загалом рейтинг перешкод для бізнесу суттєвих змін не зазнав, але змінилося їхнє ранжирування. Як повідомив експерт ІЕД Євген Ангел, три головні перешкоди для ведення підприємницької діяльності залишилися такими ж, як і минулого місяця, але у квітні лідером стала проблема безпеки — 55% опитаних. На другому місці — зростання цін на сировину, матеріали, товари (51%), на третьому — брак робочої сили (43%).

Що важливо, вага небезпеки як перешкоди для роботи значно збільшилася для великого й середнього бізнесу.

Що стосується перешкод для зростання бізнесу, то, за словами Євгена Ангела, у квітні поточного року також найчастіше називали війну й несприятливу ситуацію з безпекою. За нею йшли, відповідно, низький попит, несприятлива політична ситуація і брак кваліфікованих працівників.І якщо зрослий оптимізм опитаних щодо найближчих і подальших перспектив здивував дослідників, то інші дані квітневого опитування, проведеного ІЕД, цілком зрозумілі.

Так, у квітні 2024 року порівняно з березнем Індекс відновлення ділової активності (ІВДА) знизився з 0,37 до 0,33 (за шкалою від -1 до +1). Найнижче значення цього показника (причому зі знаком мінус) — у мікропідприємств, хоча зниження очевидне й для решти, навіть для великих виробників, просто мікробізнес узагалі “сповз” у від’ємні значення.

Відсоток підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність поліпшилася порівняно з попереднім роком, теж почав знижуватися, наразі не критично — з 47,4% у березні до 45,3% у квітні. Але якщо такий тренд закріпиться, це свідчитиме про загальне погіршення ситуації в економіці. Цілком очікувано зріс і відсоток підприємств, які повідомили, що їхня ділова активність гірша, ніж попереднього року, — з 10,6 до 12,0%. Частка тих, для кого нічого не змінилося, становить 42,7% (у березні було 42,0%).

Інші показники порівняно з березнем майже не змінилися, хоча теж демонструють невеликий тренд у бік зниження. Зокрема, агрегований показник перспектив промисловості (АППП) залишився без змін — 0,15, як і в березні. А от очікування виробництва несуттєво знизилися — з 0,53 до 0,51. Складова агрегованого показника “запаси готової продукції” також трохи зменшилася: з 0,02 у березні до 0,01 (зі знаком мінус) у квітні. Складова АППП “обсяг нових замовлень” (ОНЗ) знизилася з мінус 0,05 до мінус 0,07.

При цьому виробництво загалом поки що показує зростання з 0,16 до 0,26, а частка підприємців, які нарощували обсяги виробництва, підвищилася з 24,8 до 32,6%. Тобто ще недавно все було непогано, але майбутні очікування тривожні, й реальний сектор не вважає, що здатний зростати далі, принаймні в нинішніх умовах.

Однак є й хороші новини. Експортери, що переживали раніше складні часи, трохи поліпшили показники, вибравшись із глибокого мінуса 2022-го, коли морські торговельні шляхи були повністю заблоковані агресором. Це ж можна сказати й про продажі, в яких помітний очевидний оптимізм.

От тільки заковика в тому, що будь-які продажі як усередині, так і назовні неможливі, якщо стагнує внутрішнє виробництво. Тобто оптимізм продавців на тлі дуже стриманих настроїв виробників цілком може виявитися невиправданим очікуванням.

З огляду на те, що економічних чинників, які ускладнюють роботу бізнесу, небагато, фінансовий стан у “середньому по лікарні” задовільний, проблема з кадрами наразі не катастрофічна, а попит є як на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх, звернути увагу на усунення основного чинника ризику важливо й потрібно вже зараз.

Звичайно, безпеку в розпал війни забезпечити непросто, от тільки коли ви востаннє чули від уряду про релокацію або, наприклад, захист якихось промислових об'єктів, крім енергетичних? За минулий рік розслабився багато хто, й не тільки на Грушевського. Звикли, пристосувалися, переналаштували процеси, але війна нікуди не поділася. Лінія фронту рухлива, загрози постійно змінюються, виникають нові виклики, на які важливо й потрібно реагувати максимально швидко, адже від збереження працюючої економіки залежить виживання воюючої України. Тож уже час уряду змахнути пил з релокаційних програм, згадати про обіцяні системи страхування для підприємців і всерйоз замислитися про захист не тільки енергетики, а й іншої промисловості. Інакше всі наші очікування зростання ВВП під кінець року виявляться лише мріями.

***

У щомісячному опитуванні Інституту економічних досліджень і політичних консультацій беруть участь понад 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 областей України.

Опитування в такому форматі проводиться з травня 2022 року. Польовий етап дослідження тривав з 15 по 30 квітня 2024 року. 

Віктор КОНЕВ, академічний філолог, журналіст