Назустріч “святу демократії”

Отже, закон про вибори схвалено. Він знайшов підтримку 366 депутатів, в тому числі майже двох третин блоку Тимошенко і половини фракції НУНС.

Правила виборів, затверджені новим законом, відповідають баченню Віктора Януковича та накресленому ним шляху до цементування влади. Андрій Клюєв може поставити собі ще один залік за успішне виконання завдань президента у Верховній Раді.

Отже, перше, чого домігся Янукович — змішаної системи, коли половина Верховної Ради обирається за списками, половина — за мажоритарними округами.

Це повернення у минуле має очевидне пояснення. Лише так Янукович може зберегти контроль за новим парламентом, і при цьому скинути баласт — своїх же депутатів з відпрацьованим ресурсом, відправивши їх “помирати” на мажоритарні округи.

Востаннє вибори за цією системою відбулися в 2002 році. Тоді перше місце з 25 відсотками набрав блок Ющенка “Наша Україна”. Вони провели до парламенту за списком 80 депутатів, але так і не змогли сформувати більшість.

Основна маса мажоритарних депутатів об'єдналася з блоком влади “За єдину Україну”, який набрав лише 13%, але завдяки нехитрим розмовам податківців та прокурорських у більшість вдалося загнати 226 депутатів.

Власне, на повторення цього сподівається Віктор Янукович — тільки треба поміняти назви біля цифр зразка 2002 року — замість блоку “За єдину Україну” тепер треба написати Партія регіонів, а замість “Наша Україна” — блок Тимошенко.

Ось для чого Януковичу потрібна мажоритарка у парламенті. Аргумент про те, що народ скучив за депутатом, закріпленим за його територією, легко руйнується — бо влада, так само як і опозиція, не захотіли підтримати закон про вибори за відкритими списками.

Друга принципова вимога Януковича, яка задоволена новим законом — це заборона для участі блоків. Таким чином президент намагається нівелювати вплив своїх харизматичних опонентів — Тимошенко і Яценюка, хоча насправді їхні політичні сили мають дуже високу ідентифікацію.

Третя установка від Януковича полягала в підвищенні прохідного бар'єру до 5%. Зроблено це з метою не стільки недопустити в парламент менші опозиційні сили, скільки заради виховання своїх союзників — комуністів і блоку Литвина, які, маючи фракції вдесятеро менші за Партію регіонів, намагалися диктувати їм свої вимоги.

У підсумку, блок Литвина вже оголосив про злиття з Партією регіонів, а комуністи спробують прорватися в парламент за мажоритарними округами.

Отже, Янукович домігся головних політичних цілей в законі про вибори.

По-перше, волевиявлення відбудеться за системою, яка залишає йому шанс на ручну більшість. По-друге, закон, підтриманий усіма фракціями парламенту без виключення, що відповідає вимогам Заходу, який останні місяці “виїв” мозок Януковичу вимогами, щоб правила виборів писалися не на Банковій, а були ухвалені консенсусом. Для цього і була створена спеціальна комісія на чолі з Русланом Князевичем, яка доопрацювала документ до нинішньої кондиції.

І перші схвальні коментарі європейців не забарилися. “Це позитивна новина, що широка більшість в українському парламенті досягнули згоди щодо нового закону про вибори”, — написав у своєму Twitter міністр закордонних справ Швеції та один з лобістів України Карл Більдт.

Інше питання, навіщо опозиція підтримувала цей закон?

За розповіддю джерел, перед голосуванням за закон відбулося засідання фракції БЮТ, де був присутній Олександр Турчинов. Він закликав депутатів натискати кнопку “за” закон в узгодженій редакції.

Турчинов додав, що вимогою опозиції є схвалення виборчих правил в першому читанні та одразу в цілому, щоб Банкова не встигла внести до закону змін. На підтримку слів Турчинова виступило декілька депутатів з його оточення, серед них — Забзалюк і Деревляний.

У підсумку, БЮТ вирішив запровадити вільне голосування за закон, і його підтримали 62 зі 103 депутатів. З відомих прізвищ тих, хто не став натискати “за”, це — Андрій Шевченко, Володимир Яворівський, колишні прес-секретарі Тимошенко Віталій Чепінога та Олександр Сочка, колишній адвокат Тимошенко Віктор Швець, нинішній захисник Сергій Власенко і колишній бухгалтер ЄЕСУ Антоніна Болюра.

Цікаво, що в ході засідання фракції БЮТ порушувалося питання щодо думки самої Тимошенко про цей закон. Турчинов сказав, що так і не зміг з нею зустрітися, але через Сергія Власенка вона начебто передала свою згоду. Щоправда, в такому разі незрозуміло, чому сам адвокат не голосував на підтримку закону...

Аргументи, які найчастіше лунають з боку опозиційних депутатів на підтримку схваленого закону, зводяться до такого.

Реальні шанси мали два закони: а) закон регіонала Олександра Єфремова, придатний для проведення фальсифікацій; б) а також закон, узгоджений комісією на чолі з Русланом Князевичем.

“Між паскудним і найпаскуднішим варіантом вибрали паскудний”, — пояснив дилему, що постала перед ними, БЮТівець Віктор Таран-Терен.

Насправді вся дискусія навколо нового закону про вибори точиться щодо одного моменту: якби опозиція не проголосувала за нинішній “узгоджений” закон, чи став би Янукович справді проштовхувати одіозний закон Єфремова?

Чи пішов би він на ще одне загострення із Заходом, ухваливши правила, значно придатніші для проведення фальсифікації?

Чи може закон Єфремова був внесений з єдиною метою — стати розмінною картою в переговорах? Тобто, безболісно відмовившись від нього, Янукович створив ілюзію, що пішов опозиції на значні поступки. Хоча насправді зберіг головні коди до формування своєї більшості в парламенті — змішана система 50 на 50?

Так само у 2004 році вносили зміни до Конституції, які передбачали вибори президента у парламенті — і робили це з метою “продати” відмову від цієї норми як значну поступку опозиції.

Керівництво і “Фронту змін”, і блоку Тимошенко переконує всіх навколо — якби вони грюкнули дверима, був би ухвалений саме “поганий” закон Єфремова.

Тоді як їм на засіданнях комісії Князевича вдалося переписати 17 принципових положень закону, які в нинішній редакції значно ускладнюють фальсифікацію.

Наприклад, новий закон унеможливлює масове голосування на дому, що використовувалося на нещодавніх довиборах у Криму. Тепер голосувати за межами дільниці можна лише за довідкою медичної установи, хоча раніше було достатньо заяви виборця.

Далі — із закону про вибори прибрали норму, за якою кандидат знімався з перегонів за два порушення. Це було також однією з технологій — наприклад, коли опозиційному кандидату підкидали листівки без вихідних даних або знаходили помилки в його декларації про доходи. Два таких випадки — і ваш конкурент усунутий з дороги.

Наступна норма — до виборчих комісій в обов'язковому порядку мають бути включені висуванці парламентських фракцій. Це має заблокувати сценарій місцевих виборів 2010 року. Тоді виборчі комісії формувалися від партій, які представлені в парламенті. У результаті, в проблемних для “регіоналів” округах до комісії за квотою начебто опозиції потрапляв Християнсько-демократичний союз, який має мікроскопічну групу в парламенті на чолі з Давидом Жванією та співпрацює з Януковичем.

Тепер подання до комісій будуть робити лідери фракцій — враховуючи, що парламентським осередком НУНС досі керує Микола Мартиненко, який паралельно очолює штаб “Фронту змін”, можна вважати, що квота колишнього блоку Ющенка перейшла до Яценюка.

Таким чином, за новим законом опозиція розраховує, що в кожній комісії вони матимуть двох представників.

Окрім того, за законом, результати виборів неможливо скасувати. Таким чином, унеможливлюється ще одна технологія, якої боялася опозиція — коли заради загальної перемоги провладного кандидата анульовували результати голосування на дільницях, де він програв.

На вимогу опозиції була включена норма, що виборчі бюлетені зберігаються п'ять років. Це начебто має психологічно вплинути на фальсифікаторів, які повинні боятися зміни влади та наступного за цим перерахунку голосів.

При позитивних змінах, внесених до закону про вибори, очевидно й інше — у принципових для нього питаннях Віктор Янукович не поступився ні на крок.

Але очевидна і ще одна цинічна складова нового закону, яка лежить на поверхні.

Нинішня парламентська опозиція руками регіоналів вирішила одну задачу — вони зрізали шанси на проходження до парламенту своїх конкурентів з партії “Свобода” та “Удар”. Цим і пояснюються різкі заяви Тягнибока, Кличка та його нової соратниці Ірини Геращенко.

Фактично, закон про вибори з 5-відсотковим бар'єром — це змова великих партій проти дрібніших.

Такий прохідний шлагбаум може призвести до того, що в наступний парламент потраплять лише три політичних сили — Партія регіонів, “Батьківщина” та “Фронт змін”. Решта має шанс провести своїх депутатів лише за мажоритарними округами та матиме змоги створити фракцію.

Ще одним важливим місцем нового закону стала норма, яка дозволяє одночасно балотуватися за списком і за округом. Вона діяла на виборах 1998 року, після чого її визнали антиконституційною, і на виборах 2002 паралельно висуватися було неможливо. Зараз її знову повернули — на шулерство вирішили закрити очі і регіонали, і правдоборці з опозиції.

За словами джерел, найактивніше дозволу висуватися на двох майданчиках домагалися комуністи. Їм справді є що втрачати — рейтинг партії Симоненка балансує на межі бар'єру, тому вони будуть підстраховуватися паралельним балотуванням в округах.

У підсумку, всі великі гравці задоволені новим законом про вибори.

Янукович — тому що, як йому здається, знайшов спосіб вирішити для себе дилему 2012 року.

Але і в таборах Тимошенко та Яценюка переконали себе, що виборча система гарантує їм можливість принаймні закріпитися на нинішніх позиціях.

Сьогоднішні рейтинги вони оцінюють: “Батьківщина” — мінімум 20%, “Фронт змін” — мінімум 12%. Оскільки в бюлетені більше не буде розділу “проти всіх”, за озвучених результатів обидва вони можуть провести до парламенту близька 100 осіб за списками.

Приблизний розрахунок робиться нескладно. При повністю пропорційних виборах 2007 року Партія регіонів завела 175 депутатів при результаті 34% , але зараз фракції-переможці розподілятимуть більше “преміальних мандатів” за рахунок підвищення бар'єру та ліквідації графи “проти всіх”.

До виборів “Батьківщина” планує розігнати показник до 25-28%, “Фронт змін” — до 20%. Ключова ідея — узгодити мажоритарних кандидатів між “Батьківщиною” і “Фронтом змін” по всій Україні плюс зі “Свободою” — на Галичині. Зокрема, серед опозиції уже обговорюється ідея визнати Олега Тягнибока єдиним кандидатом по округу в Бродівському районі Львівської області.

Проголосувавши разом з Партією регіонів, фракції Тимошенко і Яценюка змушені були виправдовуватися перед журналістами.

Автор цих рядків був свідком, як один з БЮТівських вождів у одній із розмов поставив 500 доларів на прогноз, що в наступному парламенті “Батьківщина”, “Фронт змін” плюс мажоритарники “Свободи” матимуть 230 голосів...

У цю п'ятницю до парламенту зазирнув колишній депутат Віктор Мусіяка, який працював віце-спікер парламенту в другому скликанні. Дивлячись на збуджені коментарі опозиціонерів, які хвалилися перед журналістами, що лише своїм втручанням їм вдалося виправити правила вибори, він схопився за голову: “Сьогодні вони кажуть, що тільки завдяки цьому закону зробили неможливими фальсифікації. Що вони казатимуть завтра, коли фальсифікації все одно відбудуться, і це треба буде якось коментувати?”

Сергій ЛЕЩЕНКО