Менше допомоги, більше бізнесу. Для чого Байдену в Україні спецпредставниця Пріцкер

Спеціальна представниця президента США Джо Байдена з питань відбудови України провела в Києві зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, з прем'єром та урядовцями, спікером Ради й із американським бізнесом. Разом із главою Офісу президента Андрієм Єрмаком побувала навіть на конгресі регіональних влад.

На заходах Пріцкер була усміхнена й зацікавлено слухала, але сама її присутність мала двоякий вплив на українських візаві. З одного боку, Пріцкер — максимально наближена персона до Байдена, і це призначення дає шанс донести українські потреби та ідеї з відбудови просто в Білий дім. Але був ще й інший бік.

“На зустрічах Пенні намагалась підводити до думки, типу, от уявімо, що американської допомоги немає: що треба за наступний рік зробити, аби ваша економіка вистояла навіть у такій ситуації? І це так всіх нормально напружило”, — розповідає УП один із співрозмовників, знайомий з ходом зустрічей Пріцкер.

Слова “за наступний рік” не випадкові в цьому реченні. Якраз через рік, у листопаді 2024-го, в Сполучених Штатах стане зрозуміло, хто буде наступним президентом.

Тому серед опитаних УП учасників процесу є згода, що Пріцкер має десь рік, щоб показати успіх своєї місії. Якщо Байден програє вибори, то Трамп її на цій позиції не залишить. Але якщо чинний американський президент залишиться ще на один строк, то після успіху в Україні місце в новому уряді для Пріцкер буде більш ніж імовірним. 

На чому триматиме фокус представниця Байдена в Україні, які сфери економіки та реформи потраплять в коло її інтересів, чим вона може бути корисна українській державі та чого у співпраці з Пріцкер допустити не можна, розібралась “Українська правда”. 

“Кожен візьме слухавку”: чому Пріцкер

Поява спеціального представника президента США з питань відбудови України стала для багатьох топів влади в Києві несподіванкою. 

Загалом формат закріплення за якоюсь темою людини в статусі спецпредставника для Джо Байдена не новий. Так, наприклад, за важливу для американського президента тему зміни клімату відповідає колишній держсекретар Джон Керрі. Він також має статус спецпредставника.

Щоб зрозуміти рівень впливовості такої посади, можна згадати лише той факт, що Керрі в розпал напруження між Китаєм і США їздив від імені Білого дому на переговори про кліматичні зміни в Пекін. Тоді навіть планувалась його зустріч із Сі Цзіньпіном, але чимось ображений китайський лідер скасував її в останній момент.

Призначення Пенні Пріцкер спецпредставницею з відбудови України свідчить про те, що для Байдена ця тема не втратила вагу, а навпаки потребує додаткового залучення. Саме тому він обрав займатися Україною одну з найбільш довірених і авторитетних постатей у демократичній команді.

Для самої Пріцкер ця робота цікава з кількох причин. По-перше, її родина походить з Полтавської області і, як переконують співрозмовники УП, що спілкувалися з посланницею Байдена, вона щиро вболіває за успіх України.

“Ви розумієте, що у неї є все: і статус, і гроші, і послужний список. Вона в тому становищі, що може обирати лише таку роботу, яка їй справді цікава. І раз вона тут — значить, їй точно цікаво досягнути в Україні успіху”, — розповідає не під запис один із українських урядовців.

“В такому середовищі, з якого походить Пріцкер, є певна навіть мода на роботу на якісь “великі історії”. Коли ти досягаєш такого рівня впливу і достатку, то тебе починають драйвити якісь ціннісні, масштабні проєкти. Україна — зараз якраз така історія: якщо ти в неї залучений, то спокійно можна на зустрічах із друзями викликати їхнє захоплення”, — додає співрозмовник УП на Банковій.

Пріцкер з першої ж зустрічі показала, що приїхала в Україну не жартувати. Вона справді має значні досягнення в бізнесі, була міністром торгівлі США, і це позначилось на її манері вести справи.

“Вона справляє враження дуже приємне. Мало політики, мало слів — одразу до справи, де гроші, що треба зробити, які проєкти вам допоможуть, що для них необхідно від нас. Такий чисто бізнесовий прагматичний підхід”, — розповідає один із учасників зустрічі з Пріцкер на Банковій. 

На користь призначення Пріцкер у Байдена було кілька важливих аргументів: вона впливова в системі влади і має беззаперечний авторитет у середовищі американського бізнесу. 

“Головна характеристика Пріцкер зараз — це бажання слухати й чути, які є проблеми. Її головне питання під час візиту й зустрічей із бізнесом було “Що заважає успіху і хто заважає?”. Дуже добре, що для роботи з бізнесом обрали саме таку людину, бо коли телефонує Пенні Пріцкер, кожен візьме слухавку”, — пояснює в розмові з УП президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер.

Кожен долар має працювати: задача Пріцкер

Допомога з боку Сполучених Штатів в Україні сприймається як щось, що йде з єдиного джерела. Хоча насправді у Вашингтоні одразу кілька різних відомств і структур одночасно менеджерять паралельні потоки грошей, зброї, грантів тощо, які ідуть у нашу країну.

Саме для координації цих розрізнених процесів з єдиного центру й була призначена Пріцкер.

“В Америці досить багато департаментів і міністерств займається цією темою. Пріцкер буде їх підштовхувати, бо у них дуже багато часу раніше йшло на міжінституційні погодження. І часто позиції Міністерства фінансів і Мінторгівлі тут різняться, а в USAID ще інша позиція. Тому поява такої фігури як спецпредставник президента зможе дуже нам насправді допомогти”, — пояснює джерело УП в українських дипломатичних колах.

“Пріцкер дуже активна. Тому в неї буде три головних задачі. Перше — координувати всі американські інституції, які займаються відновленням України. Друге — вона буде головною контактеркою і координаторкою роботи із G7. Ну і третє — буде головною контактною особою з реконструкції власне з Україною”, — додає співрозмовник. 

Для реалізації цієї третьої функції Пріцкер і приїздила в Україну в жовтні. Як пояснюють співрозмовники УП, такі візити будуть регулярними — орієнтовно раз на квартал Пріцкер фізично навідуватиметься в Київ, а між тим займатиметься роботою для України поза нею. 

Враження в більшості опитаних УП експертів і членів владної команди, які перетинались із представницею Байдена в ході її першого візиту, дуже схожі.

“Пенні буде намагатись так скоординувати роботу, щоб кожен їхній долар допомоги давав максимальний payback для нас зараз. Це її головна задача”, — розповідає співрозмовник УП у Кабміні.

Початок роботи Пріцкер бачила в оживленні традиційно головних для України галузей економіки: аграрної сфери і металургії. Саме вони мають стати “швидкими перемогами”, адже можуть дати відчутний приріст грошей за мінімальних зусиль. 

“Треба просто забезпечити морський коридор. Будь-яка інша логістика не вирішить українських проблем — тільки морські перевезення. Коридор може працювати, але його треба захистити. Ця одна історія може дати 5-10% приросту ВВП одразу. Ось такі речі ми обговорювали з Пенні. Вона цікавилась, що треба, де це можна взяти й одразу включилась”, — розповідає один із учасників зустрічі з Пріцкер у столиці.

Однак крім таких швидких історій, представниці Байдена намагались презентувати інші потенційні вхідні точки американських компаній в Україну. 

Експорт зерна — це добре. Але фірми зі США можуть приєднатись до аграрки і в інших місцях. На вході — добрива, техніка, технології, насіння, і на виході — переробка зерна, м'ясо, яйця тощо. Це бізнес на десятки мільярдів доларів щороку. 

Крім того українська влада дала зрозуміти, що зацікавлена в залученні американських компаній на український енергетичний ринок. Для початку, за даними джерел УП, може йтися про приватизацію націоналізованих обленерго, які забрали в російських власників. 

Щоправда, Пріцкер отримала від різних співрозмовників у бізнесовому середовищі в Україні застереження, що в тій же енергетиці все не так райдужно.

“На зустрічі з бізнесом ніхто не захотів говорити Пенні цього публічно, але приватно їй донесли ситуацію, що, наприклад, якщо в енергетиці залишаться перекоси в бік Ахметова, то ніхто із серйозних американських гравців сюди заходити не буде. І Пріцкер такі запити чує й обіцяла комунікувати їх”, — розповідає учасник зустрічі Пріцкер із бізнесом.

Але, мабуть, найсильнішу настороженість у більшості людей, які перетинались із представницею Байдена, викликав її заклик не чекати допомоги Заходу, а шукати точки росту так, ніби її не буде. 

Саме цю тезу з вуст в уста з тривогою передавали в кулуарах української політики після від'їзду Пріцкер із Києва. Особливо загрозливо такий заклик звучав на тлі блокування допомоги Україні республіканцями в Конгресі.

Проте на Банковій радять не драматизувати цю історію.

“Не варто казати, що у неї були якісь там меседжі, що підтримки не буде. Вона має дуже чіткий бізнесовий підхід і хоче навпаки нам допомогти: уявімо, що підтримки Заходу немає, що нам і вам треба зробити зараз, щоб ви залишались стійкими й могли функціонувати за будь-яких умов. Давайте шукати такі рішення, які дозволять вам залишатись успішними”, — пояснює співрозмовник УП в команді Зеленського. 

***

Призначення Пенні Пріцкер спецпредставницею президента США з відбудови України може стати дуже й дуже корисною річчю. Воно пришвидшить американські внутрішні процеси ухвалення рішень і дасть змогу залучити американські компанії до відбудови нашої країни. 

Але в цього призначення є й одна неочевидна, однак потенційно важлива, загроза.

“Є великий ризик. Пріцкер настільки активна, у неї немає іншої роботи, і якщо в неї не буде хорошого каунтерпарта з української сторони, який буде розуміти, буде таким же дієвим, то вона це дуже швидко помітить. 

Її не купиш всякими презентаціями. Якщо робота не перейде в практичну реалізацію, то Пріцкер із друга може перейти в стан критиків. А в неї прямий доступ до Байдена”, — пояснює УП один із співрозмовників у дипломатичних колах.

Зараз ключовим контактом Пріцкер в Україні є прем'єр Денис Шмигаль. Під час зустрічі в широкому колі він підключав профільних віцепрем'єрів Свириденко, Кубракова та міністра Галущенка. 

“На цьому етапі — це добре. Але ж прем'єр не зможе працювати 24/7 тільки над реконструкцією. Тому повинна з'явитися людина, яка так само, як Пріцкер, буде мати в нас повагу й доступ до всіх десижнмейкерів, розуміти, як все робиться, розуміти бізнес і могти все реалізувати на рівні виконавчої влади. Інакше все може зіграти навпаки проти нас”, — резюмує джерело УП.

Роман РОМАНЮК