Ми платимо “зеленим” те, що збираємо з ринку, приблизно 20% — голова “ГарПоку” Пилипенко

- Наскільки змінилася робота підприємства під час війни і наскільки вдається виконувати два види спецзобов’язань — по зеленій енергетиці та по забезпеченню електроенергією населення?

— Діяльність нашого ДП, як і всіх інших підприємств, звісно, відрізняється від того, що було у мирний час. Розвиток і прогрес у цих умовах малоймовірний, але попри війну ми працюємо і, думаю, досить непогано. Як мінімум дві основні функції, два ПСО ми забезпечуємо і пропонуємо варіанти, як удосконалити різні механізми. Насамперед, є певні проблеми на ринку, які торкнулися всіх: покупців, продавців, операторів. Це величезне падіння споживання і надлишок виробленої електроенергії: ми не можемо продати той обсяг, який генерують виробники за “зеленим” тарифом. Його забагато для ринку. Крім того, існує проблема з прогнозуванням, тому що частина станцій знаходиться на окупованих територіях, частина в зоні бойових дій. Інші теж не завжди розуміють, як правильно прогнозувати, чи будуть у них відключення чи ні. Ми отримуємо досить хаотичні прогнози, виходячи з яких складно спрогнозувати, скільки саме е/е ми маємо продати. Точно так ми отримуємо досить хаотичні відключення з боку НЕК “Укренерго”. Особливо у перший місяць війни. Але ми працюємо і все-таки проводимо аукціони і заробляємо гроші. Не скажу, що їх багато, але хоча б достатньо, щоб покрити собівартість виробників. І виплати ми не зупинили. Попри те, що “Укренерго” не сплатило нам жодного авансу за березень і квітень. Ми зараз виплачуємо ті кошти, які збираємо з ринку. Платимо кожному виробнику різний відсоток від 15% СЕС до 60% біостанціям. Якщо ці суми звести докупи, взяти середній тариф, то в цілому ми платимо орієнтовно на рівні 19-20%, за лютий вийшли на показник майже 84%, за січень 98%. Все інше лягає на послугу. Теоретично, за березень та квітень ми будемо винні по 80%. Хоча до кінця незрозуміло, скільки електроенергії вироблено, який обсяг обмежено, остаточних даних ще немає. До війни ми чітко розуміли обсяги генерації. Зараз ці цифри не настільки сталі.

- До речі, ВДЕ-генерація серйозно критикувала наказ Міненерго №140 про часткову оплату ВДЕ у різних пропорціях, аби залишок можна було направляти “Енергоатому” та “Укргідроенерго”.

— Попередній наказ взагалі передбачав нуль відсотків для виробників з ВДЕ. Ми активно вели діалог з асоціаціями і випрацювали наказ по відсотках. Звісно, це не те, що вони хочуть, але наказ вийшов, і “зелені” отримають свої кошти, хоч зараз і не в повному обсязі.

- Які варіанти покращення ситуації розглядаються, якщо вони взагалі можливі? І чи не є така ситуація приводом здійснити попередні плани і надати можливість ВДЕ-генерації самостійно продавати е/е?

— Ми з виробниками “зеленої” е/е на постійному зв’язку. Більш того, регулярно проводимо наради з головами асоціацій. Обговорювалося багато варіантів, але на жаль, виробники самі не можуть запропонувати якихось конкретних кроків, бо всі розуміють, що на ринку відбувається певний хаос. Як вийти з цієї ситуації, достеменно не знає ніхто. Єдине, на чому виробники наполягають, на збільшенні виплат. Вони пояснюють це необхідністю ремонтів, необхідністю оплачувати роботу персоналу, збільшенням вартості закупівлі сировини (це важливо для біоТЕС). Вони пропонують збільшити виплати, але на жаль, інструмента, як це зробити, ми поки що не знайшли. Тому що більше грошей з ринку ми фізично отримати не зможемо: на ринку присутній профіцит е/е. Наприклад, на РДН ми продаємо 6-8% від заявленого обсягу. Сукупно продажі на РДН і ринку двосторонніх договорів складають 45-49%. А все інше випадає на балансуючий ринок.

Розмови про вихід виробників з балансуючої групи “ГарПока” є, але на сьогодні ще поки ніхто не вийшов. Прямої заборони на вихід у нашому законодавстві немає. Але немає й механізму, як вийти, а в майбутньому повернутися. Тому незрозуміло, як нам діяти. В постанові НКРЕКП №641 прописаний тільки один випадок, коли виробник може тимчасово вийти з групи — на час ремонтів. Ми схиляємося до того, що для виходу достатньо буде подати заяву і розірвати з нами договір. Але проблема почнеться пізніше, коли виробник схоче повернутися. За якою процедурою його приймати знову? Виходить, він мав зелений тариф, потім від нього відмовився, а тепер хоче знову його набути. І чи буде це в рівних умовах з іншими учасниками, які нікуди не рухалися. Все це ми їм пояснюємо.

Але питання в іншому — їх можна відпустити, розробити механізм, та чи покращить це ринок? На мій погляд, ні. Будуть вони продавати більше, ніж ми? Можливо, хтось, але загалом — ні. Особливо, це буде проблемно для біоТЕС. Зараз, коли відповідно до наказу Міненерго ми платимо всім видам виробників з ВДЕ різні відсотки від придбаної е/е, біоТЕС ми платимо найбільше — 60% від тарифу. Тобто, доплачуємо до їхньої собівартості за рахунок інших виробників. Наприклад, за рахунок сонячних станцій, яким ми платимо 15%.

Якщо всі вийдуть і будуть продавати на ринку, то в середньому вони продаватимуть так, як і ми — заробляти з ринку на рівні 20%. Це значить, що СЕС і ВЕС покриватимуть свою собівартість, а малі ГЕС і біоТЕС будуть змушені зупинитися. Більше грошей на ринку не зароблять. Так, можливо, сонцю і вітру було б вигідніше, хоча… Вигідно у тому випадку, коли вони вміють працювати на ринку. Це про великих виробників, у яких є штат і пул клієнтів. Маленьким виробникам з директором, бухгалтером і охоронцем взагалі невигідно — ні досвіду, ні розуміння механізмів. Все, що вони можуть, це заявити на РДН весь обсяг. І продати стільки, скільки продаємо ми — 6-8%. Але судячи з того, що жоден виробник досі не вийшов з групи, всі прекрасно розуміють цю проблематику. Ніхто не поспішає це робити. Можливо, вийдуть ті, хто зможе сформувати пул клієнтів.

- По ідеї, через зупинку багатьох станцій в умовах війни ви маєте набагато менше електроенергії, ніж у минулому році. Наскільки зменшилися ці показники і хіба це не допомагає в умовах профіциту?

— Якщо брати просто попередній і поточний періоди, то вимальовується досить цікава картина — в цілому ми бачимо падіння обсягів тільки в південному регіоні. Наприклад, з 24 лютого по 26 березня 2022 року обсяг відпущеної електроенергії склав 306,1 тис. МВт-год, тоді як у цей же період минулого року він досягав 518,6 тис. МВт-год. В цілому по півдню падіння складає приблизно 41%, тільки в Запорізькій і Херсонській областях падіння на рівні плюс-мінус 70%. Але водночас, у Миколаївській та Одеській бачимо навіть ріст на 15% та майже 38% відповідно. В цілому по Україні відпуск зеленої електроенергії за перший місяць війни порівняно з таким же періодом минулого року знизився на 8,4%. 861 тис. МВт-год проти 940 тис. МВт-год.

Бо, по-перше, ми все-таки мали приріст потужностей протягом 2021 року. Крім того, попри війну, у перший її місяць є приріст обсягів у всіх інших регіонах. На Заході це майже 70%, на півночі майже 54%, на сході трохи більше 36%, у центрі — майже 10%. Звісно, треба врахувати, що в абсолютних значеннях там обсяги виробництва в рази менші, ніж на півдні.

Отже, якщо брати порівняння по факту, то падіння не значне. Але якщо враховувати, скільки потужностей через війну не буде введено, то показник падіння буде вже більш суттєвим.

Так, багато станцій відключено, навіть не завжди через пошкодження, а через певні обмеженні — чи диспетчерів, чи військових. Але знову ж таки — більша проблема навіть не у виробітку, а в хаотичному плануванні. На місяць наперед не можемо спланувати, скільки ж нам продати е/е на аукціонах. Ми змушені приблизно визначати, на свій страх і ризик певний обсяг, сподіваючись, що його все-таки вироблять. А вже все інше зливати на РДН. Іноді розрахунки підтверджуються, іноді ні.

- Але ви відновили двосторонні аукціони після певної перерви. Як ви вибудували і будете надалі вибудовувати свою стратегію?

— Перший місяць війни ми не продавали на аукціонах, тому що не розуміли потребу. Потім почали обережно проводити аукціони і зрозуміли, що попит є на нашу е/е. Тут важливо відмітити, що ми намагаємося зберегти раніше зароблену репутацію надійного постачальника. Тобто у нас не відбувається неузгоджених моментів щодо припинення постачання е/е, порушенням умов договору, неповернення коштів. Наприклад, тим, хто в нас купив на аукціоні в лютому і потім відмовився від обсягів, ми повернули кошти, зменшили обсяги, як вони просили, багатьом підкоригували. Це говорить про те, що ми досить відповідальні контрагенти. І коли ми знову почали проводити аукціони, до нас знову повернувся той попит, який ми вважали втраченим. Так, ми проводимо їх. Досить обережно, більше ніж на місяць ми не продаємо, бо не розуміємо, що буде далі, але в межах цього місяця намагаємося весь проданий обсяг гарантовано поставити. Не порушувати умов договорів і розрахунків. Ми вважаємо себе найбільш відповідальним контрагентом на цьому ринку. Але ситуації, коли продали, а е/е немає, також трапляються. Тому зараз ми залишаємо два типи аукціонів — класичні і тематичні (за видами виробництва е/е). На тематичних ми продаємо невеликі обсяги і не використовуємо механізмів їх зменшення протягом дії договору.  У звичайних залишаємо толеранс, завчасно попереджаємо, що зможемо зменшити поставки на 40%.

Це чітко задекларована умова, яку всі бачать, і іноді ми її використовуємо, хоча і не зловживаємо.

Також, напевно, повернемося до декадних аукціонів. Будуть місячні, декадні тематичні. Чим більша варіативність цих аукціонів, тим краще для учасників. І для нас, звісно, теж.

- ПСО по населенню. Чесно кажучи, на ринку очікували якихось суттєвих змін до нього, втім, цього не відбулося і його просто продовжили до кінця жовтня. Чому? І чи будуть все-таки зміни?

— Була ідея видозмінити ПСО і видозмінити ринок. Вона активно обговорювалася міністерством, НКРЕКП, нами, але на жаль, так і не дійшли консенсусу, як саме поміняти ПСО, тож було вирішено залишити, як є. Воно працює, але не зрозуміло, наскільки виробники зможуть його підтримувати. Бо треба збирати достатню суму грошей, щоб оплачувати ПСО. Але ми його обслуговуємо, виплати намагаємося проводити. Певну позитивну роль у цьому зіграв березневий наказ Міненерго №132, згідно з яким ми розподіляємо ПУП е/е, яку збираємо з виробників. Це таке ніби доповнення до ПСО. ПУП подають нам свої графіки за 4 дні наперед, скільки їм не вистачає е/е на кожен день, ми зводимо їх до єдиного графіка, подаємо Енергоатому і Укргідроенерго. І вони дають свої графіки. Ми їх розкладаємо на кожного постачальника, отримуємо ресурс Енергоатома і Укргідроенерго і продаємо ПУП. Не завжди там вистачає е/е, але хоч щось. Немає потреби ПУП шукати додаткові обсяги на РДН чи будь-де. У них є можливість отримати через нас частину обсягів і закрити свої потреби. Це спрощує їм життя.

- Але постачальники універсальних послуг кажуть про критичну ситуацію з розрахунками. Як ПСО взагалі працює, бо населення все-таки продовжує отримувати електроенергію?

— З розрахунками справді величезна проблема. Вони між виробниками і ПУП не здійснюються у тій мірі, у якій мають здійснюватися. Я не буду називати цифри, хоча б тому, що їх взагалі важко порахувати в умовах війни, але розрив великий. Зараз є тенденція до стабілізації роботи, але ще не прийшло достатньої кількості грошей, щоб говорити взагалі про те, що розрахунки відбуваються. Як все відбувається: ПУП беруть електроенергію з трьох джерел. Базу в “Енергоатома”, як і мають купувати по постанові Кабміну. Піки до цієї бази добирають по наказу Міненерго №132 у нас, і якщо не вистачає, а бувають такі дні, що не вистачає, то докуповують на ринку — або на РДН, якщо є вільні кошти, або на балансуючому. Якщо в березні ми закривали повністю їхні піки, 100%, то в квітні такого, на жаль, не спостерігається.

Далі ми переходимо до етапу розрахунків, і тут починається проблема.

“Енергоатом” заявляє про проблеми зі збором коштів від ПУП, а ПУП не готові платити першими, хоча деякі з них, наприклад, в західних регіонах збирають достатню кількість коштів. Вони не розуміють, коли кошти повернуться до них у вигляді оплати послуги з забезпечення е/е населення, тобто компенсації між тарифом для населення і ринковим. І оцей ланцюжок — “Енергоатом”, “ГарПок”, ПУП — поки що не працює. Частина розрахунків закривається шляхом взаємозаліків. Це ніби і розрахунки з одного боку, хоча і не те ПСО, яке має бути в класиці.

- Це, мабуть, не може тривати довго. Який вихід із цієї ситуації?

— Виходів із ситуації може бути декілька — просто вибрати важко, до якого схилитися. Наприклад, влити гроші в систему, бо їх немає, вони не збираються, відсоток розрахунків невеликий. Якщо прийдуть кошти ззовні, це може вирівняти ситуацію. І ПСО в такому вигляді, в якому воно є, може існувати далі.

Вихід другий — повернутися до товарного ПСО, його  пропонував “Енергоатом”. Не думаю, що це суттєво покращить ситуацію, з розрахунками все одно будуть проблеми. І третій вихід — найбільш кардинальний — поміняти на час війни структуру функціонування ринку. Йдеться про єдиного покупця е/е і про єдиний центр розрахунків на ринку. Ця модель була презентована учасникам ринку, її обговорювали, але ніхто не готовий на себе брати таку відповідальність. Для багатьох учасників це не прийнятно, вони втрачають певну роль і свободу на ринку, а їм би цього не хотілося. Думаю, вона вмерла.

Хоча, щоб реалізувати ідею про залучення кредитів чи додаткових коштів у бюджет, все одно потрібні будуть певні зміни на ринку.

- Здається, обговорювався також варіант, щоб експортом електроенергії до Європи займалися лише учасники ПСО?

— Це правда. Ми пропонували варіант, що експорт буде здійснюватися учасниками ПСО, зокрема, “ГарПоком”, і кошти, отримані від експорту, підуть на забезпечення ПСО. Була альтернативна пропозиція від суб’єктів, які уже мають доступ до перетину. Вони говорили: давайте ми продовжимо експортувати, але частину коштів спрямуємо на ПСО.

- Який інтерес ДТЕК у цьому, бо саме вони зараз єдині експортують?

— Всі ж розуміють, що ринок або буде існувати, або ні. Але чому не підтримали цю ідею, не знаю.

На мій погляд, найоптимальніший варіант все ж таки розглянути іншу модель ринку, тимчасово, на період війни спростити механізми. Бо ці ринкові механізми не можуть працювати за таких умов. Досить складно. Непрогнозовано і неконтрольовано.

- Чомусь цей варіант видається найбільш складним. Фактично перекреслити все, що, як би там не було, будували майже три роки.

— Це величезна проблема, але не в технічній частині реалізації, а у взятті на себе відповідальності.

- А експорт електроенергії теж є не настільки швидким рішенням?

— Це хороший варіант, але скільки ми можемо експортувати, до кінця не зрозуміло. У будь-якому разі цю ідею варто розвивати, оскільки вона може працювати на майбутнє.

“ГарПок” хоче брати участь у експорті, ми могли б продавати енергію з ВДЕ, до чого так прагне Європа. По-перше, ми продаємо їм чисту електроенергію, а вони наполягають, що всі мають перейти на такий ресурс. По-друге, це для них було б кроком допомоги Україні, яка веде війну. Думаю, Європа була б зацікавлена в купівлі української зеленої електроенергії, і це питання буде детально розглядатися на перемовинах з європейцями в подальшому, аби визначитися з умовами та обсягами.

Зараз же ми обговорюємо на рівні Міністерства енергетики та НКРЕКП зміни до законодавства, які б дозволили підприємству здійснювати експорт електроенергії. Зараз у нас є обмеження. Згідно з законом про ринок електроенергії, “ГарПок” має продавати ресурс на ринку двосторонніх договорів винятково на електронних аукціонах, і ця норма обмежує його можливості експортувати.

Якби дописати до неї уточнення “крім експорту”, тоді ми могли б укладати прямі договори з іншими суб’єктами і пробувати експортувати. Брати участь в аукціонах на перетини і так далі. Без цієї зміни ми не можемо.

- Повернімося до ПСО по населенню. Наскільки постачальникам загрожує банкрутство і які це матиме наслідки?

— Мені складно сказати, буде банкрутство чи ні, бо я достеменно не знаю їхній фінансовий стан і оперую тією інформацією, якою вони самі діляться. А постачальники озвучують свої цифри досить обережно. Хтось говорить про невеликі збори, хтось про великі. Західні ПУП кажуть, що достатньо коштів, у східних взагалі рівень неможливо оцінити. Чи будуть вони банкрутами? Сподіваюсь, що ні. Я не бачу перспектив передавати їхніх споживачів на постачальника останньої надії. ПОН не витримає такого навантаження навіть не з точки зору фінансів, а з точки зору обслуговування процесу. У нього недостатньо ресурсів, щоб утримувати таку кількість споживачів, тим паче з різних регіонів. Доцільніше до останнього зберігати функціональність ПУП, підтримувати їх якимось механізмами, переносити терміни виконання зобов’язань, але не банкрутити їх. З тієї тенденції, яку я бачу на ринку, воно до того і йде, що ПУП надаватимуть максимум преференцій, щоб вони втримались і продовжували функціонувати на ринку.

Ніна ЯВОРСЬКА