Міфи про “ефективне сільське господарство в Україні” та “дотаційне в ЄС”

Часто можна чути від “експертів” на зарплаті у наших агробаронів казки про те, що в ЄС “сільське господарство дотаційне”, а у нас “ефективне”.

Ці казки легко спростовуються цифрами про експорт “ефективних” та “неефективних”, бо зовнішні ринки неможливо надурити. Тобто “дотації” там — це інвестиції держави, які швидко окуповуються.

Наприклад, у 21 році (беру рік перед війною) експорт в Україні був аж 35 млрд дол., а в Нідерландах (площа 41 тис км. Тобто у 15 разів менше ніж в Україні) “всього” то у цей час під 70 млрд євро. Або “всього” 84 млрд дол. по курсу євро долара. Якщо рахувати ще експорт сільськогосподарського машинобудування, яке є супутнім продуктом “дотаційного” сільського господарства, то цифри йдуть взагалі у космос у порівняні з “ефективним українським”, яке навпаки імпортує обладнання та викачує валюту з країни. Нагадаю, що якість ґрунтів в Україні вища.

У поляків (площа країни у два рази менше України) цифри скромніші станом на 21 рік. “Всього” — 37 млрд євро, або 44 млрд дол., якщо знову рахувати той курс. Зараз польський експорт “всього” 57 млрд євро.

При цьому основа сільського господарства і там і там — малі фермерські господарства.

У нас же “ефективні” агробарони:

— знищують робочі місця на селі та виштовхують людей за кордон;

— знищують ґрунти технічними культурами;

— заробляють копійки у порівнянні з “неефективними” європейцями, оскільки не хочуть виробляти готову продукцію. Та і ті копійки осідають у кишенях купки людей. А у “неефективних європейців” — у кишенях мільйонів людей, які формують середній клас.

Тому, агрохолдинги та латифундисти — є зло, яке повинно бути ліквідовано. У першу чергу через підвищення податків на площі від 10 тис га та зменшенням відсотку відшкодування ПДВ при експорті на сировину. Нехай вкладають в переробку та сільгоспмашинобудування, а не грабують країну.