Водночас пан Єрмак відзначив, що зараз ситуація змінилася: Україна просить про посилення санкцій, тож не може пропонувати механізми пом'якшення. Але він закликав російських бізнесменів не чекати судів, а віддавати активи безкоштовно.
— — Так. Зрозуміло. Проте під час зустрічей, які відбуваються офіційно, всі визнають, що Альфа-Банк Україна — системний і важливий банк, і всі зацікавлені, щоб він продовжував працювати. На порядку денному регулятора та інших органів питання його націоналізації не стоїть.
Днями я мав зустріч із журналістами WSJ, де вони озвучили тезу, що інвестиції — це для зняття санкцій. Це глибока помилка. Вони плутають причинно-наслідковий зв'язок. Ми про ідею докапіталізації банку з метою бути активним учасником ринку почали говорити вперше між собою десь наприкінці квітня — на початку травня, розуміючи, яким може бути фінансовий результат року. Будуть збитки, але вони будуть не від операційної діяльності, а від доформування резервів по тих чи інших кредитних угодах, виходячи з того лиха, яке нам принесла війна, розв'язана рф. Щодо операційної діяльності, то навіть в цих умовах, в яких ми сьогодні працюємо, банк у цьому році покаже невисокий, але прибуток. Це свідчить про якість роботи команди, про якість продуктів, роботу ризик-менеджменту і комплаєнсу.
Також варто розуміти, що через війну проблема доформування резервів та дотримання нормативів достатності капіталу постане перед кожним банком в Україні.
Ще раз хочу підкреслити, що Альфа-Банк Україна не під санкціями і про те, що він не пов'язаний із російським Альфа Банком, було сказано і в заяві після введення санкцій Foreign Office Великобританії, і місяць потому Міністерством фінансів США. Це питання обговорювалося на Раді фінансової стабільності, де окрім членів правління Нацбанку та уряду присутні також представники комітетів Верховної Ради та Офісу президента. Тож це спільне рішення, що банк важливий і потрібний. Ми шануємо таке відношення для нас. Нас визнали системно важливим, підтвердили, бо ми таким і є, і ми хочемо залишитися системно важливим і в післявоєнному відновлення країни та її економіки. А для того, щоб ми могли кредитувати, потрібен капітал, а не тільки технічна відповідність нормативам.
На жаль, навколо банку зараз фіксуємо велику кількість фейків. Але така не цілком досконала форма свободи слова та демократії, яка є в Україні — вона значно краще тієї форми влади, яка є в росії чи Білорусі. Ми готові терпіти таку несправедливість заради майбутнього, тому що демократія і свобода слова дає можливість нашій армій на фронтах перемагати начебто другу армію світу.
Повертаючись до травня цього року, коли правління звернулося до наглядової ради з ідеєю докапіталізації, я переговорив з нашим трасті — Сімеоном Дянковим. Він також цю ідею підтримав, і ми з цим прийшли в Національний банк. Попросили дозволу спілкуватися з акціонерами, бо Дянков не спілкується з акціонерами: він свої дії координує з Нацбанком в частині рішень чи порядку денного загальних зборів акціонерів, яку він представляє.
Ми завчасно проінформували всі гілки влади про нашу ідею. Хотіли запобігти політичним спекуляціям та маніпуляціям, бо нас почнуть звинувачувати, що цей $1 млрд — щоб зняти санкції з Фрідмана і таке подібне. Ми одразу сказали — ні, це для того, щоб вкласти в банк.
Для того, щоб розуміли серйозність наших намірів, ми до наших листів про капіталізацію дали презентацію, які це дасть можливості. Бо банк з великим капіталом — це можливість через левередж збільшити кредитування економіки в 6-8 разів. І брати участь в пріоритетних проектах, які встановив уряд: енергетична та продовольча безпека, медичне обслуговування, виробництво медичних препаратів і тому подібне, інфраструктурні проєкти. Там, де держава буде показувати, що це потрібно, ми хочемо бути до цього готові. Саме для цього потрібен $1 млрд.
У нас сильна професійна команда. Наприклад, навіть в умовах війни та упередженого ставлення до банку, у 2022 році ми отримали нагороду як найкращий інноваційний банк в Центральній та Східній Європи, а наш керівник IT — кращий керівник року.
Важливо підтримувати належний рівень конкуренції на банківському ринку. Відомо, яка частка державних банків в Україні, але всі прекрасно усвідомлюють, що завжди драйв щодо конкуренції і появи чогось нового в продуктах та технологіях задавали банки з приватним капіталом.
Ми не тільки український банк, ми банк з Україною в серці. І всі 5 тис працівників, які працюють в банку, які на фронті захищають незалежність нашої Батьківщини, хто загинув за майбутнє України — це наша відповідальність. Ми цю докапіталізацію на $1 млрд робимо не заради акціонерів, а заради майбутнього України. Це сума, еквівалентна 6 рокам держпідтримки агросектору, це 20% капіталу всіх ТОП-10 банків України разом.
-- То нехай акціонери напряму перерахують той $1 млрд до бюджету
— — За цією логікою, варто було б залишити в державі Міністерство фінансів, казначейство, а все решта — бізнес — закрити. Ми ж дамо не $1 млрд, а $6-8 млрд кредитів, сплатимо податків на заробітну плату, ЄСВ, податок з прибутку, будуть нові робочі місяця на підприємствах, які отримають кредити.
-- Чому? Давайте $1 млрд в банк, а $1 млрд напряму в держбюджет.
— — Так ми дамо більше в бюджет.
-- Так я не про вас. Я про акціонерів
— — Банк — це не власники. Це — колектив. І те, що ми робимо, направлено, щоб активно відбудовувати економіку України, не допустити витрат бюджету на докапіталізацію.
А ви не хотіли би проаналізувати ті $9 млрд, які з державного бюджету пішли на докапіталізацію банків в останні роки? Що це дало?
-- Давайте повернемося до нашого питання. Ви казали про квітень-червень. Зараз вже друга половина вересня. І поки що просування в питанні докапіталізації, наскільки я розумію, немає. Чи цей мільярд ще досі “на столі”?
— — А що для вас ознака просування?
-- Я читаю порядки денні ваших зборів акціонерів: там є про перейменування, про зміни у наглядовій раді, але там немає про докапіталізацію.
— — Бо ви на це дивитесь як на подію, а ми, ті хто цим зайняті, розуміємо, який це тривалий і складний процес. Бо ми спочатку отримали схвалення наглядової ради і звернення. Потім пан Дянков звернувся до акціонерів, 24 травня ми отримали згоду Фрідмана та Авена і розуміємо, що далі потрібно рішення про зняття санкцій з цього мільярда. І от зараз наше звернення є в робочому органі в правовому директораті Ради міністрів Європейського союзу, який якраз займається питаннями санкцій. Цікаво, що вони завжди вводили санкції, але у них немає прецеденту такого коригування санкцій. Так що і там потрібно буде вперше пройти цю процедуру. Ми направили всі потрібні матеріали. І такий інструмент, як “вічний суборд” (субординований кредит) може бути застосований. Бо треба було ще знайти, який фінансовий інструмент можливий в умовах війни, коли акціонери під санкціями.
Тепер плануємо в кінці цього місяця чи на початку наступного, коли з нами готові будуть розмовляти, провести робочі зустрічі в тих органах Ради Європейського Союзу, які вповноважені.
-- Начебто пан Дянков говорив, що рішення очікується від британської влади?
— — Ні, від Ради міністрів Європейського Союзу. Завжди країни, які вводили санкції, ці питання обговорюють в трикутнику Ради Європейського Союзу, Міністерства фінансів США, Форін-Офіс Великої Британії. Їхні дії не завжди тотожні, але вони завжди разом обговорюють. І так як кошти знаходяться на рахунках на території Європейського Союзу, то і рішення про зняття санкцій на один мільярд для докапіталізації банку приймають у ЄС. Гроші у британському банку, але у відділенні на території Європейського Союзу.
Якщо б це було у Великій Британії чи в Сполучених Штатах Америки, процедура була б простіша. Бо в ЄС рішення повинні ухвалити представники всіх країн-членів. Окрім того у США є прецедент коригування санкцій, а у ЄС нема.
-- Є інформація, що пан Фрідман, інші акціонери оскаржують ці санкції Європейського Союзу. І, якщо це так, то чи можливі ці два процеси паралельно: з одного боку, зніміть і розблокуйте цей мільярд, а з іншого боку — ми взагалі проти цих санкцій.
— — По-перше, кожна людина має право на спробу доказати свою правду. І якщо вони мають на це підстави і подались до Європейського суду, то, можливо, в майбутньому всі їхні кошти будуть розморожені, і вони зможуть без перешкод ще більше грошей в Україну вкладати, так як ви про це говорили вище. Їм потрібно буде рішення Європейського Суду. А ми говоримо про рішення Ради Європейського Союзу про зняття санкцій саме на цю суму. І це не створює протиріччя одне другому і не виключає одне другого.
Ще раз повторюсь: докапіталізація банку ні в якій мірі не пов’язана зі зняттям персональних санкцій, які накладено на наших кінцевих бенефіціарів.
-- Сума в один мільярд поки що залишається? За цей час ви не просили її збільшити?
— — Півтора не стало (сміється).
Ми поки не бачимо потреби в цьому. Головне, пройти шлях з першим мільярдом.
-- А що то за “вічний суборд”?
— — В країні не було інструменту “вічного суборду”. Ці гроші у формі вічного боргу, який ніколи не повертається, на нього можуть сплачуватись відсотки, але це — суборд, який іде в капітал першого рівня. Немає іншого інструменту. По-перше — війна, по-друге — через санкційність ми не можемо виходити на ринки.
Звичайно, потрібно буде Національному банку надати повний пакет документів, з якого рахунку кошти, як вони сформовані, за рахунок яких там зарплат, доходів, дивідендів, рух цих коштів за 12 місяців (тут санкції на користь грають, бо гроші не рухаються — то я жартую, звичайно).
Отже, є два шляхи: або такий фінансовий інструмент, або у разі потреби докапіталізація з боку держави через націоналізацію.
-- Тобто, якщо підвести риску, робота по цьому мільярду продовжується? В які терміни ви очікуєте остаточне рішення?
— — Продовжується. Через те, що цей шлях проходиться вперше, ніхто не знає, скільки часу він займає.
-- А якщо цей шлях не вдасться пройти? Якими можуть бути альтернативи? Наприклад, ваші акціонери подарували контрольний пакет акцій “Боржомі” грузинському уряду. Розумію, що у випадку банку цей варіант навряд чи годиться, бо знову може виникнути питання про докапіталізацію.
— - Якщо в держави є інше, своє бачення щодо майбутнього банку, то і Дянков, і Наглядова рада, і акціонери готові вислухати. Запропонована докапіталізація, на наш погляд, найбільш прийнятна, виходячи з дбайливого відношення до фінансів державного бюджету, до збереження технологій та колективу. Люди вірять в майбутнє. Якщо подивитися останні місяці: приток депозитів, збереження ліквідності на достатньому рівні — банк може виконувати всі операційні свої завдання, функції, доручення клієнтські і т.п.
-- За 7 місяців збиток банку 3,5 млрд грн, за півроку активи — мінус 21 млрд грн, тобто десь на 20%, так? Якщо так лінійно все порахувати, то настане момент, коли щось треба буде робити, якщо цей мільярд до того часу не надійде. За вашими розрахунками, коли це може статися?
— — Я ще раз підкреслюю, що банк залишається операційно прибутковим! Це говорить про те, що це — діюча модель, продукт і все решта вірні! А резерви будуть формувати всі банки. І хто як їх відображає на сьогоднішній день, то час покаже. Не буває так, що ракета попадає в заставу, яка в Альфа-Банку, але не попадає в заставу інших банків: нищиться Харків — тотально, Чернігів — тотально, Миколаїв — тотально. Це з цим пов’язано.
-- Тобто ви готові цього мільярду чекати скільки треба?
— — Ми не чекаємо, ви помиляєтесь! Ми працюємо над рішенням!
-- Але наразі це рішення залежить не від вас та ваших акціонерів, воно залежить від Євросоюзу. Якщо воно буде через півроку, це нормально?
— — Нормально.
-- А якщо через рік?
— — Я такі терміни не розглядаю.
А якщо для прикладу ви би подивилися, скільки західних компаній ще залишаються в росії. Бізнес, ти ж його не будеш підривати, бо це ж не тільки капітал, це — люди, які там залишаються, це — відповідальність за їхнє життя і безпеку. І так само інвестори, з якими б ми вели розмову: є ті, які теоретично не готові поширювати свій бізнес на Україну, є ті, які в Україні і будуть далі, але вони чекають завершення війни. Як підготувати та провести купівлю-продаж через існуючі обмеження?
-- В першому прес-релізі банку про санкції, ще десь в березні, варіант пошуку інвесторів був названий. Але, яке я розумію, ви по цьому шляху поки що не йдете, бо не бачите можливості його практичної реалізації?
— — Ми не бачимо того, хто готовий це зробити — прийти в період військових дій в Україну! Бажаючих нема! Банки сьогодні скорочують свої портфелі, працюють шляхом реструктуризації для того, щоб підтримати клієнта, а нових проектів не так багато. Як ризики оцінювати й приймати?
Але ми постійно ведемо розмову з тими чи іншими, хто цікавиться роботою на фінансовому ринку України. Віримо, що безпекова ситуація значно покращиться. І наші збройні сили, які Альфа-Банк Україна активно підтримує, дають нам на це додаткові позитивні аргументи. Ми цю роботу не полишали в минулому і ми не будемо полишати в майбутньому. І якщо буде така можливість, ми завжди будемо про це говорити.
-- Моє питання було в тому, що згідно із звітністю так виходить, що ваш банк, на жаль, зараз не попереду, а ваші фінансові показники гірші, ніж у більшості інших банків. І це зрозуміло з чим пов'язано: клієнти вважають, що тут ризики більші. Наприклад, чергові обвинувачення з боку прокуратури, якісь там ініціативи в Раді... Вони ж нікуди не зникнуть. Я думаю, що наглядова рада банку ці ризики якось розглядає?
— — Звичайно. Ми вчора схвалювали деякі зміни та уточнення до стратегій корпоративного, роздрібного, малого і середнього бізнесів, що вони будуть робити наступного року, чим займатися, виходячи з політики ризиків, виходячи з ситуації в країні.
Тож на запитання: “А скільки чекати?” — відповідаємо “Не чекати — працювати!”. В нас немає такого, що ми це рішення (про докапіталізацію) прийняли на рік і чекаємо. В нас наприкінці листопада — на початку грудня наступне засідання Наглядової ради, де ми будемо бюджетні показники затверджувати і знову будемо інформувати, який прогрес є і які нові очікування. І так само ми будемо інформувати на наступній зустрічі Національний банк та інші органи. Ми ж розповідаємо про всі наші кроки, про всі наші труднощі, які виникають. Ми розуміємо, що відверте інформування всіх осіб, які здійснюють нагляд чи професійний, чи політичний, допомагає.
-- Поки ви працюєте над докапіталізацією, банк вирішив відмовитись від бренду Альфа.
— — Не “поки”, в нас то все йде паралельно!
-- Добре, паралельно. На який ефект від перейменування Ви очікуєте, можливо вже його відчуваєте, хоч я розумію, що воно юридично ще не завершено
— — Інтерес побачили великий, у тому числі в засобах масової інформації. Були приємно вражені переважною більшістю позитивних коментарів. Повірте, для нас, колективу, морально і психологічно важливо не бути пов'язаними з російським Альфа-Банком. Це — основна причини зміни назви в цей час!
-- Коли завершиться юридична процедура перейменування?
— — Загальні збори прийняли рішення, ми подали документи в Національний банк, і ось якраз прийшло повідомлення, що Нацбанк погодив зміни до статуту. Але треба ще велику роботу зробити, інші документи підготувати.
-- Це скільки ще по часу?
— — Ми чекаємо, що вже в грудні процес перейменування завершиться.
-- Які ще можливі заходи зараз ви плануєте зробити або які завдання поставити правлінню для того, щоб переломити негативний тренд, який був і по зниженню активів, і по збиткам?
— — Щодо зниження активів, то це навпаки скоріше позитивна ознака, що свідчить про високий рівень контролю та управління кредитним портфелем. Якщо підвищуються ризики, ми оперативно намагаємося їх зменшити. Відзначу високу якість портфелю. Рівень обслуговування корпоративних кредитів 85%. Звичайно, були панічні настрої у перші місяці війни, у тому числі через новини про підсанкційність кінцевих бенефіціарів або ж на тлі фейків, які останнім часом про нас постійно намагаються поширити. Але ситуація вирівнюється. Ось у серпні ми зафіксували зростання коштів на строкових депозитах
Ми бачимо і розуміємо, що в наступному році, виходячи з загальної макроекономічної ситуації, фінансовий стан навряд чи суттєво покращиться, але ми чітко бачимо шляхи підтримання операційної прибутковості банку і віримо і в Перемогу, і в здатність колективу до високоефективної діяльності, щоб бути банком, який і надалі буде задавати тренди.
-- Чому, на ваш погляд, після доволі довгої паузи знову з’явилися офіційні обвинувачення від Офісу генерального прокурора?
— — Що таке повідомлення про підозру? Слідчий, маючи ті чи інші матеріали, оцінив їх в такий спосіб. Пред’явлення звинувачення — це, по-суті, надання можливості і права іншій стороні в законний спосіб захистити свою правоту. В умовах демократичного суспільства і правової держави перехід через звинувачення від тих підозр, які були в процесі слідства, дає правову можливість доказати свою невинуватість, свою правоту. Але ми однозначно говоримо, що виведення грошей з банку не було, це були операції розрахунків у межах банку. Коли говорять, що ми 18 млн грн податків не доплатили... —ми на армію вже дали в цьому році 96 млн грн. Ми щороку сплачуємо 1,5 млрд грн податків. Якось не співвідноситься масштаб.
-- Ваші клієнти також можуть зробити висновок, що це не стільки економічні претензії, а політичне замовлення.
— — Повторюсь. Працівники Альфа-Банку отримали можливість в правовий спосіб доказати свою невинуватість, бо підстави немає. І в нас є багато юридичних висновків, є різні експертизи... Якщо взяти, наприклад, обсяги сплати за роялті, то якщо подивитися, скільки Альфа-Банк заплатив та інші українські банки, то ми десь в середині. Ми не той банк, хто найбільше платить за роялті. Але на етапі слідства це спростувати неможливо. А коли це переходить в судовий розгляд — отут є можливість. Є можливість для того, кого звинувачують, доказати свою професійність, невинуватість, доказати свою чесність. Є можливість залучити адвокатів. Так що я вірю, що наші працівники зможуть доказати свою невинуватість і в цілому, і по результатам цього розгляду.
-- Невелике уточнення. Арештований пакет акцій ніяк не заважає процесам щодо отримання мільярду на докапіталізацію?
— — Ні. Воно як було нерухоме, так нерухоме і залишилось. І ми віримо в український незалежний суд.
-- Якого ставлення від держави ви хотіли б?
— — Рівного відношення. Ми завжди були за рівні умови роботи, за конкуренцію та вільний ринок. Ми завжди зможемо використати свої сильні сторони чи переваги, а де ми ще програємо чи відстаємо, зможемо виправити та надолужити
Звичайно ми всі найбільше віримо в наші Збройні сили, Верховного головнокомандуючого, що все те, чим вони зараз опікуються, дасть можливість нам перейти до відбудови. І ми розуміємо, що потрібно бути до того готовим: в фінансовому, організаційному, продуктовому плані.
-- Можливо вам треба рефінансування?
— — Ми ще не навчилися, як взяти рефінансування під 27% і заробити операційний дохід.
-- А ось деякі державні банки така ставка не зупиняє
— — Тоді наступного разу будете чути від мене зауваження не про 9 млрд докапіталізації, а 10.
-- Наглядова рада вже розглядала прогнози та плани на 2023 рік?
— — Ми з бюджетом будемо розглядати. Після спаду економіки близько 30% назвати поточний прогноз зростання на 6% відновленням — важко. Але зміна тренду наступного року очікується. Ми розуміємо, що рівень інфляції за такої політики, яку сьогодні проводять органи влади, може зменшитися: вона наступного року може бути в районі 18%, курс — все-таки ближче до 40 грн/$1, а не до того показника, який подано із проектом Державного бюджету. Але ж знову ж таки: надмірне вливання грошей, які не пов'язані з соціальними функціями і захистом держави, в економіку замість того, щоб взяти реальні гроші від інвесторів, ситуацію не поправить.
І звичайно великий розрахунок на наступний рік в нашому прогнозі на те, що буде кращий результат від роботи з Міжнародними фінансовими організаціями — МВФ, Світовим банком, Єврокомісією, що в умовах відбудови ми зможемо використовувати додаткові ресурси Європейського банку реконструкції та розвитку, бо в умовах війни вони не можуть багато речей робити. І ці гроші будуть зміцнювати стан поточного рахунку і впливати на недопущення в майбутньому девальвації національної грошової одиниці, на розкручення подальшої інфляції. Очевидно це дасть підстави для інших рішень щодо облікової ставки НБУ. Це я так довго відповідаю, що колись наступить момент, коли рефінанс знову буде цікавим.
-- Тобто оптимістичний варіант: ви просуваєтесь з отриманням $1 млрд, стаєте повноцінним Сенс Банком і спочатку 2023 року від оборони, за аналогією з ЗСУ, зможете перейти в контрнаступ на ринку? Бо, наприклад, ви були шостими за активами, а зараз вже сьомі.
— — Я б не сказав, що ми відступали. Мені здається, що ми непогано тримали оборону і позиції не особливо здавали. Навіть якщо якісь там позиції втрачали, то це не пов'язано із діями команди. Це ті фактори, від яких ми також залежні, страждаємо і на які не завжди можемо впливати. Але це реальні обставини, в яких ми працюємо, і вірю, що все буде добре.
-- До війни у Альфа-Банк Україна була амбіція стати найбільшим приватним банком в Україні
— — Найбільшим? Стати кращим приватним банком. Можна бути найбільшим за обсягом портфелю і найменшим за прибутком, а кращий — це і кількість, і якість. Я вірю, що у нас все вийде. І основне, що не тільки я, а люди вірять в майбутнє банку: працівники. Ми будемо активними учасниками відбудова економіки України.
-- У вас у жовтні будуть збори акціонерів, де ви плануєте зменшити кількість членів наглядової ради з 12 до 8.
— — Ні, ми навпаки плануємо ввести ще одного члена наглядової ради зараз. Було всього 12, але ми когось вивели, ще один член ради в нас помер. Хочемо, що це були люди з досвідом роботи в Україні і на європейських ринках. Тож працюємо не тільки над залученням коштів в капітал, але і над зміцненням команди.
-- Тобто ви з Дянковим зараз шукаєте ще двох членів наглядової ради?
— — Дянков дає право на збільшення, кандидатури поступають. Після того, як ми про щось домовляємося, інформую Дянкова. Ми з ним працюємо в тісному контакті, тому що він представляє на цей період власників.
-- І потім узгоджуєте цю кандидатуру в Нацбанку?
— — Так. Зараз сьомий член наглядової ради в процесі погодження у Нацбанку. Я зацікавлений залучити ще когось з сильних гравців, які знають добре роздрібний ринок України. Якщо б така кандидатура мені надійшла, я б із задоволенням ще одну людину взяв. Ми ж готуємося мільярд інвестувати в економіку, а ви не вірите.
Дмитро КОШОВИЙ
