Найбільший обмін з часів холодної війни. Кого повернули Росія та Захід

Серед звільнених — репортер Wall Street Journal Еван Гершкович і американський морський піхотинець Пол Вілан, а також німецький найманець Ріко Крігер, який перебував у в'язниці в Білорусі, та російський опозиційний політик Ілля Яшин.

За повідомленнями, також мали звільнити російсько-американську радіожурналістку Алсу Курмашеву.

Як повідомляє турецька телерадіокомпанія TRT, всього в обміні брали участь 7 літаків: два борти прилетіли зі США, і по одному з Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії та Росії.

10 людей, зокрема двоє неповнолітніх, вирушать до Росії. 13 ув'язнених поїдуть до Німеччини, ще троє — до США.

TRT пише, що операція увійде в історію “як наймасштабніший обмін заручниками між США, Росією та Німеччиною в останні роки”.

За даними журналістів, турецька розвідка займалася медіацією процесу від початку переговорів про обмін. Загалом у процесі брали участь США, Німеччина, Польща, Норвегія, Словенія, Росія та Білорусь.

Німецькі ЗМІ також повідомляли, що на борту літака до Анкари перебував Вадим Красіков, якого німецькі офіційні особи ідентифікували як полковника російської розвідки ФСБ, що відбуває довічне ув’язнення за вбивство опонента Кремля в 2019 році в берлінському парку.

Обмін відбувся після кількох днів чуток про масштабний обмін між різними країнами. Чутки посилилися після того, як кількох дисидентів і журналістів, ув’язнених у Росії, перевели з їхніх тюремних камер у невідомі місця.

Один із них — опозиціонер Володимир Кара-Мурза, який має подвійне російсько-британське громадянство, тому очікують, що його також можуть звільнити в рамках обміну.

Раніше цього тижня білоруський лідер Олександр Лукашенко помилував громадянина Німеччини Ріко Крігера, засудженого до смертної кари за тероризм та інші звинувачення.

Останній резонансний обмін ув'язненими відбувся в грудні 2022 року, коли зірку американського баскетболу Брітні Грайнер обміняли на злітній смузі в аеропорту Абу-Дабі на відомого російського торговця зброєю Віктора Бута, який 12 років провів у американській в'язниці.

Ще один подібний обмін відбувся у Відні в 2010 році, коли 10 російських шпигунів, утримуваних у США, обміняли на чотирьох ймовірних подвійних агентів, ув'язнених у Росії.

Одним із них був Сергій Скрипаль, колишній офіцер військової розвідки, якого отруїли нервово-паралітичною речовиною “Новачок” у Солсбері у 2018 році.

Серед них мав бути Навальний

Це той самий обмін, у рамках якого, мав вийти на свободу Олексій Навальний. Таку заяву зробив російський опозиційний політик і соратник Навального Леонід Волков.

Наприкінці лютого, невдовзі після загибелі Навального оголосили, що відбувалися переговори про його обмін. Факт переговорів про обмін Навального визнав навіть Володимир Путін. У створеному Навальним Фонді по боротьбі з корупцією вважають, що політика вбили в колонії саме для того, щоб його не було можливості обміняти.

“Ми скоро зможемо обійняти Лілію Чанишеву та Ксенію Фадєєву, Іллю Яшина та Вадима Останіна, та багатьох інших. Це правильний і чесний привід для радості (до того ж, коли їх так мало). Але це буде радість зі сльозами на очах”, — написав Волков.

Джо Байден про обмін: це подвиг дипломатії

Адміністрація президента США Джо Байдена випустила заяву, у якій він назвав обмін дипломатичним подвигом.

У ній йдеться про те, що додому повертаються троє американських громадян та один власник американської грін-карти, яких несправедливо ув'язнили в Росії: Пол Вілан, Еван Гершкович, Алсу Курмашова та Володимир Кара-Мурза.

Крім цих з Росії повернули ще п'ятьох громадян Німеччини та сімох громадян Росії, які були там політв'язнями.

Автор фото AFP/GETTY IMAGES

Гершкович, Вілан, Курмашева їдуть з Росії

“Ці люди пережили в Росії неймовірні страждання та невизначеність. Сьогодні їхні страждання закінчились”, — зазначив Байден.

Він подякував країнам, які допомагали під час переговорів — Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія та Туреччина.

Байден нагадав, що його адміністрація звільнила з полону 70-х американців і пообіцяв допомагати у звільненні і далі: “Я не перестану працювати доти, доки кожен американець, незаконно затриманий чи утримуваний заручником, не возз'єднається зі своєю сім'єю”.

Чому цей обмін особливий

Френк Гарднер

кореспондент ВВС з питань безпеки

Автор фото GETTY IMAGES

Це буде один із найбільших та найбільш незвичних обмінів ув'язненими в сучасній історії.

Неординарним його робить не тільки велика кількість ув'язнених, що беруть участь в обміні, а й кількіть країн — США, Росія, Німеччина та ще три європейські держави.

Можливо, найдивовижнішим є те, що це відбувається в той момент, коли відносини між Заходом та Росією переживають найнапруженішу фазу з часів закінчення холодної війни у ​​1991 році.

Однак очевидно, що попри війну в Україні, спецслужби різних країн підтримують контакти.

Участь Туреччини також не випадкова. Ібрагім Калін, голова турецької розвідки MIT, за повідомленнями, зустрічався зі своїм російським колегою в Анкарі минулого тижня.

Туреччина є членом НАТО, але підтримує добрі відносини з Москвою, частково завдяки тісним робочим стосункам між президентом Туреччини Реджепом Ердоганом та президентом Росії Володимиром Путіним.

Кого звільнили

Еван Гершкович

У середині липня російський суд засудив американського журналіста Евана Гершковича до 16 років колонії суворого режиму у справі про шпигунство. Розгляд справи 32-річного журналіста Wall Street Journal відбувався у закритому режимі.

Автор фото EPA

Еван Гершкович

За версією звинувачення, Гершкович “за завданням ЦРУ у березні 2023 року збирав у Свердловській області секретну інформацію про діяльність оборонного підприємства АТ “НВК “Уралвагонзавод” з випуску та ремонту військової техніки” та робив це “з дотриманням ретельних заходів конспірації”.

Фотограф, який працював у парі з Гершковичем, говорив Російській службі ВВС, що репортер збирав матеріал для статті про те, як люди в російських регіонах сприймають війну, і для цього він відвідував Єкатеринбург і Нижній Тагіл і планував поїхати в інші міста. ЗМІ писали, що Гершкович зокрема цікавився вербуванням у ПВК “Вагнер”.

Гершкович не визнає вину та наполягає на тому, що його діяльність була виключно журналістською. Редакція WSJ назвала його справу фіктивною, а президент США Джо Байден — “цілком незаконною”.

Гершкович став першим американським журналістом у новітній російській історії, звинуваченим у шпигунстві.

Пол Вілан

У червні 2020 року Московський міський суд засудив до 16 років колонії суворого режиму громадянина США, Британії, Ірландії та Канади Пола Вілана. Його визнали винним за статтею 276 КК РФ (шпигунство).

Колишнього морського піхотинця затримали у Москві 28 грудня 2018 року. Сам Вілан говорив, що до цього він уже приїжджав до Росії кілька разів як турист, а в 2009 році брав із собою своїх батьків.

Автор фото GETTY IMAGES

Пол Вілан

Суд відбувався у закритому режимі. Приводом для звинувачення стала нібито знайдена у нього флешка із секретними документами. Сам Вілан після вироку розповідав ВВС: на допитах йому казали, що на флешці були імена та фотографії студентів прикордонного училища.

Пол Вілан своєї провини не визнав: за його словами, він приїхав до Москви на весілля до друга. Втім, вирок він оскаржувати не став, розраховуючи, за його словами, на швидкий обмін на засуджених у США росіян Віктора Бута та Костянтина Ярошенка. Проте Ярошенка обміняли навесні 2022 року на американського студента Тревора Ріда, а Бута восени того ж року — на баскетболістку Брітні Грайнер.

Алсу Курмашева

19 липня Верховний суд Татарстану засудив журналістку Алсу Курмашеву до 6,5 років позбавлення волі за фейки про російську армію.

Журналістку татаро-башкирської служби “Радіо Свобода” затримали у Москві восени 2023 року, коли Курмашева ненадовго повернулася до Росії, щоб відвідати родичів.

Автор фото REUTERS

Алсу Курмашева

Проти неї порушили три кримінальні справи: крім “воєнних фейків”, це стаття про повідомлення про наявність другого громадянства (ст. 330.2 КК) та рідкісна ч. 3 ст. 330.1 КК РФ (невиконання обов'язки щодо добровільної реєстрації як “іноагента” громадянином, який збирає відомості в галузі військової, військово-технічної діяльності Росії).

Приводом для порушення справи про “фейки”, як повідомляла РБК з посиланням на звинувачення, стала книга “Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну”, що вийшла у листопаді 2022 року. Одним із редакторів книги була Курмашева.

Курмашева має громадянство США. У січні офіційний представник Держдепартаменту Меттью Міллер заявляв, що влада США приділяє “величезну увагу” справі журналістки.

Ілля Яшин

Опозиційного російського активіста, протеже вбитого опозиціонера Бориса Нємцова, засудили за поширення “неправдивої інформації” про російських військових.

Звинувачення ґрунтувалося на YouTube-стрімі, в якому Яшин обговорював вбивства мирних жителів у Бучі під Києвом, використовуючи відеодокази з місця подій.

Автор фото REUTERS

Ілля Яшин

У суді перед вироком політик заявив, що ні про що не шкодує.

“Краще провести десять років у в’язниці, ніж мовчки померти від сорому за кров, яку проливає ваш уряд”, — сказав він.

Його засудили до восьми з половиною років, і він продовжував засуджувати війну з-за ґрат.

Раніше повідомляли, що Яшин не хотів обмінюватися, але сьогодні президент Туреччини підтвердив, що його ім'я є в списку звільнених.

Як російський політик, він навряд чи хотів покинути Росію. Наразі умови його обміну, як і всіх полонених, залишаються незрозумілими.

Кого віддали Росії

У Росію в рамках обміну відпустили десятьох людей, включаючи кількох осіб, підозрюваних у зв'язках з російською розвідкою.

Так серед них є Вадим Красіков, його називають полковником розвідувальної служби ФСБ.

Красікова засудили до довічного ув'язнення за вбивство опонента Кремля, колишнього чеченського польового командира. Він здійснив це вбивство посеред дня у центрі Берліна.

Прес-секретар уряду Німеччини Штеффен Хебештрейт сказав виданню Bild, що Німеччині “нелегко далося рішення” видати Росії Вадима Красікова.

Про своє бажання повернути Красікова говорив Володимир Путін.

“Інтерес держави до виконання вироку засудженого злочинця був зіставлений зі свободою, фізичним благополуччям і — в деяких випадках — життям невинних людей, ув'язнених у Росії, тих, хто неправомірно зазнав політичного переслідування”, — сказав Хебештрейт.