Міністрів рахуватимуть восени

Кабінет Міністрів Миколи Азарова тріщить по швах. Приміщення на Грушевського покинули вже двоє урядовців, аналітики прогнозують відставку ще як мінімум п’ятьох. Приховані конфлікти інтересів між різними угрупованнями владної команди спливають на поверхню.

Перші пішли

Як і прогнозував Тиждень (№ 24/2010), з посади звільнено міністра навколишнього природного середовища Віктора Бойка, який представляв Блок Володимира Литвина.

Незадовго до відставки міністра в Мінекології розгорівся корупційний скандал: заступника Бойка Богдана Преснера спіймали на гарячому під час отримання хабара на суму $200 тис. На адресу Бойка, до того ж, летіли звинувачення від однопартійців із Блоку Литвина, мовляв, той ігнорує їхні побажання та зауваження. Та відставка міністра мала, вочевидь, серйозніші причини. “Міністерство екології дуже важливе з погляду розробки нових джерел видобутку газу і нафти, тому не може представник Блоку Литвина контролювати видачу ліцензій на розробку газового шельфу на Чорному морі. Це питання має контролювати ядро Партії регіонів”, — пояснює директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. Бойка на посаді змінив близький до президента Микола Злочевський, який раніше обіймав посаду голови Держрезерву і начебто вже давно претендував на крісло головного по природі. Злочевського пов’язують з компанією “Укрнафтобуріння”, що займається видобутком газу, а до функцій Міністерства охорони навколишнього природного середовища якраз належить роздача ліцензій на користування нафтовими і газовими родовищами.

Друга ж відставка стала справжньою несподіванкою не лише для широкого загалу, а й для самого звільненого. Парламент 378 голосами, включаючи депутатів від коаліції, вигнав з уряду віце-прем’єра з гуманітарних питань Володимира Семиноженка. Швидко звільнити віце-прем’єра допоміг проект постанови, зареєстрований опо­зицією ще три місяці тому, 30 березня 2010 року. Постанова стала реакцією на слова віце-прем’єра в телеефірі щодо можливості участі України в союзній державі Росії та Білорусі. Як моральну компенсацію Семиноженко отримав посади голови Держкомітету з питань науки, інновацій та інформатизації, а також радника Миколи Азарова.

Офіційна версія відставки — “очищення від неефективного менеджера”. Як пояснив регіонал Вадим Колесніченко, до віце-прем’єра була велика кількість претензій, зокрема невирішення питання щодо Інституту національної пам’яті, який, за словами депутата, дублює роботу системи державних архівів. Крім того, Семиноженка звинуватили у створенні двох неефективних державних комітетів, що потребували фінансування з держбюджету: Держкомітету з науково-технічної та інноваційної політики та Держкомітету з контролю над обігом наркотиків. За словами Колесніченка, Семиноженко також наполягав на створенні українсько-польського університету, фінансування якого потребувало щонайменше €2—3 млн з держбюджету щороку (див. Тиждень №24/2010). Голова фракції ПР у парламенті Олександр Єфремов пояснив звільнення віце-прем’єра його спробою створити окреме міністерство науки. Семиноженку також інкримінували лобіювання інтересів іноземних корпорацій із дублювання фільмів.

Та, на думку експертів, причин вигнання Семиноженка з уряду набагато більше.

По-перше, він мав конфлікт із міністром освіти Дмитром Табачником, який сам претендував на посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань, але не отримав її завдяки старанням заступниці голови Адміністрації президента Ганни Герман. До того ж, не поспішаючи скасовувати український дубляж фільмів, він нажив собі ворогів серед тієї частини Партії регіонів, яка ратує за поширення російської мови в Україні. По-друге, не обійшлося без війни за фінансові ресурси. Створивши два державних комітети, віце-прем’єр втрутився у сфери міністерств освіти та охорони здоров’я. “Це конфлікт, пов’язаний із контролем за фінансовими потоками у сфері медицини, а в нас завжди була певна мафія, яка контролювала фармацевтичний ринок”, — наголошує політолог Володимир Фесенко.

По-третє, вважають політологи, Семиноженко міг стати жертвою інтриг, пов’язаних із бажанням певної частини оточення Януковича позбавити Ганну Герман доступу до президента, перевівши її на посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань. Але такий шлях нейтралізації Герман експерти називають безуспішним. “Це не в інтересах Герман, і вона може скористатися ситуацією таким чином, щоб залишитися біля президента і бути неофіційним гуманітарним віце-прем’єром, а офіційно посади не буде”, — прогнозує Фесенко.

Крім Ганни Герман претендентом на посаду гуманітарного віце-прем’єра (якщо її взагалі не скасують) називають міністра освіти Табачника.

“Якщо цю посаду обійме Герман, її тези будуть розраховані на центральні та західні області України, якщо буде призначено Табачника, Янукович замкнеться на своїй електоральній ніші з восьми областей, які підтримали його на виборах. Якщо призначать Табачника, це буде орієнтація на створення пострадянської людини з радянським обличчям”, — прогнозує політолог Сергій Таран.

Серед інших претендентів на посаду віце-прем’єра з гуманітарних питань називають представників Блоку Литвина (якому ця посада може дістатися як компенсація за відставку Віктора Бойка) Сергія Гриневецького та Олега Зарубінського, а також секретаря Радбезу Раїсу Богатирьову.

Кандидати на виліт

Звільненнями Семиноженка і Бойка серія гучних зачисток міністрів, вочевидь, не закінчиться. Президенту зараз потрібні жертви, на яких можна буде повісити всю відповідальність за непроведення в країні реальних реформ, щоб самому вийти сухим із води і зберегти електоральну підтримку. І найкраще на цю роль підходять міністри. Водночас президент має можливість зайвий раз нагадати перестановками у виконавчій владі, хто насправді в домі хазяїн.

Ризикує звільнити крісло і міністр охорони здоров’я Зіновій Митник, відставки якого хоче голова парламентського Комітету з охорони здоров’я регіоналка Тетяна Бахтєєва. Вона звинувачує міністра у незаконному проведенні конкурсу з призначення голови Державного фармакологічного центру.

Поміж претендентів на виліт експерти називають ще міністра аграрної політики Миколу Присяжнюка та міністра соціальної політики і праці Василя Надрагу. Надрага роздратував колег з ПР тим, що забагато публічно говорить про необхідність підвищити пенсійний вік, а Присяжнюком нібито незадоволений віце-прем’єр міністр з питань АПК Віктор Слаута. Має президент серйозні претензії також до міністра вугільної промисловості Юрія Ященка.

Якщо ж цих відставок буде замало, щоб пояснити електорату, хто заважав президентові почути кожного, Янукович може принести в жертву і прем’єра Азарова, якого звинуватять у гальмуванні реформ, — прогнозує заступник директора Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький.

Політологи також припускають, що Сергій Тігіпко може залишити посаду віце-прем’єра з економічних питань. В уряді Азарова Тігіпко не має жодної свободи дій і постійно зазнає критики з боку прем’єра. Сам Тігіпко був би, можливо, не проти написати заяву про звільнення за власним бажанням, звинуватити владу в тому, що вона заважала працювати на благо держави, і зайнятися підготовкою до місцевих виборів, призначених на 31 жовтня. Але такий розвиток подій не влаштовує ПР, якій вигідніше зробити з Тігіпка ще одного неефективного менеджера і попсувати йому репутацію напередодні виборчої кампанії.

“Думаю, що Тігіпкові залишилося недовго. Думаю, його спробують відправити у відставку, оскільки, якщо він піде сам, то з електоральним прибутком для розкрутки на місцевих виборах”, — вважає Вадим Карасьов. До речі, опозиція вже встигла зареєструвати постанову і про відставку віце-прем’єра з економічних питань. 6 липня у ВР зареєстровано проект постанови про відставку віце-прем’єра з питань безпеки і оборони Володимира Сівковича, внесений бютівцем Святославом Олійником, близьким до нинішнього заступника глави адміністрації президента Андрія Портнова. За словами Олійника, Сівкович сприяє рейдерству. Регіонал Володимир Ярощук теж стверджує, що має інформацію про причетність віце-прем’єра до захоп­­лення 220 га землі на острові Муромець у Києві.

Днями з’явилася інформація, що Рада національної безпеки і оборони рекомендуватиме відправити у відставку міністра оборони Михайла Єжеля — нібито у Віктора Януковича під час його відвідин на початку липня Криму склалося негативне враження про стан справ у Збройних силах. Наступником Єжеля начебто має стати Олександр Кузьмук.

Напевне, до кінця нинішньої сесії Верховної Ради звільнити всіх неугодних членів уряду влада не встигне. Продовження кадрових чисток у Кабміні очікується восени.

Аліна ПАСТУХОВА