Накормить страну в условиях войны. Как украинские аграрии готовятся к новому сезону

Трактористи на Сумщині конфіскують російські танки, агресори прицільно знищують сільськогосподарську техніку на лінії зіткнення, а в окупованому Бердянську фермерів намагаються підкупити “низькими внутрішніми російськими цінами на добрива”.

Експортні порти перекриті, ланцюги постачань зірвані, а деякі підприємства через нестачу валюти повертаються до бартеру. Саме такі реалії українського аграрного сектору перед сівбою.

“80% наших земель перебувають у зоні активних бойових дій. Це райони поряд з Маріуполем, Бородянкою, Бишевом, Макаровим. Про сівбу зараз не йдеться. Ми зможемо посіяти лише 10% наших площ”, — розповідає директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков.

В Україні зараз складна ситуація з пальним, засобами захисту рослин, насінням, кредитуванням. За словами генерального директора асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” Романа Сластьона, урожай зерна у 2022 році може скоротитися на 40-50%.

Утім, ситуація контрольована. Уряд концентрується на питанні продовольчої безпеки як на одному з пріоритетних в умовах війни.

Чи загрожує світу голод через напад РФ на Україну, та чи готові українські фермери забезпечити продовольчу безпеку?

Світу загрожує голод

У 2021 році ООН попереджала, що у 2022 році 45 млн людей у 43 країнах потерпатимуть від голоду. Кількість людей в зоні ризику за останні два роки збільшилася на 60%.

Ціни на продовольство перебувають на історичному максимумі. Проблеми почалися ще у 2021 році. Кліматичні катастрофи в Бразилії, США, Канаді, Росії знищили частину врожаю та обмежили пропозицію на світовому ринку. 

Крім того, на зерно був великий попит з боку Китаю, який тримає на своїх складах 51% світових запасів пшениці.

Зараз ситуація погіршується через російське вторгнення в Україну. Експорт українського продовольства з морських портів на півдні країни не здійснюється, він можливий лише залізничним транспортом.

За словами генерального директора УКАБ Романа Сластьона, виробникам можна вантажити 250 вагонів на добу. Тобто на продаж можуть іти лише 20 тис тонн зерна на день, а цього недостатньо.

Зриви постачань з України можуть вдарити по суміжних галузях у Європі.

Business insider писав, що половина імпорту зерна в Іспанії припадала на постачання з українських портів. Запасів корму для тварин у країні залишилося на п’ять тижнів, а знайти іншого постачальника іспанські фермери не можуть.

Внаслідок цього десятки мільйонів людей недоїдатимуть. Проблеми спіткають, перш за все, бідні країни: Єгипет, Ємен, Ліван, Бангладеш, Мадагаскар, Ефіопію, Лівію.

Через дефіцит ціни можуть зрости ще більше на тлі панічних закупівель окремих країн, які поповнюватимуть запаси.

Стане ще гірше, якщо хвилю протекціонізму підтримають інші виробники продовольства, щоб приборкати інфляцію. Механізми для обмеження експорту вже посилюють Туреччина, Єгипет, Угорщина, Болгарія, Аргентина та Індонезія.

На розширення пропозиції з боку ключових виробників на продовольчому ринку особливо не розраховують. Навпаки — очікується, що через дефіцит добрив та кліматичні зміни у світі падатиме врожайність.

У ЄС планують зменшити внесення добрив на 10-15%, що може знизити врожай. Відновити постачання добрив у 2022 році не вийде, бо РФ штучно тримає високі ціни на газ, а частка блакитного палива в собівартості добрив сягає 70-80%.

Нестача пального

Україна на три чверті залежна від імпорту нафтопродуктів. З 24 лютого постачання пального з ворожих Білорусі та Росії припинилися.

За даними консалтингової групи “А-95”, на ці дві країни припадало 43% постачань бензину, 67% дизелю та 51% зрідженої нафти.

Дефіцит на українському ринку призвів до значного зростання вартості пального. За даними одного з агропідприємств, з початку війни ціна на дизель для них зросла на 35-65%.

Проблемою є й фізична відсутність пального на ринку — зараз воно здебільшого йде на потреби військових.

Для забезпечення фермерів уряд пропонує скасувати акциз на пальне та знизити ставку ПДВ з 20% до 7%. Відповідний законопроєкт зареєстрований у Верховній Раді.

Аграрії вважають, що ці заходи допоможуть вирішити проблему високої ціни, однак питання наявності пального вирішить лише масштабне налагодження постачань з інших країн.

“До 1 червня на забезпечення сівби потрібно близько 250 тис тонн дизельного пального, тому це критичне питання”, — сказав ЕП заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд налагоджує нові ланцюги постачання пального і веде перемовини з найбільшими світовими компаніями.

Готовність до сівби

Ще до війни українські аграрії заявляли, що планують зменшити внесення добрив на 8-10% через їх дефіцит на світовому ринку.

Зараз ситуація напружена, але на найбільших підприємствах не критична. В агрохолдингу МХП повідомили, що його підприємства повністю забезпечені добривами для проведення сівби.

Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Роман Сластьон зазначив, що насінням українські аграрії забезпечені на 70%, добривами — на 80%.

“Селітрою Україна майже повністю себе забезпечує. Наше виробництво КАС та карбаміду перевищує споживання. Проблема існує більше з фосфорними, калійними та комплексними добривами.

Україна повністю залежить від імпорту сировини та готових продуктів. Зараз місцеве виробництво не може повністю забезпечити потреби ринку”, — сказав ЕП аналітик Barva Invest Костянтин Кінжалов.

Меншим підприємствам значно важче, адже вони мають менший запас міцності.

“Щодо добрив ми готові лише на 50%. Ми замовили шість вагонів з Литви, однак зараз усі постачання через Білорусь зупинилися і ми не можемо їх отримати”, — сказав у коментарі ЕП генеральний директор одного з підприємств.

Мінагрополітики оцінює загальну потребу в коштах для проведення весняних польових робіт 100 млрд грн.

Щоб частково вирішити проблему, Кабмін ухвалив постанову для фінансової підтримки фермерів із земельним банком до 10 тис га та обігом не більше 20 млн євро на рік.

Цим фермерам компенсують відсоткову ставку за залученими кредитами на період воєнного стану. Максимальна сума позики, на яку поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн.

Термін дії кредиту становить шість місяців. Встановлений максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%. Фермерам необхідно звертатися до фінансової установи, де вони обслуговувалися.

Від успішної сівби та налагодження логістики залежить доля багатьох країн. Шок на продовольчому ринку може призвести до розкручування інфляції та голоду в деяких частинах світу.

Саме тому всі — від ЄС до Китаю — зацікавлені в закінченні війни та відновленні постачань українського хліба. 

Богдан МИРОШНИЧЕНКО