МВФ відклав видачу третього траншу

Як стало відомо, Міжнародний валютний фонд не має наміру надавати Україні обіцяний третій транш в обумовлений раніше строк. Центральний офіс МВФ у Вашингтоні фактично переніс дату видачі чергової порції коштів.

Третій транш повинен був надійти на рахунки Мінфіну в березні у рамках оновленої програми співпраці stand-by на загальну суму 15,6 мільярда гривень.

Два з восьми траншів уряд отримав і освоїв протягом 2010 року. Другий транш був виданий Кабміну авансом в обмін на порцію обіцянок: розробити і затвердити оперативну модель впровадження Пенсійної реформи, підготуватися до квітневого підвищення ціна на газ і прийняти закон про спрощену систему оподаткування”.

Однак уряд не виконав жодного з узятих зобов'язань. У лютому Київ відвідала місія МВФ, а меморандум про співробітництво було скориговано. Зокрема, сторони узгодили механізм більш м'якого, ніж спочатку планувалося, підвищення цін на газ.

“Йшлося про підвищення цін на 50% у квітні, потім ми погодилися на поступове підвищення — на 10-20% у квітні і червні”, — заявив представник МВФ в Україні Макс Альєр. По суті, він підтвердив серйозність домовленостей, досягнутих у лютому за підсумками останнього офіційного візиту місії в Україну.

За даними джерел “ЕП”, газове питання — не найболючіша тема в переговорах. Представників МВФ здивували затіяна владою докапіталізація українських банків та перенесення дати старту пенсійної реформи.

Як розповіло джерело “ЕП” в Нацбанку, розпочата кампанія з докапіталізації націоналізованих установ спантеличила МВФ: кредиторів просто поставили перед фактом, ледь не в телефонному режимі озвучивши модель порятунку банків.

Минулого тижня уряд і НБУ приступили до створення банку “токсичних” активів на базі націоналізованого “Родоводу”. Зокрема, Кабмін затвердив схему виведення звідти всіх вкладів у державний Ощадбанк.

Очікується, що Мінфін докапіталізує “Родовід” на 3,95 мільярда гривень, в результаті чого державна частка в цій установі зросте до 99,993% на 0,003 процентного пункту, а статутний капітал досягне 12 360 мільйонів гривень.

Паралельно уряд має намір збільшити капітал Ощадбанку на 604 мільйони гривень. Кошти для докапіталізації залучать за рахунок випуску семирічних облігацій внутрішньої держпозики під 9,5% річних.

Можливість додаткового випуску ОВДП Кабмін зберіг за собою окремою статтею держбюджету, зафіксувавши у фінплані право понадлімітного випуску державних боргових паперів “за обставинами”, в даному випадку — “на докапіталізацію”.

За договором відчуження депозитів Ощадбанк отримає з “Родоводу” реєстр вкладників і ОВДП на суму боргу.

Як повідомив НБУ, на початок 2011 року “Родовід” був винен 3,96 мільярда гривень фізособам і 287 мільйонів гривень юридичним особам.

За словами першого заступника голови НБУ Юрія Колобова, вклади населенню почнуть виплачувати у квітні, причому в тій валюті, у якій вони вносилися. Для виплати валютних вкладів Нацбанк підтримає Ощадбанк продажем валюти. З самого “Родоводу” зроблять установу з обмеженим переліком видів діяльності.

Згодом туди переведуть проблемні активи банку “Київ” та Укргазбанку. Установа проіснує до 2016 року, після чого, швидше за все, її ліквідують. Не виключено, що механізм роботи “Родоводу” Нацбанк опише у законопроекті з умовною назвою “Про санацію банку” з переліком відповідних повноважень такої структури.

За інформацією джерел “ЕП”, цю ідею опрацьовують Кабмін, Нацбанк і депутати.

Хоча процес рекапіталізації банків зрушив з мертвої точки, МВФ не в захваті.

У попередніх і останніх переговорах з валютними кредиторами уряд переконував, що нарощування держборгу на банківські цілі жодним чином не позначиться на дефіциті держбюджету — ключовому параметрі для МВФ, а значить, занепокоєння кредиторів безпідставне. На практиці виявилося інакше.

До кінця березня гроші так і не надійшли. Непрямим підтвердженням, що траншу не буде і в квітні, стали заяви минулих тижнів. Так, прем'єр-міністр Микола Азаров обмовився, що теоретично Україна може відмовитися від отримання наступного траншу кредиту МВФ, хоча це буде вкрай невигідно для країни.

“Зараз ми можемо дозволити собі вести зовсім інші переговори з МВФ. Може, навіть, хоча це вкрай невигідно для нашої країни, і відмовитися”, — сказав прем'єр.

Більш симптоматичною стала заява віце-прем'єра Сергія Тігіпка. За його словами, пенсійна реформа повинна бути винесена на голосування парламенту в травні і прийнята остаточно до літа, тобто до завершення весняної сесії парламенту.

Тігіпко навіть пообіцяв піти у відставку, якщо цього не станеться. Однак перспективи розгляду відповідного законопроекту досі дуже туманні. Гальмує справу нерішучість влади та ідеологічні протиріччя всередині Партії регіонів. Сам Тігіпко припустив, що законопроект буде прийнятий до початку літа.

Якщо віце-прем'єр і залишить посаду, то навряд чи через транш МВФ, тим більше, що гроші врешті-решт до України дійдуть. Навіть якщо пенсійна реформа не буде прийнята вчасно, Тігіпко не піде у відставку, а Україна все-таки отримає транш.

Основна причина — уряд утримав розмір бюджетного дефіциту в рамках узгодженого з МВФ розміру — не більше 3,5% ВВП. Наприклад, надходження від єдиного соціального внеску у січні-травні виросли на 25%.

Уряд не зможе пустити кошти чергового траншу МВФ на фінансування дефіциту бюджету. Ці гроші підуть на збільшення золотовалютних резервів.

Однак навіть цей фактор не є негативним для Кабміну, оскільки з початку 2011 року Кабмін залучив чималу суму, продавши “Укртелеком” за 10,5 мільярда гривень і розмістивши п'ятирічні євробонди на 500 мільйонів доларів.

Виручених 14,5 мільярда гривень цілком достатньо для фінансування дефіциту бюджету у першому та другому кварталах 2011 року.

Більш того, за інформацією джерел, зараз Мінфін готує проект поправок до держбюджету-2011 щодо збільшення дохідної частини на 10 мільярдів гривень, в першу чергу, за рахунок збільшення надходжень від податків.

Зростання податкових платежів обумовлене набранням чинності деяких норм Податкового кодексу та збільшенням податкового навантаження на малий бізнес.

З цієї суми близько 5 мільярдів гривень підуть на зменшення дефіциту, і така ж сума буде спрямована на збільшення низки соціальних витрат. Зокрема, зростуть видатки на виплату субсидій на комунальні послуги через підвищення тарифів. У результаті, зростуть трансферти до місцевих бюджетів.

Остаточні параметри правок до держбюджету будуть узгоджені на початку травня.

Зараз уряд з нетерпінням очікує квітневої статистики щодо податкових і митних надходжень, щоб оцінити фіскальну ефективність норм Податкового кодексу, які набрали чинності 1 квітня. Зокрема, про заборону віднесення витрат за операціями з підприємцями, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

Світлана КРЮКОВА