ДАЙДЖЕСТ

Набсовет вместо правления в “Укрэнерго”, корпоратизация “Укроборонпрома”: итоги недели для ГП

[08:00 13 декабря 2021 года ] [ Економічна правда, 10 грудня 2021 ]

Еженедельно команда аналитиков-консультантов по вопросам корпоративного управления готовит для ЭП дайджест о главных событиях в жизни госпредприятий.

Что важного произошло 4-10 декабря?

Корпоративне управління

Міненерго припинило повноваження двох членів правління “Укренерго”. 9 грудня Міністерство енергетики прийняло рішення припинити повноваження двох членів правління “Укренерго” Андрія Немировського та Максима Юркова.

У повідомленні “Укренерго” зазначено, що згідно із Законом України “Про акціонерні товариства”, повноваження наглядової ради [до виключної компетенції якої належить вирішення питання про припинення повноважень членів правління — SOE Weekly] протягом 1-9 грудня 2021 року здійснювали загальні збори акціонерів “Укренерго” в особі Міненерго.

У свою чергу, Міністерство не повідомило причини такого рішення. ЗМІ розтлумачили це як спробу міністерства витіснити чи розбавити нинішнє керівництво “Укренерго” до призначення наглядової ради [тобто, допоки міністерство здійснює повноваження наглядової ради — SOE Weekly].

Зокрема, за даними ЕП, нещодавно до статуту “Укренерго” було внесено зміни щодо збільшення складу правління з п’яти до семи членів. Так ЕП повідомляла, що три діючі члени правління (включаючи Немировського та Юркова) будуть звільнені, а натомість буде призначено п’ять нових членів правління.

Ми повідомляли, що згідно з оновленим Меморандумом МВФ, український уряд зобов’язався забезпечити повну функціональність наглядової ради “Укренерго” до кінця грудня 2021 року на основі прозорих та конкурентних процедур відбору.

Нагадуємо, що Секретаріат Енергетичного Співтовариства оприлюднив висновок № 4/21 від 25 листопада 2021 року щодо анбандлінгу “Укренерго”. У висновку зазначено, що Секретаріат підтримує рішення про сертифікацію “Укренерго” Національною комісією регулювання енергетики та комунальних послуг. Секретаріат також зазначив, що очікує, що нова і в основному незалежна наглядова рада “Укренерго” негайно вступить на посаду.

[Звертаємо увагу, що відповідно до Закону “Про акціонерні товариства”, загальні збори можуть здійснювати повноваження наглядової ради тільки у разі її відсутності.

Виходячи з комплексного аналізу частини 2 статті 51 Закону “Про акціонерні товариства”, під “відсутністю наглядової ради” слід розуміти ті випадки, коли для акціонерного товариства створення наглядової ради є необов’язковим, а також створення цього органу не передбачено статутом такого акціонерного товариства.

Для “Укренерго” створення наглядової ради є обов’язковим відповідно до Закону України “Про управління об’єктами державної власності” та Постанови КМУ № 142. Незважаючи на те, що у раді не було жодного члена, у тому числі протягом 1-9 грудня 2021 року, вона не є “відсутньою” з юридичної точки зору.

У випадку “Укренерго” повноваження щодо звільнення членів правління (у тому числі голови правління) належать виключно до компетенції наглядової ради. Таким чином, Міненерго, швидше за все, не мало законного права приймати таке рішення замість наглядової ради. — SOE Weekly.]

Призначено нову наглядову раду “Укренерго”. За даними Мінекономіки, Комітет з призначень керівників особливо важливих для економіки підприємств (т. зв. номінаційний комітет) затвердив переможців конкурсного відбору до членів наглядової ради “Укренерго”. Наглядова рада “Укренерго” складається з семи членів, чотири з яких є незалежними, а троє — представниками держави.

Після визначення переможців номінаційнийним комітетом, Кабмін прийняв рішення погодити кандидатури чотирьох незалежних членів наглядової ради “Укренерго”, серед яких:

Педер Остермарк Андреасен, президент та виконавчий директор данського оператора магістральних мереж Energinet;
Даніель Доббені, президент нідерландської KIC InnoEnergy Benelux;
Деян Остоїч, фахівець з енергетики у Світовому банку;
Роман Піонтковскі, гендиректор компанії Energa-Operator SA (Польща).

Цим же рішенням Кабмін також скасував своє попереднє рішення про затвердження Дмитра Олефіра представником держави у наглядовій раді “Укренерго”.

Пізніше Кабмін погодив ще двох представників держави до наглядової ради “Укренерго”:

Юрія Токарського, представника держави у наглядовій раді “Укренерго” у 2020-2021 роках, колишнього радника-посланника Посольства України в Австрії.
Михайла Ільницького, голову правління “Чернігівобленерго”, колишнього комерційного директора “Сумиобленерго”;

[Звертаємо увагу, що згідно з даними Єдиного державного реєстру та сайту “Чернігівобленерго”, Ільницький продовжує обіймати посаду голови правління цієї компанії.

Таким чином, згідно із Законом “Про управління об’єктами державної власності” він, ймовірно, не може бути членом наглядової ради “Укренерго”, оскільки “Чернігівобленерго” здійснює свою діяльність на суміжному ринку.

Крім того, відповідно до Закону “Про ринок електроенергії”, з метою забезпечення незалежності оператора системи передачі будь-яка фізична не має права одночасно бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.

Таким чином, незрозуміло наскільки вимоги Закону “Про ринок електроенергії” були дотримані при призначенні Ільницького, а також незалежних членів (Педера Остермарка Андреасена, Даніеля Доббені та Романа Піонковскі), які, схоже, також є посадовими особами компаній, що провадять діяльність з виробництва та постачання електричної енергії. — SOE Weekly.]

Схоже, що третій представник держави, Юрій Бойко, був затверджений Кабміном ще в липні, але Міненерго не призначало його до наглядової ради “Укренерго” до 9 грудня.

Юрій Бойко був заступником міністра енергетики України у 2020-2021 роках та заступником директора ДП “Енергоринок” у 2014-2020 роках.

[Нам невідома позиція Національного агентства з питань запобігання корупції щодо відповідності цього призначення антикорупційному законодавству, згідно якого заступникам міністрів, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність забороняється протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) з юридичними особами, якщо під час перебування на посаді вони протягом року до дня припинення повноважень здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб. — SOE Weekly.]

Пізніше цього тижня, за погодженням Кабміну, Міненерго призначило всіх семи членів наглядової ради” Укренерго”, чотири з яких є незалежними, а троє — представниками держави.

[Залишається незрозумілим, навіщо Міненерго звільнило членів правління, якщо тим самим рішенням воно призначило новий склад наглядової ради, який міг вже самостійно приймати рішення щодо необхідності їх звільнення. — SOE Weekly.]

Раніше “Укренерго” оголосив конкурс на посади чотирьох незалежних членів наглядової ради. Кінцевим терміном для подання заявок було 24 вересня 2021 року. Термін повноважень діючих членів наглядової ради “Укренерго” закінчився у жовтні 2021 року.

НКРЕКП відкладає сертифікацію “Укренерго” — треба “проаналізувати рішення Міненерго”. За даними ЕП, 10 грудня Національна комісія регулювання енергетики та комунальних послуг прийняла рішення відкласти на тиждень рішення про остаточну сертифікацію “Укренерго” як оператора системи передачі.

Голова НКРЕКП Валері1 Тарасюк, який сказав, що регулятору необхідно проаналізувати призначення наглядової ради “Укренерго” та “інші останні рішення Міністерства енергетики”, щоб перевірити, як вони вплинули на незалежність системного оператора.

Член регулятора Ольгу Бабій повідомила, що регулятор повинен здійснити перевірку конфлікту інтересів перевірити у новопризначених членів наглядової ради “Укренерго”.

“Укрексімбанк” найняв консультантів для пошуку нового голови правління. “Укрексімбанк” підписав угоду з міжнародною консалтинговою компанією Korn Ferry, яка допоможе підібрати кандидатів на посаду голови правління банку.

За інформацією “Укрексімбанку”, угоду з Korn Ferry було підписано за результатами конкурсного відбору, який банк завершив 1 грудня.

Наступним кроком є офіційне оголошення про початок відкритого конкурсу на посаду голови правління банку не пізніше 17 грудня, після чого всі кандидати, які відповідають вимогам, матимуть час для підготовки та подання своїх заяв, йдеться у повідомленні банку. Результати відкритого конкурсного відбору будуть оголошені не пізніше 18 березня 2022 року.

Раніше наглядова рада “Укрексімбанку” отримала заяву про звільнення за власним бажанням від голови правління банку, Євгена Мецгера та звільнила його через інцидент з журналістами. Наглядова рада призначила Сергія Єрмакова в.о. голови правління банку з 12 жовтня, до вступу на посаду нового голови правління. Новий голова правління банку має бути обраний наглядовою радою за результатами конкурсу не пізніше 12 квітня 2022 року.

Банки

Державні банки оприлюднили фінансові результати за три квартали 2021 року. За перші три квартали цього року чотири держбанки заробили 25,6 млрд грн чистого прибутку порівняно з 24,5 млрд грн за аналогічний період 2020 року.

Зокрема, за перші три квартали 2021 року:

“ПриватБанк” заробив найбільше — 21,2 млрд грн (порівняно з 21,3 млрд за аналогічний період 2020 року);
“Укрексімбанк” заробив 1,75 млрд грн (що є значним покращенням порівняно з чистим збитком у 2,24 млрд грн за аналогічний період 2020 року);
“Укргазбанк” заробив 1,75 млрд грн (у два з половиною рази більше порівняно з 685 млн грн за аналогічний період 2020 року);
“Ощадбанк” заробив 849 млн грн (відбулося падіння прибутку в 6 разів порівняно з 4,74 млрд грн за аналогічний період 2020 року).

Чисті активи державних банків зменшилися на 40,5 млрд грн до 917,7 млрд грн з 958,3 млрд грн з початку року. Частка чистих активів державних банків у банківському секторі України знизилася з 52,5% на початок 2021 року до 47,5% на кінець ІІІ кварталу 2021 року.

Державні облігації в активах державних банків на кінець ІІІ кварталу 2021 року становлять 342,3 млрд грн, що на 60 млрд грн менше, ніж на початку року, коли вони становили 402,3 млрд грн.

Енергетичний сектор

Побутові споживачі, які залишилися без постачальників отримуватимуть газ по 7,96 грн від “Нафтогазу“. 4 грудня “Нафтогаз” звернувся до НКРЕКП з проханням змінити ціни на газ для постачальників останньої надії.

Ціна ПОН розраховується щомісяця за спеціальною формулою, затвердженою постановою уряду. Станом на 8 грудня 2021 року ціна реалізації газу ПОНом становить 46,22 грн за кубометр.

25 жовтня Кабмін прийняв постанову № 1102, якою максимальну ціну ПОН для побутових споживачів встановили на рівні 7,96 грн/куб на жовтень і листопад.

9 грудня НКРЕКП оголосила, що змінила положення, дозволивши “Нафтогазу” постачати природний газ споживачам, що опинилися без постачальника газу за пільговим тарифом у 7,96 грн/куб. Замовники ПОН мають змінити постачальника газу та підписати контракт з новим постачальником [очевидно, “Нафтогазом” — SOE Weekly] протягом 60 днів.

За даними Української енергетичної біржі, середня ціна газу, проданого на біржі, у грудні 2021 року становила 36,19 грн за кубометр.

ПОН надає послуги населенню у разі, якщо вони залишилися без газопостачальника. Наприклад, внаслідок банкрутства або необрання постачальника споживачем після розриву контракту з іншою компанією. “Нафтогаз” є ПОНом з 2015 року.

Енергорегулятор оштрафував “Нафтогаз“ за недопуск інспекторів до приміщень компанії. За повідомленням “Нафтогазу”, Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг оштрафувала підприємство за недопуск інспекторів. Сума штрафу не розголошується.

“Нафтогаз” повідомив, що звернувся до НКРЕКП з проханням відкласти перевірку на кілька тижнів через високу завантаженість, яка спричинена початком опалювального сезону та невиконанням деякими українськими постачальниками газу своїх зобов'язань із постачання газу через стрімке зростання цін на газ на зовнішніх ринках

[Ймовірно це означає, що “Нафтогаз” виступить для цих споживачів як постачальник останньої надії. — SOE Weekly.]

Згідно з матеріалами до засідання НКРЕКП, порушення ліцензійних умов стосуються недопуску членів комісії до здійснення перевірки та забезпечення умов для неї. Зокрема, щодо присутності керівника ліцензіата, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення перевірки.

Уряд продовжує витрачати мільярди гривень на субсидування зарплат шахтарів. Міністерство енергетики повідомило, що 8 грудня перерахувало державним шахтам 300 млн грн на виплату зарплат шахтарям.

Виплата була здійснена як друга частина коштів, виділених відповідно до змін до державного бюджету. Ці зміни передбачали додаткове виділення 1 млрд грн на виплати шахтарям, пояснили в міністерстві. Першу частину 671,4 млн грн було перераховано шахтам 1 листопада.

Водночас Міненерго також попросило Міністерство фінансів додатково профінансувати 900 млн грн на зарплати шахтарям цього року.

Крім того, Міненерго звернулося до Кабміну з проханням перерозподілити ще 90 млн грн на зарплати шахтарям за рахунок економії за іншими програмами Міненерго, які фінансуються з держбюджету.

У міністерстві також повідомили, що працюють разом з “Центренерго” над можливими додатковими виплатами державним вугільним компаніям, оскільки ці кошти можуть бути спрямовані на виплату заробітної плати.

[Схоже, що Міненерго фактично перерозподіляє гроші від одних держкомпаній до інших. Якщо приватні постачальники не можуть отримати такі авансові платежі від “Центренерго”, це виглядає як дискримінація.

Дії, що сприяють певним державним підприємствам, таким як державні вугільні шахти в даному випадку (або несприятливі для інших, таких як “Центренерго” в даному випадку), порушують принцип рівних умов Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами. — SOE Weekly.]

Раніше Держказначейство за ініціативи Міністерства енергетики спрямувало на рахунки десяти вугледобувних підприємств 653 млн грн для виплати заробітної плати шахтарям.

[Наскільки ми розуміємо, Міненерго вже витратило 653 млн грн у серпні та 1 млрд грн у листопаді-грудні на заборгованість із заробітної плати та/або майбутню зарплату шахтарів. Крім того, з цією самою метою просять ще 1 млрд грн.

Серпневі платежі здійснено як перерозподіл витрат з однієї статті витрат державного бюджету “Заходи щодо ліквідації нежиттєздатних вугледобувних підприємств на іншу статтю витрат “Реструктуризація вугільної промисловості”. Іншими словами, замість того, щоб витрачати гроші на ліквідацію чи реструктуризацію збиткових вугільних шахт, уряд вирішив витратити ці ж гроші на покриття їх операційних витрат.

Зазначимо, що в постанові Кабміну “Про затвердження критеріїв оцінки кваліфікації державної допомоги суб’єктам господарювання у вугільній галузі” передбачено положення, що дозволяє державну допомогу на покриття операційних витрат шахт до 1 вересня 2022 року.

Відповідно до Керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, надання державної допомоги держпідприємствам для покриття їхніх операційних витрат порушує принцип рівних умов. — SOE Weekly.]

Оборона

Кабмін розпочав корпоратизацію “Укроборонпрому“. Кабінет міністрів ухвалив рішення про перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство. Відповідні постанови та розпорядження Кабмін затвердив 9 грудня.

Також Кабмін схвалив перетворення 43 стратегічних державних унітарних і державних підприємств “Укроборонпрому” в господарські товариства [акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю — SOE Weekly], які перебуватимуть під повним контролем держави.

[Відповідно до Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами, уряд повинен спростити та стандартизувати правові форми діяльності держпідприємств. Їхні операційні практики повинні відповідати загальноприйнятим корпоративним нормам.

Перетворення “Укроборонпрому” на акціонерне товариство, а також його державних унітарних і державних підприємств у господарські товариства передбачатиме таку стандартизацію та покликане привести ці практики у відповідність до загальноприйнятих корпоративних норм. — SOE Weekly.]

Нещодавно, генеральний директор “Укроборонпрому” Юрій Гусєв розповів про кроки, вжиті для перетворення підприємств “Укроборонпрому” на акціонерні товариства, що стало можливим завдяки нещодавно прийнятому Закону України “Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності” (раніше відомого як законопроект № 3822).

Раніше Верховна Рада прийняла законопроект № 3822 про реформування державних оборонних підприємств. Законопроект закладає основи для трансформації “Укроборонпрому”.

Прийнята редакція Закону є кращою за редакцію, яку було проголосовано в першому читанні і яку ми аналізували раніше. Проте, деякі положення закону можуть створювати ризики для ефективного повноцінного впровадження в “Укроборонпромі” Керівних принципів ОЕСР з корпоративного управління державними підприємствами.

Інші сектори

ДПЗКУ втратила 328 млн грн за дев'ять місяців 2021 року. За даними Marlin, за перші три квартали 2021 року “Державна продовольчо-зернова корпорація”, яка знаходиться в управлінні Мінекономіки, отримала чистий збиток у розмірі 327,9 млн грн.

[Звертаємо увагу, що ці результати ґрунтуються лише на проміжних, неаудійованих звітах. Річні результати аудиту забезпечують більш достовірну картину, яка може відрізнятися від проміжних результатів. — SOE Weekly.]

Відповідно до звіту, опублікованому Marlin, станом на жовтень зобов’язання “ДПЗКУ” становили 25,2 млрд грн, з них 23,9 млрд грн — борг перед Китайською національною корпорацією машинної промисловості і генеральних підрядів. Борг має бути погашений до 2027 року.

Другий квартал поспіль “ДПЗКУ” у своїй пояснювальній записці зазначає, що китайські кредитори відмовляються від більшості запропонованих корпорацією поставок, що значно зменшує її дохід.

У жовтні виконувач обов’язків генерального директора “ДПЗКУ” Василь Коваленко заявив, що у компанії немає грошей на погашення боргу. Коваленко зазначив, що оскільки кредит надано під державні гарантії, кредит доведеться виплачувати з держбюджету.

“ДПЗКУ” є одним із найбільших збиткових держпідприємств України. Збиток корпорації у 2020 році склав 5,9 млрд грн.

Приватизація

Півтора мільярда гривень від приватизації “Більшовика” надійшли до держбюджету, водночас АМКУ ще не надав дозволу на купівлю. Покупець “Першого Київського машинобудівного заводу” сплатив 1,4 млрд грн. Саме ця цінова пропозиція перемогла у торгах за актив на нещодавньому приватизаційному аукціоні.

За словами Сенниченка, покупець ТОВ “Дженерал комерс” також погасить усі борги “Більшовика” на загальну суму понад 500 млн грн. Компанію пов’язують з Василем Хмельницьким.

Пізніше голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська написала, що АМКУ ще не виніс рішення щодо надання дозволу покупцю на купівлю “Більшовика”.

Разом з тим Піщанська зазначила, що згідно із законом про приватизацію покупець повинен внести оплату за приватизований актив протягом 30 днів з дня підписання договору купівлі-продажу, інакше буде нараховано пеню. Якщо покупець не сплачує за актив протягом 60 днів, держава може розірвати договір купівлі-продажу.

[Піщанська не повідомила, коли саме очікується рішення АМКУ. Вона також не пояснила, що завадило АМКУ дійти висновку про надання дозволу на угоду до закінчення терміну для сплати коштів за “Більшовик”. Така позиція АМКУ створює невизначеність навколо даної угоди. Якщо рішення АМКУ буде негативним, держава має повернути покупцеві 1,4 млрд грн. — SOE Weekly.]

Також АМКУ повідомив, що розслідування можливої змови під час приватизаційного аукціону триває.

[Швидкість, якість та результати розслідування АМКУ можуть вплинути на конкуренцію на майбутніх приватизаційних аукціонах, оскільки це може зменшити/підвищити стимули до змов на таких аукціонах, а також бажання інвесторів брати участь у цих аукціонах.

Якщо АМКУ встановить, що змова мала місце, Комітет повинен чітко повідомити, яким чином був досягнутий цей висновок, та вжити відповідних дій, щоб запобігти змові в майбутньому. Якщо АМКУ встановить, що змови не було, він також має чітко повідомити, яким чином було досягнуто такого висновку. — SOE Weekly.]

Андрей БОЙЦУН, Дмитрий ЯБЛОНОВСКИЙ, Мария КРАМАР, Александр ЛЫСЕНКО