Небезпечна тінь Фрідмана

lifecell — найменший із “великої трійки” українських мобільних операторів із 8,4 млн абонентів — несподівано опинився під загрозою націоналізації. Компанія виявилася чи не найдорожчою з 20 заблокованих активів, пов’язаних із підсанкційними російськими бізнесменами на чолі з Михайлом Фрідманом. Які шанси, що d Україні націоналізують одразу двох найбільших гравців телеком-ринку?

Український телеком-ринок штормить із кінця минулого тижня, коли стало відомо про арешт корпоративних прав найбільшого в країні мобільного оператора “Київстар”. Причина — 4 жовтня 2023-го Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про арешт активів підсанкційних російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Петра Авена та Андрія Косогова. Серед заблокованих активів — 20 компаній та фінансово-кредитних установ на понад 17 млрд грн, йдеться в повідомленні СБУ, яка й розповсюдила цю новину.

Згодом з’ясувалося, що телеком-операторів у списку два. Найдорожчий актив у ньому — lifecell вартістю майже 13 млрд грн, йдеться в судовій ухвалі, що опинилася в розпорядженні журналістів “Економічної правди”. Зокрема, до списку потрапили основна юрособа ТОВ “Лайфселл”, платіжний сервіс Paycell та оператор вишок UkrTOWER — дочірня компанія Turkcell.

“Зазвичай такі обмеження не впливають на операційну діяльність компанії”, — каже партнер юридичної компанії VB PARTNERS Денис Шкаровський. Для абонентів нічого не змінилося — вони отримують послуги звʼязку у звичному режимі, повторюють у офіційних заявах “Київстар” та lifecell. Які ймовірні сценарії чекають на них далі?

Кому належить lifecell й до чого тут Фрідман

Власник 100% українського lifecell — турецький оператор мобільного зв’язку Turkcell. Це публічна компанія, що вільно торгується на Стамбульській та Нью-Йоркській фондовій біржах, 54% належать приватним акціонерам. Ще 26,2% Turkcell володіє Фонд добробуту Турецької Республіки (TWF).

Решта 19,8% — власність люксембурзької компанії IMTIS Holdings S.à.r.l, а вже нею повністю володіє нідерландська LetterOne, йдеться у вересневому звіті для акціонерів Turkcell. Серед бенефіціарів LetterOne — Фрідман, Косогов й Авен. Вони опосередковано володіють незначною часткою Turkcell, підтвердила Forbes пресслужба lifecell. “Що робить неможливим здійснення будь-якого впливу на діяльність Turkcell, а тим більше lifecell”, — йдеться у повідомленні. Проте чи робить це найменшого оператора ще одним претендентом на націоналізацію?

У травні 2022 року Україна ухвалила закон про конфіскацію російських активів в Україні. Під неї підпадають усі активи, де частка перевищує 25%, говорив заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма під час зустрічі з Європейською Бізнес Асоціацією у липні 2023-го. Зустріч відбувалася без камер, проте запис опинився у розпорядженні медіа.

“Обʼєктивно “Київстар” перебуває вже за пів кроку до конфіскації. Юридично це має статися”, — заявив тоді Шурма. На жовтень 2023-го ця перспектива виглядає більш вірогідною. Зараз більша ймовірність саме націоналізації активу, а не його продажу, повідомляв Forbes високопоставлений співрозмовник в ОП, який був присутній на переговорах щодо “Київстару”, але відмовився офіційно коментувати ситуацію.

Паралельно безвідносно до арештів СБУ, Мінʼюст України готує позов у Вищий антикорупційний суд (ВАКС) щодо конфіскації частки найбільшого мобільного оператора, повідомив того ж дня високопоставлений співрозмовник у Міністерстві юстиції, який не уповноважений коментувати ситуацію публічно. “Аналізуємо, яка частка в підприємстві підлягає стягненню в дохід держави”, — додав він.

Аналогічний позов можливий і проти lifecell, каже перший заступник голови антикорупційного комітету Верховної Ради, нардеп Ярослав Юрчишин. Зараз Міністерство юстиції, за його словами, отримає всі матеріали від СБУ та інших органів, які можуть довести, що кінцевим бенефіціаром у lifecell є Фрідман чи його оточення.

“Коли у нього буде достатньо фактів, щоб переконати суд стягнути активи на користь держави, Мінʼюст піде у ВАКС”, — пояснює нардеп, додаючи, що це варто робити якнайшвидше, бо власники оскаржуватимуть арешт. “Держава зазвичай використовує арешт для убезпечення можливої зміни власників активу, в тому числі перед поданням позову про націоналізацію”, — каже Шкаровський із VB PARTNERS. Подальші ж сценарії, за його словами, залежать від того, яку стратегію обере держава.

Як реагує ринок на арешт корпоративних прав lifecell

На осінь 2023-го український мобільний ринок оцінюється у 59 млн абонентів, йдеться у звіті Turkcell. Сумарна частка “Київстар” і lifecell — 68,3%. Держава дійсно може піти на націоналізацію одразу двох гравців? “Мій досвід понад 30 років в Україні показує, що можливо все — і найкраще, і найгірше”, — каже Forbes президент “Київстар” Олександр Комаров (повна версія інтерв’ю з’явиться на нашому сайті найближчим часом).

Про арешт корпоративних прав “Київстар” відомо з пресрелізів СБУ та повідомлення від депозитарія, каже Комаров. “Ми не бачили рішення суду, про яке йдеться на сайті СБУ, — додає він. — Ми не можемо обговорювати це рішення, якось готуватися, для того щоб опротестовувати це рішення”. Пресслужба lifecell не надала відповідей про подальший план дій.

Що може стати на заваді націоналізації? Мобільний зв’язок і фіксований інтернет, який також надають оператори, — критично важливі під час війни сервіси. “Вважаю, запитання про націоналізацію треба ставити відповідним державним органам, — стримано коментувала в інтерв’ю Forbes вплив можливої націоналізації на ринок CEO “Vodafone Україна” Ольга Устинова. Під час війни українці мають бути певні, що матимуть зв’язок, аргументує вона.

Інша складність — в України є чинна двостороння угода про взаємний захист інвестицій з Нідерландами. Її мета — надання інвесторам гарантій щодо захисту від незаконної конфіскації або націоналізації активів. Аналогічна угода з вересня 2018-го існує з Туреччиною, а найбільший акціонер Turkcell — турецький державний фонд.

Такі домовленості забороняють експропріацію активів. Виняток — коли вона відбувається у відповідності до правової процедури, з метою захисту публічного інтересу, на недискримінаційній основі, із забезпеченням належної і справедливої компенсації, каже аналітикиня Київської школи економіки (KSE) й учасниця санкційної групи Єрмака—Макфола Анна Власюк.