Назарбаєв репресує опозицію і переставляє чиновників

Вибори до парламенту Казахстану, котрі мали бути позачерговими, відбулися 15 січня, і відтепер у нижній палаті мажилісу буде представлено три партії. Президентська “Нур Отан” (“Світло Вітчизни”) матиме 83 мандати, “Ак Жол” (“Світлий шлях”) — 8, Комуністична народна партія Казахстану (КНПК) — 7. Всі вони майже цілком підтримують владу, тому і така багатопартійність нікого вводити в оману не має.

Все практично залишилося без змін, а на косметичні зважати не варто. І підтвердженням сказаному є те, що за демократичними канонами представникам меншин віддаються якісь там парламентські комітети. Основні посади у ключових комітетах обіймають зазвичай вихідці з влади, адміністрації президента, які пройшли чи то за списком партії “Нур Отан”, чи то, якщо вести мову про сенат, за президентським списком.

Цілком зрозуміло, що опозиція підсумками виборів вкрай незадоволена. В суботу, 28 січня, в Алмати відбувся несанкціонований мітинг. Поліція не пропустила лідерів опозиції та їхніх прихильників на площу перед Палацом Республіки, тому учасники пройшли до скверу, що неподалік від готелю “Казахстан”.

У мітингу брали участь деякі лідери опозиції, які і закликали казахстанців об’єднатися проти влади, котра фальсифікувала, на їхню думку, результати парламентських перегонів. “Народ завжди буде сильнішим за владу”, — заявила одна з лідерів опозиції Гульжан Єргалієва.

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв на спільному засіданні двох палат нового складу уряду, що вже став до роботи, виступив зі щорічним посланням до народу. У своїй промові він оголосив про скасування режиму надзвичайного стану в Жанаозені, дав старт повномасштабній війні з корупцією та запропонував партнерам з Єдиного економічного простору (ЄЕП) посилити співпрацю у сфері боротьби зі злочинністю аж до створення відповідного наднаціонального органу.

Наразі ми спостерігаємо посилення боротьби з опозицією. Суддя Алматинського району Алмати санкціонував арешт на два місяці головного редактора газети “Взгляд” Ігоря Винявського та лідера опозиційної партії “Алга” Володимира Козлова. Судові засідання стосовно двох затриманих відбулися у приміщенні в’язниці Комітету національної безпеки, де вони утримуються. Ігор Винявський був затриманий за підозрою у закликах до насильницького скинення ладу, а Володимир Козлов — за обвинуваченням у розпалюванні соціальної ворожнечі.

За аналогічним звинуваченням затримали й політичного активіста Серік Сапаргалі. В офісі партії “Алга” був проведений обшук.

Прокуратура заявила про завершення слідства щодо безчинств у Жанаозені. Разом із призвідниками безладів звинувачення висунули і поліцейським. Їм інкримінується перевищення влади. Прикметно, що незгоду з діями прокуратури висловив полковник поліції Сайин Жумабаєв. Він командував зведеним загоном кустанайських поліціянтів, яких відправили у Мангістауську область для відновлення та забезпечення правопорядку в регіоні.

“Нас непокоїть той факт, що була порушена кримінальна справа стосовно наших колег. Однак для всебічного та об’єктивного вивчення всіх обставин того, що сталося, а такі насправді є, вочевидь, необхідне проведення слідчих дій”. Деякі поліцейські міста Жанаозен заявляють, що вони готові звільнитися, якщо колег засудять за перевищення влади. Як вони кажуть: “ми лише виконували свій обов’язок. Якщо наших товаришів засудять, і якщо такі події повторюватимуться, то у працівників правоохоронних органів не буде бажання захищати своє місто. У всіх є родини, і ніхто не захоче в разі чого потрапити за ґрати”.

Навряд чи влада до них дослухатиметься та проведе об’єктивне розслідування грудневих подій в Жанаозені. По-перше, це їй взагалі не потрібно. Понад те, вкрай небезпечно. По-друге, хто буде таке розслідування до того ж об’єктивне проводити? Таких охочих мало, зважаючи на нинішнє політичне становище. По-третє. Не суть важливе розслідування і тим більш його результати. Вони будуть такими, як того хоче президент Назарбаєв, і мають дати привід для перетрушування кадрів. А якщо кадровому лісі рубають дрова, то на тріски ніхто не зважатиме.

Першою кадровою реакцією на події в Жанаозені була відставка зятя президента Тимура Кулібаєва з посади голови правління АТ “Фонд національного благоустрою “Самрук-Казина”. Наприкінці грудня він був обраний головою президіуму Національної економічної палати Казахстану “Союз Атамекен”. Інакше кажучи, його усунуть від реального впливу на владу і переведуть на голосну, утім, малозначущу посаду.

А не так давно він котирувався як наступник свого тестя. Ця відставка доволі показова. Президент демонструє, що для нього родинні зв’язки не важливі, якщо мова йде про проблеми країни. Однак найголовніше — чиновницькому народу наочно демонструють, що недоторканних немає і не буде. І звинувачення поліцейських, опозиціонерів, призвідців безчинств, звалених в одну купу, із тієї самої системи. Всі, хто зазіхатиме на стабільність чи не виявить належного завзяття до захисту стабільності режиму, мають усвідомлювати, що жорстка рука єлбаси (каз. “лідер нації”) дістане всіх.

Приблизно за таких самих обставин відбувається і формування нового уряду та владної вертикалі. Хоча прем’єр-міністр Карім Масімов зберіг свою посаду, тим не менш, розформовані два міністерства — інформації та зв’язку, спорту і туризму — з перекладанням їхніх функцій на міністерства транспорту і комунікацій (зв’язок), культури (інформація) та індустрії та новітніх технологій (туризм). Крім того, змінився держсекретар, замість політичного важковаговика старого спільника нинішнього керманича Каната Саудабаєва цю посаду обійняв екс-міністр культури Мухтар Кул-Мухаммед. А також керівники п’яти міністерств та двох держагентств, що входили до складу уряду.

Відбулася зміна голови в одній із ключових силових структур Казахстану — фінансовій поліції, з котрою пов’язані практично всі гучні кримінальні справи останнього часу. Крім того, змінилися керівники п’яти великих областей: промислових — Карагандинської та Павлоградської, зернопосівних — Костанайської й Акмолінської, а також нафтогазової — Західно-Казахстанської, якщо до них додати зміну керівництва після подій в Жанаозені в Мангістауській області, то нові акими відтепер практично в третині регіонів країни.

Казахстанський політолог Айдос Сарім вважає, що Нурсултан Назарбаєв застосував свій традиційний прийом. “Висування першим віце-прем’єром Серіка Ахметова — це такий стандартний хід, коли він майбутнього прем’єра призначає першим заступником, підготовує його, обкатує. Я переконаний і про це неодноразово казав, що саме Серік буде наступним прем’єром після Каріма Масімова”.

Інакше кажучи, чинний уряд є транзитним, і кадрові рокірування триватимуть.

Проблемою і дедалі серйознішою стає конфлікт регіональних та центральних еліт. Уже неодноразово йшлося, що події в Жанаозені були не в останню чергу спричинені саме цим. До цього часу президент реагував саме посиленням централістських тенденцій. В регіони на посади акимів спрямовані люди з Астани. Певна річ, у регіонах це сприймають без ентузіазму.

Дивно, але Назарбаєв ігнорує небезпеку, що при цьому постає, виникнення тихого саботажу чиновницького апарату, з яким за умови надцентралізованої системи управління ладнати неможливо. До цього арсеналу входить легальне гальмування дій влади, організація навколо команди нового акима інформаційного вакууму, блокування рішень керівництва за допомогою апаратних ігор, бюрократичні тромби проходження наказів нового губернатора між інстанціями, чутки, кампанії у місцевих та центральних ЗМІ, зливання компромату та відверта дискредитація.

Арсенал неабиякий, ефективність його перевірена десятиріччями. До того ж є ще один важливий елемент. Невдоволення поліцейських у Жанаозені свідчить, що репресивний апарат також не надто надійний. Хтось піде з органів, інші діятимуть безініціативно, вимагатимуть наказів та працюватимуть за правилами. Якщо лояльність правоохоронців сумнівна, то це вже явна ознака кризи вертикалі.

Казахстанська влада створює видимість контролю над ситуацією. Здається, вона помиляється. Потужні підводні течії значно небезпечніші, ніж хвилі на поверхні.

Юрій РАЙХЕЛЬ