На початку березня гірничо-металургійна група Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського встановила контроль над “Покровською вугільною групою”.
Як відомо, ще в липні 2018 року Метінвест придбав 24,77% “Покровської вугільної групи” за $190 млн, а також опціон на покупку решти 75,22% у інших інвесторів за умови отримання всіх необхідних дозволів.
“Покровська вугільна група” об'єднує два стратегічних для Метінвесту активи.
Перший — найбільший виробник коксівного вугілля (марка К) в Україні — шахтоуправління “Покровське”. З вугілля цієї марки виробляється кокс — паливо для доменних печей на металургійних комбінатах, якими оперує Метінвест.
Мінеральні ресурси і запаси шахтоуправління “Покровське” за методикою JORC становлять 248 млн тонн і 151 млн тонн відповідно. Цього вистачить для забезпечення виробництва мінімум на 30 років.
Другим активом є Свято-Варваринська збагачувальна фабрика (ЦЗФ) — найбільше збагачувальне підприємство в Україні. Фабрика знаходиться на території ШУ “Покровське”.
Проектна потужність збагачення становить близько 8 млн тонн рядового коксівного вугілля на рік. До того ж, це найновіша ЦЗФ в Україні — введена в експлуатацію в 2009 році.
ШУ “Покровське” і Свято-Варваринська ЦЗФ розташовані на кордоні Дніпропетровської та Донецької областей в безпосередній близькості до коксохімів Метінвесту.
Підприємства раніше входили до групи Донецьксталь російського бізнесмена Віктора Нусенкіса.
Окрім шахтоуправління та ЦЗФ в Донецьксталь входив однойменний металургійний завод, який спеціалізувався на виробництві чавуну.
Завод перебуває на окупованій території. Він був експропрійований підконтрольними Кремлю незаконними військовими формуваннями. Наразі робота заводу припинена.
На момент інтеграції з Метінвестом зовнішня заборгованість “Покровської вугільної групи” становила $535 млн.
Однак у 2019-2020 роках, значна частина боргу, а саме кредитна лінія на суму $480 млн, була реструктуризована до 2030 року.
Що таке Метінвест?
Метінвест — вертикально інтегрована гірничо-металургійна група. Це найбільший металургійний холдинг України. Її річний дохід за 2020 рік становив $10,45 млрд, EBITDA — $2,2 млрд, а чистий прибуток — $526 млн.
Група сконцентрувала активи всього ланцюжка виробничого металургійного циклу: від видобутку залізної руди і вугілля та виробництва коксу — до випуску напівфабрикатів і металопрокату.
Залізну руду для потреб групи виробляють Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК), Північний ГЗК та Центральний ГЗК.
Коксівне вугілля виробляє американська United Coal Company і шахтоуправління “Покровське”.
Виробництво коксу: Авдіївський коксохімічний завод, Запоріжкокс та Южкокс.
Виробництвом сталі і прокату займаються Азовсталь, ММК ім. Ілліча та Запоріжсталь в Україні. Юністіл, Ferriera Valsider, Metinvest Trametal в Італії, Spartan UK у Великобританії та Promet Steel у Болгарії.
Як Метінвест поповнив сировинну базу
Придбання Метінвестом ШУ “Покровське” позитивно оцінило міжнародне рейтингове агентство Moody's. За підрахунками агентства, це дозволить на 90-100% забезпечити групу власним коксівним вугіллям.
До окупації частини Донбасу російськими військами, половина коксівного вугілля для підприємств групи постачалося з другого крупного виробника коксівного вугілля — “Краснодонвугілля”, яке також входило в Метінвест.
Після втрати контролю над підприємством, Метінвест переорієнтувався на імпортні поставки. В тому числі — на поставки вугілля з американських шахт своєї компанії United Coal, яка раніше працювала на ринок США.
Збільшення логістичного плеча поставок коксівного вугілля, відповідно, збільшило собівартість виробництва кінцевої продукції групи.
Окрім того, через втрату контролю над “Краснодонвугіллям” і фінансові проблеми Донецьксталі в результаті окупації і значних боргових зобов'язань, українські металургійні компанії були змушені закуповувати коксівне вугілля в Новій Зеландії, Австралії і в Російській Федерації.
При цьому, з Росії йшло найбільше обсягів коксівного вугілля — 45% від потреби, або 6 млн тонн щороку.
Окупувавши промислові території Донбасу, РФ поставила Україну в залежність від своєї сировини, яку вона намагалася використати з метою впливу на українську економіку.
При тому, українська металургія є прямим конкурентом російським металургам на ринках Європи та Азії.
Чи інвестує Метінвест в новий актив в умовах жорсткого зобов'язання від АМКУ
Дозвіл на придбання ШУ “Покровське”, Свято-Варваринської ЦЗФ та інших активів Донецьксталі від Антимонопольного комітету (АМКУ) Метінвест отримав в жовтні 2020 року.
В результаті аналізу угоди АМКУ встановив, що сукупна частка учасників концентрації (з урахуванням внутрішньогрупового споживання та імпорту) на ринку коксівного вугілля в 2016-2019 років становила 11,9-23,2%. Водночас, частка імпорту коксівного вугілля становила 66-75%.
Таким чином, АМКУ дійшов висновку, що ринок коксівного вугілля в Україні є імпортоорієнтованим. Відповідно, придбання Метінвестом коксівних активів Донецьксталі не вплине на конкуренцію.
Водночас, зважаючи на масштаби придбаного підприємства, АМКУ вирішив накласти певні зобов'язання на Метінвест. А саме: продавати на вільний ринок 10% продукції за ринковими цінами.
У Метінвесті зазначили, що таке зобов'язання АМКУ змушує групу продавати коксівне вугілля в збиток. А доцільність інвестицій в актив ставиться під сумнів.
Однак, Метінвест взяв на себе ці зобов'язання. Окрім того, група заявила про збільшення інвестицій в розвиток ШУ “Покровське”.
Метінвест вже інвестував в новий актив 700 млн грн. Це дало можливість облаштувати 7 нових лав. А також було закуплено спеціально сконструйований під параметри покровських горизонтів новий прохідницький комбайн П-315, кілька нових очисних комбайнів польського і чеського виробництва.
Крім того, були придбані два німецьких дегазаційних верстата і 10 бурових.
Інвестиції дали результати: за 2019 рік виробництво вугілля зросло відразу на 1,1 млн тонн. У 2020 році ШУ “Покровське” наростило видобуток вугілля на 22,6% — до 6,1 млн тонн.
У цьому році підприємство продовжує демонструвати активні темпи нарощування видобутку. В січні-лютому 2021 року, порівняно з аналогічним періодом 2020 року, шахти збільшили видобуток на 22,8% до 1,1 млн тонн.
Через фінансові проблеми групи Донецьксталь, “Покровське” протягом п'яти років, починаючи з 2014 року, знижував обсяги видобутку вугілля.
Найбільше зниження видобутку відбулося в 2018 році. Тоді шахти видобули 3,9 млн тонн вугілля. Це вдвічі менше, ніж в 2013 році.
Нарощувати обсяги виробництва коксівного вугілля “Покровське” почало з 2019 року. Після того, як в середині 2018 року Метінвест опосередковано увійшов в капітал підприємства. В 2019 році виробництво вугілля зросло відразу на 1,1 млн тонн.
Щоб збільшити обсяги видобутку до 8,3 млн тонн і повністю забезпечити свої потреби в коксівному вугіллі для виробництва чавуну, Метінвесту необхідно інвестувати ще 4 млрд грн в будівництво вугільного блоку №11 із запасами вугілля в 33,8 млн тонн.
Метінвест заявив що готовий вкласти такий обсяг грошей. Наразі будівництво вугільного блоку №11 — на фінальній стадії будівництва.
Його запуск дасть можливість вивести з експлуатації частину відпрацьованих потужностей на блоці №10, які втратили рентабельність.
Чому ця угода важлива для економіки України
Після придбання коксівних шахт, група Метінвест повністю забезпечить себе паливом на кілька десятків років.
Заміщення імпортного палива вугіллям з ш/у “Покровське” дозволить зменшити собівартість виплавки чавуну для найбільшої гірничо-металургійної групи.
“Налагодження видобутку коксівного вугілля всередині країни — стратегічне завдання для нас, адже сьогодні робота нашої металургійної галузі, яка дає кожну 8-му гривню у ВВП і кожне 11-те робоче місце, критично залежить від дій Росії, нашого основного конкурента на зовнішніх ринках. Тож налагодити вітчизняний видобуток коксівного вугілля — означає забезпечити свою незалежність та економічну безпеку”, — написав Муса Магомедов, народний депутат, екс-директор Авдіївського коксохіму.
Водночас працівники “Покровської вугільної групи” отримали гарантію збереження робочих місць.
На ШУ “Покровське” працює 7 тис. чоловік. А в усьому виробничому ланцюжку групи задіяно 12 тис. чоловік. Відповідно, втрата роботи такої кількісті людей у містечку з населенням в 60 тис, призвела б до соціального колапсу.
Что скажете, Аноним?
[13:16 17 ноября]
[17:01 16 ноября]
[14:55 16 ноября]
13:00 17 ноября
12:45 17 ноября
12:20 17 ноября
12:00 17 ноября
11:50 17 ноября
11:00 17 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.