Нацбанк прибирає за собою

Минулого тижня НБУ надіслав банкам постанову стосовно валютного ринку. У ній регулятор вимагає продати долари на ринку. Так він намагається послабити попит на валюту, який сам же і спровокував.

Йдеться про постанови №204 і №205, які набирають чинності 29 червня 2011 року. Ними передбачається скорочення ліміту загальної довгої відкритої валютної позиції банку з 20% до 5%.

Термін виконання цього нормативу скорочений з місяця до десяти днів. Фактично, мова йде про вимогу продати таку суму валюти, щоб погасити зайвий попит доларів на міжбанківському ринку.

“Банкам до 9 липня доведеться продати щонайменше 1,1 мільярда доларів. Раніше валютних активів можна було тримати більше, ніж валютних пасивів, якщо ця різниця не перевищувала 20% регулятивного капіталу. Тепер цей ліміт зменшено до 5%. Гривня може зміцнитися”, — розповів скарбник одного з банків.

За словами іншого скарбника, банки, які купували валюту для спекуляцій, будуть вимушені її продати.

На думку його колеги, обраний регулятором метод може зачепити багато банків, які сформували резерви під надані кредити у валюті. Зараз вони її не продають, отримавши дозволи НБУ, тим самим збільшуючи свої довгі валютні позиції.

Якщо цей продаж відбудеться примусово, уся продана валюта перетвориться на коротку валютну позицію. Банкіри гадають, чи призведе дотримання нормативів довгої валютної позиції до порушення нормативів короткої валютної позиції.

Поява двох постанов викликана тим, що з другої половини червня різко підвищився попит на безготівкову валюту. За словами банкірів, відбулося викривлення: обсяги імпорту зросли, а експортні надходження скоротилися.

“Серед імпорту я б назвав нафтопродукти та побутову техніку. Чому впали експортні надходження, не розумію”, — розповів один з банкірів. Він також не виключив спекулятивної складової. Мовляв, банки купують долари, щоб згодом їх перепродати дорожче. За словами банкіра, так роблять не лише банки.

“Мені розповіли про одну контору, яка торгує добривами. Вони купують долари у великих обсягах. Впевнені, що до кінця літа гривня девальвує”, — підкреслив він.

За словами ще одного скарбника, активно скуповує долари в обмінниках і населення, що може стати додатковим чинником тиску на гривню. Однак цю тезу спростував інший банкір. За його словами, люди майже не цікавиться валютою.

Сам регулятор вважає, що коливання курсу долара спричинені лібералізацією валютного курсу, яку він недавно провів.

“Підвищення попиту на валюту з боку суб'єктів міжбанківського валютного ринку було спричинене пом'якшенням умов торгівлі іноземною валютою”, — зазначила прес-служба НБУ у відповідь на запит “ЕП”.

Досі Нацбанк був вимушений гасити викривлення у попиті за рахунок власних резервів. Однак після набрання чинності постановами №204 та №205 банки повинні балансувати ринок безготівкової валюти власними коштами.

Також регулятор намагається прибрати з ринку гривню, щоб банки не мали за що купувати долари. Зокрема, він підвищив обов'язкові резерви і дохідність власних депозитних сертифікатів.

Частково обмеження доступу до гривні робиться через подорожчання ресурсів найбільшого кредитора інших банків — Ощадбанку. З кінця травня той розміщує овернайт по 10% і тижневий ресурс — по 15%. Для порівняння: ставка бланкового рефінансування овернайт НБУ становить 9,25%.

“Ставки виросли не з причини зникнення Ощадбанку, а через політику НБУ. Регулятор стримував зростання курсу долара до гривні єдиним способом — блокуванням вільної ліквідності. До того ж, в кінці травня багато великих банків розмістили вільну гривню в ОВДП”, — розповів один з банкірів.

Інший фінансист висловив думку, що НБУ повинен був використати для цього власні резерви, бо дисбаланс на валютному ринку спровокував саме він.

“Якщо порівняти графіки коливань євро, фунта і австралійського долара з перевищенням попиту на долари в Україні, то дати збігаються. Тобто, НБУ скуповував ці валюти у резерви і давав банкам гривню. З нею банки йшли на міжбанк і купувати долари. За часів Стельмаха НБУ ще й продавав банкам долари у той же день. Тобто конвеєр працював безперервно”, — розповів він.

Виняток — п'яте і шосте числа кожного місяця. “Нафтогаз” повинен до сьомого числа кожного місяця заплатити за куплений ним газ. Коливання обсягів на міжбанку можуть бути пов'язані саме з його активністю, але всі інші дні підкреслюють, що НБУ розхитував ринок власноруч.

“Якби не математичні викладки, я б не погодився, але ж статистика — річ уперта. Справді, це схоже на правду. Збіги, звичайно трапляються, але не в цій сфері”, — підтвердив інший банкір, перевіривши інформацію.

НБУ співпрацює з обмеженою кількістю банків, через які купує багато валюти в резерви. За словами представників регулятора, серед них — Укрексімбанк та Ощадбанк. Проте, за словами скарбників, “за схемою” працюють ще кілька банків, які легко назвати, якщо подивитися на документи НБУ, якими оформлені операції.

“Я гарантую, що це одні і ті ж банки. Щоб знищити цю схему, треба зробити єдину річ: купувати валюту сьогодні за “сьогоднішнім” курсом. Але, мабуть, хтось в НБУ у цьому не зацікавлений”, — робить висновок один з банкірів.

Крім того, курс розгойдує Ощадбанк — права рука регулятора.

“Ощадбанк виконує роль НБУ у закритті попиту чи пропозиції на ринку форекс, маючи вільний мільярд гривень. Краще бути маркетмейкером і розгойдувати ринок, ніж розміщувати гривню за 0,5%”, — підкреслив один із співрозмовників “ЕП”.

Редакція надіслала запит до Нацбанку з проханням прокоментувати власні дії на валютному ринку. У відповідь видання отримало звичайну інструкцію з роботи валютного ринку. “ЕП” також запитала, чи продає регулятор долари у той же день, коли купує у резерви євро, фунти та австралійські долари.

“В Національного банку відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо одночасного проведення валютних інтервенцій з купівлі та продажу іноземної валюти, а також щодо суб'єктів міжбанківського валютного ринку, з якими він може здійснювати ці операції”, — відповів регулятор.

“ЕП” вважає, що регулятор відповів на питання ствердно — хоча б тому, що не заперечив такі факти. Схоже, валютний ринок розхитали НБУ і кілька банків. Тепер регулятор намагається стабілізувати його шляхом адміністративного втручання.

Сергій ЛЯМЕЦЬ