Наскільки можуть вирости податки для бізнесу

Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №5600 про внесення змін до Податкового кодексу.

Це так званий ресурсний законопроект, який передбачає індексацію та збільшення низки податків та акцизів. А також розширення повноваження податкових органів.

Командна президента Володимира Зеленського позиціонує законопроект як “антиолігархічний”. Однак цими змінами до ПК податкові зобов'язання збільшуються не тільки для компаній олігархів, а також для: великого бізнесу, аграріїв, середнього, малого бізнесу і навіть фізичних осіб.

У разі прийняття ЗП №5600 в діючій реакції, прогнозовані додаткові надходження до державного бюджету щорічно становитимуть 50 млрд грн. Це значна сума в умовах відсутності рішення Міжнародного валютного фонду про виділення Україні фінансової допомоги.

БізнесЦезор зібрав найважливіші зміни до Податкового кодексу, які вносяться законопроєктом №5600.

1. Зміна бази оподаткування на залізну руду та збільшення ставок ренти

Змінами до Податкового кодексу встановлюється нова база оподаткування рентою на видобуток залізної руди. Базою оподаткування встановлюється ринкова ціна на руду з вмістом заліза — 62%, згідно індексу FE CFR China інформагентства Platts.

Окрім того, вводяться диференційовані ставки ренти, які залежать від розміру міжнародних цін: ставка ренти 3,5% — якщо ціна залізної руди становить $100 і менше; 5% — якщо ціна тони більше $100, але не перевищує $200; 10% — якщо ціна руди вища $200.

При максимальній ціні руди, ГЗК будуть сплачувати до бюджету до $20 з тони руди.

Пропонується також ввести при розрахунку ренти на руду коригуючий коефіцієнт 0,9 в залежності від умов видобутку руди. Тобто, якщо умови видобутку руди — ускладнені, то застосовується цей коефіцієнт і платежі ГЗК знижуються на $2 на тоні руди.

В 2020 році гірничо-збагачувальні комбінати (ГЗК) сплатили до бюджету 3,9 млрд грн ренти на видобуток залізної руди. Це на 600 млн грн більше, ніж в 2019 році.

Зростання пов'язано не з двократним збільшенням цін на руду, а зі збільшенням ставки ренти на видобуток залізної руди з 8% до 11% та 12% — якщо ціна руди перевищить $70/тонна. Відповідний законопроект 1210 був прийнятий в січні 2020 року і запрацював з травня того ж року.

Ключову роль в нарахуванні ренти на видобуток руди грають не ставки податку, а база нарахування. Наразі рента на руду не прив'язана до міжнародних цін і нараховується на вартість залізної руди, видобутої до збагачення і огрудкування (собівартість видобутку руди).

Зараз ГЗК сплачують приблизно $3 ренти з тони сировини, яка в Китаї коштує більше $200/тонну.

Водночас, 11 найбільших виробників залізної руди України отримали 42,7 млрд грн чистого прибутку. Своїм акціонерам вони виплатили 40,8 млрд грн дивідендів з чистого прибутку попередніх років.

Більше 60% видобутку руди в Україні контролює Рінат Ахметов (включаючи ГЗК Метнівеста, Південний ГЗК, частки в КЗРК та ЗЗРК). Ще майже третину руди видобувають Полтавський та Єристівський ГЗК групи Ferrexpo

2. Акциз на продаж електроенергії з ВДЕ

Законопроєкт №5600 скасовує нульову ставку акцизу на продаж електроенергії виробленої відновлювальними джерелами енергії (ВДЕ).

Нульовий акциз на “зелену електроенергію” було встановлено з липня 2019 року (ст. 213.2 Податкового кодексу).

Електроенергія в Україні — підакцизний товар. Ставка податку — 3,2%, а базою оподаткування є вартість реалізованої електричної енергії без ПДВ. Відповідно, у разі скасування нульового акцизу виробники електроенергії з ВДЕ будуть зобов'язані платити 3,2% акцизу.

Скільки від цього додатково отримає бюджет? За підрахунками Нацкомісії з регулювання енергетики і компослуг (НКРЕКП), середньозважений зелений тариф в 2021 році зменшиться на 4,4% (з 399,89 до 382,12 грн/МВт-г).

Проте, загальна вартість “зеленої” електроенергії, через ввід в експлуатацію нових потужностей, зросте на 23,3% — з 40,6 до 50 млрд грн. Додаткові надходження в бюджет від акцизу можна оцінити в 1,56 млрд грн.

Найбільшим виробником зеленої електроенергії в Україні є холдинг ДТЕК Ріната Ахметова, у нього — більше 23% цього ринку за обсягами виробництва.

В 2020 році підрозділ ДТЕК ВДЕ, який оперує найбільшими в Україні СЕС та ВЕС, отримав 7,2 млрд грн доходу (без урахування боргів ДП “Гарантований покупець” перед компанією). Відповідно, на частку ДТЕК ВДЕ прийдеться мінімум 225 млн грн сплати акцизу.

3. Збільшення екологічних податків

ЗП №5600 збільшує екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти в 1,6 рази. Додаткові надходження до бюджету оцінюються в 100 млн грн.

Далі, до 2029 року передбачене поступове підвищення податку за скиди забруднюючих речовин у воду у 8 разів.

Ставки екологічного податку за викиди СО2 в атмосферу зростуть з 10 грн, які встановлені зараз, — до 30 грн/тона. Додаткові надходження до державної казни можуть становити 2,1 млрд грн.

За відходи підприємства гірничої промисловості сплачуватимуть втричі вищий екологічний податок — його пропонується збільшити з 0,49 грн до 1,5 грн/тонна. Відповідно надходження до бюджету зростуть ще на 300 млн грн.

Найбільшим платником екологічного податку в 2020 році був оператор атомних станцій Енергоатом — він сплатив 1 млрд грн податку. Вдвічі менше сплатило ДТЕК Західенерго. Бурштинська ТЕС компанії посідає перше місце в Європі за обсягами викидів діоксиду сірки (SO₂).

В п'ятірку найбільших платників також входять: Центренерго (400 млн грн), ДТЕК Дніпроенерго (365 млн грн), та АрселорМіттал Кривий Ріг (317 млн грн).

4. Скасовується пільга сплати податку на землю

На даний момент в Податковому кодексі вписана знижка на податок на землю в розмірі 25% від ставки, яку встановлюють місцеві ради. Промислові підприємства можуть бути позбавлені пільг на сплату податку на землю. Вони будуть платити повний розмір податку на землю — до 3% від нормативної грошової оцінки.

Найбільшим платником податку на землю в 2020 році була Укрзалізниця, яка сплатила до бюджету 1,5 млрд грн. “АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) — є другим найбільшим платником цього податку, 620 млн грн в минулому році. На третьому місці Дніпровський меткомбінат — 238 млн грн. Підприємство перебуває в процесі поглинання структурами Ріната Ахметова.

5. Обмежується перенесення збитків попередніх періодів

Урядовий ресурсний законопроєкт обмежує можливість для великих платників податків (дохід понад EUR 50 млн) зменшувати податкову базу за допомогою збитків минулих років.

Зараз податкове законодавство не передбачає обмежень щодо періоду або суми обліку збитків минулих періодів при визначенні об'єкта обкладення податком на прибуток.

ЗП 5600 дозволяє враховувати лише половину суми збитку для зменшення податкової бази оподаткування податком на прибуток. Решта 50% збитків можна переносити на наступні періоди і враховувати з тим же обмеженням.

6. ПДФО в 18% на продаж третьої квартири та скасування ПДВ на перепродаж нерухомості

Продаж фізичної особою третьої та наступної протягом одного року одиниці нерухомості буде обкладатися податком на доходи у розмірі 18%.

Наразі продаж першого об'єкта нерухомості протягом року не обкладається ПДФО. Перепродаж другої та наступної одиниці обкладається податком в розмірі 5%.

ЗП 5600 зберігає чинні ставки ПДФО для продажу протягом року першого об'єкта нерухомості в розмірі 0% і другого в розмірі — 5%. А на третю і більше одиниці вводиться податок в 18%.

Водночас суб'єкти господарювання, які займаються перепродажем квартир на вторинному ринку, втрачають пільгу зі сплати ПДВ.

Перший продаж нового житла продовжить обкладатися ПДВ. Також зберігається пільга для першого продажу доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

7. Оподатковується фіндопомога пов'язаним особам

Фінансова допомога, надана пов'язаним особам, буде оподатковуватися. Зокрема ЗП №5600 передбачається збільшення фінансового результату на суму такої допомоги або безоплатно наданих товарів, робіт і послуг для пов'язаних осіб.

Наприклад, прибуткова материнська компанія вирішила надати допомогу збитковій пов'язаній юридичній особі. В такому випадку, прибутковий бізнес буде зобов'язаний сплатити податок з суми наданого фінансування.

8. Штрафи за порушення строків надання податкових накладних

За несвоєчасну подачу податкових накладних уряд пропонує накладати штраф в розмірі 40% від суми ПДВ при порушенні терміну реєстрації на 61-180 днів.

Нинішня межа прострочки для застосування такого штрафу становить 365 днів.

При порушенні терміну реєстрації податкових накладних на 181 і більше днів — штраф в розмірі 50% суми ПДВ. Зараз ця межа — 366 днів.

Якщо платник податків порушить строки сплати до бюджету акцизного податку з алкогольних, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет, платник податків штрафується на 20% від суми акцизу.

9. Розширюються повноваження податкових органів

Ресурсний законопроєкт наділяє податкові органи правом:

— отримувати від платника податку інформацію не тільки за фактом правопорушення, а й з інших питань, пов'язаних з оподаткуванням;

— на час адміністративного та судового оскарження, брати майно в податкову заставу на неузгоджені грошові зобов'язання;

— забороняти виїзд за кордон керівникам підприємств, які мають податковий борг перед бюджетом. Виїзд обмежується до повного погашення податкового боргу. Рішення про заборону на тимчасовий виїзд керівника платника податків за кордон приймає суд, у разі несплати боржником протягом 30 днів з дня надсилання йому податкової вимоги зі сплати податкового боргу, що перевищує 1 млн грн.

10. Автомобілі середнього класу підпадуть під “податок на розкіш”

Сьогодні транспортним податком (податком на розкіш) оподатковуються автомобілі не старші п'яти років вартістю 2,43 млн грн (375 мінімальних зарплат). Це люксові бренди, наприклад: Mercedes-Benz, Land Rover, Jaguar, BMW, Audi, Ferrari.

ЗП №5600 змінює розмір вартості легкових автомобілів, які підпадають під оподаткування. Проект закону пропонує оподатковувати автомобілі не старші п'яти років, середня ринкова вартість яких становить 1,3 млн грн (200 мінімальних зарплат). Ставка податку у розрахунку на календарний рік — 25 тис. грн за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування.

11. Змінюється розрахунок акцизу на пиво

Урядовий законопроект змінює розрахунок акцизу на пиво. Наразі пиво обкладається акцизним податком по 2,78 грн за 1 л напою будь-якої міцності.

ЗП №5600 змінює цей принцип. Розмір акцизу буде залежати від вмісту спирту в напої. Документ пропонує обкладати акцизним податком спирт, який міститься в пиві з солоду, за ставкою 59,82 грн за 1 л 100-відсоткового спирту. Для напою з вмістом 4% спирту податок становитиме 2,39 грн/л, а 8% спирту — 4,79 грн/л.

12. Повернення експортного ПДВ лише після зарахування виручки на рахунок в банку

Проект закону уряду пропонує встановити правило при якому повернення ПДВ при експорті продуктів харчування, зерна та іншої агропродукції (товарні групи 1-24 згідно з УКТ ЗЕД) здійснюється лише після зарахування експортером експортної виручки на рахунку в українському банку.

Базою оподаткування пропонується визначити договірну вартість таких товарів, а для самостійно виготовлених товарів — не нижче звичайних цін.

Майже вся українська харчопромисловість працює з відстрочкою платежу. Якщо закон приймуть, підприємство отримає право на відшкодування ПДВ не за фактом вивезення товару за кордон, а тільки після оплати.

13. Розведення птиці забороняється на єдиному податку четвертої групи

Четверта група єдиного податку спеціально виділена під сільськогосподарських товаровиробників. Розмір ставок податку в четвертій групі вираховується з 1 га с/г угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії земель та їх розташування.

ЗП №5600 забирається право працювати на єдиному податку четвертої групи у підприємств, які займаються розведенням свійської птиці, перепелів та страусів, а також виробництвом м'яса свійської птиці.

Окрім того, пропонується вдвічі збільшити ставки оподаткування для 4-ї групи пдатиків єдиного податку.

Для цієї групи спрощеної системи об'єктом оподаткування є земля, а базою оподаткування — нормативна грошова оцінка землі з урахуванням коефіцієнта індексації.

Планується для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара збільшити для:

• ріллі, сіножатей і пасовищ збільшити з 0,95 до 1,9;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, — з 0,57 до 1,14;
• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) — з 0,57 до 1,14.

14. Вводиться мінімальне податкове зобов'язання для власників землі

Законопроєкт 5600 вводить поняття мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) та методику його розрахунку. МПЗ вводиться для оподаткування земель, які обробляються, але з яких не сплачуються податки.

Розмір мінімального податкового зобов'язання залежить від нормативної грошової оцінки землі та часу, протягом якого ділянка знаходиться у власності суб'єкта господарювання.
Якщо сума податкових відрахувань від проданого врожаю буде меншою за це мінімальне зобов'язання, то платник податків повинен буде доплатити до розміру встановленого для нього мінімального податкового зобов'язання.

Міністерство фінансів прогнозує, що запровадження МПЗ забезпечить щорічні надходження в бюджети на 10,3 млрд грн.

15. Зменшується земельна ділянка, продаж продукції з якої не обкладаються ПДФО

Вчетверо зменшується розмір земельної ділянки для ведення особистого сільського господарства, продаж продукції з яких не обкладаються податком на доходи фізосіб.

Зараз ПДФО в розмірі 18% не оподатковується продукція, вирощена на 2 га для ведення особистого сільського господарства. Кабмін в ЗП №5600 запропонував зменшити цей ліміт до 0,5 га.

Водночас до розрахунку ПДФО не входять доходи, отримані громадянином від продажу продукції, вирощеної на власних земельних ділянках для ведення садівництва, обслуговування житлового будинку, присадибних ділянок та індивідуального дачного будівництва.

16. Неоформлена земля буде оподатковуватися

Земельні ділянки, які знаходяться в користуванні без оформлення правовстановлюючих документів, в тому числі самовільно зайняті, стають об'єктами оподаткування. Юридичні та фізичні особи, які експлуатують такі землі, будуть зобов'язані здійснювати плату за землю.

Ставки плати за неоформлену та самовільно зайняту землю та пільги щодо земельного податку встановлюють органи місцевого самоврядування.

За самовільно зайняту земельну ділянку податки нараховуються у розмірі річної суми платежу. Нарахування податку припиняється з року, наступного після звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Юрій ВІННІЧУК